Пе­ре­ва­ги «ну­ля»

До те­хно­ло­гії ноу-тілл хоч і не вхо­дять опе­ра­ції з обро­бі­тку ґрун­ту, все ж во­на є скла­дні­шою й ви­ма­гає ува­жні­шо­го став­ле­н­ня до ко­жно­го по­ля

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - ВО­ЛО­ДИ­МИР ОГІЙЧУК

СТОВ «Сте­по­ве», що у Но­во­мир­го­род­сько­му ра­йо­ні Кі­ро­во­град­ської обла­сті, ві­до­ме на­сам­пе­ред тим, що на сво­їх зем­лях (3200 га) уже 10 ро­ків по­спіль за­сто­со­вує ну­льо­ву те­хно­ло­гію обро­бі­тку ґрун­ту.

Вла­сник під­при­єм­ства Сер­гій Пі­столь — фі­гу­ра не­ор­ди­нар­на: вчи­тель фі­зви­хо­ва­н­ня, до ви­бо­рів го­ло­вою кол­го­спу у 2001-му жо­дно­го дня не пра­цю­вав в аграр­ній га­лу­зі. Отри­мав­ши під­при­єм­ство з по­ту­жни­ми бор­га­ми, до­ве­ло­ся до­кла­сти чи­ма­ло зу­силь, щоб з та­кої не­пев­ної спад­щи­ни ство­ри­ти су­ча­сне успі­шне го­спо­дар­ство.

Основ­ні куль­ту­ри в го­спо­дар­стві — це соя, пше­ни­ця й ку­ку­ру­дза. Під со­ня­шни­ком ли­ше 15% площ. Окрім тра­ди­цій­них куль­тур під­при­єм­ство ви­ро­щує олій­ні гар­бу­зи ав­стрій­ської се­ле­кції. Під цю куль­ту­ру за­сто­со­ву­ють оран­ку, бо ну­льо­ва те­хно­ло­гія не мо­же за­без­пе­чи­ти по­трі­бних умов для ефе­ктив­но­го роз­ви­тку ро­слин гар­бу­зів.

Ба­га­то хто бо­ї­ться пе­ре­хо­ди­ти на ноу-тілл че­рез зни­же­н­ня вро­жай­но­сті сіль­гос­пкуль­тур. Однак у «Сте­по­во­му» до­ве­ли, що бо­я­ти­ся тут не­має чо­го. З по­ча­тку за­сто­су­ва­н­ня ну­льо­вої те­хно­ло­гії ми­ну­ло 10 ро­ків — і ні­чо­го стра­шно­го не ста­ло­ся. Нав­па­ки, го­спо­дар­ство має до­брі при­бу­тки й мен­ше за­ле­жить від погоди. Ось про­стий при­клад: у 2017 ро­ці по­су­ха силь­но впли­ну­ла на вро­жай­ність у ба­га­тьох су­сі­дніх го­спо­дар­ствах, а для СТОВ «Сте­по­ве» її ні­би­то й не бу­ло. Вро­жай­ність бу­ла на рів­ні 2016 ро­ку, і по де­яких куль­ту­рах на­віть кра­щою, ніж у су­сі­дів, які за­сто­со­ву­ють оран­ку, хо­ча по­ка­зник уро­жай­но­сті ма­ло про що ка­же: го­лов­не, скіль­ки при­бу­тку при­но­сить ко­жен ге­ктар. А це зов­сім ін­ша істо­рія. На­при­клад, ку­ку­ру­дза з ро­ку в рік має ста­біль­ну вро­жай­ність — 9–10 т/га. Соя пі­сля пе­ре­хо­ду на ноу-тілл спо­ча­тку да­ва­ла 30–35 ц/га, однак те­пер її вро­жай­ність по­сту­по­во зни­жу­є­ться. Про­те най­кра­ще ну­льо­ва те­хно­ло­гія по­ка­за­ла се­бе на со­ня­шни­ку: 2017 ро­ку на по­сі­ви ці­єї куль­ту­ри впа­ло ли­ше 14 мм опа­дів, і, не­зва­жа­ю­чи на це, бу­ло отри­ма­но 24 ц/га. Для тих умов це бу­ло схо­же на ди­во.

Від за­про­ва­дже­н­ня ну­льо­вої те­хно­ло­гії ви­тра­ти в го­спо­дар­стві сут­тє­во ско­ро­ти­ли­ся. Якщо ра­ні­ше на ге­ктар по­сі­ву ви­тра­ча­ли 90–100 л со­ляр­ки, то те­пер цей по­ка­зник ста­но­вить 25–30 л. Та­ким є су­мар­не спо­жи­ва­н­ня па­ли­ва на про­хід сі­вал­ки, два-три про­хо­ди са­мо­хі­дно­го об­при­ску­ва­ча й на комбайн. Крім то­го, змен­ше­н­ня кіль­ко­сті те­хно­ло­гі­чних опе­ра­цій змен­ши­ло по­тре­бу в пер­со­на­лі, зап­ча­сти­нах до те­хні­ки, за­оща­ди­ли на зар­пла­тні то­що. Тоб­то крім па­ли­ва існує до­во­лі ве­ли­ка на­дбу­до­ва ви­да­тків, від якої по­сту­по­во звіль­ни­ли­ся. Ре­зуль­тат не зму­сив се­бе че­ка­ти: за­ро­бі­тки зросли, сут­тє­во оно­ви­ли парк те­хні­ки, збу­ду­ва­ли но­ві те­хно­ло­гі­чні при­мі­ще­н­ня.

Си­сте­ма удо­бре­н­ня

Спи­ра­ю­чись на вла­сний до­свід, у го­спо­дар­стві роз­ро­би­ли схе­му удо­бре­н­ня по­сі­вів. Основ­ним до­бри­вом є NPK у спів­від­но­шен­ні 16:16:16, яке вно­сять з осе­ні по 100 кг/га. На­ве­сні, пе­ред ви­сі­вом ку­ку­ру­дзи, вно­сять бе­зво­дний амі­ак, який сут­тє­во впли­ває на збіль­ше­н­ня вро­жай­но­сті. Во­дно­час спро­би вно­си­ти амі­ак під со­ня­шник ефе­кту не при­не­сли: ве­ге­та­тив­на ма­са ро­слин справ­ді збіль­ши­лась, але вро­жай був та­ким са­мим, як і на кон­троль­ній ді­лян­ці. Вза­га­лі ноу-тілл й амі­ак не зов­сім дру­жать, але в «Сте­по­во­му» отри­му­ють від за­сто­су­ва­н­ня остан­ньо­го по­зи­тив­ний ефект.

На­ве­сні по ози­мій пше­ни­ці дві­чі піджив­лю­ють амі­а­чною се­лі­трою. То­рік пер­ше та­ке піджив­ле­н­ня до­ве­ло­ся ро­би­ти лі­та­ком (АН-2). По­ряд із го­спо­дар­ством є ае­ро­дром, звід­ки й пра­цю­вав лі­так. За два дні обро­би­ли 600 га, і за ці­ни авіа­хім­ро­біт близь­ко 100 грн/га ви­йшло не­до­ро­го. З ін­шо­го бо­ку, до­бри­ва по­тра­пи­ли не про­сто на по­верх­ню ґрун­ту, а ра­зом із во­ло­гою опу­сти­ли­ся до ко­ре­не­вої си­сте­ми. Як­би ро­би­ли цю ро­бо­ту роз­ки­да­ча­ми, по­сі­ви отри­ма­ли б по­шко­дже­н­ня. А так уро­жай­ність ся­гну­ла 50 ц/га, що на­віть пе­ре­вер­ши­ло ре­зуль­та­ти су­сі­дів.

Но­ва cі­вал­ка Kinze

Осі­н­ня бо­роть­ба з ущіль­не­н­ням

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.