Швид­ка енер­гія гі­бри­дно­го жи­та

Лег­ко­фер­мен­то­ва­ні цукри в ра­ціо­ні ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би ма­ють ве­ли­кий вплив на про­ду­ктив­ність й обмін­ні про­це­си ор­га­ні­зму тва­рин

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - АНДРІЙ БІЛОУС, фа­хі­вець з годівлі ТОВ «КВС-УКРА­Ї­НА»

Су­ча­сні фер­мер­ські го­спо­дар­ства, що пе­ре­жи­ли кіль­ка криз за остан­ні 15 ро­ків, не роз­гу­би­лись і зро­би­ли ко­ло­саль­ний про­рив у то­вар­но­му ви­ро­бни­цтві мо­ло­ка. Во­ни спо­ча­тку по­дво­ї­ли, а по­тім рік за ро­ком і по­тро­ї­ли мо­ло­чну про­ду­ктив­ність сво­го ста­да. І тут не існує яко­гось за­хо­пли­во­го єди­но­го сце­на­рію — у ко­жно­го своя істо­рія. Всі во­ни не шу­ка­ли ча­рів­ної та­бле­тки чи мік­сту­ри, а про­сто ви­рі­ши­ли пра­цю­ва­ти й роз­ви­ва­ти­ся. Ці до­ся­гне­н­ня без­умов­но пов’яза­ні з під­ви­ще­н­ням ге­не­ти­чно­го по­тен­ці­а­лу тва­рин, але осно­вою йо­го ре­а­лі­за­ції є го­дів­ля ко­рів.

На сьо­го­дні ві­до­мо, що 50% мо­ло­чної про­ду­ктив­но­сті ко­рів за­ле­жить від енер­гії ра­ціо­ну, 30% — від умі­сту та яко­сті про­те­ї­ну й ли­ше 20% — від усіх ін­ших по­ка­зни­ків. Так, уже май­же 150 ро­ків уміст си­ро­го про­те­ї­ну ми ви­зна­ча­є­мо за ме­то­ди­кою, роз­ро­бле­ною дан­ським уче­ним Йо­га­ном К’єн­да­лем. До­ве­де­но, що бі­лок зер­на пше­ни­ці, ячме­ню та жи­та мі­стить не 16% азо­ту, а 17,5%, що зу­мов­ле­но ве­ли­кою кіль­кі­стю глю­та­мі­ну й аспа­ра­гі­ну. Під час роз­ра­хун­ку вмі­сту в них про­те­ї­ну ви­ко­ри­сто­ву­ють біл­ко­вий ко­е­фі­ці­єнт не 6,25, а 5,7.

Основ­ним скла­дни­ком вну­трі­шніх ор­га­нів, м’язів, шкі­ри та шер­сті є бі­лок. Однак, ви­зна­ча­ю­чи си­рий про­те­їн, слід та­кож ура­хо­ву­ва­ти, що не весь азот пред­став­ле­но тіль­ки біл­ка­ми. В кор­мах мі­стя­ться й не­біл­ко­ві азо­тов­мі­сні спо­лу­ки. До них на­ле­жать віль­ні амі­но­ки­сло­ти, ну­кле­ї­но­ві ки­сло­ти, пе­пти­ди, амі­ни і амі­ди. Ве­ли­ка кіль­кість не­біл­ко­вих азо­тов­мі­сних спо­лук, що біль­ше ві­до­мі під за­галь­ною на­звою амі­ди, мі­стя­ться у сві­жій ве­ге­та­тив­ній ма­сі ро­слин. У мо­ло­дих ро­сли­нах кон­цен­тра­ція біл­ка ви­ща й зни­жу­є­ться мі­рою їх ста­рі­н­ня, а на по­ча­тку ве­ге­та­ції май­же 100% азо­ту пред­став­ле­но не­біл­ко­вим азо­том. Уміст амі­дів силь­но за­ле­жить від ви­ду ро­слин. Так, уміст віль­них амі­но­ки­слот у сві­жій зе­ле­ній ма­сі ози­мо­го рі­па­ку — 32%, в лю­цер­ні — 9%. Їх уміст у зер­ні — не біль­ше як 1%, у се­ре­дньо­му — 0,5%.

Осно­ву біо­хі­мі­чних про­це­сів у руб­ці ко­ро­ви ста­нов­лять ана­е­ро­бні ба­кте­рії та най­про­сті­ші мі­кро­ор­га­ні­зми. В ре­зуль­та­ті сво­єї жит­тє­ді­яль­но­сті во­ни пе­ре­тво­рю­ють по­жив­ні ре­чо­ви­ни кор­мів, що з’їла ко­ро­ва, на по­жив­ні ре­чо­ви­ни сво­го ті­ла, ста­ю­чи най­ва­жли­ві­шим дже­ре­лом жив­ле­н­ня для сво­го го­спо­да­ря. Тоб­то ко­ро­ва 65–80% по­тре­би в про­те­ї­ні за­без­пе­чує зав­дя­ки мі­кро­ор­га­ні­змам, ко­трих що­ден­но отри­мує до 12 кг. Ті, у свою чер­гу, ста­ють дже­ре­лом не­за­мін­них амі­но­ки­слот для по­бу­до­ви вла­сно­го ті­ла й фор­му­ва­н­ня ви­со­кої мо­ло­чної про­ду­ктив­но­сті. В ре­зуль­та­ті сво­єї жит­тє­ді­яль­но­сті ба­кте­рії фер­мен­ту­ють весь до­сту­пний для них про­те­їн спо­ча­тку в амі­ак, і ли­ше по­тім фор­му­ють бі­лок сво­го ті­ла.

Оці­ню­ва­н­ня пе­ре­трав­но­сті кор­му для жуй­них — важ­кий, але ва­жли­вий про­цес. Пе­ре­трав­ність кор­мів у тва­рин на­пря­му за­ле­жить від спів­від­но­ше­н­ня рі­зних по­пу­ля­цій мі­кро­ор­га­ні­змів й опти­маль­них умов для їхньо­го роз­ви­тку. Пе­ре­трав­ність мо­же зни­жу­ва­ти­ся від на­дли­шку або де­фі­ци­ту по­жив­них ре­чо­вин. Так, на­дли­шок лег­ко­фер­мен­то­ва­но­го про­те­ї­ну, зокре­ма дже­рел не­біл­ко­во­го азо­ту (кор­мо­ва се­чо­ви­на), спри­чи­нює різ­ке на­ко­пи­че­н­ня амі­а­ку в руб­ці. Цей про­цес ін­тен­сив­но ві­дбу­ва­є­ться про­тя­гом 15–20 хв пі­сля спо­жи­ва­н­ня кор­му. Амі­ак різ­ко роз­ки­слює рн се­ре­до­ви­ще руб­ця, адже він має лу­жну ре­а­кцію, та швид­ко за­сво­ю­є­ться ор­га­ні­змом. Ба­кте­рії не всти­га­ють йо­го ефе­ктив­но ви­ко­ри­ста­ти. Для ор­га­ні­зму амі­ак діє як отру­та, то­му він по

си­сте­мі кро­во­обі­гу на­прав­ля­є­ться в пе­чін­ку, де зне­шко­джу­є­ться з утво­ре­н­ням се­чо­ви­ни.

Се­чо­ви­на по­чи­нає ви­во­ди­тись з ор­га­ні­зму, але че­рез сли­ну зно­ву за­ков­ту­є­ться в ру­бець і має шанс на по­втор­не ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня як дже­ре­ло азо­ту. Про­те основ­на ча­сти­на се­чо­ви­ни, пе­ре­бу­ва­ю­чи в кро­во­то­ку, по­тра­пляє до рі­зних ор­га­нів тва­ри­ни. Ор­га­нізм хо­че очи­сти­ти­ся від неї й то­му ви­во­дить її із се­чею та мо­ло­ком. Ви­со­кий по­ка­зник се­чо­ви­ни в мо­ло­ці мо­же бу­ти на­віть за низь­ких рів­нів про­те­ї­но­вої годівлі. Тут ва­жли­вою є на­яв­ність ве­ли­кої кіль­ко­сті лег­ко­до­сту­пно­го про­те­ї­ну в ра­ціо­ні та низь­ка кіль­кість лег­ко­фер­мен­то­ва­них ву­гле­во­дів. До то­го ж, ко­ли до­ї­н­ня ко­ро­ви про­хо­дить че­рез 20–30 хви­лин пі­сля ін­тен­сив­но­го спо­жи­ва­н­ня кор­му, рі­вень біл­ка в мо­ло­ці зни­жу­є­ться, а от рі­вень се­чо­ви­ни — під­ви­щу­є­ться, бо по­чи­на­є­ться ін­тен­сив­ний про­цес її ви­ве­де­н­ня з ор­га­ні­зму та ней­тра­лі­за­ції амі­а­ку. І це мо­же спо­сте­рі­га­тись і на ра­ціо­нах, де й 12% си­ро­го про­те­ї­ну. Та­кож мо­ло­ко має аб­со­лю­тно нор­маль­ну, за­до­віль­ну, жир­ність. Жир­ність мо­ло­ка за­без­пе­чу­є­ться в та­ко­му ра­зі зав­дя­ки три­ва­лій ро­бо­ті мі­кро­ор­га­ні­змів руб­ця з ви­ді­ле­н­ням оцто­вої та ма­сля­ної ки­слот, адже в ра­зі від­су­тно­сті лег­ко­фер­мен­то­ва­них ву­гле­во­дів не бу­де різ­ко­го зни­же­н­ня рн руб­ця.

Уся суть ефе­ктив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня про­те­ї­ну для жуй­них мі­сти­ться в ба­лан­сі швид­ко­фер­мен­то­ва­них ву­гле­во­дів і лег­ко­фер­мен­то­ва­них про­те­ї­нів. Ми по­вин­ні спо­ча­тку на­го­ду­ва­ти ба­кте­рії, на­ла­шту­ва­ти ру­бець на ма­кси­маль­ну ро­бо­ту й тіль­ки по­тім ра­ху­ва­ти за­сво­ю­ва­ний про­те­їн (су­ма мі­кро­бі­аль­но­го та бай­па­сно­го про­те­ї­ну без ура­ху­ва­н­ня ен­до­ген­но­го про­те­ї­ну). Са­ме мі­кро­бний про­те­їн най­біль­ше на­бли­же­ний до іде­аль­но­го за амі­но­ки­сло­тним скла­дом й осо­бли­во ва­жли­вим є спів­від­но­ше­н­ня не­за­мін­них амі­но­ки­слот.

Дже­ре­ла­ми лег­ко­фер­мен­то­ва­них ву­гле­во­дів у ра­ціо­нах жуй­них най­ча­сті­ше є ме­ля­са та зер­но зла­ків. Ме­ля­са та­кож за­без­пе­чує одно­рі­дність мо­но­кор­му, по­кра­щує спо­жи­ва­н­ня кор­мів і є «швид­кою» енер­гі­єю.

Зер­но пше­ни­ці та ячме­ню хо­ча й швид­ко фер­мен­ту­є­ться, але не за­без­пе­чує над­хо­дже­н­ня енер­гії в ру­бець в опти­маль­ний пе­рі­од ча­су для ви­ко­ри­ста­н­ня мі­кро­ор­га­ні­зма­ми азо­ту. Основ­ну ма­су ву­гле­во­дів зер­на пше­ни­ці та ячме­ню ста­но­вить кро­хмаль, який по­віль­ні­ше фер­мен­ту­є­ться, якщо по­рів­ня­ти із цукра­ми. Фер­мен­та­ція зла­ко­вих не за­без­пе­чує ви­со­кої ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня мі­кро­ор­га­ні­зма­ми руб­це­во­го азо­ту. Пік фер­мен­та­ції пше­ни­ці та ячме­ню на­стає пі­зні­ше пі­ку фер­мен­та­ції лег­ко­до­сту­пних про­те­ї­нів на 10–15 хви­лин. Тут ці­ка­вим є ви­ко­ри­ста­н­ня зер­на жи­та. Жи­то фер­мен­ту­є­ться на 25% швид­ше від ячме­ню й пше­ни­ці, тоб­то пі­ки фер­мен­та­ції лег­ко­фер­мен­то­ва­них про­те­ї­нів і жи­та спів­па­да­ють.

Се­ле­кціо­не­ри, по­пра­цю­вав­ши із жи­том, ви­ве­ли гі­бри­ди, де рі­вень ал­кін­ре­зор­ци­нів зни­же­но в чо­ти­ри ра­зи і їхня кіль­кість в гі­бри­дно­му жи­ті — на рів­ні ячме­ню та пше­ни­ці. Ма­кси­маль­на ре­ко­мен­до­ва­на до­бо­ва да­ван­ка жи­та ста­но­вить 4 кг/гол.

Пі­дви­ще­на швид­кість фер­мен­та­ції жи­та зу­мов­ле­на біль­шим умі­стом цукру та мен­шою кіль­кість не­роз­чин­но­го кро­хма­лю. Са­ме зав­дя­ки фер­мен­та­ції цукрів жи­то за­без­пе­чує мі­кро­ор­га­ні­зми руб­ця енер­гі­єю в пе­рі­од під­ви­ще­ної кон­цен­тра­ції амі­а­ку в руб­ці. Зав­дя­ки пра­виль­но­му по­єд­нан­ню в ча­со­во­му про­між­ку фер­мен­та­тив­них про­це­сів у руб­ці ми мо­же­мо до­сяг­ти ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня азо­ту кор­мів.

Отри­мав­ши в опти­маль­ний пе­рі­од ча­су енер­гію, мі­кро­ор­га­ні­зми руб­ця швид­ко й ефе­ктив­но ви­ко­ри­ста­ють азот кор­му для по­бу­до­ви сво­го ті­ла. Це та­кож до­зво­ляє зни­зи­ти на­ван­та­же­н­ня на ор­га­нізм ко­ро­ви не­біл­ко­во­го азо­ту, який утво­рив­ся в руб­ці під час фер­мен­та­ції. Зни­же­н­ня на­ван­та­же­н­ня на пе­чін­ку як основ­ний ме­ха­нізм ней­тра­лі­за­ції шкі­дли­вої дії амі­а­ку в кро­ві до­зво­лить по­кра­щи­ти стан обмін­них про­це­сів в ор­га­ні­змі.

Пі­дби­ва­ю­чи під­сум­ки, за­зна­чи­мо, що для то­го, аби ма­ти ви­со­ко­про­ду­ктив­не по­го­лів’я, по­трі­бно кон­тро­лю­ва­ти й ана­лі­зу­ва­ти по­ка­зни­ки ко­жної з тва­рин і за­галь­ні да­ні по ста­ду. Так, рі­вень се­чо­ви­ни в мо­ло­ці — це ін­ди­ка­тор ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня про­те­ї­ну та за­ван­та­же­но­сті пе­чін­ки. Пра­виль­не ба­лан­су­ва­н­ня основ­них скла­дни­ків по­жив­них ре­чо­вин ра­ціо­ну має від­бу­ва­ти­ся не ли­ше у ва­ло­вій кіль­ко­сті, а й у пев­ний пе­рі­од ча­су. Не вар­то не­хту­ва­ти «швид­ки­ми» дже­ре­ла­ми енер­гії, бо са­ме із цьо­го мо­же по­чи­на­тись основ­ний лан­цю­жок про­блем зі здо­ров’ям ва­ших тва­рин. У ви­бо­рі ви­ко­ри­ста­н­ня жи­та в ра­ціо­нах дій­но­го ста­да як дже­ре­ла лег­ко­фер­мен­то­ва­них цукрів слід на­да­ва­ти пе­ре­ва­гу са­ме гі­бри­дно­му жи­ту, що змо­же за­по­біг­ти зни­жен­ню спо­жи­ва­н­ня кор­му. Цукри, що мі­стить гі­бри­дне жи­то, ро­блять пер­ший по­ту­жний по­штовх до по­ча­тку фер­мен­та­ції ву­гле­во­дів, спра­цьо­ву­ю­чи як ка­та­лі­за­тор фер­мен­та­ції кро­хма­лю в руб­ці. Крім то­го, низь­ка рин­ко­ва ці­на жи­та до­по­мо­же зде­ше­ви­ти ра­ціон ви­со­ко­про­ду­ктив­но­го ста­да, адже ста­но­вить на рів­ні 3,6–3,8 грн/кг, то­ді як фу­ра­жна пше­ни­ця ко­штує 4,8– 5,1 грн/кг.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.