Чорні легені
Планування осіменінь й опоросів зменшує ризик економічних втрат у свинарстві, пов’язаних із загибеллю поросят і хворобами свиноматок
Опороси — важливий період у свиногосподарстві. Ветеринарний лікар повинен заздалегідь підготуватися до нього сам і підготувати свиноматку. У другу половину супоросності свиноматка багато їсть, тому треба задавати їй легкопоживні корми й не допускати ожиріння. Якщо свиноматка набере надмірну вагу, то можуть виникнути дві небажаних проблеми. Перша — це звуження родових ходів унаслідок ожиріння. Друга — це великі плоди, які буде важко діставати зі свиноматки (фото 1). Якщо в господарстві ведеться селекційна робота, то у свиноматки може бути понад 13 поросят, тому ускладнення під час опоросів небажані.
Інтенсифікація тваринництва передбачає насамперед упровадження біологічно повноцінної нормованої годівлі, яка не лише зумовлює високий рівень росту, розвитку й продуктивності тварин, а й запобігає виникненню захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин або з незадовільною якістю кормів. Відомо, що через неповноцінну годівлю та низьку якість кормів серед усіх захворювань у тваринництві захворювання травного каналу становлять 60%. Слід мати на увазі, що висока продуктивність й інтенсивне використання тварин зумовлює потребу повноцінного їх живлення. Недоліки сучасних систем утримання (недостатність тепла, підвищений уміст вологості й шкідливих газів, відсутність пасовищ і моціону) й неповноцінна годівля тварин є причинами одержання нежиттєздатного приплоду.
За недостатнього надходження в організм протеїну або незадовільної його якості порушується загальний обмін речовин, що призводить до виснаження тварин (унаслідок використання власних білків тіла), дистрофії тканин, а в тяжких випадках навіть до загибелі. Брак протеїну в раціонах вагітних тварин спричиняє недорозвиток приплоду й зниження його життєздатності. Протеїнове голодування послаблює імунологічну функцію організму. У зв’язку з посиленою втратою внутрішньо-клітинного білка (білка плазми) порушується функція антитілоутворення, послаблюється напруженість поствакцинального імунітету. Розповсюдження у свинарстві постнатальної функціональної незрілості пов’язане з наявністю у маточному поголів’ї великої кількості стресочутливих тварин, інтенсивним використанням свиноматок без урахування підготовленості їх організму до репродукції, незбалансованості раціонів, порушення санітарногігієнічних умов утримання, радіаційним впливом тощо, особливо в період глибокої супоросності. В таких умовах організм плодів за одиницю часу отримує меншу кількість кисню й поживних речовин. Це зумовлює зміни профілю імунологічних і біохімічних процесів у клітинах тканин й органів, які лежать в основі енергетичного забезпечення.
В умовах сучасних технологій вирощування поросят-сисунів у тварин виникають характерні ознаки постнатальної функціональної незрілості. Вища функціональна напруга адренергічної системи в перші 40 діб, зміни вітсоткового співвідношення між деякими амінами в бік збільшення адреналіну, підвищення концентрації в крові глюкокортикоїдів і сумарних 17-оксикортикоїдів у сечі пов’язано з мобілізацією