Ви­кли­ки не стра­шні

У СТОВ «Во­ля» на­ма­га­ю­ться вча­сно ре­а­гу­ва­ти на клі­ма­ти­чні змі­ни. То­му тут твор­чо під­хо­дять до скла­да­н­ня сі­во­змі­ни, за­сто­со­ву­ють по­лив і то­чне зем­ле­роб­ство

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - ІН­НА БІРЮКОВА

СТОВ «Во­ля» (Зо­ло­то­ні­ський р-н Чер­ка­ської обл.) у сво­є­му ре­гіо­ні вва­жа­є­ться одним із най­про­гре­сив­ні­ших сіль­госп­під­при­ємств. Тут на 2300 га зем­лі ви­ро­щу­ють зер­но­ві, те­хні­чні й ово­че­ві куль­ту­ри. Однак, на жаль, остан­нім ча­сом при­ро­дні ка­та­клі­зми (ве­сня­ні при­мо­роз­ки, лі­тні бу­ре­вії, по­су­ха, град) по­ча­сті­ша­ли й у цен­траль­них ре­гіо­нах Укра­ї­ни. Для то­го, щоб отри­му­ва­ти ви­со­кі вро­жаї в умо­вах змі­ни клі­ма­ту, у СТОВ «Во­ля» за­сто­со­ву­ють пе­ре­до­ві те­хно­ло­гії, ви­со­ко­які­сну те­хні­ку, вста­но­ви­ли по­лив­ні уста­нов­ки та впро­ва­джу­ють то­чне зем­ле­роб­ство. Чи вда­є­ться го­спо­дар­ству за до­по­мо­гою су­ча­сних те­хно­ло­гій зні­ве­лю­ва­ти ри­зи­ки, роз­по­вів го­лов­ний агро­ном СТОВ «Во­ля» Оле­ксандр Лев­чик.

Па­не Оле­ксан­дре, як про­йшов ми­ну­лий рік? Які ре­зуль­та­ти отри­ма­ли?

— Рік був ду­же скла­дним що­до по­го­дних умов. Зокре­ма, у трав­ні сталися при­мо­роз­ки, які трав­му­ва­ли по­сі­ви ку­ку­ру­дзи та со­ня­шни­ку. Влі­тку сто­я­ла стра­шен­на по­су­ха, до­щів фа­кти­чно не бу­ло. То­му умо­ви для роз­ви­тку ро­слин ви­да­ли­ся екс­тре­маль­ни­ми. На 35% площ у нас уста­нов­ле­но фрон­таль­ні по­лив­ні уста­нов­ки, але то­рік на­віть по­лив­ні по­ля не по­ка­за­ли зна­чної при­бав­ки вро­жай­но­сті. На мою дум­ку, це то­му, що в ро­слин­ни­цтві ва­жли­ви­ми по­ка­зни­ка­ми є не ли­ше тем­пе­ра­ту­ра по­ві­тря та во­ло­гість ґрун­ту, а й во­ло­гість са­мо­го по­ві­тря. Якщо бра­ти ку­ку­ру­дзу, то на зви­чай­них по­лях без по­ли­ву, де куль­ту­ру «при­ду­ши­ли» за­мо­роз­ки, ми зі­бра­ли вро­жай 75 ц/га, із по­ли­вом — 80–83. А на по­лях, де сі­я­ли пі­зні­ше — 90—110 ц/га. За­га­лом ска­жу: щоб отри­ма­ти хо­ро­ший уро­жай ку­ку­ру­дзи, тре­ба «під­га­да­ти» з гі­бри­дом, оскіль­ки ко­жно­го ро­ку «ви­стрі­лю­ють» рі­зні. Так, по­за­то­рік до­бре се­бе по­ка­за­ли гі­бри­ди з мен­шим ФАО, то­рік — із біль­шим. То­му на всіх пло­щах за «ша­бло­ном» не пра­цю­є­мо. Адже ча­сто тра­пля­є­ться, що та са­ма культура за ті­єю са­мою те­хно­ло­гі­єю на рі­зних по­лях по­ка­зує рі­зні ре­зуль­та­ти. То­му в агро­но­мії, крім знань і до­сві­ду, ве­ли­ке зна­че­н­ня має ін­ту­ї­ція.

Ози­му пше­ни­цю то­рік сі­я­ли на пло­щі 470 га, у се­ре­дньо­му зі­бра­ли 50 ц/га, со­ня­шни­ку — 30 ц/га. До­бре по­ка­за­ли се­бе ово­чі.

Ви ка­же­те, зна­чно «при­мо­ро­зи­ло» ку­ку­ру­дзу. На ва­шу дум­ку, чи по­трі­бно в та­ких ви­пад­ках пе­ре­сі­ва­ти пло­щі?

— То­рік ку­ку­ру­дзу ми по­ча­ли сі­я­ти 27 кві­тня. За­мо­роз­ки сталися у фа­зі двох ли­сто­чків. Ро­сли­ни зна­чно при­мер­зли, по­жо­вті­ли, але я по­ба­чив, що то­чка ро­сту ли­ши­ла­ся жи­вою. То­му ви­рі­ши­ли не пе­ре­сі­ва­ти. І не по­ми­ли­ли­ся: на­ша ку­ку­ру­дза ві­ді­йшла і, як на свою си­ту­а­цію, да­ла до­брий уро­жай. А от у су­сі­дньо­му го­спо­дар­стві, де ма­ли та­ку са­му про­бле­му, де­які по­ля пе­ре­сі­я­ли. Про­те ре­зуль­тат ви­явив­ся гір­шим там, де пе­ре­сі­я­ли, ніж там, де не пе­ре­сі­ва­ли. То­му вва­жаю: який би по­га­ний вид не ма­ла ку­ку­ру­дза пі­сля за­мо­роз­ків, але ко­ли то­чка ро­сту жи­ва, то пе­ре­сі­ва­ти не варто — ро­сли­ни ві­ді­йдуть і все бу­де до­бре.

Чи­ма­ло го­спо­дарств го­лов­ну став­ку сьо­го­дні ро­блять на со­ня­шник. Чи ба­га­то у вас ці­єї куль­ту­ри і як во­на се­бе по­ка­за­ла то­рік?

— Со­ня­шни­ку в нас не­ба­га­то — 300 га, у сі­во­змі­ну він по­вер­та­є­ться че­рез 4–5 ро­ків. На­ше го­спо­дар­ство пра­цює на пер­спе­кти­ву, то­му пра­гне­мо збе­рег­ти ро­дю­чість ґрун­тів. Са­ме із ці­єю ме­тою обра­ли те­хно­ло­гію, у якій у сі­во­змі­ну до­да­ли ово­чі (зокре­ма кар­то­плю). Та­кож ре­тель­но на­ма­га­є­мо­ся під­хо­ди­ти до ви­бо­ру за­со­бів за­хи­сту ро­слин: зокре­ма, під по­пе­ре­дни­ки ово­чів уно­си­мо гер­бі­ци­ди, які не ма­ють пі­сля­дії на зер­но­ві.

При­клад на­шої сі­во­змі­ни: пі­сля со­ня­шни­ку сі­є­мо ози­му пше­ни­цю, по­тім са­ди­мо кар­то­плю, за нею — ку­ку­ру­дза, да­лі або ще раз ку­ку­ру­дза, або соя. То­рік по­пе­ре­дни­ком для со­ня­шни­ку бу­ла ку­ку­ру­дза на зер­но. Отож змо­ло­ти­ли ку­ку­ру­дзу, по­дрі­бни­ли стер­ню, за­ди­ску­ва­ли ди­ско­вою бо­ро­ною й ви­ко­на­ли осін­ню оран­ку тра­кто­ром John Deere 150 з обо­ро­тним 5-кор­пу­сним плу­гом. По­тім на­ве­сні за­кри­ли во­ло­гу, про­ве­ли ди­ску­ва­н­ня ті­єю са­мою те­хні­кою. По­ча­ли сі­я­ти 14 кві­тня. Ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли 16-ря­дну сі­вал­ку Horsch Maestro. Пі­сля сів­би про­ве­ли ко­тку­ва­н­ня. Сі­я­ли з гу­сто­тою 65 тис./га і ши­ри­ною мі­жря­д­дя 75 см.

Со­ня­шник хо­ча й по­су­хо­стій­ка культура, але і для йо­го ви­ро­щу­ва­н­ня існує чи­ма­ло ри­зи­ків. То­рік їх бу­ло кіль­ка. По-пер­ше, хо­ло­дний су­хо­вій впли­нув на вне­се­н­ня до­схо­до­вих гер­бі­ци­дів. Че­рез по­стій­ні ві­три скла­дно бу­ло «зло­ви­ти мо­мент» для вне­се­н­ня пре­па­ра­тів. У ре­зуль­та­ті на біль­шо­сті по­лів гер­бі­цид спра­цю­вав мі­сця­ми. Та­кож ві­три ви­су­ши­ли верх­ній шар ґрун­ту. По-дру­ге, за весь пе­рі­од ве­ге­та­ції ви­па­ло ли­ше 120 мм опа­дів за нор­ми 440 мм. Отож у зв’яз­ку з тим, що влі­тку в ре­гіо­ні бу­ла спе­ка, на ба­га­тьох по­лях со­ня­шник до­зрів за­вча­сно або ж «зго­рів». То­му зби­раль­ну кам­па­нію роз­по­ча­ли на два ти­жні ра­ні­ше, ніж зви­чай­но. Про­те по­при те, що рік був ду­же важ­ким, по­ка­зни­ки по со­ня­шни­ку, як я вже ка­зав, отри­ма­ли не­по­га­ні. Вва­жаю, спра­цю­ва­ло те, що обра­ли «пра­виль­ні» гі­бри­ди, си­сте­му жив­ле­н­ня та за­хи­сту. На­при­клад, жив­ле­н­ня для со­ня­шни­ку ми за­сто­су­ва­ли та­ке: за 10 днів до сів­би вно­си­ли по 100 кг/га без­во­дно­го амі­а­ку; під сів­бу — 150 кг/га діа-

мо­фо­ски (8:20:30); у фа­зі зі­ро­чки вне­сли амі­но­ки­сло­ти та суль­фат ма­гнію 5 кг/га. Ра­зом із фун­гі­ци­дом уно­си­ли бор у нор­мі 1 л/га.

Чи спри­яє під­ви­щен­ню вро­жай­но­сті по­льо­вих куль­тур у сі­во­змі­ні кар­то­пля?

Так. Адже під кар­то­плю вно­си­мо ве­ли­ку кіль­кість до­брив, із яких 30% — ор­га­ні­чні (ку­пу­є­мо в ком­па­нії «Ве­рес» від­хо­ди ви­ро­бни­цтва — ви­ко­ри­ста­ний суб­страт шам­пінь­йо­нів). То­му на по­лях, де пі­сля кар­то­плі сі­є­мо ози­му пше­ни­цю, ре­зуль­та­ти вро­жай­но­сті ці­єї куль­ту­ри до­хо­дять до 100 ц/га. Вза­га­лі вва­жаю, що ор­га­ні­ка — до­бри­во уні­каль­не, і якщо є мо­жли­вість, то обов’яз­ко­во йо­го тре­ба вно­си­ти під будь-які куль­ту­ри.

По­лив­ні уста­нов­ки ко­шту­ють не­де­ше­во. Чи швид­ко во­ни се­бе оку­па­ють?

Уста­нов­ку вста­нов­лю­ють один раз, але во­на пра­цює ро­ка­ми. Ма­є­мо си­сте­ми по­ли­ву, пред­став­ле­ні мо­де­ля­ми ви­ро­бни­ків «Фре­гат» та Valley. З ві­тчи­зня­ни­ми до­щу­валь­ни­ми уста­нов­ка­ми спо­ча­тку бу­ли про­бле­ми, але їх швид­ко усу­ну­ла сер­ві­сна під­трим­ка, то­му те­пер уста­нов­ки пра­цю­ють до­бре. Ве­ли­ку рі­зни­цю в уро­жай­но­сті між по­лив­ним і не­по­лив­ним по­лем отри­му­є­мо на ово­чах. На­при­клад, на кар­то­плі во­на ста­но­вить близь­ко 20 т/га. Ви­щу вро­жай­ність на по­ли­ві по­ка­зу­ють і по­льо­ві куль­ту­ри. За­га­лом, ко­ли го­спо­дар­ство має по­лив­ні уста­нов­ки, то мо­жна бу­ти впев­не­ним, що отри­ма­є­мо вро­жай на­віть то­ді, якщо зов­сім не випаде до­щів. Не­хай він бу­де не за­хмар­ним (я вже ка­зав, що во­ло­гість по­ві­тря — не остан­ній по­ка­зник для ро­слин­ни­цтва), але ми йо­го отри­ма­є­мо. Ни­ні­шньо­го ро­ку пла­ну­є­мо вста­но­ви­ти ще дві до­щу­валь­них уста­нов­ки. Су­сі­ди та­кож не від­ста­ють — що­ро­ку на­ро­щу­ють по­лив­ні по­ля, кла­дуть но­ві по­лив­ні лі­нії. Клі­мат змі­ню­є­ться, по­су­ха стрім­ко про­су­ва­є­ться на пів­ніч, то­му єди­ний ви­хід — уста­нов­ле­н­ня зро­шу­валь­них уста­но­вок.

Чи ве­ли­кий у ва­шо­му го­спо­дар­стві те­хні­чний парк?

— Як для на­шо­го зе­мель­но­го бан­ку, то ду­же по­ту­жний. Парк тра­кто­рів бі­ло­ру­сько­го ви­ро­бни­цтва — МТЗ 80/82 та «Бе­ла­рус 1221» по­пов­нив­ся ви­со­ко­про­ду­ктив­ни­ми тра­кто­ра­ми John Deere 130 та John Deere 150, Fendt 936 і New Holland T5.110. Ма­є­мо два об­при­ску­ва­чі Berthoud Major 32 та Ideal Poly Super Plus. Є те­ле­ско­пі­чний на­ван­та­жу­вач JCB 531-70, пов­ний на­бір те­хні­ки для ви­ро­щу­ва­н­ня ово­чів. Го­лов­на то­го­рі­чна «обнов­ка» — тра­ктор Case IH Optum 300 CVX. Са­ме «Во­ля» ста­ла пер­шим вла­сни­ком ці­єї мо­де­лі на те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Ска­жу, тра­ктор хо­ро­ший, але під час по­льо­вих ро­біт із ним ви­ни­ка­ли пев­ні про­бле­ми. На­при­клад, за­глу­шив тра­кто­рист мо­тор, щоб за­си­па­ти в бун­кер мін­до­бри­ва, зі­брав­ся пра­цю­ва­ти да­лі — тра­ктор не за­во­ди­ться. Троє діб на по­лі про­сто­яв, до­ки не при­їха­ли спе­ці­а­лі­сти й на­ла­шту­ва­ли про­гра­му. Зви­чай­но, по­сів­ну кам­па­нію ми про­ве­ли, але зро­би­ли це в екс­тре­маль­них умо­вах. То­му, на мою дум­ку, зга­да­на мо­дель тра­кто­ра є «си­рою», кон­стру­кто­рам не за­ва­ди­ло б її удо­ско­на­ли­ти.

То­рік у ва­шо­му го­спо­дар­стві по­ча­ли впро­ва­джу­ва­ти то­чне зем­ле­роб­ство. Чи не за­до­ро­ге за­до­во­ле­н­ня?

— То­чне зем­ле­роб­ство впро­ва­джу­є­мо пер­ший рік, але во­но вже нам ду­же по­до­ба­є­ться (смі­є­ться). На­при­клад, на тра­кто­рах Case та Fendt уста­нов­ле­но ав­то­пі­ло­ти, які під’єд­на­ні до сі­вал­ки. За за­ду­мом кон­стру­кто­рів ці­єї те­хні­ки, по­сів­ну мо­жна про­во­ди­ти без тра­кто­ри­ста. Однак в осво­єн­ні то­чно­го зем­ле­роб­ства ми ще «мо­ло­ді», то­му до та­ких екс­три­мів не го­то­ві. Про­те, ска­жу, пра­ця тра­кто­ри­ста ста­ла зов­сім лег­кою. Якщо ра­ні­ше з ран­ку до ве­чо­ра він кру­тив кер­мо, ру­ки бу­ли по лі­кті в ма­зу­ті, бо те­хні­ка ча­сто ла­ма­ла­ся, то те­пер про­сто спо­сте­рі­гає за про­це­сом у гар­ній су­ча­сній ка­бі­ні.

По­ки що то­чне зем­ле­роб­ство за­сто­со­ву­є­мо під час основ­но­го обро­бі­тку ґрун­ту та сів­би, одно­ча­сно від­бу­ва­є­ться й уне­се­н­ня мі­не­раль­них до­брив. Те­хні­ка з то­чно­го зем­ле­роб­ства хоч і до­ро­га, але се­бе ви­прав­до­вує. Ра­ні­ше сі­я­ли як: сю­ди кру­тнув тра­кто­ром на 30 см, ту­ди — на 50 см, там — на метр. Або не­об­хі­дно, щоб тра­ктор сі­яв, ска­жі­мо, зі швид­кі­стю 12 км/год, а тра­кто­рист ви­рі­шив «да­ти» 15, а це вже не­рів­но­мір­ний ви­сів. Ча­сто тра­пля­ли­ся про­сі­ви, «дво­я­чки», що ви­кли­ка­ло кон­ку­рен­цію між ро­сли­на­ми. За­раз під час оран­ки — скрізь одна­ко­ва гли­би­на, ро­сли­ни ви­сі­я­ні рів­но­мір­но й на одна­ко­вій від­ста­ні одна від одної. Як ре­зуль­тат — нав­ко­ло ро­слин ство­рю­є­ться не­об­хі­дний мі­кро­клі­мат, що до­зво­ляє їм до­бре роз­ви­ва­ти­ся.

Ни­ні­шньо­го ро­ку пла­ну­є­мо роз­ши­ри­ти то­чне зем­ле­роб­ство. Зокре­ма, при­дба­ти обла­дна­н­ня, щоб ди­фе­рен­ці­йо­ва­но вно­си­ти мі­не­раль­ні до­бри­ва під час ве­ге­та­ції ро­слин і про­во­ди­ти оброб­ки за­со­ба­ми за­хи­сту ро­слин.

Ува­жаю, то­чне зем­ле­роб­ство — це са­ме та па­ли­чка-ря­ту­ва­ло­чка, яка не­об­хі­дна агра­рі­ям у пе­рі­од гло­баль­них клі­ма­ти­чних змін. Однак для до­ся­гне­н­ня до­брих ре­зуль­та­тів усе має бу­ти в ком­пле­ксі, агро­ном по­ви­нен ви­бу­ду­ва­ти чі­ткий те­хно­ло­гі­чний лан­цю­жок і сте­жи­ти, щоб він не пе­ре­ри­вав­ся. Це — і які­сна те­хні­ка, і ли­ше ори­гі­наль­ні за­со­би за­хи­сту ро­слин, і ви­со­ко­ефе­ктив­ні до­бри­ва, і до­бре роз­ви­ну­та «чуй­ка» агро­но­ма, яка до­по­мо­же ско­ри­гу­ва­ти стро­ки по­льо­вих ро­біт від­по­від­но до примх по­го­ди. Те­хно­ло­гії, які успі­шно пра­цю­ва­ли в на­шо­му ре­гіо­ні де­сять ро­ків то­му, вже за­ста­рі­ли. Що­дня тре­ба бу­ти го­то­вим до при­ро­дних ви­кли­ків. Прав­ду ка­жуть: у ро­слин­ни­цтві 50% успі­ху за­ле­жить від те­хно­ло­гії та ефе­ктив­ної ро­бо­ти агро­но­ма, 50% — від по­го­дних умов. То­му, від­ки­да­ю­чи остан­ні від­со­тки, на які не впли­неш, у пер­ших п’ят­де­ся­ти тре­ба ви­кла­сти­ся на пов­ну.

Оле­ксандр Лев­чик

Со­ня­шник у сі­во­змі­ну в го­спо­дар­стві по­вер­та­є­ться че­рез 4–5 ро­ків

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.