Оці­ню­ва­н­ня со­ня­шни­ко­во­го шро­ту

Зро­бле­но ана­ліз які­сних по­ка­зни­ків основ­них ком­по­нен­тів со­ня­шни­ко­во­го шро­ту — про­те­ї­ну, клі­тко­ви­ни та жи­ру

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - ЛЮ­ДМИ­ЛА ЧОРНОЛАТА, канд. с.-г. на­ук Ін­сти­тут кор­мів та сіль­сько­го го­спо­дар­ства По­ді­л­ля НААН

Со­ня­шни­ко­вий шрот — це кон­цен­тро­ва­ний корм, ба­га­тий на про­те­їн, який ви­ко­ри­сто­ву­є­ться у годівлі тва­рин для за­без­пе­че­н­ня від­по­від­но­го про­те­ї­но­во­го жив­ле­н­ня. Йо­го вве­де­н­ня як ком­по­нен­та до скла­ду ком­бі­кор­мів, кор­мо­вих су­мі­шей і ра­ціо­нів тва­рин до­зво­ляє нор­ма­лі­зу­ва­ти обмін ре­чо­вин в ор­га­ні­змі, під­ви­щи­ти від­со­ток пе­ре­трав­но­сті основ­них по­жив­них ре­чо­вин; збіль­ши­ти про­ду­ктив­ність, змі­цни­ти імун­ну си­сте­му, по­кра­щи­ти за­галь­ний стан, під­ви­щи­ти які­сні по­ка­зни­ки тва­рин­ни­цької про­ду­кції (м’яса, мо­ло­ка, яєць).

Однак та­кою йо­го дія на ор­га­нізм бу­де то­ді, якщо по­ка­зни­ки яко­сті від­по­від­а­ти­муть нор­мо­ва­ним ДСТУ 4638:2006 зна­че­н­ням:

• уміст во­ло­ги та ле­тких ре­чо­вин на рів­ні 7–11%;

• ма­со­ва час­тка за­ли­шко­вої кіль­ко­сті роз­чин­ни­ка не біль­ше як 0,1–0,08%;

• до­мі­шки ме­та­лу та сто­рон­ні до­мі­шки від­су­тні;

• ма­со­ва час­тка си­ро­го про­те­ї­ну в пе­ре­ра­хун­ку на аб­со­лю­тно су­ху ре­чо­ви­ну не мен­ше як 36–39%;

• ма­со­ва час­тка си­ро­го жи­ру в пе­ре­ра­хун­ку на аб­со­лю­тно су­ху ре­чо­ви­ну не біль­ше ніж 1,5–4,0%;

• ма­со­ва час­тка си­рої клі­тко­ви­ни в пе­ре­ра­хун­ку на аб­со­лю­тно су­ху ре­чо­ви­ну не біль­ше від 23–26%;

• зо­ли не­роз­чин­ної в 10% HCL в пе­ре­ра­хун­ку на аб­со­лю­тно су­ху ре­чо­ви­ну не біль­ше ніж 1,0%.

На жаль, як по­ка­зує до­свід, ча­сто зга­да­ні по­ка­зни­ки у шро­ті со­ня­шни­ко­во­му да­ле­кі від нор­мо­ва­них. Так, уміст си­ро­го про­те­ї­ну мо­же ко­ли­ва­ти­ся в ме­жах від 23,0 до 41,0%, си­ро­го жи­ру — від 1,0 до 12,3%, си­рої клі­тко­ви­ни — від 15,4 до 32,1%.

Слід та­кож ура­хо­ву­ва­ти не ли­ше вміст си­ро­го про­те­ї­ну у шро­ті со­ня­шни­ко­во­му, а і йо­го амі­но­ки­сло­тний склад (табл. 1), який ха­ра­кте­ри­зу­є­ться ви­щим умі­стом ме­тіо­ні­ну, ар­гі­ні­ну, фе­ні­ла­ла­ні­ну, ва­лі­ну, але ниж­чим умі­стом лі­зи­ну, лей­ци­ну, се­ре­ну, гі­сти­ди­ну по­рів­ня­но із со­є­вим і рі­па­ко­вим шро­та­ми. А то­му най­кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти у скла­ді ра­ціо­нів, ком­бі­кор­мів і кор­мо­вих су­мі­шах для тва­рин не один вид шро­ту, а ком­плекс, то­ді про­те­їн мо­жна ма­кси­маль­но зба­лан­су­ва­ти за амі­но­ки­сло­тним скла­дом, і ор­га­нізм тва­ри­ни йо­го ви­ко­ри­стає у сво­їх обмін­них про­це­сах.

До про­те­ї­ну в со­ня­шни­ко­во­му шро­ті тре­ба бу­ти ува­жним ще й то­му, що йо­го вміст мо­же під­ви­щу­ва­ти­ся шту­чно. Для цьо­го мо­жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся азо­тов­мі­сні со­лі: оцто­во­ки­слий амо­ній; мо­ло­чно­ки­слий амо­ній; про­піо­но­во­ки­слий амо­ній; хло­ри­стий амо­ній; сір­ча­но­ки­слий амо­ній; фо­сфор­но­ки­слий амо­ній; ву­гле­ки­слий амо­ній; амо­ній­на сіль ала­ні­ну; амо­ній­на сіль глі­ко­ко­лю; азо­тно­ки­слий амо­ній; амо­ній азо­ти­стої ки­сло­ти та ін­ші. Зви­чай­но по­трі­бно вра­хо­ву­ва­ти, що не­біл­ко­вий азот у шро­ті со­ня­шни­ко­во­му зав­жди при­су­тній, адже ро­сли­на со­ня­шни­ку син­те­зує свій бі­лок із віль­них амі­но­ки­слот, амі­дів, амі­нів, по­лі­пе­пти­дів, ніт­ра­тів, ні­три­тів, амі­а­чних со­лей, по­хі­дних пу­ри­ну (ксан­ти­ну, гу­а­ні­ну, се­чо­вої ки­сло­ти), азо­ти­стих екс­тр­актив­них ре­чо­вин (кре­а­тин, кре­а­ти­нін, бе­та­їн). Ці ре­чо­ви­ни обов’яз­ко­во при­су­тні в ро­слин­ни­цько­му кор­мі та си­ро­ви­ні, адже во­ни є про­мі­жни­ми у лан­цю­гу син­те­зу ро­слин­но­го біл­ка, і їх ча­сто на­зи­ва­ють не­біл­ко­ві азо­тов­мі­сні ре­чо­ви­ни. У со­ня­шни­ко­во­му шро­ті кіль­кість азо­ту не­біл­ко­вої при­ро­ди за­зви­чай до­ся­гає рів­ня 0,4%, а в ма­ку­сі — 0,6%. Однак за ре­зуль­та­та­ми ла­бо­ра­тор­них ви­мі­рю­вань, про­ве­де­них в ін­сти­ту­ті, вміст не­біл­ко­во­го азо­ту в шро­ті со­ня­шни­ко­во­му та ма­ку­сі пе­ре­ви­щує за­зна­че­ний рі­вень (табл. 2).

Якщо ви­ко­ри­ста­ти ко­е­фі­ці­єнт пе­ре­ра­хун­ку азо­ту в про­те­їн 6,25, то біл­ко­вим азо­том за­без­пе­чу­є­ться 32,31% си­ро­го про­те­ї­ну шро­ту со­ня­шни­ко­во­го, а ре­шта 3,88% за­без­пе­чу­є­ться не­біл­ко­вим азо­том. Це біль­ша кіль­кість, ніж ство­рю­є­ться при­ро­дою, на 1,38%. Що­до ма­ку­хи со­ня­шни­ко­вої, то

в ній уміст не­біл­ко­во­го азо­ту має бу­ти на рів­ні 0,6%, а фа­кти­чно він ста­но­вить 0,94%, тоб­то на 0,34% біль­ше. Це зна­чить, що 2,13% си­ро­го про­те­ї­ну за­без­пе­че­но азо­том не­ві­до­мо­го по­хо­дже­н­ня. Бу­де цей азот ко­ри­сним для тва­рин­но­го ор­га­ні­зму чи ні — не­ві­до­мо. З до­слі­джень, про­ве­де­них у Ін­сти­ту­ті кор­мів та сіль­сько­го го­спо­дар­ства По­ді­л­ля НААН, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що у шро­ті со­ня­шни­ко­во­му, який є на рин­ку Укра­ї­ни, вміст не­біл­ко­во­го азо­ту в ме­жах від 0,4% до 1,00%, а в ма­ку­сі — від 0,6% до 1,8%.

Та­кож до­слі­дже­н­ня на­шо­го ін­сти­ту­ту до­во­дять, що амі­но­ки­сло­ти про­те­ї­ну на­ту­раль­но­го шро­ту за­сво­ю­ю­ться ор­га­ні­змом тва­рин на 20–30% кра­ще про­ти фаль­си­фі­ко­ва­но­го. І це до то­го, що по­ка­зник умі­сту си­ро­го про­те­ї­ну в них на одно­му рів­ні — 36,0%.

Крім по­ка­зни­ка си­ро­го про­те­ї­ну у ви­ко­ри­стан­ні шро­ту, ма­ку­хи со­ня­шни­ко­вої звер­та­ють ува­гу на вміст си­рої клі­тко­ви­ни. Цей по­ка­зник не має пе­ре­ви­щу­ва­ти згі­дно з нор­ма­ми 23–26%. Однак бра­ти до ува­ги ли­ше йо­го у вве­ден­ні цих про­ду­ктів пе­ре­роб­ки со­ня­шни­ку не­до­ста­тньо. Адже до­ве­де­но, що ре­аген­ти, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться у ви­зна­чен­ні по­ка­зни­ка си­рої клі­тко­ви­ни, мо­жуть ви­да­ля­ти до 80% ге­мі­це­лю­ло­зи, 60% це­лю­ло­зи і від 10 до 95% лі­гні­ну. В ре­зуль­та­ті ці ре­чо­ви­ни вхо­дять у склад по­ка­зни­ка БЕР і, як на­слі­док, БЕР бу­де менш пе­ре­трав­на, ніж си­ра клі­тко­ви­на, чо­го, в прин­ци­пі, бу­ти не мо­же.

Єв­ро­пей­ська зоо­те­хні­чна пра­кти­ка вже дав­но бе­ре до ува­ги по­ка­зник ней­траль­но­де­тер­ген­тної клі­тко­ви­ни (НДК), адже цей по­ка­зник то­чні­ше ха­ра­кте­ри­зує клі­тко­ви­ну, що мі­сти­ться в кор­мі. По­ка­зник ма­со­вої час­тки НДК ура­хо­вує вміст ге­мі­це­лю­ло­зи, це­лю­ло­зи, лі­гні­ну, ви­зна­че­ний пі­сля оброб­ки зраз­ка га­ря­чим ней­траль­но­де­тер­ген­тним ре­аген­том. Під час дії га­ря­чо­го ре­аген­ту в роз­чин пе­ре­хо­дить ча­сти­на по­жив­них ре­чо­вин, які мі­стя­ться в клі­ти­ні (си­рий про­те­їн, во­до­роз­чин­ні ву­гле­во­ди, кро­хмаль, лі­пі­ди), а та­кож роз­чин­ні ву­гле­во­ди клі­тин­ної стін­ки й між­клі­тин­но­го про­сто­ру (пе­кти­ни, бе­та­глю­ка­ни). Та­кий про­цес є ана­ло­гом про­це­су в руб­ці, у яко­му рн се­ре­до­ви­ще сла­бо­ки­сле. По­жив­ні ре­чо­ви­ни да­лі ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться час­тко­во мі­кро­ор­га­ні­зма­ми руб­ця, роз­ще­плю­ю­ться в на­сту­пних від­ді­ле­н­нях шлун­ко­во-ки­шко­во­го тра­кту (ШКТ), за­сво­ю­ю­ться ор­га­ні­змом.

Ви­ро­бни­ків і по­ку­пців со­ня­шни­ко­во­го шро­ту під час спів­пра­ці з ін­сти­ту­том ці­ка­вить по­ка­зник си­ро­го жи­ру. На жаль, уміст цьо­го по­ка­зни­ка ча­сто пе­ре­ви­щує йо­го нор­мо­ва­ний рі­вень. При­чо­му він мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 10%, а це більш ніж у 6 ра­зів за нор­мо­ва­не зна­че­н­ня. Зви­чай­но, жир­ні ки­сло­ти, що вхо­дять до скла­ду жи­рів, є ва­жли­вим дже­ре­лом енер­гії й ін­тен­сив­но ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться пе­чін­кою тва­ри­ни. Про­те ця фун­кція обмі­ну ре­чо­вин стає па­то­ло­гі­чною для ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би з на­дли­шко­вою ма­сою ті­ла, осо­бли­во в ра­зі не­зба­лан­со­ва­ної годівлі й під­ви­ще­но­го жи­ро­во­го обмі­ну. Жир­ні ки­сло­ти, які не ви­ко­ри­ста­ли­ся на син­тез глю­ко­зи в пе­чін­ці, пе­ре­тво­рю­ю­ться на ке­то­но­ві ті­ла (аце­тон, бе­та-окси­ма­сля­на і аце­то­о­цто­ва ки­сло­ти). Ра­зом із тим, не­на­си­че­ні жир­ні ки­сло­ти (оле­ї­но­ва, лі­но­ле­ва, лі­но­ле­но­ва, ара­хі­до­но­ва) ма­ють над­хо­ди­ти в ор­га­нізм тва­ри­ни у від­по­від­ній кіль­ко­сті. Ва­жли­во та­кож звер­та­ти ува­гу на по­ка­зни­ки яко­сті жи­ру й на­сам­пе­ред ки­сло­тне та пе­ре­ки­сне чи­сло. Пер­ше нор­му­є­ться дер­жав­ним стан­дар­том і для со­ня­шни­ко­во­го шро­ту, зба­га­че­но­го лі­пі­да­ми, не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 30 мг КОН/Г. Про­ве­де­ні в ін­сти­ту­ті до­слі­дже­н­ня по­ка­за­ли, що цей по­ка­зник за збе­рі­га­н­ня со­ня­шни­ко­во­го шро­ту у від­по­від­них умо­вах усе одно збіль­шу­є­ться. При­чо­му в шро­ті з умі­стом си­ро­го жи­ру 0,77% ки­сло­тне чи­сло пі­сля трьох мі­ся­ців збе­рі­га­н­ня під­ви­щу­є­ться у 1,4 ра­за, а у шро­ті, вміст жи­ру у яко­му ста­но­вить 10,23%, у 2,7 ра­за. То­му слід обов’яз­ко­во звер­та­ти ува­гу на ці по­ка­зни­ки, адже во­ни та­кож під­ка­жуть, чи бу­ли до­три­ма­ні умо­ви збе­рі­га­н­ня со­ня­шни­ку та про­ду­ктів йо­го пе­ре­роб­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.