За­я­ва Ор­га­ні­за­ції Укра­їн­ських На­ціо­на­лі­стів (бан­де­рів­ців)

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Головна Сторінка - Во­ло­ди­мир В’ятро­вич, Го­ло­ва Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті

Ба­га­то­со­тлі­тня вій­на Ро­сії про­ти Укра­ї­ни ні­ко­ли не пе­ре­ри­ва­ла­ся, ли­ше на­бу­ва­ла рі­зних форм, як то – від­кри­та зброй­на агре­сія та оку­па­ція, ма­со­ві ре­пре­сії та вбив­ства, Го­ло­до­мо­ри, ви­се­ле­н­ня, ру­си­фі­ка­ція. Пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, вна­слі­док агре­сії Ро­сії, здій­сне­ної у ХХІ сто­літ­ті, вже п’ять ро­ків три­ває но­ва вій­на за не­за­ле­жність Укра­ї­ни, у т.ч. гі­бри­дна, вна­слі­док якої ане­ксо­ва­но Крим і ча­сти­ну Дон­ба­су.

25 ли­сто­па­да Ро­сія здій­сни­ла зброй­ний на­пад на укра­їн­ські вій­сько­ві ко­ра­блі в Азов­сько­му мо­рі. Вій­на пе­ре­хо­дить у но­ву фа­зу на всіх фрон­тах: вій­сько­во­му, по­лі­ти­чно­му, ін­фор­ма­цій­но­му, між­на­ро­дно­му, еко­но­мі­чно­му. Укра­їн­ці по­вин­ні мо­бі­лі­зу­ва­ти свої зу­си­л­ля і ви­яви­ти рі­шу­чий спро­тив. За­кли­ка­є­мо:

1. Пре­зи­ден­та, РНБО, Вер­хов­ну Ра­ду та уряд Укра­ї­ни – здій­сни­ти не­об­хі­дні мо­бі­лі­за­цій­ні за­хо­ди для змі­цне­н­ня кор­до­нів на­шої дер­жа­ви.

2. Дер­жав­ни­цькі по­лі­ти­чні си­ли та гро­ма­дян­ське су­спіль­ство

Ви­ступ з три­бу­ни укра­їн­сько­го пар­ла­мен­ту

23 ли­сто­па­да 2018 р.

Зни­щи­ти укра­їн­ців як на­цію – ме­та ор­га­ні­за­то­рів Го­ло­до­мо­ру. Оста­то­чно лі­кві­ду­ва­ти мо­ву, куль­ту­ру, істо­рію, все те, що ро­би­ло нас уні­каль­ни­ми в цьо­му сві­ті. То­му мас­шта­би зло­чи­ну та­кі ве­ли­кі, то­му вби­то міль­йо­ни лю­дей.

Йо­го жер­тва­ми ста­ли і ті, хто ви­жив у 1932–1933 ро­ках. Бо ма­ли за­бу­ти, хто во­ни, ким бу­ли їхні пред­ки, що ма­ють збе­рег­ти для сві­ту їхні на­щад­ки. Ма­ли за­бу­ти, хто і за що їх вби­вав.

Смерть і за­бу­т­тя – ціль Ста­лі­на та йо­го по­плі­чни­ків що­до укра­їн­ців.

Во­на не до­ся­гну­та. Укра­їн­ці ви­жи­ли і не за­бу­ли. Ми існу­є­мо і пам’ята­є­мо. Ми існу­є­мо, бо пам’ята­є­мо. – згур­ту­ва­ти­ся пе­ред зов­ні­шньою за­гро­зою, від­ки­нув­ши не­сут­тє­ві про­ти­річ­чя й при­пи­нив­ши дрі­бні між­пар­тій­ні чва­ри під га­слом «Дер­жа­ва по­над пар­тії».

3. Всіх ра­зом – очи­сти­ти Укра­ї­ну від «п’ятої ко­ло­ни» Мо­скви, що акти­ві­зу­ва­ла­ся в пе­ред­чут­ті ре­ван­шу. Ро­згром вну­трі­шньо­го во­ро­га Укра­ї­ни по­сла­бить по­зи­ції Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції у цій вій­ні. Ви­ма­га­є­мо при­пи­ни­ти ан­ти­дер­жав­ну ді­яль­ність яв­ної і при­хо­ва­ної крем­лів­ської аген­ту­ри:

– по­ка­ра­ти пу­тін­сько­го аген­та Ві­кто­ра Ме­двед­чу­ка, який ке­рує про­це­са­ми де­ста­бі­лі­за­ції Укра­ї­ни;

– при­тя­гну­ти до від­по­від­аль­но­сті клю­чо­вих осіб, які від­кри­то пра­цю­ють в ін­те­ре­сах Ро­сії: Фір­та­ша, Льо­во­чкі­на, Но­вин­сько­го, Ахме­то­ва та ін­ших.

– очи­сти­ти укра­їн­ську еко­но­мі­ку від ро­сій­сько­го бі­зне­су, оскіль­ки він за­гро­жує по­лі­ти­чній та еко­но­мі­чній ста­біль­но­сті на­шої дер­жа­ви;

– за­бо­ро­ни­ти ді­яль­ність про­па­ган­дист­ських те­ле­ка­на­лів «Ін­тер», «112», «NewsOne» та ін­ших Пам’ята­є­мо про Го­ло­до­мор. Ми пам’ята­є­мо, як вну­трі­шні су­пе­ре­чки до­по­ма­га­ли зов­ні­шньо­му во­ро­гу.

Ми пам’ята­є­мо, що ста­є­ться із ти­ми, ко­му за­бра­кне сна­ги від­сто­я­ти сво­бо­ду. Хто про­мі­няє її на хліб. Як вслід за сво­бо­дою втра­тить і йо­го.

Ми пам’ята­є­мо, як до­ро­го ко­штує ві­ра у при­ва­бли­ві га­сла. Як «зем­лю се­ля­нам» пе­ре­тво­ри­ло­ся на «в зем­лю се­лян».

Але ми та­кож пам’ята­є­мо укра­їн­ців, які під­ні­ма­ли­ся на бо­роть­бу про­ти ко­му­ні­сти­чно­го ре­жи­му. Сво­ї­ми пов­ста­н­ня­ми во­ни зав­да­ва­ли йо­му до­шкуль­них уда­рів, ро­би­ли слаб­шим, не­спро­мо­жним по­вто­ри­ти по­тім десь ін­де, в по­не­во­ле­ній ним ча­сти­ні Єв­ро­пи, зло­чи­ни мас­шта­бу Го­ло­до­мо­ру.

Ми пам’ята­є­мо тих укра­їн­ців, які ді­ли­ли­ся остан­нім шма­тком хлі­ба, як осла­бле­ні го­ло­дом по­ка­зу­ва­ли сві­то­ві си­лу лю­дя­но­сті.

Ми пам’ята­є­мо пом­сту мо­ло­до­го укра­їн­ця у Льво­ві за вбив­ство міль­йо­нів йо­го бра­тів та се­стер, яка ста­ла ви­явом на­ціо­наль­ної гі­дно­сті. за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції, що по­ши­рю­ють те­зи ро­сій­ської про­па­ган­ди, під­ри­ва­ють осно­ви на­ціо­наль­ної без­пе­ки та ці­лі­сність Укра­ї­ни.

За­кли­ка­є­мо між­на­ро­дну спіль­но­ту ви­яви­ти ре­аль­ну со­лі­дар­ність з укра­їн­ським на­ро­дом. По­лі­ти­ка сан­кцій про­ти Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції по­вин­на бу­ти роз­ши­ре­на та ін­сти­ту­ціо­на­лі­зо­ва­на. Бо­роть­ба за су­ве­ре­ні­тет та дер­жав­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни є та­кож бо­роть­бою за цін­но­сті сво­бо­ди, де­мо­кра­тії та мир у всьо­му сві­ті.

Укра­їн­ців в ді­а­спо­рі за­кли­ка­є­мо ор­га­ні­зу­ва­ти акції про­те­сту під ро­сій­ськи­ми ди­пло­ма­ти­чни­ми уста­но­ва­ми та звер­ну­ти­ся до

Ми пам’ята­є­мо тих укра­їн­ців, які бе­ре­гли пам’ять про пе­ре­жи­те, хо­ча пла­ти­ли за це во­лею чи на­віть жи­т­тям.

Ми пам’ята­є­мо тих не­укра­їн­ців, які ма­ли си­лу ка­за­ти сві­то­ві прав­ду, на­віть то­ді, ко­ли ні­хто не хо­тів її чу­ти.

Ця пам’ять – наш ре­ванш за міль­йо­ни вби­тих. Во­на ро­бить нас силь­ні­ши­ми, бо в пам’яті во­ни ожи­ва­ють і ста­ють по­руч з на­ми у ни­ні­шній бо­роть­бі.

То­му спад­ко­єм­ці то­ді­шніх вбивць до­сі пра­гнуть стер­ти її. Во­ни на­ма­га­ли­ся пе­ре­пи­су­ва­ти під­ру­чни­ки істо­рії в Укра­ї­ні, за­кри­ва­ти тут ар­хі­ви, по­ши­рю­ва­ли бре­хню про Го­ло­до­мор у сві­ті. уря­дів дер­жав з ви­мо­га­ми ді­є­во ви­сту­пи­ти про­ти агре­сії Ро­сії.

Ор­га­ні­за­ція Укра­їн­ських На­ціо­на­лі­стів (бан­де­рів­ців) під­три­мує рішення про вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну, який ми ро­зу­мі­є­мо як ма­кси­маль­ну мо­бі­лі­за­цію всіх зу­силь укра­їн­ської на­ції для про­ти­сто­я­н­ня спо­кон­ві­чно­му во­ро­гу і за­кли­ка­є­мо всіх укра­їн­ців да­ти агре­со­ро­ві гі­дну від­січ на всіх фрон­тах.

Ми на сво­їй зем­лі! Ми пе­ре­мо­же­мо!

Це чи­сло на­шої га­зе­ти при­свя­чу­є­мо 85-річ­чю тра­ге­дії укра­їн­ської на­ції – Го­ло­до­мо­ру, ге­но­ци­ду, ор­га­ні­зо­ва­но­му ко­му­ні­сти­чною Мо­сквою, і пам’яті йо­го ба­га­то­міль­йон­них жертв.

Ми пам’ята­є­мо!

Але прав­да ви­яви­ла­ся силь­ні­шою, пам’ять – не­здо­лан­ною. І та­ки­ми ж зро­би­ла нас.

Ру­ки ди­ти­ни, яка двад­цять ро­ків то­му впер­ше за­па­ли­ла сві­чу пам’яті, ста­ли ру­ка­ми сол­да­та, які три­ма­ють ав­то­мат, за­хи­ща­ють ба­тьків.

Очі, які то­ді вми­ва­ли­ся сльо­за­ми від роз­по­віді баб­ці про пе­ре­жи­те у 1932–1933 ро­ках, ни­ні впев­не­но див­ля­ться на во­ро­га че­рез при­ціл.

На­ція, яка єд­на­ла­ся в хви­ли­ни вша­ну­ва­н­ня по­мер­лих із го­ло­ду в ми­ну­ло­му, об’єд­на­ла­ся, аби за­хи­сти­ти своє май­бу­тнє, і ство­ри­ла по­ту­жну ар­мію.

Скор­бо­та за вби­ти­ми пред­ка­ми дає си­ли за­хи­ща­ти се­бе і на­щад­ків.

Ми пам’ята­є­мо! Ми силь­ні!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.