Спро­ба ав­то­ри­за­ції сві­тлин УПА

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Калейдоскоп - Ва­силь Гу­ме­нюк Ки­їв, 2016, 295 стор., твер­да обкл. Ки­їв, 2014 рік, 559 стор., твер­да обкл. Ки­їв 2017 рік, 316 стор., твер­да обкл.

Уви­дав­ни­цтві «Лі­то­пис УПА» ви­йшов дру­ком тра­ди­цій­ний ілю­стро­ва­ний ка­ле­ндар на 2019-й рік. Як і до­те­пер, він скла­да­є­ться з «текс­то­вої» та «ілю­стра­тив­ної» ча­стин (по 50% ко­жної), але оста­н­ня впер­ше при­свя­че­на пер­со­на­лі­ям-ав­то­рам сві­тлин з під­пі­л­ля. Ро­ків 20 то­му чи не ко­жен пов­стан­ський зні­мок вва­жав­ся ве­ли­кою рід­кі­стю і ра­ри­те­том, а за­раз, ко­ли їхній лік ся­гнув кіль­кох ти­сяч (і це при сут­тє­вих обме­же­н­нях на фо­то­гра­фу­ва­н­ня в су­во­рих умо­вах фун­кціо­ну­ва­н­ня «під­зем­ної ар­мії»!), пу­блі­ка­ці­єю знім­ків пов­стан­ців ні­ко­го не зди­ву­єш. На­став час і ви­мо­га «до­ку­мен­та­лі­за­ції» та­ких фо­то­гра­фій – вста­нов­ле­н­ня яко­мо­га то­чні­шої да­ти та мі­сця фі­кса­ції, ав­то­ра сю­же­ту, і – по мо­жли­во­сті – з’ясу­ва­н­ня пер­со­наль­них да­них сфо­то­гра­фо­ва­них, як та­кож ва­жли­вих те­хні­чних де­та­лей (мар­ка фо­то­апа­ра­та, те­хні­ка ви­го­тов­ле­н­ня від­би­тка, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ні сві­тло­чу­тли­ві ма­те­рі­а­ли то­що). Та­ка ін­фор­ма­ція, якщо во­на бу­де вста­нов­ле­на, пе­ре­тво­рює пов­стан­ську сві­тли­ну з роз­ря­ду ілю­стра­тив­ної у пов­но­цін­ний істо­ри­чний до­ку­мент.

До­сі, як це не див­но, ав­то­ри чи­слен­них – і су­то на­у­ко­вих, і по­пу­ляр­них пу­блі­ка­цій про УПА, охо­че ілю­стру­ю­чи свої ма­те­рі­а­ли пов­стан­ськи­ми сві­тли­на­ми, ча­сто на­віть не на­ма­га­ли­ся з’ясо­ву­ва­ти, хто був їхнім ав­то­ром і в яких умо­вах фо­то­гра­фу­вав, не ка­жу­чи вже про ви­ко­ри­сто­ву­ва­ну апа­ра­ту­ру та сві­тло­чу­тли­ві ма­те­рі­а­ли (хо­ча і пер­ше, і дру­ге бу­ло ду­же скла­дно роз­до­бу­ти як у ро­ки Дру­гої сві­то­вої вій­ни, так і в пі­сля­во­єн­ний пе­рі­од на те­ри­то­рії СССР – кра­ї­ни, в якій де­фі­цит будь-чо­го був не ви­ня­тком, а пра­ви­лом).

По-су­ті до­те­пер «офі­цій­но» за­фі­ксо­ва­ни­ми ав­то­ра­ми світ- лин укра­їн­сько­го під­пі­л­ля є ли­ше вузь­ке ко­ло осіб, на­при­клад Во­ло­ди­мир Щи­гель­ський«Бур­ла­ка» (див. 13-й том основ­ної се­рії «Лі­то­пи­су УПА», стор. 163) та Ми­ко­ла Ле­бедь-«Ру­бан» (са­ме він осо­би­сто фо­то­гра­фу­вав Пер­ший Ве­ли­кий Збір УГВР 11-15 ли­пня 1944 р., про що на­пи­са­но у 8-му то­мі основ­ної се­рії «Лі­то­пи­су УПА», стор. 274). Він же у сво­їй кни­зі «УПА: її ґе­не­за, ріст і дії у ви­зволь­ній бо­роть­бі укра­їн­сько­го на­ро­ду за УССД» (1946 р.) впер­ше опу­блі­ку­вав низ­ку сві­тлин з під­пі­л­ля – сю­же­ти з те­ри­то­рій опе­ру­ва­н­ня від­ді­лів УПА-Пів­ніч та УПА-За­хід, тож Ка­ле­ндар роз­по­ча­то са­ме зі сві­тлин імо­вір­но Ми­ко­ли Ле­бе­дя та на­ве­де­них у йо­го пу­блі­ка­ці­ях, хо­ча ав­тор­ство ба­га­тьох з них по­ки-що на­дій­но не вста­нов­ле­не.

Во­ї­нів УПА й уча­сни­ків Зброй­но­го під­пі­л­ля ОУН фо­то­гра­фу­ва­ли як са­мі пов­стан­ці, так і ци­віль­ні фо­то­гра­фи, ко­трих за­лу­ча­ли до ці­єї не­без­пе­чної спра­ви бор­ці за во­лю Укра­ї­ни, спо­ді­ва­ю­чись, що ті бу­дуть су­во­ро до­три­му­ва­тись пра­вил кон­спі­ра­ції. З 12-ти фо­то­гра­фів – ав­то­рів та­ких знім­ків (зро­зумі­ло, що їх бу­ло на­ба­га­то біль­ше, але фор­мат ка­лен­да­ря не дає мо­жли­во­сті роз­по­ві­сти про ін­ших), як без­по­се­ре­дні­ми під­піль­ни­ка­ми опи­са­но 8 осіб + 4 ци­віль­них. Окрім фо­то­сю­же­тів з пов­стан­ця­ми на­ве­де­но знім­ки ав­то­рів, а про де­яких пу­блі­ку­є­ться та­кож ко­ро­тка до­від­ка біо­гра­фі­чно­го ха­ра­кте­ру.

Ка­ле­ндар впо­ряд­ку­ва­ли Зе­нон Бо­ро­вець, Ан­дрій Ма­цьків, Дми­тро Про­да­ник та ав­тор цих ряд­ків; ве­ли­че­зну до­по­мо­гу у під­го­тов­ці ру­ко­пи­су на­да­ли Ігор Гом­зяк і Ро­ман Ку­лик, а ма­ке­ту­ва­н­ня здій­сни­ла та­ла­но­ви­та ди­зай­нер Ан­на Ла­дик.

Якщо у ко­гось ви­ни­кло ба­жа­н­ня отри­ма­ти ви­да­н­ня, слід звер­ну­ти­ся ли­стом на еле­ктрон­ну адре­су [email protected] або [email protected]

Дми­тро Бу­чин­ський

Хри­сти­ян­сько-фі­ло­соф­ська дум­ка Т.Г. Шев­чен­ка

У пра­ці до­кто­ра Д.Бу­чин­сько­го, укра­їн­сько­го пу­блі­ци­ста, бі­бліо­гра­фа та лі­те­ра­тур­но­го кри­ти­ка, ви­сві­тлю­є­ться по­стать та­ра­са Шев­чен­ка як хри­сти­ян­сько­го фі­ло­со­фа. У сво­їх ар­гу­мен­тах ав­тор спи­ра­є­ться на ши­ро­ке ко­ло укра­їн­ських та за­кор­дон­них ав­то­рів, де­таль­но ана­лі­зує жит­тє­вий шлях і твор­чість Ко­бза­ря з по­гля­ду хри­сти­ян­сько­го вче­н­ня.

Бо­рис Ві­то­шин­ський

Вій­на і між­на­ро­дне пра­во

До кни­ги уві­йшли на­у­ко­ві ди­сер­та­ції «Мі­жна­ро­дно­прав­на охо­ро­на ци­віль­но­го на­се­ле­н­ня в ча­сі вій­ни і оку­па­ції» (1968) та «Пов­стан­ські ру­хи і ви­зволь­ні вій­ни під час і пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій­ни у сві­тлі між­на­ро­дно­го пра­ва» (1973), спо­га­ди про бо­роть­бу в ла­вах оУН.

Дми­тро Ми­рон-«Ор­лик»

Ідея і чин Укра­ї­ни

Сві­то­гля­дно­іде­о­ло­гі­чна пра­ця Дми­тра Ми­ро­на («ор­ли­ка») «ідея і чин Укра­ї­ни» вдру­ге ви­хо­дить дру­ком в Укра­ї­ні. Кни­га при­свя­че­на те­о­ре­ти­чним аспе­ктам укра­їн­сько­го ре­во­лю­цій­но­го на­ціо­на­лі­зму.

На­пи­са­на на­при­кін­ці 30­х ро­ків ХХ ст., во­на є до­ку­мен­том епо­хи, акту­аль­ність ду­мок Дми­тра Ми­ро­на і сьо­го­дні оче­ви­дна.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.