Чи не за­пі­зни­ться до­по­мо­га?

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Головна Сторінка - Сер­гій Гра­бов­ський

бе­ре­зня 1947 ро­ку пре­зи­дент США Гар­рі Тру­мен ви­сту­пив на за­сі­дан­ні Кон­гре­су з про­грам­ною про­мо­вою що­до обов’яз­ку сво­єї дер­жа­ви до­по­мог­ти ін­шим кра­ї­нам, які ста­ли або мо­жуть ста­ти жер­тва­ми агре­сії Крем­ля. Се­ред та­ких кра­їн пер­ши­ми Тру­мен на­звав Гре­цію та Ту­реч­чи­ну.

У ті ро­ки Ста­лін вів про­ти Гре­ції справ­жню «гі­бри­дну вій­ну». Ко­му­ні­сти­чні фор­му­ва­н­ня, що рва­ли­ся до вла­ди, одер­жу­ва­ли ще­дру зброй­ну й фі­нан­со­ву до­по­мо­гу від СССР, а їхні дії ма­ли по­ту­жну про­па­ган­дист­ську під­трим­ку.

«Сьо­го­дні Гре­ція не має ко­штів для фі­нан­су­ва­н­ня ім­пор­ту тих то­ва­рів, які не­об­хі­дні для про­сто­го ви­жи­ва­н­ня, – на­го­ло­сив Тру­мен. – За цих об­ста­вин на­род Гре­ції не мо­же до­би­ти­ся успі­ху у ви­рі­шен­ні сво­їх про­блем ре­кон­стру­кції еко­но­мі­ки… Сьо­го­дні са­мо­му існу­ван­ню гре­цької дер­жа­ви за­гро­жує те­ро­ри­сти­чна ді­яль­ність де­кіль­кох ти­сяч озбро­є­них осіб, ке­ро­ва­них ко­му­ні­ста­ми, які ки­да­ють ви­клик вла­ді уря­ду в низ­ці мі­сце­во­стей… Гре­цька ар­мія слаб­ка і по­га­но осна­ще­на… Гре­ції по­трі­бна до­по­мо­га, щоб ста­ти са­мо­до­ста­тньою і по­ва­жною де­мо­кра­ти­чною кра­ї­ною». До то­го ж, Тру­мен жорс­тко кри­ти­ку­вав чин­ну вла­ду Гре­ції: «Гре­цький уряд фун­кціо­нує в атмо­сфе­рі ха­о­су й екс­тре­мі­зму. Він учи­нив ба­га­то по­ми­лок. На­да­н­ня до­по­мо­ги цій кра­ї­ні не озна­чає, що Спо­лу­че­ні Шта­ти ви­прав­до­ву­ють все, що гре­цький уряд зро­бив або зро­бить». А во­дно­час, за йо­го сло­ва­ми, «зни­кне­н­ня Гре­ції як віль­ної дер­жа­ви спри­чи­нить гли­бо­кий вплив на ті кра­ї­ни Єв­ро­пи, на­ро­ди яких до­ла­ють ве­ли­че­зні скла­дно­щі, щоб за­хи­сти­ти свою сво­бо­ду та не­за­ле­жність… Роз­ча­ру­ва­н­ня і, мо­жли­во, пов­на ка­та­стро­фа швид­ко б ста­ли до­лею су­сі­дніх на­ро­дів, які пра­гнуть збе­рег­ти свою сво­бо­ду і не­за­ле­жність».

То­му, на­го­ло­шу­вав Тру­мен, США ма­ють до­по­мог­ти Гре­ції, а ра­зом із тим Ту­реч­чи­ні, що уни­кла вій­ни, про­те по­ста­ла пе­ред про­бле­ма­ми «про­ве­де­н­ня мо­дер­ні­за­ції кра­ї­ни, не­об­хі­дної для збе­ре­же­н­ня на­ціо­наль­ної те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті». Адже Ста­лін пра­гнув здій­сни­ти мрію ро­сій­ських ім­пе­ра­то­рів – за­хо­пи­ти Стам­бул-Кон­стан­ти­но­поль і про­то­ки Бо­сфор та Дар­да­нел­ли; над кра­ї­ною по­ви­сла ре­аль­на за­гро­за со­вєт­сько­го втор­гне­н­ня.

Гре­ція і Ту­реч­чи­на цю до­по­мо­гу отри­ма­ли. При­чо­му фі­нан­со­ву її ча­сти­ну не у ви­гля­ді кре­ди­тів, а без по­вер­не­н­ня. До цих кра- їн пі­шла й до­по­мо­га у ви­гля­ді то­ва­рів, уста­тку­ва­н­ня, зброї та ме­ди­ка­мен­тів. Кон­грес сан­кціо­ну­вав від­прав­ку вій­сько­вих ін­стру­кто­рів і ци­віль­них фа­хів­ців. У під­сум­ку зна­чна і вча­сно на­да­на до­по­мо­га зу­пи­ни­ла агре­сію Крем­ля. Ре­шту де­мо­кра­ти­чних дер­жав то­ді­шньої Єв­ро­пи на­сту­пно­го ро­ку охо­пив План Мар­шал­ла, який, з одно­го бо­ку, га­ран­ту­вав на­ро­дам кра­їн-уча­сниць пев­ний рі­вень до­бро­бу­ту, з ін­шо­го – сти­му­лю­вав при­ско­ре­ний роз­ви­ток еко­но­мі­ки цих кра­їн і пе­ре­о­сна­ще­н­ня їхньої про­ми­сло­во­сті. Як на­слі­док, до кін­ця 1951 ро­ку ВВП єв­ро­пей­ських дер­жа­ву­ча­сниць зріс на тре­ти­ну, а про­ми­сло­ве ви­ро­бни­цтво – на 40% у по­рів­нян­ні з до­во­єн­ним рів­нем. До то­го ж зна­чну ча­сти­ну Пла­ну, ча­сом і біль­шу, ста­но­ви­ли не по­зи­ки, а ґран­ти.

Ми­ну­ли ро­ки. Ство­ре­на Крем­лем си­сте­ма кра­їн-са­те­лі­тів у Схі­дній Єв­ро­пі по­ча­ла роз­па­да­ти­ся. У 1989 ро­ці в Поль­щі при­йшов до вла­ди де­мо­кра­ти­чний уряд, який роз­по­чав усе­бі­чні ре­фор­ми. Ра­дни­ком цьо­го уря­ду став зна­ний аме­ри­кан­ський еко­но­міст Джеф­фрі Сакс.

Ось як Сакс опи­сав у спо­га­дах то­ді­шню си­ту­а­цію: «Зов­ні­шній борг 40 мі­льяр­дів до­ла­рів, де­фі­цит то­ва­рів. Я за­про­по­ну­вав три не­гай­ні кро­ки з бо­ку За­хо­ду на під­трим­ку ре­форм. Пер­ше. Ство­ре­н­ня ста­бі­лі­за­цій­но­го фон­ду для поль­ської ва­лю­ти – зло­то­го… Дру­ге. Не­гай­не при­пи­не­н­ня ви­плат за бор­га­ми з подаль­шим спи­са­н­ням бор­гів. Тре­тє. Прийня­т­тя про­гра­ми з під­трим­ки ре­форм, на­ці­ле­ної на най­більш вра­зли­ві у со­ці­аль­но­му пла­ні се­кто­ри еко­но­мі­ки. Спо­ча­тку ме­ні від­мов­ля­ли. За стаб­фон­дом для зло­то­го я їздив до кан­цле­ра ФРН Ко­ля, пі­сля дов­гої роз­мо­ви він по­го­див­ся. Що­до спи­са­н­ня бор­гів ме­ні го­во­ри­ли, що бор­ги не мо­жна спи­са­ти і що рі­зні па­ке­ти до­по­мо­ги ні­ко­ли не бу­дуть при- йня­ті. Я вва­жав, що ви­ма­гаю не над­то ба­га­то, оскіль­ки та­кі су­ми ста­но­ви­ли со­бою ли­ше час­тку від­со­тка від до­хо­дів ба­га­то­го сві­ту… По­ді­бна га­ран­тія ре­форм ста­ла б не­зна­чною у сен­сі ви­трат і ціл­ком оку­па­ла­ся час­ткою тих ди­ві­ден­дів, які отри­му­вав би За­хід від цих ре­форм».

І цьо­го вре­шті-решт уда­ло­ся до­мог­ти­ся. Іна­кше ка­жу­чи, успіх сла­ве­тних «ре­форм Баль­це­ро­ви­ча» у Поль­щі на зла­мі 1980-90-х був би не­ре­аль­ним, як­би не ті ре­чі, про які роз­по­вів Джеф­фрі Сакс. Як­би не во­ни, мо­жли­во, не­о­то­та­лі­тар­на зли­ден­на Поль­ща на­ра­зі бу­ла б на­дій­ним пар­тне­ром Крем­ля у бо­роть­бі про­ти Єв­ро­со­ю­зу, НА­ТО і США.

Укра­їн­ський ви­мір

Сьо­го­дні Укра­ї­на є жер­твою як во­єн­ної агре­сії Крем­ля, так і три­ва­ло­го прав­лі­н­ня «вла­сних» олі­гар­хів, пе­ред­усім ре­жи­му Яну­ко­ви­ча. За об­ся­гом ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня во­на є чи то най­бі­дні­шою, чи то одні­єю з най­бі­дні­ших кра­їн Єв­ро­пи (еко­но­мі­сти що­до цьо­го спе­ре­ча­ю­ться, але си­ту­а­ція все одно нев­ті­шна). Дер­жав­ний борг кра­ї­ни пе­ре­ви­щив 70% ВВП, а за­галь­ний зов­ні­шній борг ся­гає $47,5 мі­льяр­дів. За­хист кра­ї­ни від ро­сій­ської агре­сії ви­ма­гає ви­тра­ча­ти на це не мен­ше від 10% ВВП. А за­галь­на мо­дер­ні­за­ція со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної сфе­ри по­тре­бує вкла­сти в неї впро­довж 10 ро­ків не мен­ше, ніж $50 мі­льяр­дів.

Не мо­жна ска­за­ти, що Укра­ї­ні не до­по­ма­га­ють. Але…

Мі­жна­ро­дний ва­лю­тний фонд (МВФ) узго­див з уря­дом Укра­ї­ни про­гра­му кре­ди­тів stand-by об­ся­гом $3,9 мі­льяр­да, яка мі­стить мен­ший пе­ре­лік ви­мог стру­ктур­них ре­форм в Укра­ї­ні, ніж по­пе­ре­дня про­гра­ма роз­ши­ре­но­го фі­нан­су­ва­н­ня EFF об­ся­гом $17,5 мі­льяр­дів. За­твер­ди­ти про­гра­му stand-by ке­рів­ни­цтво МВФ має до кін­ця 2018 ро­ку, пі­сля ухва- ле­н­ня Вер­хов­ною Ра­дою бю­дже­ту на 2019 рік, де­фі­цит яко­го не по­ви­нен пе­ре­ви­щу­ва­ти 2,5% ВВП.

Агент­ство Standard & Poor’s Global Ratings так про­ко­мен­ту­ва­ло це: «Ми ро­зу­мі­є­мо, що ме­тою но­вої про­гра­ми є на­да­н­ня Укра­ї­ні фі­нан­су­ва­н­ня в скла­дний еле­кто­раль­ний пе­рі­од 2019 ро­ку; во­на бу­де спри­я­ти під­трим­ці по­лі­ти­ки, спря­мо­ва­ної на збе­ре­же­н­ня ма­кро­еко­но­мі­чної ста­біль­но­сті. Про­гра­ма вра­хо­вує по­лі­ти­чні ре­а­лії і то­му бу­де менш ам­бі­цій­ною в по­рів­нян­ні з по­то­чною про­гра­мою МВФ у то­му, що сто­су­є­ться ви­мог що­до стру­ктур­них ре­форм… Вра­хо­ву­ю­чи обме­же­ні мо­жли­во­сті Укра­ї­ни за­лу­ча­ти зов­ні­шнє фі­нан­су­ва­н­ня і зна­чні по­тре­би в по­га­шен­ні ва­лю­тно­го бор­гу в най­ближ­чі два ро­ки, ми про­гно­зу­є­мо, що ви­мо­ги МВФ бу­дуть ви­ко­на­ні».

Так, ма­кро­еко­но­мі­чну ста­біль­ність зав­дя­ки про­гра­мі stand-by Укра­ї­на на час ви­бо­рів, імо­вір­но, збе­ре­же. Про­те не обов’яз­ко­во – МВФ ви­ма­гає під­ви­щи­ти ці­ну на газ для на­се­ле­н­ня ще на 40%. Пов­зуть до­го­ри й ін­ші ко­му­наль­ні та­ри­фи. До то­го ж за­ли­ша­є­ться не­до­тор­кан­ною «ку­пле­на» у дер­жа­ви за без­цінь олі­гар­хі­чна вла­сність, мі­льяр­ди до­ла­рів і да­лі ви­во­дя­ться в офшо­ри, зро­стає роз­рив у ста­тках між най­ба­га­тши­ми і біль­ші­стю на­се­ле­н­ня то­що. На­віть якщо до вла­ди в кра­ї­ні при­йде най­че­сні­ший і най­ефе­ктив­ні­ший за всю її істо­рію уряд, шан­сів про­ве­сти все­бі­чну мо­дер­ні­за­цію та ви­гра­ти «гі­бри­дну вій­ну» без до­по­мо­ги, за зраз­ком «пла­ну Тру­ме­на» для Гре­ції і Ту­реч­чи­ни, Пла­ну Мар­шал­ла для За­хі­дної Єв­ро­пи чи кро­ків для під­трим­ки Поль­щі, він не ма­ти­ме на­віть те­о­ре­ти­чно. Та чи не за­пі­зни­ться та­ка до­по­мо­га, вра­хо­ву­ю­чи об­ся­ги тру­до­вої мі­гра­ції, зли­дні біль­шо­сті на­се­ле­н­ня і мо­жли­во­сті Пу­ті­на ти­сну­ти на Укра­ї­ну?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.