Сим­біо­ти­чний пар­тнер для ро­сли­ни

The Ukrainian Farmer - - АГРАРНА ПОЛІТИКА -

Лю­дми­ла Сте­па­но­ва

Ми­ко­ла Су­чек, на­чаль­ник від­ді­лу на­сін­ни­цтва, стар­ший на­у­ко­вий кон­суль­тант

АХК «ВІТАГРО», кан­ди­дат с.-г. н.

Остан­ні­ми ро­ка­ми ба­га­тьом агра­рі­ям стає зви­чною та­ка си­ту­а­ція, ко­ли впро­довж чи не всіх лі­тніх мі­ся­ців три­ває спе­ко­тли­ва по­су­ха, що зрід­ка пе­ре­ри­ва­є­ться ра­пто­ви­ми по­ту­жни­ми зли­ва­ми. Утім, пе­ре­су­ше­на зем­ля че­рез по­ру­ше­ну по­гли­наль­ну зда­тність не зда­тна вві­бра­ти во­ло­гу — тож по­то­ки во­ди стрім­ко сті­ка­ють по по­верх­ні в за­гли­би­ни, не при­но­ся­чи ко­ри­сті ні ґрун­ту, ні ро­сли­нам. Усе це — озна­ки різ­ко-кон­ти­нен­таль­но­го клі­ма­ту, який по­сту­по­во при­хо­дить на змі­ну ха­ра­ктер­но­му для те­ри­то­рії Укра­ї­ни по­мір­но-кон­ти­нен­таль­но­му.

Клі­ма­то­ло­ги на­го­ло­шу­ють, що з 2030 ро­ку змі­ню­ва­ти­му­ться і ґрун­то­во-клі­ма­ти­чні зо­ни кра­ї­ни. Так, Південь час­тко­во ста­не на­пів­пу­сте­лею, Степ ся­га­ти­ме Він­ни­цької, Кі­ро­во­град­ської, Чер­ка­ської, ча­сти­ни Ки­їв­ської, Чер­ні­гів­ської та Сум­ської обла­стей. Лі­со­сте­по­ва зо­на займе тра­ди­цій­ні по­лі­ські ре­гіо­ни — Жи­то­мир­щи­ну, Рів­нен­щи­ну, Во­линь. На­то­мість По­ліс­ся, в кла­си­чно­му ро­зу­мін­ні як сьо­го­дні, вза­га­лі зни­кне. Ми вже від­чу­ли, що та­ке гі­дро­ло­гі­чна по­су­ха, ко­ли різ­ко зни­жу­є­ться рі­вень ґрун­то­вих вод. На­при­клад, у Лі­со­сте­пу він мо­же па­да­ти до 3 м за­мість зви­чних 0,8–1,2 м. Як ро­сли­на змо­же до­тя­гну­ти­ся до ці­єї во­ло­ги, осо­бли­во в пі­ко­ві пе­рі­о­ди, ко­ли во­на вкрай її по­тре­бує для фор­му­ва­н­ня май­бу­тньо­го вро­жаю?

Від­по­відь на ці ви­кли­ки дає на­у­ка та… при­ро­да. Так, ні­ме­цькі та бри­тан­ські вче­ні, пра­цю­ю­чи над за­галь­но­єв­ро­пей­ською про­гра­мою ре­куль­ти­ва­ції ґрун­тів, ді­йшли ви­снов­ку, що при­му­со­ве за­се­ле­н­ня ко­ре­ня ро­сли­ни ко­ри­сни­ми ґрун­то­ви­ми гри­ба­ми — так зва­на мі­ко­ри­за­ція ґрун­тів, збіль­шує по­гли­на­н­ня ро­сли­ною во­ди і по­жив­них ре­чо­вин. Ро­з­мно­жив­шись на ко­ре­ні ро­сли­ни, гриб по­ши­рю­є­ться в ґрун­ті у ви­гля­ді пе­ре­пле­те­них аб­сор­бів­них ни­ток, про­тя­жність яких тіль­ки в1 ся­гає 20–40 м. Гі­фи гри­ба та­кі то­нень­кі, що мо­жуть про­ни­ка­ти че­рез мі­кро­ско­пі­чні щі­ли­ни все­ре­ди­ну пі­щин­ки, за­се­ля­ти­ся в ній і за­би­ра­ти звід­ти во­ду, на­віть важ­ко­до­сту­пну, а та­кож ви­тя­гну­ти по­жив­ні ре­чо­ви­ни й до­ста­ви­ти їх у до­сту­пній фор­мі ро­сли­ні.

Ще одна ва­жли­ва зда­тність ґрун­то­вих гри­бів — пе­ре­во­ди­ти в до­сту­пну фор­му мо­ле­ку­ли фо­сфо­ру. За твер­дже­н­ням про­від­но­го на­у­ков­ця — до­слі­дни­ка Ін­сти­ту­ту біо­ло­гії ро­слин у Мон­ре­а­лі про­фе­со­ра біо­ло­гії Хі­джре, із 100% фо­сфо­ру, який ми да­є­мо ро­сли­нам у ви­гля­ді фо­сфор­них до­брив, ли­ше 15% ді­ста­є­ться ро­сли­ні, ще 85% ми втра­ча­є­мо. Ці від­со­тки йдуть у ґрунт і за­вер­шу­ють свій шлях в озе­рах, Ха­ра­ктер­ні стру­кту­ри ен­до­мі­ко­ри­зних гри­бів. Пе­ло­то­ни

де ви­ни­кає на­дли­шок фо­сфо­ру, звід­си — ма­є­мо актив­не роз­мно­же­н­ня ці­а­но­ба­кте­рій. І це ще одна гло­баль­на еко­ло­гі­чна про­бле­ма, адже на­дмір­на кон­цен­тра­ція фо­сфо­ру зу­мов­лює роз­ви­ток то­кси­чних ви­дів ці­а­но­ба­кте­рій. Це го­лов­ні уча­сни­ки цві­ті­н­ня во­ди, що спри­чи­ня­ють ма­со­ві за­мо­ри ри­би й отру­є­н­ня тва­рин і лю­дей. І ця про­бле­ма та­кож ви­ма­гає не­гай­но­го розв’яза­н­ня.

От­же, ли­ше 15% іде ро­сли­ні. Чи не за­над­то мар­но­тра­тно? А що ще гір­ше — це ду­же до­ро­го, зга­дай­те, що 85% ви­ко­ри­сто­ву­ва­но­го фо­сфо­ру втра­ча­ю­ться да­рем­но.

Рі­ше­н­ня, яке за­про­по­ну­ва­ли на­у­ков­ці, існу­ва­ло ще до по­яви ро­слин на Зем­лі: мі­кро­ско­пі­чний гриб, ду­же про­стий, але одно­ча­сно вкрай скла­дний. Це біо­те­хно­ло­гія, яка існу­ва­ла 450 млн ро­ків, і че­рез якийсь час гриб ево­лю­ціо­ну­вав й ада­пту­вав­ся до по­шу­ку на­віть най­дрі­бні­ших ча­сток фо­сфо­ру. І тут одні­єю з най­більш вда­лих є роз­роб­ка бри­тан­ських уче­них мі­ко­ри­зно­го пре­па­ра­ту Мі­ко­фікс на осно­ві ен­до­мі­ко­ри­зно­го гри­ба Glomus intraradlces, яка від­кри­ває но­ву сто­рін­ку в опти­маль­но­му на­си­чен­ні ґрун­ту мі­ко­ри­зан­том. До­дай­мо мі­ко­ри­зу до ро­слин, і са­ме зав­дя­ки цьо­му агро­за­хо­ду 90% фо­сфор­них до­брив ді­ста­ну­ться ро­сли­ні, що вже на по­ча­тко­вих ета­пах дасть мо­жли­вість на чверть змен­ши­ти вне­се­н­ня фо­сфо­ру.

До ре­чі, гриб мо­же транс­пор­ту­ва­ти до ро­сли­ни не ли­ше фо­сфор у до­сту­пній фор­мі, а й каль­цій, цинк, мідь, за­лі­зо то­що.

Не менш ва­жли­ва біо­фун­гі­ци­дна дія ґрун­то­во­го гри­ба. Сво­ї­ми ви­ді­ле­н­ня­ми він бло­кує роз­ви­ток у ко­ре­не­вій си­сте­мі па­то­ген­них ор­га­ні­змів — фі­то­фто­ри, ба­кте­ріо­зів, фу­за­рі­о­зних ко­ре­не­вих гни­лей то­що, які кон­цен­тру­ю­ться на ро­слин­них реш­тках, за­хи­ща­ю­чи та­ким чи­ном ро­сли­ну. На­віть мо­же зне­шко­ди­ти не­ма­то­ду.

До ре­чі, най­ві­до­мі­ші при­ро­дні мі­ко­ри­зи — лі­со­ві гри­би, зокре­ма під­бе­ре­зо­ви­ки, пі­до­си­но­ви­ки, бі­лий гриб. Від­так уче­ні за­ми­сли­ли­ся: якщо гриб мо­же спів­існу­ва­ти з де­ре­ва­ми, чо­му б не за­се­ли­ти йо­го на по­льо­ві куль­ту­ри? Одним із вда­ло пі­ді­бра­них гри­бів ви­явив­ся Glomus intraradices, який чи­нить ан­ти­стре­сан­тну та біо­фун­гі­ци­дну дію, зда­тний під­тя­гу­ва­ти во­ло­гу й мо­бі­лі­зу­ва­ти

фо­сфа­ти. Він швид­ко роз­мно­жу­є­ться, уні­вер­саль­ний для сіль­гос­пкуль­тур — зер­но­вих, со­ня­шни­ку, сої, ку­ку­ру­дзи.

Пре­па­рат Мі­ко­фікс бри­тан­ської ком­па­нії Legume technology, який ре­ко­мен­ду­ють до за­сто­су­ва­н­ня в Укра­ї­ні, — мі­ко­ри­зний іно­ку­лянт для пе­ре­д­по­сів­ної оброб­ки на­сі­н­ня, мі­стить 2000 спор Glomus intraradices і мо­же збе­рі­га­ти жит­тє­зда­тність на на­сін­ні до трьох мі­ся­ців. Пре­па­рат до­бре за­крі­плю­є­ться на на­сін­ні без жо­дних при­ли­па­чів.

За да­ни­ми VII Між­на­ро­дної кон­фе­рен­ції по мі­ко­ри­зі (2013 рік, Нью Де­лі) за ви­ко­ри­ста­н­ня мі­ко­ри­зи в рі­зних ґрун­то­во-клі­ма­ти­чних зо­нах бу­ло до­ся­гну­то та­ко­го збіль­ше­н­ня вро­жай­но­сті куль­тур: соя — від 15 до 40%, ку­ку­ру­дза — від 20 до 70, зернові ко­ло­со­ві — від 15 до 30, ово­че­ві — від 30 до 200%.

З бри­тан­ським ви­ро­бни­ком Мі­ко­фі­ксу ті­сно спів­пра­цює ві­тчи­зня­на ком­па­нія VITAGRO, яка є екс­клю­зив­ним дистри­бу­то­ром Legume technology. Ця спів­пра­ця має не­аби­яке зна­че­н­ня для ефе­ктив­но­го за­сто­су­ва­н­ня пре­па­ра­ту ві­тчи­зня­ни­ми ви­ро­бни­ка­ми. Адже перш ніж пре­па­рат по­тра­пить на ри­нок, VITAGRO про­во­дить йо­го ви­про­бу­ва­н­ня у вла­сній ла­бо­ра­то­рії та на по­лі­го­ні, щоб пе­ре­свід­чи­ти­ся в йо­го ада­птив­но­сті до умов Укра­ї­ни. Тож спо­жи­ва­чі мо­жуть бу­ти пев­ни­ми, що в укра­їн­ських ре­а­лі­ях пре­па­рат спра­цює на від­мін­но. Ми­ко­ла Су­чек

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.