Яка до­ля че­кає за­ко­но­про­ект про дер­жав­ну мо­ву?

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Панорама - Ла­ри­са Ма­сен­ко

На жаль, ра­дість всіх, хто ві­тав ухва­ле­н­ня у пер­шо­му чи­тан­ні за­ко­но­про­е­кту 5670-д про дер­жав­ну мо­ву, бу­ла, оче­ви­дно, пе­ред­ча­сною. Ни­ні до ньо­го вже по­да­но біль­ше ніж 2000 по­пра­вок. Це ви­про­бу­ва­на те­хно­ло­гія, яку пе­ре­ва­жно за­сто­со­ву­ють з тим, щоб за­тяг­ти роз­гляд до­ку­мен­та, а зго­дом про­ва­ли­ти йо­го ухва­ле­н­ня.

Сво­го ча­су, в черв­ні 2012 ро­ку, я бу­ла при­су­тня як екс­перт на за­сі­дан­ні Ко­мі­те­ту з пи­тань куль­ту­ри і ду­хов­но­сті Вер­хов­ної Ра­ди у зв’яз­ку з ухва­ле­н­ням у пер­шо­му чи­тан­ні сум­но­зві­сно­го за­ко­но­про­е­кту Кі­ва­ло­ва-Ко­ле­сні­чен­ка «Про за­са­ди дер­жав­ної мов­ної по­лі­ти­ки».

Оскіль­ки біль­шість чле­нів ко­мі­те­ту оці­ню­ва­ли цей до­ку­мент як ін­стру­мент подаль­шої ру­си­фі­ка­ції й де­зін­те­гра­ції Укра­ї­ни, на за­сі­дан­ні бу­ло ви­рі­ше­но за­бло­ку­ва­ти йо­го ухва­ле­н­ня ве­ли­кою кіль­кі­стю по­пра­вок. До то­го за­ко­но­про­е­кту, як і до ни­ні­шньо­го, бу­ло вне­се­но по­над 2000 по­пра­вок. Однак ця пра­ця ви­яви­лась мар­ною. Вер­хов­на Ра­да, в якій на той час най­біль­шою бу­ла фра­кція Пар­тії ре­гіо­нів, жо­дної по­прав­ки не роз­гля­ну­ла. Ухва­ле­н­ня ан­ти­укра­їн­сько­го за­ко­но­про­е­кту в дру­го­му чи­тан­ні бу­ло про­ве­де­но швид­ко, без по­пе­ре­дже­н­ня, без до­три­ма­н­ня про­це­ду­ри пар­ла­мент­сько­го роз­гля­ду до­ку­мен­тів, з по­ру­ше­н­ням Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни. Са­ме з при­во­ду цьо­го го­ло­су­ва­н­ня по­кій­ний ни­ні Ми­хай­ло Че­че­тов про­рік пе­ред жур­на­лі­ста­ми са­кра­мен­таль­ну фра­зу: «Оце­ни­те кра­со­ту игры. Мы их ра­зве­ли, как ко­тят».

Ни­ні­шні де­пу­та­ти по­ру­шу­ва­ти пар­ла­мент­ські нор­ми не бу­дуть і, ймо­вір­но, роз­гля­да­ти­муть всі по­прав­ки, вклю­чно з ти­ми що їх по­да­ли ко­ли­шні ре­гіо­на­ли з «Опо­бло­ку» на 100150 сто­рін­ках.

Чо­му по­трі­бна «Слу­жба

мов­них ін­спе­кто­рів»

Ціл­ком мо­жли­во, що пі­сля вне­се­н­ня по­пра­вок зміст цьо­го вкрай ва­жли­во­го до­ку­мен­та бу­де ви­хо­ло­ще­но. З ньо­го вже ви­лу­че­но пун­кти про ство­ре­н­ня «Цен­тру укра­їн­ської мо­ви», «Тер­мі­но­ло­гі­чно­го цен­тру укра­їн­ської мо­ви» і «Слу­жби мов­них ін­спе­кто­рів». Але якщо дер­жа­ва не за­без­пе­чить кон­тро­лю за ви­ко­на­н­ням мов­но­го за­ко­ну, то він мо­же за­ли­ши­ти­ся су­то де­кла­ра­тив­ним. Са­ме то­му в пер­ві­сно­му текс­ті за­ко­но­про­е­кту 5670 бу­ло за­про­по­но­ва­но, за зраз­ком мов­них за­ко­нів кра­їн Бал­тії, ство­ри­ти слу­жбу мов­них ін­спе­кто­рів. За від­су­тно­сті фун­кцій кон­тро­лю у Мі­ні­стер­ства осві­ти і де­пар­та­мен­ту мов­ної по­лі­ти­ки при Мі­ні­стер­стві куль­ту­ри, са­ме та­ка слу­жба мо­гла б на­ве­сти лад у тих сфе­рах су­спіль­но­го жи­т­тя, де вжи­ва­н­ня дер­жав­ної мо­ви є обов’яз­ко­вим. Це сто­су­є­ться, зокре­ма, осві­тньої сфе­ри, одні­єї з най­ва­жли­ві­ших для май­бу­тньо­го Укра­їн­ської дер­жа­ви. Адже не се­крет, що в ба­га­тьох укра­їн­ських шко­лах, осо­бли­во в пів­ден­них обла­стях, вчи­те­лі не до­три­му­ю­ться мов­но­го ре­жи­му і пе­ре­хо­дять на ро­сій­ську мо­ву спіл­ку­ва­н­ня з учня­ми не ли­ше на пе­ре­р­вах або шкіль­них свя­тах, а й на уро­ках.

З остан­ніх ви­пад­ків мо­жна на­ве­сти по­зи­цію ди­ре­кто­ра укра­їн­ської гім­на­зії №3 у Хер­со­ні О.В. Пе­тро­ва. Ко­ли гро­мад­ський акти­віст звер­нув ува­гу ди­ре­кто­ра на чи­слен­ні фа­кти по­ру­ше­н­ня мов­но­го ре­жи­му в гім­на­зії, то по­чув та­ку від­по­відь: «Ви мо­ло­да лю­ди­на, але не тим у жит­ті за­йма­є­тесь. У нас осо­бли­вий ро­сій­сько­мов­ний ре­гіон. Ви нам за­ва­жа­є­те пра­цю­ва­ти!». Ці­ка­во бу­ло б з’ясу­ва­ти, чи ди­ре­ктор укра­їн­ської шко­ли з та­ки­ми по­гля­да­ми – це ви­ня­ток се­ред осві­тян Хер­сон­щи­ни, чи та­ких ке­рів­ни­ків на­вчаль­них за­кла­дів там чи­ма­ло.

Про­дов­же­н­ня мов­ної по­лі­ти­ки Ле­о­ні­да Ку­чми

Спро­тив ухва­лен­ню за­ко­ну про дер­жав­ну мо­ву з бо­ку пред­став­ни­ків ко­ли­шньої Пар­тії ре­гіо­нів зро­зумі­лий. Ди­вує ін­ше – про­ти­дія за­ко­но­про­е­кту з бо­ку чле­нів пре­зи­дент­ської фра­кції.

Згі­дно з ін­фор­ма­ці­єю Та­ра­са Ма­ру­си­ка, ра­дник Пе­тра По­ро­шен­ка по­літ­те­хно­лог Олег Ме­две­дєв пі­сля ухва­ле­н­ня за­ко­но­про­е­кту 5670-д у пер­шо­му чи­тан­ні на­пи­сав у ко­мен­та­рі на фейс­бу­ці: «Не за­будь­те ви­сло­ви­ти ре­спект і по­дя­ку, ко­ли остан­ньо­го по­не­діл­ка жов­тня 2019 ро­ку по­ба­чи­те на та­бло ре­зуль­та­ти «Опо­бло­ку» та Ра­би­но­ви­ча».

Ло­гі­ка та­кої по­зи­ції оче­ви­дна: якщо Вер­хов­на Ра­да ухва­лить за­кон про дер­жав­ну мо­ву, то ро­сій­сько­мов­на ча­сти­на еле­кто­ра­ту сприйме це як «на­силь­ни­цьку укра­ї­ні­за­цію» і на ви­бо­рах про­го­ло­сує за про­ро­сій­ських кан­ди­да­тів. Від­по­від­но і По­ро­шен­ко втра­тить го­ло­си ро­сій­сько­мов­них ви­бор­ців.

Не­га­тив­не став­ле­н­ня до мов­но­го за­ко­но­дав­ства, яке б вве­ло нор­му обов’яз­ко­во­го вжи­ва­н­ня укра­їн­ської мо­ви у ви­зна­че­них дер­жа­вою сфе­рах, фа­кти­чно про­дов­жує мов­ну по­лі­ти­ку Ле­о­ні­да Ку­чми, який був пе­ре­ко­на­ний, що дер­жав­ні стру­кту­ри ма­ють усу­ну­ти­ся від спра­ви за­хи­сту дер­жав­ної мо­ви. Вар­то зга­да­ти в цьо­му зв’яз­ку йо­го ви­ступ на прес-кон­фе­рен­ції 30 сер­пня 1999 ро­ку в мі­сті Сім­фе­ро­по­лі, де він го­во­рив: «…різ­кої укра­ї­ні­за­ції в Укра­ї­ні не по­вин­но бу­ти. Цей про­цес по­сту­по­вий: лю­ди зго­дом зро­зу­мі­ють, що зна­н­ня укра­їн­ської мо­ви їм не­об­хі­дне».

Зви­чай­но, у то­му ж Сім­фе­ро­по­лі бу­ли лю­ди, які вва­жа­ли, що укра­їн­ська мо­ва по­трі­бна їхнім ді­тям. Про це свід­чи­ли ве­ли­кі чер­ги ба­тьків під час за­пи­су ді­тей до єди­ної укра­їн­сько­мов­ної гім­на­зії Сім­фе­ро­по­ля, де не всім ви­ста­ча­ло місць.

Однак ки­їв­ська вла­да не по­дба­ла ані про від­кри­т­тя ще кіль­кох укра­їн­ських шкіл у мі­сті, ані про за­хист ін­фор­ма­цій­но­куль­тур­но­го про­сто­ру Кри­му. Бай­ду­жі­стю Ки­є­ва ско­ри­ста­лась Мо­сква, роз­гор­нув­ши на пів­остро­ві по­ту­жну ін­фор­ма­цій­ну вій­ну, одним з го­лов­них об’єктів якої ста­ла укра­їн­ська мо­ва. То­кси­чна ро­сій­ська про­па­ган­да ви­тя­гла з на­фта­лі­ну шо­ві­ні­сти­чні ім­пер­ські мі­фи про не­пов­но­цін­ність укра­їн­ської мо­ви, про її бу­цім­то шту­чне ство­ре­н­ня на до­го­ду во­ро­гам Ро­сії, про шкі­дли­вий вплив ви­вче­н­ня укра­їн­ської мо­ви на ди­тя­чу пси­хі­ку.

Не див­но, що у та­кій атмо­сфе­рі ба­га­то крим­чан так і не зро­зумі­ли, на­ві­що їм укра­їн­ська мо­ва, а ра­зом з нею й Укра­їн­ська дер­жа­ва.

Та­ким чи­ном, по­пе­ре­днє «про­ми­ва­н­ня міз­ків» на­се­лен­ню пів­остро­ва під­го­ту­ва­ло ґрунт для при­хо­ду «вві­чли­вих зе­ле­них чо­ло­ві­чків», які оку­пу­ва­ли Крим.

Про­па­ган­дист­ська вій­на Ро­сії з укра­їн­ською мо­вою

В не­о­ім­пер­ських пла­нах зни­ще­н­ня Укра­ї­ни вій­на з укра­їн­ською мо­вою по­сі­дає цен­траль­не мі­сце. Ві­стря крем­лів­ської про­па­ган­ди по­стій­но спря­мо­ва­не на її дис­кре­ди­та­цію, при­ни­же­н­ня. По­ши­ре­н­ням ве­ли­кої бре­хні що­до по­хо­дже­н­ня мо­ви укра­їн­сько­го на­ро­ду не гре­бу­ють і по­са­дов­ці з гу­ма­ні­тар­ною осві­тою.

Не­що­дав­но ро­сій­ський істо­рик, за­сту­пник ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту кра­їн СНД Ігор Ши­шкін ви­сту­пив із за­явою про те, що «укра­їн­ці – ча­сти­на ро­сій­ської на­ції, а Укра­ї­на – се­па­ра­тист­ський ан­ти­ро­сій­ський про­ект». «Укра­їн­ська мо­ва, – за­яв­ляє істо­рик, – мо­же існу­ва­ти тіль­ки як ча­сти­на ве­ли­кої ро­сій­ської куль­ту­ри. Укра­їн­ська мо­ва – рі­зно­вид ро­сій­ської. Це дум­ка одно­го з най­сла­ве­тні­ших ро­сій­ських мо­во­знав­ців, ака­де­мі­ка По­те­бні».

По­си­ла­н­ня на ав­то­ри­тет Оле­ксан­дра По­те­бні для під­твер­дже­н­ня ім­пер­ських фаль­си­фі­ка­цій тим амо­раль­ні­ше, що істо­рик не мо­же не зна­ти, що ні­чо­го по­ді­бно­го По­те­бня не пи­сав. Крім то­го, за­ра­хо­ву­ю­чи уче­но­го до ро­сій­ських мо­во­знав­ців, Ігор Ши­шкін кра­де йо­го в укра­їн­ців. Ро­сі­я­ни від­но­сять Оле­ксан­дра По­те­бню, як і ба­га­тьох ін­ших ви­да­тних укра­їн­ців, до ро­сій­ських уче­них на тій під­ста­ві, що во­ни пи­са­ли свої тво­ри ро­сій­ською мо­вою. Але ж на під­ро­сій­ській Укра­ї­ні Ем­ський указ за­бо­ро­няв вжи­ва­ти укра­їн­ську мо­ву в на­у­ко­вих тво­рах.

Оле­ксандр По­те­бня про

де­на­ціо­на­лі­за­цію

На­то­мість на­ле­жність спад­щи­ни Оле­ксан­дра По­те­бні до укра­їн­ської на­у­ки і куль­ту­ри не мо­же ви­кли­ка­ти жо­дних сум­ні­вів. Укра­їн­ській мо­ві, лі­те­ра­ту­рі і на­ро­дній куль­ту­рі уче­ний при­свя­тив низ­ку сво­їх на­у­ко­вих праць, а йо­го пе­ре­кла­ди на рі­дну мо­ву «Одіс­сеї» спри­я­ли роз­ви­тко­ві укра­їн­ської лі­те­ра­тур­ної мо­ви.

По­над те, По­те­бні як ви­да­тно­му ми­сли­те­ле­ві сво­го ча­су на­ле­жить най­про­ни­кли­ві­ша ха­ра­кте­ри­сти­ка згу­бно­го впли­ву ро­сій­ської по­лі­ти­ки мов­но-куль­тур­ної аси­мі­ля­ції на со­ці­аль­ний і пси­хі­чний стан укра­їн­ської спіль­но­ти.

«Вза­га­лі де­на­ціо­на­лі­за­ція, – пи­сав По­те­бня, – схо­дить на по­га­не ви­хо­ва­н­ня, на мо­раль­ну хво­ро­бу: на не­пов­не ко­ри­сту­ва­н­ня за­со­ба­ми сприйня­т­тя, за­сво­є­н­ня, впли­ву, на осла­бле­н­ня енер­гії дум­ки; на мер­зо­ту за­пу­сті­н­ня на мі­сці ви­ті­сне­них, але ні­чим не за­сту­пле­них форм сві­до­мо­сті; на осла­бле­н­ня зв’яз­ку під­ро­ста­ю­чих по­ко­лінь з до­ро­сли­ми, який за­мі­няє ли­ше слаб­кий зв’язок з чу­жи­ми; на де­мо­ра­лі­за­цію су­спіль­ства, амо­раль­ність, спі­дле­н­ня».

До цьо­го мо­жна до­да­ти, що де­на­ціо­на­лі­за­цію укра­їн­ців та ін­ших на­ро­дів цар­ської Ро­сії про­дов­жи­ла у ХХ сто­літ­ті ще під­сту­пні­ша по­лі­ти­ка ко­му­ні­сти­чної уні­фі­ка­ції, що й ви­зна­чи­ло нев­ті­шний мо­раль­ний стан су­ча­сно­го пос­тсо­вєт­сько­го су­спіль­ства. Але здо­бу­т­тя сво­єї дер­жа­ви, віль­ної від ко­ло­ні­аль­но­го і ко­му­ні­сти­чно­го раб­ства, дає на­дію на по­сту­по­ве оздо­ров­ле­н­ня си­ту­а­ції.

УДні­прі від­бу­ла­ся на­ра­да що­до під­го­тов­ки ІІІ ета­пу Все­укра­їн­ської ди­тя­чо-юна­цької вій­сько­во­па­трі­о­ти­чної гри «Со­кіл» («Джу­ра»).

У ній взя­ли участь пред­став­ни­ки обла­сної вла­ди, осві­тя­ни, тре­не­ри «Шко­ли ви­хов­ни­ків Джур», від­по­від­аль­ні за на­ціо­наль­но-па­трі­о­ти­чну ро­бо­ту з рі­зних те­ре­нів Укра­ї­ни, очіль­ни­ки ко­за­цьких ор­га­ні­за­цій, пред­став­ни­ки гро­мад­сько­сті.

Бе­ру­чи за при­клад ду­же вда­лу ор­га­ні­за­цію цьо­го­рі­чно­го фі­на­лу гри «Джу­ра» у Пе­ре­я­сла­ві, Та­рас Рон­дзі­стий, ди­ре­ктор Цен­тру на­ціо­наль­но­го ві­дро­дже­н­ня, на­го­ло­сив Укра­їн­ській Ін­фор­ма­цій­ній Слу­жбі на осо­бли­во­стях про­ве­де­н­ня все­укра­їн­ських фі­наль­них зма­гань у 2019 ро­ці, які ма­ють від­бу­ти­ся май­же во­дно­час для двох ві­ко­вих груп учнів­ської мо­ло­ді: стар­шої та се­ре­дньої. Він вва­жає, що на­бу­тий обла­сним та мі­ським акти­вом до­свід ор­га­ні­за­ції фі­наль­них ета­пів гри «Джу­ра» на Сі­че­слав­щи­ні і в Дні­прі дає впев­не­ність в успі­шно­му про­ве­ден­ні все­укра­їн­ських та­бо­ру­вань для учнів всіх ві­ко­вих груп.

Та­рас Рон­дзі­стий та­кож ска­зав: «На мою дум­ку що­до про­ве­де­н­ня у 2019 ро­ці «Джу­ри» на Сі­че­слав­щи­ні сьо­го­дні до­ціль­но роз­гля­да­ти, як най­більш ефе­ктив­ну схе­му, про­ве­де­н­ня на по­ча­тку ли­пня про­тя­гом двох ти­жнів фі­на­лу для стар­шо­кла­сни­ків на те­ри­то­рії оздо­ров­чо­го цен­тру «Пер­ли­на При­дні­пров’я». Че­рез ти­ждень пі­сля стар­ту стар­ших учнів роз­по­ча­ти одно­ти­жне­ве та­бо­ру­ва­н­ня на те­ри­то­рії ко­ли­шньої Но­во­бо­го­ро­ди­цької фор­те­ці для учнів се­ре­дніх кла­сів, на­при­клад, в рам­ках фе­сти­ва­лю «Джу­ра-Са­ма­рФест». За­вер­ши­ти оби­два фі­наль­них ета­пи во­дно­час, орі­єн­тов­но 14 ли­пня, в не­ді­лю, ве­ли­ким свя­тко­вим дій­ством у Дні­прі. Бе­зу­мов­но, що моє ба­че­н­ня ви­ма­гає по­го­дже­н­ня від­по­від­ни­ми чин­ни­ка­ми. Але ме­ні зда­є­ться, що це най­більш опти­маль­ний ва­рі­ант і він бу­де під­три­ма­ний. Та­кож ва­жли­ви­ми зав­да­н­ня­ми на­сту­пно­го ро­ку ма­ють ста­ти сут­тє­ве по­си­ле­н­ня вій­сько­вої скла­до­вої у грі для стар­шо­кла­сни­ків та кар­ди­наль­не по­кра­ще­н­ня та­бо­ру­ва­н­ня у ви­хов­но­му аспе­кті для всіх уча­сни­ків фі­на­лу на Сі­че­слав­щи­ні».

Ке­рів­ник Цен­тру на­ціо­наль­но­го ві­дро­дже­н­ня Та­рас Гре­бе­няк по­ві­до­мив Укра­їн­ській Ін­фор­ма­цій­ній Слу­жбі, що на­ра­да від­бу­ла­ся у ціл­ко­ви­то­му вза­є­мо­ро­зу­мін­ні. Вла­да Сі­че­слав­щи­ни за­пев­ни­ла у все­бі­чно­му спри­ян­ні що­до ор­га­ні­за­ції та про­ве­де­н­ня ІІІ ета­пу Все­укра­їн­ської ди­тя­чо-юна­цької вій­сько­во-па­трі­о­ти­чної гри «Со­кіл» («Джу­ра»).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.