УКРА­ЇН­СЬКО­ГО ПОХОДЖЕННЯ

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Калейдоскоп - Гри­го­рій Жи­бак

Під зна­ме­на на­ціо­наль­ної ко­ман­ди Укра­ї­ни мо­жуть по­кли­ка­ти ще одно­го іно­зем­ця. Вла­сне, не зов­сім чу­жин­ця. Йде­ться про грав­ця до­не­цько­го «Ша­хта­ря» Гу­ста­во Блан­ко Ле­щу­ка, який за­раз на пра­вах орен­ди за­хи­щає ко­льо­ри іспан­ської «Ма­ла­ги». На­па­дник ствер­джує, що ді­став про­по­зи­цію від шта­бу збір­ної Укра­ї­ни. Ві­до­мо, що для цьо­го по­трі­бно змі­ни­ти гро­ма­дян­ство. З одно­го бо­ку, про­це­ду­ра вель­ми три­ва­ла і не­про­ста. Але з дру­го­го — в окре­мих ви­пад­ках, в ін­те­ре­сах дер­жа­ви, у спра­ву мо­же втру­ти­ти­ся Пре­зи­дент, і все ви­рі­ши­ться до­во­лі швид­ко.

Ви­па­док ці­ка­вий з огля­ду на той факт, що ар­ген­ти­нець має укра­їн­ське ко­рі­н­ня. Ви­хо­ва­нець фут­боль­ної шко­ли ар­ген­тин­сько­го клу­бу «Ар­се­нал» із Са­ран­ді не­дов­го ви­сту­пав у се­бе на ба­тьків­щи­ні. Чо­ти­ри ро­ки то­му він уклав уго­ду про спів­пра­цю з мо­сквин­ським «Ан­жі», але жо­дно­го ма­тчу за цей клуб не про­вів. Зго­дом ви­сту­пав у Ма­рок­ко, Шве­ції. По­ча­тком 2016 ро­ку став грав­цем львів­ських «Кар­пат». Тут роз­крив­ся йо­го та­лант бом­бар­ди­ра. Він став най­кра­щим в Укра­їн­ській Прем’єр-лі­зі за си­сте­мою «гол плюс пас». Зві­сно, на ньо­го по­кла­ли око укра­їн­ські гран­ди. Ко­ли у мі­сті Ле­ва йо­му за­ли­ша­ло­ся ви­сту­па­ти пів­ро­ку, кон­тракт ви­ку­пив «Ша­хтар». Су­ма трансфе­ру по­над 400 ти­сяч до­ла­рів. Тер­мін дії уго­ди про спів­пра­цю — три з по­ло­ви­ною ро­ки.

У «по­ма­ран­че­во-чор­ній» фут­бол­ці Гу­ста­во де­бю­ту­вав вда­ло. За­би­вав го­ли в на­ціо­наль­ній пер­шо­сті та єв­ро­пей­ських куб­ко­вих по­єдин­ках. Але де­да­лі важ­че йо­му бу­ло кон­ку­ру­ва­ти з іме­ни­ти­ми бра­зиль­ця­ми та йо­го спів­ві­тчи­зни­ка­ми. Вре­шті, у сер­пні йо­го від­пра­ви­ли в орен­ду. За «Ма­ла­гу» він ви­сту­па­ти­ме до кін­ця се­зо­ну.

Гу­ста­во Есек’єль Блан­ко Ле­щук по­стій­но на­го­ло­шує на сво­є­му укра­їн­сько­му по­хо­джен­ні і на­ма­га­є­ться до­слі­ди­ти свій ро­до­від. Ві­до­мо, що йо­го пра­дід Фи­ли­мон Ле­щук на­ро­див­ся на Во­ли­ні. Те­пер це Рів­нен­ська область. Десь на тих те­ре­нах на­ро­ди­ла­ся і йо­го пра­ба­бу­ся Ана­ста­сія Скрель. У 1939 ро­ці, як і со­тні ти­ся­чі ін­ших укра­їн­ців, ря­ту­ю­чись від мо­сков­ських «ви­зво­ли­те­лів», Фи­ли­мон та Ана­ста­сія Ле­щук по­да­ли­ся до да­ле­кої Ар­ген­ти­ни, де осе­ли­ли­ся в про­він­ції Мен­до­са. За­йма­ли­ся зем­ле­роб­ством. Ба­тько грав­ця, Гу­ста­во Мар­се­лі­но Блан­ко, ві­до­мий в Ар­ген­ти­ні за ви­сту­па­ми за «Ура­кан» та «Ра­синг». Та­кож фут­бо­лі­стом є най­мо­лод­ший брат Іван Блан­ко.

Рі­дні Гу­ста­во Блан­ко Ле­щу­ка ще під час йо­го ви­сту­пу за «Кар­па­ти» при­їжджа­ли в Укра­ї­ну, від­ві­ду­ва­ли ймо­вір­не мі­сце на­ро­дже­н­ня пред­ків, але від­най­ти рі­дних їм не вда­ло­ся. Прі­зви­ще ти­по­ве для ці­єї мі­сце­во­сті, але ни­ні там та­ких не­ма… І ні­хто не при­га­дує. Гу­ста­во не спіл­ку­є­ться укра­їн­ською, знає тіль­ки окре­мі сло­ва та фра­зи. Але йо­го ро­ди­чі во­ло­ді­ють рі­дною мо­вою, ша­ну­ють укра­їн­ські зви­чаї і є актив­ни­ми у се­ре­до­ви­щі укра­їн­ців Ар­ген­ти­ни. Тра­ди­цій­ни­ми на сто­лі ро­ди­ни є ва­ре­ни­ки. Ле­щу­ки не­аби­як пи­ша­ю­ться, що ре­пре­зен­тант їхньої ро­ди­ни ви­сту­пав в Укра­ї­ні.

Знай­ти рі­дні те­ре­ни на Рів­нен­щи­ні фут­бо­ліст, який до­во­лі ча­сто зодя­гає ви­ши­ван­ку, мріє ще й з ме­тою на­ла­го­дже­н­ня куль­тур­них зв’яз­ків із мі­сце­ві­стю про­жи­ва­н­ня йо­го ро­ди­ни в Ар­ген­ти­ні. Та­кож Гу­ста­во Блан­ко Ле­щук хо­тів бо­дай чи­мось до­по­мог­ти цьо­му на­се­ле­но­му пун­кту. Він ду­же спо­ді­ва­є­ться, що вда­сться вста­но­ви­ти йо­го. Мо­жли­во, й цей до­пис по­с­при­яє здій­снен­ню мрії укра­їн­сько­го грав­ця ар­ген­тин­сько­го походження. Тим па­че, що мі­сце по­шу­ку до­во­лі ком­па­ктне — ті те­ре­ни Рів­нен­щи­ни, які ко­лись на­ле­жа­ли до Во­ли­ні.

Що­до ймо­вір­но­сті ви­сту­пів за на­ціо­наль­ну ко­ман­ду сво­єї пра­ба­тьків­щи­ни Гу­ста­во Блан­ко Ле­щук взяв пев­ний час на роз­ду­ми, хоч не при­хо­вує сво­го ба­жа­н­ня при­ста­ти на про­по­зи­цію.

Стеж­ку до на­ту­ра­лі­за­ції іно­зем­ців із ме­тою ви­сту­пів за збір­ну Укра­ї­ни вже про­то­пта­но. Не так дав­но укра­їн­ський па­спорт ді­став бра­зи­лець Ро­мео Мар­лос. У ве­ре­сні 2017 ро­ку Пре­зи­дент По­ро­шен­ко під­пи­сав указ про на­да­н­ня йо­му укра­їн­сько­го гро­ма­дян­ства. Тре­ба ви­зна­ти, що рі­ше­н­ня це до­во­лі вда­ле. За не­аби­яко­го де­фі­ци­ту на­пів­обо­рон­ців кре­а­тив­но­го пла­ну Мар­лос став у ве­ли­кій при­го­ді. Йо­го май­стер­ність і клас не ви­кли­ка­ють жо­дних сум­ні­вів. Зга­да­ти хо­ча б не­що­дав­ній во­яж «жов­то-си­ніх» до Че­хії. Пе­ре­мо­гли. Та по хо­ду по­єдин­ку по­сту­па­ли­ся. Ко­но­плян­ка від­но­вив рів­но­ва­гу пі­сля па­су Мар­ло­са, який до цьо­го по­шив у дур­ні ле­две не всю обо­рон­ну лан­ку го­спо­да­рів.

Мар­лос лю­бить Укра­ї­ну. Зокре­ма, борщ і сніг! До­во­лі до­бре ро­зу­міє укра­їн­ську мо­ву. Має про­бле­му, бо що­ра­зу, ко­ли зби­ра­є­ться в Бра­зи­лію, тре­ба ку­пу­ва­ти чи­ма­ло го­ріл­ки. Са­ме цей, так би мо­ви­ти, про­дукт най­ча­сті­ше за­мов­ля­ють йо­го рі­дні та дру­зі. Син Мар­ло­са від­ві­дує у Ки­є­ві са­до­чок, в яко­му один із ви­хо­ва­те­лів роз­мов­ляє іспан­ською та пор­ту­галь­ською. Най­ча­сті­ше йо­го з дру­жи­ною мо­жна зу­стрі­ти у пар­ку бі­ля ре­сто­ра­ну «Пра­га» або у чи­сель­них су­пер­мар­ке­тах. Мар­лос ціл­ком ада­пту­вав­ся в Укра­ї­ні і не від­чу­ває жо­дно­го дис­ком­фор­ту. Пе­ред пер­шим по­єдин­ком за на­ціо­наль­ну ко­ман­ду Укра­ї­ни Ро­ме­ро Мар­лос, тра­ди­цій­но для но­во­бран­ців збір­ної, під час фур­ше­ту мав ви­ко­на­ти пі­сню. Обрав ві­до­мий поп-хіт пу­ер­то­ри­кан­сько­го му­зи­кан­та Лу­ї­са Фон­ті «Де­спо­сі­то». Дрі­бни­ця. Не­укра­їн­ська пі­сня, але при­єм­но. З огля­ду, що всі ін­ші но­во­бран­ці «жов­то-бла­ки­тних, на фут­бол­ках яких на­пис «Сла­ва Укра­ї­ні!», з укра­їн­ським па­спор­том, які вва­жа­ють се­бе укра­їн­ця­ми, не­о­дмін­но «по­ют» щось «язи­ком» на­шо­го во­ро­га.

Чо­мусь не­ма сум­ні­вів, якщо Гу­ста­во Блан­ко Ле­щук зодя­гне фут­бол­ку го­лов­ної ко­ман­ди кра­ї­ни, на по­свя­ті він не­о­дмін­но за­спі­ває укра­їн­ською. Ска­жі­мо, нев’яну­чу «Чер­во­ну ру­ту». Так са­мо хо­че­ться, аби він не зі­псу­вав ка­ші і при­мно­жив сла­ву укра­їн­сько­го фут­бо­лу. У йо­го ви­пад­ку то бу­ло б вель­ми при­кме­тно. Він дій­сно па­сує для збір­ної Укра­ї­ни як збір­ної ко­ман­ди укра­їн­ців.

Вда­лий старт у гру­по­во­му тур­ні­рі Лі­ги на­цій не ли­ше пра­кти­чно га­ран­ту­вав пі­до­пі­чним Ан­дрія Шев­чен­ка пер­шість у про­ти­сто­ян­ні із че­ха­ми та сло­ва­ка­ми, а й по­зна­чив­ся на ста­но­ви­щі у рей­тин­гу ФІФА. Ми під­ня­ли­ся від­ра­зу на шість по­зи­цій, що є най­біль­шим про­гре­сом з-по­між усіх збір­них за остан­ній мі­сяць. За­раз «не­бе­сно-зо­ло­ті» по­сі­да­ють 29 схо­дин­ку, ма­ю­чи в акти­ві 1483 ба­ли. Ве­дуть пе­ред збір­ні Бель­гії та Фран­ції, у яких по 1729 очок. лях Пе­ре­мо­ги» чи­таю дав­но. Це ти­жне­вик. Але як­би га­зе­та ви­хо­ди­ла і що­дня, її не бу­ло б до­во­лі. Зав­жди ці­ка­во, об’єктив­но, все­бі­чно ви­сві­тле­ні по­дії укра­їн­сько­го жи­т­тя на Ба­тьків­щи­ні та по всьо­му сві­ті.

Ві­до­мі ав­то­ри роз­кри­ва­ють та ана­лі­зу­ють акту­аль­ні те­ми. Та­кож за­слу­го­вує по­ва­ги опе­ра­тив­ність ви­сві­тле­н­ня.

Ба­жаю подаль­шо­го про­цві­та­н­ня та роз­ви­тку!

Іван За­рем­ба, юрист, екс­перт Асо­ці­а­ції укра­їн­ських прав­ни­ків з пи­тань пра­во­во­го ста­ту­су

по­лі­ти­чних пар­тій та гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій,

Ки­їв

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.