На­у­ко­ва ба­за для агро­но­ма

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - ЕДУАРД ДЕГОДЮК, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор ННЦ «Ін­сти­тут зем­ле­роб­ства НААН»

Тай­ну си­ли про­рос­тка зер­ни­ни нам ні­ко­ли не зба­гну­ти, але в на­ших си­лах ство­ри­ти про­рос­тку ком­форт, ко­ли при­ро­да по­кли­че йо­го до про­бу­дже­н­ня. Для цьо­го у хлі­бо­ро­ба є те­хно­ло­гія, та не­має ша­бло­на, адже ро­бо­та в по­лі при­му­шує вра­хо­ву­ва­ти сти­глість ґрун­ту, йо­го зво­ло­же­н­ня, тем­пе­ра­ту­ру, по­го­дні умо­ви й вла­сні ма­те­рі­аль­ні мо­жли­во­сті. Най­прим­хли­ві­ша да­ма у жит­ті хлі­бо­ро­ба — погода, яка ди­ктує йо­му без­ліч агро­те­хні­чних ва­рі­ан­тів, із яких він по­ви­нен обра­ти єди­но ра­ціо­наль­ний.

Для ни­ні­шньої істо­ри­чної змі­ни ха­ра­ктер­ні не­пе­ре­дба­чу­ва­ність погоди, пе­ре­мі­на спри­я­тли­вих умов із ка­та­стро­фі­чни­ми яви­ща­ми, ко­ли в одно­час­сі від­бу­ва­ю­ться по­су­хи з пе­рі­о­ди­чним пе­ре­зво­ло­же­н­ням, по­то­па­ми, су­хо­ві­я­ми. Не ви­ня­ток і по­ча­ток цьо­го­рі­чних ве­сня­них по­льо­вих ро­біт, ко­ли до­во­ди­ться ді­я­ти за дав­нім зви­ча­є­вим пра­вом: «Не той ко­зак, що пе­ре­міг, а той, що ви­кру­тив­ся».

Ни­ні хлі­бо­роб по­ви­нен бу­ти стра­те­гом і та­кти­ком на по­лі бою за май­бу­тній уро­жай із не­об­хі­дним і га­ран­то­ва­ним на­бо­ром те­хно­ло­гій і за­со­бів для за­по­бі­га­н­ня за­гро­зам, що по­сла­блю­ють си­лу про­рос­тка. Стра­те­гія по­ля­гає в то­му, щоб за­без­пе­чи­ти мі­цне здо­ров’я ґрун­ту й пе­ре­да­ти ро­сли­ні. В одно­му йо­го гра­мі жи­вуть міль­йо­ни ба­кте­рій, що транс­фор­му­ють ор­га­ні­чну ре­чо­ви­ну в за­сво­ю­ва­ній для ро­слин фор­ми, то­ді як у де­гра­до­ва­но­му ґрун­ті по­ру­шу­ю­ться оки­слю­валь­но-від­нов­ні ре­а­кції та роз­ко­шу­ють па­то­ге­ни, що не­суть за­гро­зу здо­ров’ю ро­сли­ни. Турбота про здо­ров’я зем­лі не є ча­рів­ною па­ли­чкою, яка від­ра­зу за­без­пе­чує ска­тер­ти­ну-са­мо­бран­ку з го­то­вою ду­хмя­ною па­ля­ни­цею та шма­тком укра­їн­сько­го са­ла. Це ком­плекс знань, те­хно­ло­гій і на­ви­чок, які хлі­бо­роб здо­бу­ває ра­зом з аграр­ною на­у­кою, адже тіль­ки на­у­ка має пра­во на­бу­ва­ти до­свід шля­хом проб і по­ми­лок, щоб за­по­біг­ти їм у пра­кти­ці хлі­бо­ро­ба. На жаль, між су­ча­сною аграр­ною на­у­кою й су­ча­сним хлі­бо­ро­бом цей зв’язок зве­де­но до мі­ні­му­му, від чо­го по­тер­пає на­у­ка че­рез свою не­за­пи­ту­ва­ність, а ще біль­ше хлі­бо­роб, до­пу­ска­ю­чи мар­но­тра­тність за слаб­ко­го ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня. А да­рем­но: об’єд­нав­ши зу­си­л­ля фер­ме­рів, ко­опе­ра­то­рів і кор­по­ра­цій з аграр­ною на­у­кою, рен­та­бель­ність ви­ро­бни­цтва мо­жна під­ня­ти в ра­зи.

Ор­га­ні­за­цій­ний під­хід по­ля­гає в то­му, що хлі­бо­роб за­зда­ле­гідь сам для се­бе пла­нує на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­не ве­де­н­ня вла­сно­го го­спо­дар­ства, який скла­да­є­ться з чі­тких те­хно­ло­гій, ви­со­ко­про­ду­ктив­но­го на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу, до­сту­пних йо­му за­со­бів удо­бре­н­ня й за­хи­сту ро­слин, ор­га­ні­за­ції зби­ра­н­ня вро­жаю без утрат і йо­го збе­рі­га­н­ня.

У го­ни­тві за при­бу­тком від ви­со­ко­лі­кві­дних куль­тур су­ча­сний зем­ле­ко­ри­сту­вач бу­дья­ко­го ран­гу ігно­рує той факт, що на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­на сі­во­змі­на є пер­шо­о­сно­вою для за­без­пе­че­н­ня здо­ров’я ґрун­то­во­го по­кри­ву та га­ран­том від­тво­ре­н­ня йо­го ро­дю­чо­сті на бли­жню й да­ле­ку пер­спе­кти­ви. Най­пер­ше пра­ви­ло — до­три­ма­н­ня тер­мі­ну по­вер­не­н­ня одні­єї куль­ту­ри на по­пе­ре­днє мі­сце: для ози­мих — 2–3 ро­ки, для про­са­пних куль­тур і рі­па­ку — 3–4 ро­ки, для со­ня­шни­ку — не мен­ше як 7 ро­ків. Це не за­ба­ган­ка — це час, який на­бли­жає фун­кціо­ну­ва­н­ня агро­біо­це­но­зу до при­ро­дних умов. Най­ва­жли­ві­ший прин­цип для ба­га­то­піль­ної чи ко­ро­тко­ро­та­цій­ної сі­во­змі­ни — на­яв­ність ба­га­то­рі­чних бо­бо­вих трав або зер­но­бо­бо­вих куль­тур.

Пі­дбір при­ро­до­су­мі­сно­го по­пе­ре­дни­ка під­ви­щує вро­жай­ність й еко­но­мить ви­тра­ти на до­бри­ва та за­хист ро­слин на 30% по ко­жно­му за­хо­ду окре­мо. Ко­ню­ши­на або ін­ші ба­га­то­рі­чні тра­ви за­без­пе­чу­ють ефе­ктив­ну пі­сля­дію про­тя­гом 5 ро­ків і про­ду­ктив­ні­ші на 15–20%, по­рів­ню­ю­чи із зер­но­бо­бо­ви­ми куль­ту­ра­ми. Отож слід шу­ка­ти за­мов­ни­ка на сі­но і — не­хай жи­вуть на на­ших по­лях ба­га­то­рі­чні тра­ви, дже­ре­ло під­ви­ще­н­ня ро­дю­чо­сті ґрун­ту та біл­ка для тва­рин­ни­цтва!

Мо­но­куль­ту­ра, на­віть ку­ку­ру­дзи, яку мо­жна ви­ро­щу­ва­ти три­ва­лий час на то­му са­мо­му мі­сці без зни­же­н­ня про­ду­ктив­но­сті, пов­тор­ні по­сі­ви зер­но­вих куль­тур по зер­но­вих, осо­бли­во со­ня­шни­ку по со­ня­шни­ку, при­зво­дить до ґрун­тов­то­ми, але­ло­па­тії, пов’яза­ної з при­гні­че­н­ням і па­то­ге­не­зом не­спри­я­тли­во­го по­пе­ре­дни­ка, роз­ви­тком шкі­дни­ків і хво­роб, для чо­го ро­сли­ні до­во­ди­ться до­ла­ти енер­ге­ти­чні бар’єри, а зем­ле­ро­бу ви­тра­ча­ти зай­ві ко­шти. То­ді як уста­нов­ле­ний си­нер­гізм (по­си­ле­на до­по­мо­га один одно­му) — ціл­ком без­ко­штов­на річ.

У на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­ній сі­во­змі­ні слід за­про­ва­джу­ва­ти рі­зно­гли­бин­ний обро­бі­ток ґрун­ту, якщо не обра­но ноу-тілл або си­сте­му зем­ле­роб­ства за І. Ов­син­ським.

Міл­кий обро­бі­ток ґрун­ту пло­ско­рі­за­ми, оран­ка, чи­зель­ний обро­бі­ток по­кли­ка­ні до бо­роть­би з бур’яна­ми, зни­ще­н­ня плу­жної пі­до­шви, ае­ра­ції ґрун­ту й збе­ре­же­н­ня во­ло­ги у верх­ньо­му ша­рі. Про­те існує уні­вер­саль­не пра­ви­ло: пе­ред сів­бою будь-якої куль­ту­ри по­ле має бу­ти яко­мо­га рів­ні­шим, адже від цьо­го за­ле­жать дру­жні схо­ди ро­слин. Най-

Стра­те­гія по­ля­гає в то­му, щоб за­без­пе­чи­ти мі­цне здо­ров’я ґрун­ту й пе­ре­да­ти ро­сли­ні

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.