Хво­ро­би со­ня­шни­ку

Че­рез по­ру­ше­н­ня те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку й клі­ма­ти­чні змі­ни еко­но­мі­чно­го зна­че­н­ня на­бу­ва­ють хво­ро­би, які ра­ні­ше тра­пля­ли­ся епі­зо­ди­чно

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - СЕР­ГІЙ РЕТЬМАН, д-р с.-г. на­ук Ін­сти­тут за­хи­сту ро­слин НААН Укра­ї­ни Спі­вав­то­ри: Те­тя­на Ки­слих, Сві­тла­на Ми­хай­лен­ко, Оль­га Шевчук, кан­ди­да­ти с.-г. на­ук; На­та­ля Ба­зи­кі­на

За да­ни­ми Мі­на­гро­по­лі­ти­ки, у 2017 ро­ці со­ня­шник бу­ло ви­сі­я­но на пло­щі 5,6 млн ге­кта­рів, що ста­но­ви­ло май­же 21% у стру­кту­рі по­сів­них площ. Для при­кла­ду, в 1990 ро­ці цей по­ка­зник не пе­ре­ви­щу­вав 5%. Сут­тє­ве по­ру­ше­н­ня сі­во­змін аж до ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку в мо­но­куль­ту­рі не­ми­ну­че при­зве­ло до зна­чно­го по­гір­ше­н­ня фі­то­са­ні­тар­ної си­ту­а­ції. Крім то­го, від­бу­ва­є­ться по­сту­по­ва змі­на те­пло- й во­ло­го­за­без­пе­че­н­ня ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду. Всі ці й ін­ші чин­ни­ки впли­ва­ють як на ро­сли­ни, так і на па­то­ген­ні ор­га­ні­зми, й ста­ють по­штов­хом до де­стру­ктив­них про­це­сів. Зде­біль­шо­го це сто­су­є­ться хво­роб ко­ре­нів і при­ко­ре­не­вої ча­сти­ни сте­бла. На­си­че­н­ня сі­во­змін куль­ту­ра­ми, що ма­ють спіль­них збу­дни­ків хво­роб, які мо­жуть збе­рі­га­ти­ся в ґрун­ті, при­зве­ло до зна­чно­го по­ши­ре­н­ня бі­лої гни­лі, вер­ти­ци­льо­зу, ву­гіль­ної гни­лі.

Ву­гіль­на гниль

По­ру­ше­н­ня те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня і клі­ма­ти­чні змі­ни ста­ють ре­аль­ни­ми чин­ни­ка­ми, що зу­мов­лю­ють транс­фор­ма­цію це­но­зів сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур. Як на­слі­док, еко­но­мі­чно­го зна­че­н­ня на­бу­ва­ють хво­ро­би, які ра­ні­ше зу­стрі­ча­лись епі­зо­ди­чно. Це пов­ною мі­рою сто­су­є­ться ву­гіль­ної гни­лі, оскіль­ки збу­дник хво­ро­би є тер­мо­фі­лом і опти­маль­ні для йо­го роз­ви­тку тем­пе­ра­ту­ри +25…+35 °С.

В остан­ні ро­ки із ці­єю хво­ро­бою, яку ви­ро­бни­кам до­ста­тньо скла­дно іден­ти­фі­ку­ва­ти, зі­ткну­ли­ся в ба­га­тьох го­спо­дар­ствах рі­зних агро­клі­ма­ти­чних зон. Во­на не є но­вою. Однак ком­бі­на­ція та­ких чин­ни­ків, як на­си­че­н­ня сі­во­змін со­ня­шни­ком і со­єю, а та­кож змі­на те­пло- й во­ло­го­за­без­пе­че­н­ня ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду при­зве­ли до її сут­тє­во­го по­ши­ре­н­ня.

Збу­дни­ком хво­ро­би є гриб Macrophomina phaseolina (Tassi) Goid. (си­но­нім Sclerotium bataticola Taubenh.). Па­то­ген зда­тний роз­ви­ва­ти­ся на по­над 500 ви­дах ро­слин із 100 ро­дин, ра­зом із та­ки­ми по­ши­ре­н­ня­ми в сі­во­змі­нах куль­ту­ри, як со­ня­шник, ку­ку­ру­дза та соя. Крім то­го, ура­жа­ю­ться сор­го, цукро­ві бу­ря­ки, ка­пу­ста, кар­то­пля, пе­рець, ква­со­ля. Ву­гіль­на гниль по­ши­ре­на у Єв­ро­пі, кра­ї­нах Пів­ні­чної та Пів­ден­ної Аме­ри­ки, Близь­ко­го Схо­ду, Афри­ки, Ав­стра­лії. Є по­ві­дом­ле­н­ня про спа­ла­хи хво­ро­би на по­лу­ни­цях у США, Фран­ції, Іспа­нії, Гре­ції, Єги­пті. Крім куль­тур­них ро­слин, ура­жу­ва­ти­ся мо­жуть бур’яни, які ста­ють ре­зер­ва­то­ра­ми хво­ро­би. В 1980-х рр. ХХ ст. втра­ти вро­жаю сої у США від ву­гіль­ної гни­лі ко­ли­ва­ли­ся від 5 до 50%. В умо­вах схі­дної ча­сти­ни Лі­со­сте­пу Укра­ї­ни у 2012-му ви­яв­ля­ли 100% по­ши­ре­н­ня ву­гіль­ної гни­лі у по­сі­вах со­ня­шни­ку.

Спів­ро­бі­тни­ки ла­бо­ра­то­рії фі­то­па­то­ло­гії ІЗР НААН у 2014–2017 рр. про­во­ди­ли мар­шру­тні об­сте­же­н­ня по­сі­вів со­ня­шни­ку в Ки­їв­ській, Чер­ка­ській і Хмель­ни­цькій обла­стях. По­ши­ре­н­ня хво­ро­би ко­ли­ва­ло­ся в ме­жах 28–60%. Ма­кси­маль­ний рі­вень ура­же­н­ня ви­яв­ле­но у 2015 ро­ці в Чер­ка­ській обла­сті.

На со­ня­шни­ку в умо­вах по­су­шли­вої те­плої ве­сни пер­ші озна­ки ура­же­н­ня мо­жуть спо­сте­рі­га­ти­ся на ста­дії про­рос­тка. На ура­же­них тка­ни­нах сте­бла ви­ни­ка­ють не­кро­зи, ко­ре­не­ва си­сте­ма від­ми­рає. За силь­но­го роз­ви­тку хво­ро­би ро­сли­ни ги­нуть. Най­ти­по­ві­ші сим­пто­ми спо­сте­рі­га­ють по­чи­на­ю­чи з фа­зи цві­ті­н­ня. Спо­ча­тку на ін­фі­ко­ва­них ко­ре­нях з’яв­ля­ю­ться сві­тло-ко­ри­чне­ві пля­ми, які по­сту­по­во по­ши­рю­ю­ться на всю ко­ре­не­ву си­сте­му. Сте­бло на­бу­ває сві­тло-сі­ро­го (срі­бля­сто­го) від­тін­ку. Під епі­дер­мі­сом фор­му­є­ться без­ліч чор­них мі­кро­скле­ро­ці­їв, уна­слі­док чо­го ін­фі­ко­ва­ні тка­ни­ни ста­ють по­пе­ля­сти­ми (фо­то 1). Мі­кро­скле­ро­ції утво­рю­ю­ться в ко­ре­не­вій си­сте­мі, а та­кож у сте­блі. За­ку­пор­ка су­дин при­зво­дить до в’яне­н­ня ли­стя, па­го­нів або ро­сли­ни в ці­ло­му.

Збе­рі­га­є­ться гриб у ґрун­ті на ро­слин­них реш­тках куль­тур­них і ди­ких ро­слин у ви­гля­ді мі­кро­скле­ро­ці­їв. Ін­тен­сив­но­му роз­ви­тку хво­ро­би спри­яє спе­ко­тна по­су­шли­ва погода. Тем­пе­ра­тур­ний опти­мум для ро­сту мі­це­лію гри­ба ста­но­вить +25…+30 °С, а для фор­му­ва­н­ня мі­кро­скле­ро­ці­їв +27…+35 °С.

За­хо­ди що­до обме­же­н­ня хво­ро­би на­сам­пе­ред ма­ють ба­зу­ва­ти­ся на до­три­ман­ні ви­со­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ства (які­сно­му по­сів­но­му ма­те­рі­а­лі, на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­ній сі­во­змі­ні, обро­бі­тку ґрун­ту із за­орю­ва­н­ням ро­слин­них ре­шток, бо­роть­бі з бур’яна­ми).

Фо­то 1. Сим­пто­ми ву­гіль­ної гни­лі (а); мі­кро­скле­ро­ції в ура­же­ній тка­ни­ні (б)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.