ЄВРОКУБКОВА ОСІНЬ

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Калейдоскоп - Гри­го­рій Жи­бак

Най­пер­ше тре­ба ви­окре­ми­ти до­не­цький «Ша­хтар», який по­сту­пив­ся ан­глій­сько­му гран­ду «Ман­че­стер Сі­ті» із хо­кей­ним ви­слі­дом. Про­гра­ва­ти, на­віть одній із най­силь­ні­ших ни­ні ко­манд сві­ту, у шість «су­хих» го­лів – га­не­бно! Як тіль­ки не роз­хва­лю­ють «гір­ни­ків» ахме­тів­ські ка­на­ли «Фут­бол 1» та «Фут­бол 2». Чи­сель­ні ана­лі­ти­ки ре­тель­но ви­вча­ють і до­но­сять ві­тчи­зня­ній фут­боль­ній спіль­но­ті усі хи­тро­спле­ті­н­ня та­кти­ки, те­хні­ки та ін­ших кри­те­рі­їв. Обго­во­рю­ють ле­две не ко­жний епі­зод по­єдин­ку. І все це з на­тя­ком на без­до­ган­ність і ви­щість у ни­ні­шньо­му укра­їн­сько­му фут­бо­лі.

З’ясу­ва­ло­ся, що ні­яко­го фе­но­ме­ну ко­ман­дних дій чи тре­нер­сько­го хи­сту пор­ту­галь­сько­го на­став­ни­ка Па­у­ло Фон­се­ка не­ма. «Ша­хтар» ціл­ко­ви­то за­ле­жний від де­кіль­кох бра­зиль­ців. Трав­ми Тай­со­на та Мар­ло­са, які при­па­ли на один і той са­мий час, зня­ли шир­му із роз­ду­тої до­не­цької фут­боль­ної си­ли. На­віть у на­ціо­наль­ній пер­шо­сті «Ша­хтар» втра­тив упев­не­ність. А в Лі­зі чем­піо­нів – по­го­тів.

На зу­стріч у Ман­че­сте­рі Тай­сон все ж зу­мів ви­йти. Але на йо­го ді­ях по­зна­чив­ся брак ігро­вої пра­кти­ки. Та й за від­су­тно­сті Мар­ло­са йо­му не бу­ло з ким, що на­зи­ва­є­ться, два па­си до ку­пи зв’яза­ти. «Мі­ща­ни» ж від­ра­зу взя­ли би­ка за ро­ги. До­во­лі швид­ко во­ни по­ве­ли пе­ред. Да­лі вза­га­лі став­ся ку­ме­дний епі­зод, ко­ли їхній на­па­дник Стер­лінг зі сво­го лі­во­го флан­гу ви­ско­чив на по­ба­че­н­ня із «брам­ка­рем» П’ято­вим. Зда­ло­ся, за мить м’яч за­ле­тить до сі­тки во­ріт. Від­стань бо ви­мі­рю­ва­ла­ся де­кіль­ко­ма ме­тра­ми. Та тем­но­шкі­рий фор­вард так за­пов­зя­то ма­хнув но­гою, що за­мість влу­чи­ти по «кру­гло­му» за­по­ров нею у без­до­ган­ний га­зон. Швид­кість та си­ла за­ма­ху зу­мо­ви­ли мит­тє­ве па­ді­н­ня, на яке ку­пив­ся угор­ський су­д­дя Ка­шаї і рі­шу­че при­зна­чив най­ви­ще фут­боль­не по­ка­ра­н­ня. Так, це са­ме той Ві­ктор Ка­шаї, який так га­не­бно по­ми­лив­ся на Єв­ро-2012, ко­ли у Хар­ко­ві збір­на Укра­ї­ни про­ти­сто­я­ла ан­глій­цям. Він не вгле­дів гол, який за­бив бри­тан­цям наш на­па­дник Мар­ко Де­вич. Пі­сля уда­ру сер­ба, який ді­став укра- їн­ське гро­ма­дян­ство, м’яч, ри­ко­ше­том од во­ро­та­ря ко­тив­ся у во­ро­та. Щой­но він пе­ре­тнув лі­нію, як обо­ро­нець йо­го ви­бив у по­ле. Взя­т­тя во­ріт ба­чи­ли на­віть убо­лі­валь­ни­ки. Це за­свід­чи­ли те­ле­ві­зій­ні по­вто­ри із рі­зних ра­кур­сів. Не ба­чи­ли тіль­ки суд­ді. Один із них, до­да­тко­вий, вза­га­лі пе­ре­бу­вав за во­ро­та­ми, у лі­че­них ме­трах від епі­зо­ду! Ка­шаї прийняв рі­ше­н­ня на ко­ристь під­да­них Ко­ро­ле­ви, яке впли­ну­ло на ре­зуль­тат ма­тчу.

По­мил­ка у Хар­ко­ві не­по­оди­но­ка для цьо­го ма­дя­ра. На­віть у Лі­зі чем­піо­нів, на най­ви­щих її ста­ді­ях, він не­о­дно­ра­зо­во «чу­див». Ви­кли­кає по­див, як най­ви­щі фут­боль­ні чи­нов­ни­ки да­лі до­зво­ля­ють йо­му ду­ти у сюр­чок під час ма­тчів.

У Ман­че­сте­рі го­спо­да­рям бу­ло не до сен­ти­мен­тів. Во­ни ре­а­лі­зу­ва­ли пе­наль­ті. А на до­ся­гну­то­му й не ду­ма­ли зу­пи­ня­ти­ся. «Во­зи­ли» до­не­цьких упро­довж усьо­го по­єдин­ку. Як­би їм біль­ше та­ла­ни­ло у за­вер­шаль­ній ста­дії на­сту­пу, то «Ша­хтар» при­віз би із Ту­ман­но­го Аль­біо­ну ще біль­шу тор­бу з го­ла­ми. Втім, для гру­по­во­го ета­пу Лі­ги чем­піо­нів ра­ху­нок над­то рід­кі­сний і не­при­стой­ний. Одра­зу й не при­га­да­ти, ко­ли і ко­го ще так при­ни­жу­ва­ли.

У скла­ді чем­піо­нів Ан­глії весь матч про­вів Оле­ксандр Зін­чен­ко, ви­хо­ва­нець «Ша­хта­ря», хист яко­го ко­лись не вгле­ді­ли. Той ви­сту­пав у Мо­ско­вії. За­жив сла­ви одно­го із фут­боль­них вун­дер­кін­дів. На цей по­го­лос і ку­пив­ся «Ман­че­стер Сі­ті». Гра­вець ні­чим не ви­окрем­лю­є­ться. Йо­го пра­гну­ли від­да­ти в орен­ду до слаб­кі­шої ко­ман­ди. Та че­рез від­мо­ву са­мо­го грав­ця пе­ре­хід не від­був­ся. Зін­чен­ко, зде­біль­шо­го, про­ти­рає шта­ни на ла­ві за­па­сних. У зві­тно­му по­єдин­ку він за­пам’ятав­ся го­ле­вим па­сом і пі­сля­ма­тче­вим ін­терв’ю, в яко­му ви­сло­вив ра­дість від пе­ре­мо­ги. Ста­ло ві­до­мо, що він три­має зло на «Ша­хтар», бо сво­го ча­су йо­го не роз­гле­ді­ли. На­за­гал, цей «Зі­на» справ­ляє не­о­дно­зна­чне вра­же­н­ня. І не тіль­ки на фут­боль­но­му по­лі. Під час ви­сту­пів у Мо­ско­вії про ньо­го за­го­во­ри­ли пі­сля то­го, як в одно­му із ка­фе за­спі­вав «Чер­во­ну ру­ту». Але зго­дом, під час від­бір­но­го тур­ні­ру на сві­то­ву пер­шість 2018 ро­ку, ви­сло­вив­ся за по­їзд­ку збір­ної Укра­ї­ни до Мо­ско­вії. Про­сто­рі­ку­вав те, що й де­які ін­ші бов­ду­ри. Мов­ляв, фут­бол по­за по­лі­ти­кою.

За­зна­ла по­раз­ки й пол­тав­ська «Вор­скла», яка ви­сту­пає у Лі­зі Єв­ро­пи. При­кро, бо по­сту­пи­ли­ся вдо­ма. Та ще й азер­бай­джан­сько­му «Ка­ра­ба­ху», над яким взя­ли го­ру у Ба­ку. Пі­зній час про­ве­де­н­ня ма­тчу, а до гри ста­ли о двад­цять дру­гій го­ди­ні, зу­мо­вив про­мер­за­н­ня га­зо­ну. Звід­си – слизь­кість, до якої, як не див­но, біль­ше при­зви­ча­ї­ли­ся го­сті. Та ще й по­мил­ка го­спо­да­рів їм під­со­би­ла. На пер­ших хви­ли­нах, ре­а­лі­зу­вав­ши пе­наль­ті, «Ка­ра­бах» по­вів пе­ред і не до­зво­лив «Вор­склі» на­віть по­но­ви­ти ста­тус ні­чи­єї.

Ку­ди при­крі­ше кон­ста­ту­ва­ти, що під­со­би­ли азер­бай­джан­цям пол­тав­ські фа­на­ти. Скла­ло­ся вра­же­н­ня, що во­ни із фут­боль­но­го се­ре­дньо­віч­чя! Щой­но «вор­скля­ни» на­ма­ца­ли свою гру і по­ча­ли ство­рю­ва­ти слу­шні на­го­ди бі­ля во­ріт опо­нен­тів, як ці «вбо­лі­валь­ни­ки» вда­ли­ся па­ли­ти фа­ке­ли, ки­да­ти ви­бу­хо­ві ре­чо­ви­ни то­що. Су­д­дя при­зу­пи­нив хід по­єдин­ку, що вель­ми бу­ло на ру­ку «Ка­ра­ба­ху», який де­да­лі важ­че стри­му­вав ата­ки. Пі­сля пев­ної пе­ре­р­ви гру по­но­ви­ли. Все по­вто­ри­ло­ся. По­ту­ги го­спо­да­рів у на­па­ді зу­пи­ни­ли їхні ж «фа­на­ти»! Цьо­го ра­зу все бу­ло сер­йо­зні­ше і су­д­дя на­віть за­брав ко­ман­ди з по­ля. Гру все ж за­кін­чи­ли. За дві­чі пе­ре­р­ва­но­го дру­го­го та­йму го­ді бу­ло спо­ді­ва­ти­ся на збіль­ше­н­ня тем­пу і на­ти­ску на обо­рон­ні ре­ду­ти го­стей.

При­на­гі­дно тре­ба на­га­да­ти, з яки­ми по­ту­га­ми Пол­та­ва ви­бо­рю­ва­ла пра­во, щоб у мі­сті від­бу­ва­ли­ся по­єдин­ки Лі­ги Єв­ро­пи. В ав­раль­но­му по­ряд­ку до­во­ди­ли до пу­т­тя мі­сце­вий ста­діон, аби від­по­від­ав усім ви­мо­гам УЄФА. Те­пер очі­ку­ють сан­кцій. До­бре, якщо обі­йде­ться тіль­ки штра­фом. Аре­ну мо­жуть дис­ква­лі­фі­ку­ва­ти.

Ві­до­ма не­при­ми­ри­мість хар­ків­ських і пол­тав­ських фа­на­тів. Убо­лі­валь­ни­ки «Ме­та­лі­ста» до­во­лі ча­сто при­ни­жу­ва­ли пол­тав­ців ви­гу­ка­ми на кшталт пе­ри­фе­рії, се­ла то­що. Пі­сля зві­тно­го по­єдин­ку по­чи­на­єш ро­зу­мі­ти на­тя­ки хар­ків’ян, які слав­ля­ться сво­єю до­те­пною твор­чі­стю. Зокре­ма, са­ме во­ни є ав­то­ра­ми ни­ні все­сві­тньо­ві­до­мо­го хі­та про крем­лів­сько­го кар­ли­ка Пу­ті­на.

Та не все так зле. По­ті­ши­ло «Ди­на­мо»! І не ли­ше пе­ре­мо­гою над фран­цузь­ким «Рен­ном», яка пра­кти­чно га­ран­тує успіх у гру­по­во­му тур­ні­рі та ви­хід до на­сту­пної ста­дії. При­вер­ну­ли ува­гу її ко­ва­лі. Мо­ло­ді «ди­на­мів­ці» ді­я­ли вель­ми впев­не­но і до­ве­ли, що в ко­ман­ди є май­бу­тнє. А мо­ло­ді Ша­па­рен­ко та Ми­ко­лен­ко ще й від­зна­чи­ли­ся го­ла­ми. І яки­ми! Оби­два мо­жна за­пи­су­ва­ти до фут­боль­ної ен­ци­кло­пе­дії. Де­кіль­ка днів то­му ці грав­ці ра­зом із Ше­пе­ле­вим укла­ли з «Ди­на­мо» п’яти­рі­чні уго­ди про спів­пра­цю.

Схо­же, кеп­ське фі­нан­со­ве сьо­го­де­н­ня вла­сни­ків клу­бу зу­мо­ви­ло по­зи­тив­ний ефект. Чу­жин­ців май­же не ку­пу­ють. А якщо й бе­руть, то ма­ло­ві­до­мих, з яки­ми укра­їн­ці лег­ко кон­ку­ру­ють і ро­стуть.

Три­ва­ють ви­сту­пи укра­їн­ських клу­бів у єв­ро­пей­ських куб­ко­вих тур­ні­рах.

лях пе­ре­мо­ги» – по­ва­жне ви­да­н­ня, яке під­твер­джує свій ви­со­кий ста­тус по­над пів­сто­лі­тнім слу­жі­н­ням укра­їн­сько­му на­ро­ду, Укра­ї­ні. Га­зе­та не­змін­но сто­їть в обо­ро­ні всьо­го укра­їн­сько­го. Ви­сві­тлю­ва­ла і ви­сві­тлює на­ціо­наль­но-ви­зволь­ний рух, ге­ро­ї­чну бо­роть­бу ОУН і УПА, по­лі­ти­чне і гро­мад­ське жи­т­тя Укра­ї­ни, но­ви­ни ді­а­спо­ри та ба­га­то ін­шо­го.

Із ці­ка­ві­стю чи­таю та­кож пу­блі­ка­ції про істо­ри­чні по­дії та не­пе­ре­сі­чних осо­би­сто­стей.

Так три­ма­ти!

Свя­то­слав Ли­по­ве­цький, істо­рик, пу­блі­цист,

Тер­но­піль

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.