Жа­шків­ські іхті­ан­дри

На Чер­ка­щи­ні під­при­є­мець роз­во­дить ек­зо­ти­чних со­мів, які кіль­ка днів мо­жуть про­жи­ти без во­ди

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - ІН­НА БІРЮКОВА

Ле­о­нід Осад­чий із Жа­шко­ва — не­ве­ли­ко­го мі­сте­чка на Чер­ка­щи­ні — за про­фе­сі­єю ху­до­жник, а у віль­ний час за­хо­плю­вав­ся ри­бо­лов­лею. І от сім ро­ків то­му так ста­ло­ся, що це хо­бі пе­ре­ро­сло в бі­знес. Чо­ло­вік із «ну­ля» ство­рив аква­фер­му й по­чав ви­ро­щу­ва­ти кла­рі­є­во­го (ін­ші на­зви — афри­кан­ський, мар­му­ро­вий) со­ма. Сьо­го­дні го­спо­дар­ство Ле­о­ні­да Осад­чо­го вхо­дить до де­ся­тки най­біль­ших в Укра­ї­ні з роз­ве­де­н­ня по­ки що не­зви­чно­го для укра­їн­ців ви­ду ри­би. Ми від­ві­да­ли аква­фер­му Ле­о­ні­да Осад­чо­го й роз­пи­та­ли все про кла­рі­є­во­го со­ма та осо­бли­во­сті йо­го ви­ро­щу­ва­н­ня.

«Ви­ро­бляє еле­ктри­ку й мо­же жи­ти як у воді, так і на су­ші»

Па­не Ле­о­ні­де, чо­му са­ме афри­кан­ський сом? Чи ду­же він від­рі­зня­є­ться від зви­чай­но­го?

— Від­мін­но­сті сут­тє­ві. Єв­ро­пей­ський сом жи­ве за будь-якої тем­пе­ра­ту­ри во­ди, спо­кій­но зи­мує у від­кри­тих во­до­ймах. А от афри­кан­сько­му по­трі­бно за­без­пе­чи­ти те­плу во­ду, тем­пе­ра­ту­рою не ниж­че за 25 гра­ду­сів, адже за тем­пе­ра­ту­ри мен­ше від 20 гра­ду­сів він пе­ре­стає хар­чу­ва­ти­ся, а за 13–15 гра­ду­сів — ги­не. Від зви­чних нам со­мів кла­рі­ус від­рі­зня­є­ться й тим, що в ньо­го 8 ву­сів, є ди­халь­ний ор­ган — ле­ге­ні, які за­мі­ня­ють зя­бра. Ри­ба пе­ре­ва­жно ди­хає по­ві­трям, її на­віть мо­жна пе­ре­во­зи­ти без во­ди, якщо не­має за­гро­зи пе­ре­охо­ло­дже­н­ня. Пам’ятаю та­кий ку­ме­дний ви­па­док. Одно­му зна­йо­мо­му я пре­зен­ту­вав кіль­ка ри­бин. Він уве­че­рі при­віз їх до­до­му, ки­нув на ку­хні з тим, щоб жін­ка вран­ці по­чи­сти­ла. Ля­гли спа­ти, а вно­чі про­ки­ну­ли­ся від не­зро­зумі­ло­го шу­му в ха­ті. Чо­ло­вік зля­кав­ся, ви­рі­шив, що вдер­ли­ся зло­дії. Схо­пив ру­шни­цю, ви­біг на ку­хню, ди­ви­ться, а то сом ви­брав­ся з мі­шка, за­ліз у сміт­тє­ве від­ро й усе смі­т­тя по ха­ті роз­ки­дав… Ін­шо­го ра­зу сом про­жив два ти­жні без во­ди у ду­шо­вій, де йо­го ви­пад­ко­во за­бу­ли… Пам’ята­є­те, є ві­до­мий фільм «Лю­ди­на-ам­фі­бія» з го­лов­ним ге­ро­єм Іхті­ан­дром, ко­трий міг жи­ти як на су­ші, так і в мо­рі? Кла­рі­є­вий сом — це той са­мий іхті­андр. Без во­ди він мо­же про­жи­ти кіль­ка днів, а от без до­сту­пу по­ві­тря — не біль­ше ніж 15–20 хви­лин. Бу­ли ви­пад­ки, ко­ли са­чок ви­пад­ко­во па­дав у ба­сейн і при­кри­вав кіль­ка ри­бин, то че­рез 10–15 хви­лин во­ни ги­ну­ли, оскіль­ки не бу­ло до­сту­пу до по­ві­тря.

Пе­ре­ва­га ви­ро­щу­ва­н­ня кла­рі­є­во­го со­ма й у то­му, що зав­дя­ки мо­жли­во­сті ди­ха­ти атмо­сфер­ним по­ві­трям він ви­три­мує щіль­ні по­сад­ки ри­би. Під час остан­ніх ре­во­лю­цій­них по­дій, ко­ли про­даж ри­би па­дав до мі­ні­му­му, в одно­му ба­сей­ні в ме­не бу­ло 12,5 тонн ри­би, то­ді ма­кси­маль­на щіль­ність ста­но­ви­ла 630 кг ри­би на куб во­ди. А, на­при­клад, гол­ланд­ці, по­ля­ки ви­ро­щу­ють афри­кан­сько­го со­ма щіль­ні­стю до 800 кг на куб во­ди. Тоб­то я ве­ду до то­го, що кла­рі­ус не по­тре­бує ки­сню у воді. Ви­нир­нув — схо­пив по­ві­тря й зно­ву — у во­ду. Влі­тку за­ра­ди екс­пе­ри­мен­ту ки­дав со­ма у ста­вок. Ро­сте до­бре, але ве­ли­кі втра­ти ста­ли­ся че­рез те, що ри­бу по­ви­тя­гу­ва­ли чай­ки, ко­ли во­на під­ні­ма­ла­ся на по­верх­ню за по­ві­трям. Ін­ша осо­бли­вість кла­рі­у­са в то­му, що в ньо­го є ор­ган, який ви­ро­бляє еле­ктри­ку: під час не­ре­сту ри­би спіл­ку­ю­ться за до­по­мо­гою еле­ктри­чних роз­ря­дів.

З чо­го роз­по­чи­на­ли спра­ву та яка по­ту­жність ва­шої аква­фер­ми сьо­го­дні?

— Со­ма по­чав роз­во­ди­ти у 2011 ро­ці. Зро­бив із плів­ки ба­сейн, за­ку­пив пер­шу ти­ся­чу ри­бин мо­ло­дня­ку, за­пу­стив і спо­сте­рі­гав, як во­ни ро­стуть. Бу­ло ці­ка­во, то­му по­сту­по­во втя­гнув­ся у спра­ву. Як не див­но, по­при те, що ра­ні­ше мо­їм хо­бі бу­ла ри­бо­лов­ля, їсти ри­бу не по­до­ба­є­ться. Ви­ня­ток — ко­пче­ний кла­рі­є­вий сом: це над­зви­чай­но сма­чно, як на ме­не, на­ба­га­то сма­чні­ше за осе­тра. Сьо­го­дні ви­ро­щую 50–60 тонн со­ма на рік. Мо­жна бу­ло б і біль­ше, але по­тре­ба рин­ку до та­кої кіль­ко­сті ще не до­ро­сла.

«Во­ду бе­ре­мо з кри­ни­ці, во­да що­дня очи­ща­є­ться й цир­ку­лює по ко­лу»

Чи скла­дно ви­ро­щу­ва­ти кла­рі­є­во­го со­ма?

— Якщо по­рів­ню­ва­ти з осе­тром, яко­го та­кож по­чав роз­во­ди­ти в го­спо­дар­стві, то ви­ро­щу­ва­ти со­мів на­ба­га­то лег­ше. Про­те у ці­єї ри­би є свої ви­мо­ги. Як я вже ка­зав, по­стій­но має бу­ти те­пла во­да, опти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра 25–27 гра­ду­сів. У при­мі­щен­ні, де сто­ять ба­сей­ни з ри­бою, вста­нов­ле­на су­ціль­на те­пла під­ло­га, те­пло­ізо­ля­ція на­ла­што­ва­на зни­зу й по бо­ках. При­мі­ще­н­ня по­стій­но опа­лю­є­ться, на­віть улі­тку. На фер­мі для ви­ро­щу­ва­н­ня ри­би ви­ко­ри­сто­ву­є­ться уста­нов­ка за­мкну­то­го во­до­по­ста­ча­н­ня: во­да в ба­сей­нах, де мі­сти­ться ри­ба, цир­ку­лює по ко­лу.

За­га­лом під со­мом у ме­не десь 160 ку­бів во­ди, яку бе­ре­мо з кри­ни­ці та яка «хо­дить» по ко­лу. З ме­тою очи­ще­н­ня вста­но­ви­ли ме­ха­ні­чний ба­ра­бан­ний фільтр: во­да з ба­сей­нів по­тра­пляє у цей фільтр, про­хо­дить че­рез сі­тку з нер­жа­вій­ки з отво­ра­ми ді­а­ме­тром 43 мі­кро­ни, де про­ду­кти жит­тє­ді­яль­но­сті риб за­три­му­ю­ться. Ба­ра­бан про­ми­ва­є­ться на­со­сом, на цю по­тре­бу до­да­тко­во ви­тра­ча­є­ться близь­ко 10 ку­бів во­ди на день, але кри­ни­ця з та­ким на­ван­та­же­н­ням по­ки що справ­ля­є­ться. Очи­ще­на та­ким чи­ном во­да спря­мо­ву­є­ться на біо­фільтр — єм­ність із біо­ма­те­рі­а­лом, у яко­му жи­вуть ана­е­ро­бні ба­кте­рії — мі­кро­ор­га­ні­зми, що при­ро­дним шля­хом очи­ща­ють во­ду від за­ли­шків кор­му

Ле­о­нід Осад­чий із ма­лень­кою по­мі­чни­цею — донь­кою Лі­зою

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.