Куль­га­вість ін­фе­кцій­ної етіо­ло­гії

Куль­га­вість сви­ней є не ли­ше фі­зіо­ло­гі­чною про­бле­мою: во­на мо­же бу­ти сим­пто­мом сер­йо­зних ін­фе­кцій­них за­хво­рю­вань

The Ukrainian Farmer - - СВИНОКОМПЛЕКС - ОЛЕ­КСАНДР СКЛЯР, д-р вет. на­ук, про­фе­сор ка­фе­дри те­ра­пії фар­ма­ко­ло­гії та клі­ні­чної діагностики Сум­ський на­ціо­наль­ний аграр­ний уні­вер­си­тет Спі­вав­тор: Окса­на Шкромада

При­чи­ни ви­ни­кне­н­ня куль­га­во­сті в по­ро­сят мо­жна по­ді­ли­ти на дві гру­пи: ін­фе­кцій­ні (ар­трит й ар­троз) і ві­ко­ві (осте­о­ма­ля­ція, осте­о­хон­дроз й осте­о­по­роз). Вар­то за­зна­чи­ти, що ар­трит зда­тні спри­чи­ня­ти рі­зні хво­ро­би ін­фе­кцій­но­го ха­ра­кте­ру, та­кі як бру­це­льоз, бе­ши­ха, мі­ко­пла­змоз.

При­чи­ни ві­ко­вої або фі­зи­чної куль­га­во­сті у сви­ней мо­жуть ви­ни­ка­ти че­рез різ­ке збіль­ше­н­ня ма­си ті­ла, ко­ли кін­ців­ки не ви­три­му­ють на­ван­та­же­н­ня. Са­ме то­му по­ро­сят із ма­сою ті­ла по­над 100 кг не лі­ку­ють, а про­сто здій­сню­ють ви­му­ше­ний за­бій.

Якщо на куль­га­вість або за­ле­жу­ва­н­ня стра­жда­ють сви­но­ма­тки, то­ді ве­те­ри­на­ри лі­ку­ють осте­о­по­роз й осте­о­ма­ля­цію, до­да­ю­чи до ра­ціо­ну мі­не­раль­ні та ві­та­мін­ні до­бав­ки, то­му що під час су­по­ро­сно­сті та ла­кта­ції з ор­га­ні­зму ви­во­ди­ться ве­ли­ка кіль­кість мі­кро- та ма­кро­еле­мен­тів. Крім то­го, як по­ка­зує пра­кти­ка, мо­ло­дняк сви­ней на­ба­га­то кра­ще ро­сте й роз­ви­ва­є­ться за до­ста­тньої кіль­ко­сті мі­не­ра­лів і ві­та­мі­нів у ра­ціо­ні.

Ча­сто у тва­рин мо­жна спо­сте­рі­га­ти за­би­т­тя та ра­ни на він­чи­ку, а та­кож за­щем­ле­н­ня одно­го з ко­пи­тець у щі­ли­нах між до­шка­ми під­ло­ги. За цих умов май­же зав­жди від­бу­ва­є­ться роз­тя­гне­н­ня су­хо­жи­л­ля. В та­ких умо­вах утри­ма­н­ня трав­ми ко­пи­тець мо­жуть по­вто­рю­ва­ти­ся та спри­чи­ню­ва­ти утво­ре­н­ня ви­ра­зок на шкі­рі, які з ча­сом вкри­ва­ю­ться бу­рим із не­при­єм­ним за­па­хом гно­єм.

Не­без­пе­чним є запалення м’яку­ша, ро­го­вий шар яко­го стає м’яким. На йо­го по­верх­ні утво­рю­ю­ться щі­ли­ни, хо­да у сви­ней стає не­стій­кою, хи­ткою, і то­ді тва­ри­ни спи­ра­ю­ться за­чі­пною ча­сти­ною ко­пи­тець. У та­ко­му ра­зі ре­ко­мен­до­ва­но ви­да­ли­ти змі­не­ну ро­го­ву тка­ни­ну й на­кла­сти пов’яз­ку з про­ти­за­паль­ною й ан­ти­се­пти­чною маз­зю. За по­тре­би про­це­ду­ру по­вто­рю­ють. Ве­ли­ких не­при­єм­но­стей мо­же зав­да­ти гній­не запалення ко­пи­тце­во­го су­гло­ба. У цьо­му ра­зі по він­чи­ку спо­сте­рі­га­є­ться при­пу­хлість, яка зав­дає тва­ри­ні бо­лю. Хво­рий па­лець збіль­шу­є­ться в 4–5 ра­зів і во­дно­час у ді­лян­ці він­чи­ка утво­рю­є­ться кіль­ка сви­щів.

Про­фі­ла­кти­ка та лі­ку­ва­н­ня куль­га­во­сті ін­фе­кцій­ної етіо­ло­гії має скла­дні­шу схе­му. Та­кі за­хво­рю­ва­н­ня, як бе­ши­ха та мі­ко­пла­змоз, до­ціль­ні­ше про­фі­ла­кту­ва­ти, ніж лі­ку­ва­ти.

Бе­ши­ха або ро­жа сви­ні — це ін­фе­кцій­не за­хво­рю­ва­н­ня, яке спри­чи­няє ба­кте­рія Erysipelothrix insidiosa. Най­ча­сті­ше на бе­ши­ху хво­рі­ють сви­ні у ві­ці від 3 до 12 мі­ся­ців у те­плу по­ру ро­ку. За­ра­же­н­ня від­бу­ва­є­ться пі­сля кон­та­кту з хво­рою тва­ри­ною й че­рез трав­ний тракт. За бли­ска­ви­чно­го пе­ре­бі­гу хво­ро­би під­ні­ма­є­ться ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра, ви­ни­кає ли­хо­ман­ка, стан тва­ри­ни стрім­ко по­гір­шу­є­ться, во­на ги­не че­рез кіль­ка го­дин від по­ча­тку за­хво­рю­ва­н­ня. За го­стро­го пе­ре­бі­гу бе­ши­хи ра­пто­во під­ні­ма­є­ться тем­пе­ра­ту­ра до +41…+42 °C, спо­сте­рі­га­є­ться втра­та апе­ти­ту, на­дмір­на спра­га, ли­хо­ман­ка. Сви­ня за­ри­ва­є­ться в під­стил­ку, трем­тить, по­чи­на­є­ться про­нос. По­тім на шкі­рі го­ло­ви, шиї, вух, ни­жньої ча­сти­ни гру­дей, бо­ків, жи­во­та з’яв­ля­ю­ться пля­ми від ро­же­во­го до тем­но­чер­во­но­го ко­льо­ру оваль­ної та чо­ти­ри­ку­тної фор­ми. За на­ти­ска­н­ня на пля­му паль­цем пля­ма зни­кає, по­тім зно­ву стає по­мі­тною. Пля­ми збіль­шу­ю­ться й мо­жуть зли­ва­ти­ся в одну ве­ли­ку су­ціль­ну. Якщо не вжи­ти за­хо­дів, то хво­ра тва­ри­на по­ми­рає за 2–4 дні. За під­го­стро­го пе­ре­бі­гу на шкі­рі сви­ні з’яв­ля­ю­ться при­пу­хло­сті, що мо­жуть зго­дом омер­тві­ти, та куль­га­вість уна­слі­док за­паль­но­го на­бря­ку. Якщо про­ве­сти своє­ча­сне лі­ку­ва­н­ня тва­ри­ни, то всі сим­пто­ми хво­ро­би по­сту­по­во зни­ка­ють, і су­гло­би на­бу­ва­ють нор­маль­ної фор­ми. Зна­чну ува­гу при­ді­ля­ють де­зін­фе­кції, де­зін­се­кції, де­ра­ти­за­ції. Про­ти бе­ши­хи тре­ба ва­кци­ну­ва­ти всіх сви­ней по­чи­на­ю­чи з дво­мі­ся­чно­го ві­ку. В ра­зі ви­яв­ле­н­ня хво­ро­би в го­спо­дар­стві вво­дять обме­же­н­ня. Хво­рих і пі­до­зрі­лих на за­хво­рю­ва­н­ня ізо­лю­ють і лі­ку­ють. Клі­ні­чно здо­ро­вих ва­кци­ну­ють і спо­сте­рі­га­ють за ни­ми про­тя­гом де­ся­ти діб. Обме­же­н­ня зні­ма­ють че­рез 14 діб пі­сля остан­ньо­го ви­пад­ку ви­ду­жа­н­ня чи за­ги­бе­лі тва­ри­ни за умо­ви ва­кци­на­ції всьо­го по­го­лів’я й про­ве­де­н­ня оста­то­чної де­зін­фе­кції.

Ен­зоо­ти­чну пнев­мо­нію (мі­ко­пла­змоз) сви­ней спри­чи­няє ба­кте­рія Mycoplasma hyopneumoniae. Во­на по­ши­ре­на в по­пу­ля­ці­ях сви­ней і при­су­тня в біль­шо­сті стад по всьо­му сві­ту. Пе­ре­да­є­ться мі­ко­пла­змоз або під час кон­та­кту хво­рої та здо­ро­вої сви­ней, або по­ві­тря­ним шля­хом, якщо до­зво­ля­ють клі­ма­ти­чні умо­ви. Ба­кте­рія швид­ко ги­не в зов­ні­шньо­му се­ре­до­ви­щі, осо­бли­во за ви­су­шу­ва­н­ня. У во­ло­гих умо­вах збе­рі­га­є­ться від двох до трьох днів. Ін­ку­ба­цій­ний пе­рі­од ста­но­вить від двох до во­сьми ти­жнів. За до­брих умов утри­ма­н­ня сви­ней і про­ве­де­н­ня про­фі­ла­кти­чних за­хо­дів у го­спо­дар­стві за­хво­рю­ва­н­ня без ускла­днень не яв­ляє за­гро­зи для ор­га­ні­зму.

Ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри в лі­тній пе­рі­од під час ла­кта­ції та в ран­ній пе­рі­од по­ро­сно­сті при­зво­дять до те­пло­во­го стре­су у сви­но­ма­ток

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.