Ви­бо­ри в «ЛНР-ДНР»: ле­гі­ти­мі­за­ція бу­та­фо­рії

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Політика - Де­нис Ка­зан­ський

ли­сто­па­да в ОРДі­ЛО від­бу­ли­ся «ви­бо­ри глав ДНР та ЛНР». Утім, ви­бо­ра­ми цей про­цес на­зва­ти не­мо­жли­во. На­віть у са­мих стру­кту­рах «ДНР» та «ЛНР» на­вряд чи є лю­ди, які ві­рять, що 11 ли­сто­па­да жи­те­лі Дон­ба­су ко­гось оби­ра­ли. Пра­виль­но бу­ло б на­зва­ти те, що ста­ло­ся, ри­ту­аль­ним за­твер­дже­н­ням ра­ні­ше при­зна­че­них ва­таж­ків.

Де­нис Пу­ши­лін став но­вим «га­у­ляй­те­ром» До­не­цька ще у ве­ре­сні, че­рез кіль­ка днів пі­сля вбив­ства Оле­ксан­дра За­хар­чен­ка та роз­гро­му на­бли­же­но­го до ньо­го угру­по­ва­н­ня на чо­лі з Оле­ксан­дром Ти­мо­фє­є­вим (Та­шкен­том). При­зна­че­н­ня це, як усім зро­зумі­ло, від­бу­ло­ся не в До­не­цьку, а у Мо­скві. У са­мо­го Пу­ши­лі­на не бу­ло шан­сів пе­ре­мог­ти у вну­трі­шній бо­роть­бі за вла­ду в До­не­цьку, яка роз­гор­ну­ла­ся вже на­сту­пно­го дня пі­сля за­ги­бе­лі За­хар­чен­ка. На від­мі­ну від то­го ж та­ки Та­шкен­та та ін­ших кон­ку­рен­тів, він не мав вла­сних си­ло­вих під­роз­ді­лів, а без озбро­є­них лю­дей пре­тен­ду­ва­ти на вла­ду в ОРДі­ЛО – спра­ва від­вер­то про­гра­шна. Але в Пу­ши­лі­на зна­йшов­ся ва­го­мі­ший ар­гу­мент: са­ме на ньо­го ви­рі­ши­ли зро­би­ти став­ку в Мо­скві. І у під­сум­ку дрі­бний ша­храй, яко­го із са­мо­го по­ча­тку по­дій ве­сни 2014 ро­ку ма­ло хто в До­не­цьку спри­ймав сер­йо­зно, ра­птом став на­сту­пни­ком За­хар­чен­ка. Усіх же, хто міг оскар­жи­ти йо­го пре­тен­зії на вла­ду, усу­ну­ли фун­кціо­не­ри з Ро­сії.

Ре­зуль­тат «ви­бо­рів» у «ДНР» був ві­до­мий ще у ве­ре­сні. Близь­кий до Вла­ди­сла­ва Сур­ко­ва ро­сій­ський по­лі­то­лог Оле­ксій Че­сна­ков у ін­терв’ю від 10 ве­ре­сня ска­зав: «Пе­ре­мо­гу Пу­ши­лі­на мо­жна пе­ред­ба­чи­ти з імо­вір­ні­стю в 99%». Хо­ча на той мо­мент про своє ба­жа­н­ня пре­тен­ду­ва­ти на мі­сце «гла­ви ДНР» за­яв­ля­ли та­кож Гу­ба­рєв і Хо­да­ков­ський, ав­то­ри­тет яких се­ред бо­йо­ви­ків і їх при­хиль­ни­ків був яв­но ви­щим. Але в Ро­сії то­ді вже зна­ли, що до «ви­бо­рів» їх не бу­де допу­ще­но й ні­що не за­ва­дить «пе­ре­мог­ти» став­ле­ни­ку ку­ра­то­рів.

У Лу­ган­ську си­ту­а­ція бу­ла ще пе­ред­ба­че­ні­шою. Усю по­тен­цій­ну опо­зи­цію на те­ри­то­рії, під­кон­троль­ній «ЛНР», дав­но та жор­сто­ко за­чи­сти­ли, то­му охо­чих ки­ну­ти ви­клик ни­ні­шньо­му ва­таж­ко­ві Ле­о­ні­ду Па­сі­чни­ку про­сто не за­ли­ши­ло­ся. Сам він, як ві­до­мо, очо­лив «ЛНР» ще рік то­му в ре­зуль­та­ті пе­ре­во­ро­ту. По­пе­ре­дньо­го «ле­гі­тим­но­го го­ло­ву» Іго­ря Пло­тни­цько­го ски­ну­ли та зму­си­ли ви­їха­ти до Ро­сії, пі­сля чо­го йо­го мі­сце зайня­ла «хун­та» на чо­лі з Па­сі­чни­ком. Ці­лий рік остан­ній вва­жав­ся лі­де­ром «ЛНР» без «ви­бо­рів», по­ки Кремль не ви­рі­шив ле­гі­ти­мі­зу­ва­ти сво­їх став­ле­ни­ків у До­не­цьку та Лу­ган­ську, щоб на­да­ти їм хоч якусь ви­ди­мість на­ро­дних лі­де­рів, а не бан­ди­тів чи са­мо­зван­ців. Са­ме з ці­єю ме­тою й ви­рі­ши­ли про­ве­сти бу­та­фор­ські «пе­ре­го­ни».

Щоб во­ни ма­ли хоч якусь по­до­бу ре­аль­но­го про­це­су во­ле­ви­яв­ле­н­ня, крім Пу­ши­лі­на та Па­сі­чни­ка, кан­ди­да­та­ми за­ре­є­стру­ва­ли кіль­ка ні­ко­му не ві­до­мих ста­ти­стів, які сві­до­мо по­го­ди­ли­ся від­бу­ва­ти но­мер і не ве­сти жо­дної бо­роть­би. Для го­ди­ться їм на­віть при­пи­са­ли якісь го­ло­си, хо­ча на­вряд чи хоч хтось, окрім їхніх ро­ди­чів та дру­зів, міг зга­да­ти прі­зви­ща цих лю­дей і ви­ра­зно по­ясни­ти, хто во­ни та­кі. За та­кої си­ту­а­ції ка­за­ти про якусь ін­три­гу не до­во­ди­ло­ся. Хо­ча ра­ні­ше в ін­ших під­кон­троль­них Ро­сії не­ви­зна­них утво­ре­н­нях на кшталт При­дні­стров’я чи Пів­ден­ної Осе­тії ку­ра­то­ри до­зво­ля­ли пред­став­ни­кам рі­зних угру­по­вань вла­што­ву­ва­ти че­сне го­ло­су­ва­н­ня й та­ким чи­ном ви­яв­ля­ти пе­ре­мож­ця. В ОРДі­ЛО ж ро­сі­я­ни ви­про­бо­ву­ва­ти до­лю та до­ві­ря­ти ви­бір на­ро­до­ві не ста­ли. То­му ре­зуль­та­ти Па­сі­чни­ка та Пу­ши­лі­на бу­ли ві­до­мі за­зда­ле­гідь і на­віть пу­блі­ку­ва­ли­ся в ано­нім­них Telegram-ка­на­лах за кіль­ка днів до «го­ло­су­ва­н­ня».

Єди­ним ва­жли­вим зав­да­н­ням для ор­га­ні­за­то­рів ви­ста­ви бу­ло за­без­пе­чи­ти за та­ких об­ста­вин яв­ку лю­дей на діль­ни­ці. Охо­чих бра­ти участь у «ви­бо­рах» без ви­бо­ру, су­дя­чи з від­гу­ків у со­цме­ре­жах, бу­ло не­ба­га­то. На­віть ті гро­ма­дя­ни, які за­га­лом ло­яль­но став­ля­ться до «ЛДНР», не ба­чи­ли сен­су в то­му, щоб ви­тра­ча­ти час, ку­дись іти та да­рем­но псу­ва­ти па­пір. За та­ких умов ор­га­ні­за­то­ри «пе­ре­го­нів» мо­гли отри­ма­ти вкрай не­ба­жа­ну для се­бе кар­тин­ку: без­лю­дні діль­ни­ці та по­ро­жні ур­ни. А це яв­но не узго­джу­ва­ло­ся б із за­галь­ним то­ном про­па­ган­ди.

Щоб за­ма­ни­ти лю­дей на «ви­бо­ри», з уже за­зда­ле­гідь ві­до­ми­ми ре­зуль­та­та­ми, до­ве­ло­ся йти на рі­зні хи­тро­щі. У Лу­ган­ську гро­ма­дя­нам спо­ча­тку обі­ця­ли за участь у них кар­тки для по­пов­не­н­ня мо­біль­но­го но­ме­ра «Лу­га­ком» на 100 руб. Але в якийсь мо­мент пе­ре­ду­ма­ли й ста­ли обі­ця­ти по 100 руб. тіль­ки пер­шим 300 тис. ви­бор­ців. У До­не­цьку на діль­ни­цях теж роз­да­ва­ли кар­тки для по­пов­не­н­ня ра­хун­ку мі­сце­во­го мо­біль­но­го опе­ра­то­ра «Фе­нікс», що­прав­да, ли­ше на 50 руб. Крім то­го, за участь у «ви­бо­рах» лю­ди ма­ли мо­жли­вість не­до­ро­го ку­пи­ти ово­чі.

У Лу­ган­ську для то­го, щоб ді­ста­ти ба­жа­ну ви­на­го­ро­ду, по­трі­бно бу­ло спо­ча­тку ра­зом із бю­ле­те­нем отри­ма­ти ка­лен­да­рик, який по­тім по­ка­за­ти пред­став­ни­ко­ві ру­ху «Мир Лу­ган­щи­не». Той ви­да­вав кар­тку для по­пов­не­н­ня ра­хун­ку та ске­ро­ву­вав до ово­че­во­го на­ме­ту за по­ку­пка­ми. Пі­сля то­го як «ви­бо­рець» та­ким чи­ном при­дба­вав по­трі­бну кіль­кість про­ду­ктів, на ка­лен­да­ри­ку пи­са­ли сло­во «ото­ва­ре­но» й ща­сли­вий «гро­ма­дя­нин мо­ло­дої ре­спу­блі­ки» йшов до­до­му.

До то­го ж, за­для ство­ре­н­ня ілю­зії за­пов­не­них ви­бор­чих діль­ниць бо­йо­ви­ки спе­ці­аль­но від­кри­ли їх зна­чно мен­ше, ніж по­трі­бно. За офі­цій­ни­ми да­ни­ми «ЦВК ДНР», там пра­цю­ва­ло ли­ше 408 діль­ниць. Для по­рів­ня­н­ня: на пар­ла­мент­ських ви­бо­рах 2012 ро­ку в До­не­цькій обла­сті бу­ло від­кри­то 2444 діль­ни­ці, себ­то в шість ра­зів біль­ше. З огля­ду на те, що під кон­тро­лем «ДНР» ни­ні пе­ре­бу­ває близь­ко по­ло­ви­ни на­се­ле­н­ня До­не­цької обла­сті кіль­кість діль­ниць там ма­ла б пе­ре­ви­щу­ва­ти на­яв­ну при­найм­ні втри­чі. У 2012-му в са­мих тіль­ки До­не­цьку та Яси­ну­ва­тій пра­цю­ва­ло 482 ви­бор­чі діль­ни­ці – біль­ше, ніж у всій «ДНР».

Для бі­дних лю­дей на­віть та­кі не­зна­чні по­да­чки, як кар­тка на 100 руб. ($1,7) та зниж­ка в кіль­ка ру­блів на кар­то­плю й ка­пу­сту, ви­яви­ли­ся ва­го­мим ар­гу­мен­том. Ці за­хо­ди справ­ді до­по­мо­гли за­ма­ни­ти до ви­бор­чих діль­ниць пен­сіо­не­рів і ма­ло­за­без­пе­че­них гро­ма­дян. На ра­до­щах ор­га­ні­за­то­ри «пе­ре­го­нів» по­спі­ши­ли на­ма­лю­ва­ти фан­та­сти­чно ви­со­ку яв­ку: у Лу­ган­ську 77%, а у До­не­цьку вза­га­лі 80%. Во­дно­час ні­хто не по­яснив, із якої кіль­ко­сті лю­дей бу­ло ви­ве­де­но ці від­со­тки. За осно­ву яв­но бра­ли до­во­єн­ні да­ні що­до чи­сель­но­сті на­се­ле­н­ня. Але оче­ви­дно, що на під­кон­троль­ній бо­йо­ви­кам те­ри­то­рії сьо­го­дні про­сто фі­зи­чно не­має стіль­ки лю­дей. Со­тні ти­сяч жи­те­лів за остан­ні ро­ки ви­їха­ли з ОРДі­ЛО до Ро­сії або Укра­ї­ни. За рі­зни­ми під­ра­хун­ка­ми, із 2014-го ця те­ри­то­рія втра­ти­ла від 30% до 40% на­се­ле­н­ня.

До­во­дять оче­ви­дну бре­хли­вість да­них про яв­ку й про­сті об­чи­сле­н­ня. За ін­фор­ма­ці­єю ті­єї-та­ки «ЦВК ДНР», у «ви­бо­рах» взя­ло участь по­над 1,6 млн. осіб. Якщо на­зва­ну кіль­кість по­ді­ли­ти на 408 діль­ниць, то ви­яви­ться, що за день ко­жна з них ма­ла б об­слу­жи­ти май­же 4 тис. лю­дей. Це при­бли­зно одна осо­ба за 11 се­кунд про­тя­гом 12 го­дин, по­ки пра­цю­ва­ла діль­ни­ця з мо­мен­ту від­кри­т­тя й до остан­ньої хви­ли­ни ро­бо­ти. Оче­ви­дно, що та­ко­го кон­ве­є­ра не бу­ло на жо­дній із них.

Хай там як, усе, що від­бу­ва­є­ться на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії Укра­ї­ни, не має за­кон­но­сті та ле­гі­тим­но­сті, а іме­на ро­сій­ських ма­ріо­не­ток прин­ци­по­во для кра­ї­ни ні­чо­го не змі­ню­ють. «Обра­ли» б у До­не­цьку не Пу­ши­лі­на, а ко­гось ін­шо­го, по­зи­ція укра­їн­ської вла­ди пі­сля бу­та­фор­ських «ви­бо­рів» не змі­ни­ться. Крім то­го, Ро­сія ри­зи­кує отри­ма­ти но­ві сан­кції за по­ру­ше­н­ня мін­ських до­мов­ле­но­стей, адже жо­дних «ви­бо­рів глав ЛНР та ДНР» ни­ми не пе­ред­ба­че­но.

Який же вза­га­лі сенс був у то­му, щоб ор­га­ні­зу­ва­ти «пе­ре­го­ни» в ОРДі­ЛО, якщо в під­сум­ку їх одна­ко­во не ви­зна­ла жо­дна кра­ї­на сві­ту? Оче­ви­дно, це бу­ло зро­бле­но пе­ред­усім із роз­ра­хун­ком на май­бу­тнє. Як ві­до­мо, Мо­сква не по­ли­шає спроб уві­пхну­ти ОРДі­ЛО на­зад до скла­ду Укра­ї­ни на сво­їх умо­вах, як ав­то­но­мії, і ре­гу­ляр­но на­по­ля­гає на пря­мих пе­ре­го­во­рах між Ки­є­вом, «ДНР» та «ЛНР». А щоб та­кі пе­ре­го­во­ри вза­га­лі бу­ли мо­жли­ві, «ре­спу­блі­ки» му­сять де­ле­гу­ва­ти на них хоч скіль­ки-не­будь ле­гі­тим­них пред­став­ни­ків. Тож «ви­бо­ри» є спро­бою на­да­ти но­мі­наль­ним лі­де­рам бо­йо­ви­ків хоч яко­їсь ле­гі­тим­но­сті.

Не мо­жна ска­за­ти, що це зов­сім уже без­глу­здо. З укра­їн­сько­го бо­ку вже сьо­го­дні є по­лі­ти­чні си­ли, які до­слів­но по­вто­рю­ють те­зи Крем­ля та за­яв­ля­ють про свою го­тов­ність сі­да­ти з пред­став­ни­ка­ми «ЛНР» та «ДНР» за стіл пе­ре­го­во­рів. Зокре­ма, та­ку за­яву в ефі­рі одно­го з ро­сій­ських те­ле­ка­на­лів не­що­дав­но зро­бив лі­дер Опо­зи­цій­но­го бло­ку Юрій Бой­ко. Він та ін­ші про­ро­сій­ські по­лі­ти­ки не­за­ба­ром бра­ти­муть участь у ви­бо­рах пре­зи­ден­та Укра­ї­ни й роз­ра­хо­ву­ють здо­бу­ти на них зна­чну під­трим­ку. Якщо їхні ре­зуль­та­ти справ­ді бу­дуть ви­со­ки­ми, во­ни ціл­ком мо­жуть ре­а­лі­зу­ва­ти свій за­дум і спри­я­ти по­вер­нен­ню ОРДі­ЛО в Укра­ї­ну на умо­вах РФ. Для здій­сне­н­ня цьо­го пла­ну їм бу­дуть по­трі­бні «ле­гі­тим­ні пред­став­ни­ки на­ро­ду Дон­ба­су», яких Ро­сія під­го­ту­ва­ла для них 11 ли­сто­па­да.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.