Світ ви­знає!

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Історія - Сте­фан Ро­ма­нів, Ге­не­раль­ний се­кре­тар СКУ, Го­ло­ва ОУН (б) З ви­сту­пу в укра­їн­сько­му пар­ла­мен­ті 23 ли­сто­па­да 2018 р.

«... Ко­ли су­спіль­ство від­зна­чає тра­гі­чні да­ти сво­єї істо­рії, во­но про­хо­дить очи­ще­н­ня прав­дою про ми­ну­ле і від­по­від­аль­ні­стю за май­бу­тнє кра­ї­ни. Ми ще не все зро­би­ли, щоб по­ша­ну­ва­ти міль­йо­ни за­му­че­них го­ло­дом спів­ві­тчи­зни­ків», – пи­са­ла Ва­лен­ти­на Бо­ри­сен­ко в книж­ці «Сві­ча пам’яті».

Сьо­го­дні, на­пе­ре­до­дні 85-ої рі­чни­ці Го­ло­до­мо­ру-ге­но­ци­ду до Ки­є­ва при­їха­ло по­над 300 де­ле­га­тів і го­стей з 29 кра­їн сві­ту із ме­ре­жі Сві­то­во­го Кон­гре­су Укра­їн­ців. Ми при­їха­ли сю­ди, щоб вша­ну­ва­ти пам’ять про ба­га­то­міль­йон­ні жер­тви Го­ло­до­мо­ру та при­єд­на­ти­ся до ви­ро­бле­н­ня шля­хів подаль­шої спів­пра­ці з між­на­ро­дно­го ви­зна­н­ня Го­ло­до­мо­ру – ге­но­ци­дом.

Пред­став­ля­ю­чи на цьо­му за­сі­дан­ні СКУ, що є го­ло­сом по­над 20-міль­йон­ної укра­їн­ської ді­а­спо­ри, хо­чу, на­скіль­ки це мо­жли­во, пред­ста­ви­ти на­шу ве­ли­че­зну нев­пин­ну пра­цю з ін­фор­му­ва­н­ня про Го­ло­до­мор у сві­ті та з йо­го ви­зна­н­ня ге­но­ци­дом на гло­баль­но­му рів­ні.

По­при то­таль­не за­пе­ре­че­н­ня Го­ло­до­мо­ру в Укра­ї­ні ра­дян­ською вла­дою та та­ки­ми жур­на­лі­ста­ми, як Дю­ран­ті, – вже в 1932–33 ро­ках укра­їн­ська пре­са Ка­на­ди і США ря­сні­ла низ­кою ста­тей, як на­при­клад:

- «Аме­ри­кан­ські сту­ден­ти роз­по­від­а­ють про стра­хі­т­тя го­ло­ду на Укра­ї­ні» («Но­вий шлях», 6 ве­ре­сня 1932 р.);

- «Мо­сква за­пе­ре­чує го­лод на Укра­ї­ні» («Сво­бо­да», 12 сер­пня 1933 р.);

Со­юз Укра­ї­нок Аме­ри­ки вже у 1933 ро­ці ви­си­лав по­сил­ки з до­по­мо­гою.

У 1948 ро­ці Цен­траль­ний Ко­мі­тет Спіл­ки Укра­їн­ської Мо­ло­ді в Ні­меч­чи­ні зор­га­ні­зу­вав пер­шу ма­ні­фе­ста­цію про­те­сту до рі­чни­ці го­ло­до­мо­ру.

Ме­мо­ран­ду­ми що­до го­ло­до­мо­ру в Укра­ї­ні, про­кла­ма­ції, за­яви, по­ми­наль­ні ма­ні­фе­ста­ції, що­рі­чні пам’ятні гро­мад­ські за­хо­ди та цер­ков­ні від­пра­ви, кон­фе­рен­ції, спо­ру­дже­н­ня пам’ятни­ків, ви­да­н­ня ма­те­рі­а­лів про Го­ло­до­мор – це ли­ше ко­ро­ткий пе­ре­лік ве­ли­че­зної пра­ці укра­їн­ських ді­а­спо­рян.

Не­має жо­дно­го сум­ні­ву, що крок за кро­ком та­ка пра­ця на­ших по­пе­ре­дни­ків від­кри­ва­ла очі сві­ту на спла­но­ва­ну акцію ра­дян­сько­го ре­жи­му, яку впер­ше ква­лі­фі­ку­вав ге­но­ци­дом ві­до­мий поль­ський уче­ний єв­рей­сько­го по­хо­дже­н­ня Ра­фа­ель Лем­кін. Са­ме він за­зна­чав, що «це не про­сто ви­па­док ма­со­во­го вбив­ства. Це акт ге­но­ци­ду, зни­ще­н­ня не ли­ше лю­дей, але й куль­ту­ри і на­ції в ці­ло­му».

Ва­жли­во при­га­да­ти, що у 80-их ро­ках Сві­то­вий Кон­грес Віль­них Укра­їн­ців зі­брав та за­до­ку­мен­ту­вав чи­слен­ні до­ка­зи і спо­га­ди оче­вид­ців Го­ло­до­мо­ру, а у 1984 ро­ці іні­ці­ю­вав ство­ре­н­ня Між­на­ро­дної ко­мі­сії з роз­слі­ду­ва­н­ня го­ло­ду в Укра­ї­ні 1932–33 рр. із се­ми ви­зна­чних юри­стів та про­фе­со­рів під ке­рів­ни­цтвом швед­сько­го Яку­ба Сан­дбер­га.

У 1990 ро­ці ця ко­мі­сія у сво­є­му оста­то­чно­му зві­ті зро­би­ла істо­ри­чне ствер­дже­н­ня про те, що Го­ло­до­мор був шту­чним го­ло­дом і ра­дян­ську вла­ду слід за це рі­шу­че за­су­ди­ти.

Тре­ба від­зна­чи­ти ве­ли­кі ста­ра­н­ня аме­ри­кан­ської укра­їн­ської гро­ма­ди для ство­ре­н­ня Кон­гре­со­вої Ко­мі­сії США, яка у 1988 р. чі­тко за­яви­ла, що «Йо­сиф Ста­лін та йо­го при­бі­чни­ки вчи­ни­ли ге­но­цид про­ти укра­їн­ців у 1932– 33 рр.» У жов­тні цьо­го ро­ку Се­нат США ви­знав ці ви­снов­ки сво­єю Ре­зо­лю­ці­єю, до чо­го, ве­ли­кою мі­рою, до­кла­лись укра­їн­ці США та їхні дру­зі у Се­на­ті.

У 2008–2009 ро­ках зна­чним по­сту­пом ста­ла спів­пра­ця СКУ з най­ви­щи­ми вла­дни­ми стру­кту­ра­ми Укра­ї­ни, зокре­ма, вті­ле­н­ня в жи­т­тя ме­мо­ран­ду­му про спів­пра­цю, який вклю­чав ви­зна­н­ня Го­ло­до­мо­ру ге­но­ци­дом укра­їн­сько­го на­ро­ду.

Для ши­ро­ко­мас­шта­бно­го від­зна­че­н­ня у 2008 ро­ці 75-ої рі­чни­ці Го­ло­до­мо­ру, СКУ ство­рив Між­на­ро­дний ко­ор­ди­на­цій­ний ко­мі­тет у спра­ві Го­ло­до­мо­ру, який у спів­пра­ці з Се­кре­та­рі­а­том Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, МЗС і Укра­їн­ським ін­сти­ту­том на­ціо­наль­ної пам’яті про­вів між­на­ро­дну акцію «Не­зга­си­ма сві­чка», яку бу­ло за­по­ча­тко­ва­но в Ав­стра­лії та за­кін­че­но у Ки­є­ві. Во­на успі­шно про­йшла у 33-х кра­ї­нах сві­ту та до­по­мо­гла під­ви­щи­ти обі­зна­ність про жа­хли­вий ге­но­цид укра­їн­сько­го на­ро­ду не тіль­ки се­ред укра­їн­ців, але й се­ред ви­со­ко­по­са­дов­ців та мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня цих кра­їн. А у 2010 ро­ці СКУ ор­га­ні­зу­вав по всьо­му сві­ту Між­на­ро­дну акцію «Сві­чка мо­лі­н­ня», яку, з до­бре ві­до­мих всім вам при­чин, про­вів під га­слом «Не да­мо зга­си­ти сві­чку пам’яті!».

Цьо­го ро­ку з на­го­ди 85-лі­т­тя Го­ло­до­мо­ру СКУ ра­зом з МЗС Укра­ї­ни, Ін­сти­ту­том на­ціо­наль­ної пам’яті та На­ціо­наль­ним му­зе­єм «Ме­мо­рі­ал жертв Го­ло­до­мо­ру» роз­по­чав Між­на­ро­дну акцію «За­па­ли сві­чку пам’яті!», яка про­тя­гом 85 днів від­ві­да­ла рі­зні мі­ста кра­їн сві­ту, і яку ми спіль­но за­вер­ши­мо зав­тра тут, в Укра­ї­ні. То­му сьо­го­дні укра­їн­ці ді­а­спо­ри, як ні­ко­ли, єди­ні з на­ро­дом Укра­ї­ни.

За­вер­шую сло­ва­ми, з яких я по­чав: «Ми ще не все зро­би­ли, щоб по­ша­ну­ва­ти міль­йо­ни за­му­че­них го­ло­до­мо­ром спів­ві­тчи­зни­ків». Отож і на­да­лі пра­цюй­мо, вті­лю­ю­чи в жи­т­тя га­сло «Укра­ї­на пам’ятає – світ ви­знає!»

Сла­ва Укра­ї­ні!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.