Опти­мі­за­ція кор­мо­вих сі­во­змін

На­ле­жне пла­ну­ва­н­ня кор­мо­вих сі­во­змін до­зво­ляє під­ви­щи­ти еко­но­мі­чну ефе­ктив­ність ви­ро­бни­цтва то­вар­но­го мо­ло­ка

The Ukrainian Farmer - - ЗМІСТ - СЕР­ГІЙ ВЕРБИЦЬКИЙ, канд. техн. на­ук Ін­сти­тут про­до­воль­чих ре­сур­сів НААН

Ви­ро­бни­цтво мо­ло­ка пов’яза­но з ви­ко­ри­ста­н­ням ве­ли­ких об­ся­гів кор­мів, транс­пор­ту­ва­н­ня яких є ду­же ви­тра­тним і не­га­тив­но впли­ває на якість кор­мо­вих мас, то­му еко­но­мі­чною та те­хно­ло­гі­чною не­об­хі­дні­стю є ор­га­ні­за­ція ін­тен­сив­но­го ви­со­ко­ефе­ктив­но­го ви­ро­бни­цтва кор­мів по­бли­зу ферм. У ве­ли­ких тва­рин­ни­цьких ком­пле­ксах кор­мо­ви­ро­бни­цтво мо­же бу­ти ор­га­ні­зо­ва­но в си­сте­мі кор­мо­вих сі­во­змін — із за­лу­че­н­ням куль­тур­них сі­но­жа­тей і па­со­вищ, або без та­ко­го за­лу­че­н­ня. Ви­ко­ри­ста­н­ня кор­мо­вих при­ферм­ських і лу­ко­па­со­ви­щних сі­во­змін до­зво­ляє ско­ро­ти­ти ви­тра­ти, пов’яза­ні з ви­ко­на­н­ням транс­порт­них опе­ра­цій, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти зе­ле­ні кор­ми, отри­ма­ні з па­со­вищ (де­шев- ші що­до кор­мів з по­льо­вих сі­во­змін), а та­кож за­без­пе­чи­ти на­ле­жну еко­ло­гі­чність про­ду­кції зав­дя­ки ви­ко­ри­стан­ню ща­дних до дов­кі­л­ля біо­ло­гі­чних і агро­те­хні­чних ме­то­дів бо­роть­би з бур’яна­ми та шкі­дни­ка­ми.

Ре­зуль­та­ти до­слі­джень по­ка­зу­ють, що та­кі ви­ди кор­мів, як зе­ле­ні, гру­бі (сі­но, сі­наж) і со­ко­ви­ті (си­лос, ко­ре­не­пло­ди) ста­нов­лять близь­ко 70% за­галь­них ви­трат кор­му ВРХ, то­му до­ціль­ною є та­ка стру­кту­ра по­сів­них площ кор­мо­вих сі­во­змін: зер­но­ві куль­ту­ри — 20%, ку­ку­ру­дза на си­лос і зе­ле­ний корм — 40%, кор­мо­ві ко­ре­не­пло­ди — 20%, ба­га­то­рі­чні тра­ви — 20%. За на­ле­жно­го рів­ня агро­те­хні­ки, у та­ких сі­во­змі­нах мо­жна зби­ра­ти 60–70 ц/га кор­мо­вих оди­ниць, за­без­пе­че­них по 105–110 г пе­ре­трав­но­го про­те­ї­ну. За­зна­че­ні сі­во­змі­ни до­зво­ля­ють ство­ри­ти в них ви­со­ко­про­ду­ктив­ні си­ло­сні кон­ве­є­ри на осно­ві ви­ко­ри­ста­н­ня в стру­кту­рі по­сі­вів 30–40% ран­ньо­сти­глих, 40–45% се­ре­дньо­ран­ніх і 20–30% се­ре­дньо­сти­глих гі­бри­дів ку­ку­ру­дзи.

Якщо у спе­ці­а­лі­зо­ва­но­му го­спо­дар­стві з ви­ро­бни­цтва мо­ло­ка за­сто­со­ву­ють одно­ти­пну го­дів­лю, у рам­ках якої 50% об’єм­них кор­мів ста­нов­лять кор­ми зе­ле­ні, пе­ре­трав­ність по­жив­них ре­чо­вин по­лі­пшу­є­ться, мо­ло­чна про­ду­ктив­ність ко­рів збіль­шу­є­ться на 13,6%, під­ви­щу­є­ться якість мо­ло­ка, зни­жу­є­ться ви­тра­та кор­мів і со­бі­вар­тість ви­ро­бле­ної про­ду­кції. Пе­ре­хід на за­зна­че­ний тип годівлі ви­ма­гає ор­га­ні­за­ції зе­ле­но­го кон­ве­є­ра впро­довж усьо­го те­пло­го пе­рі­о­ду ро­ку, від­по­від­но, за та­кої те­хно­ло­гії зе­ле­ні кор­ми ви­ро­бля­ють в окре­мій сі­во­змі­ні, се­ре­дня пло­ща по­лів якої ви­зна­ча­є­ться з та­ко­го роз­ра­хун­ку, щоб одне по­ле за­без­пе­чу­ва­ло го­дів­лю тва­рин впро­довж 10–12 днів, ко­ли ви­со­ка вро­жай­ність по­єд­ну­є­ться з ви­со­кою по­жив­ні­стю кор­мо­вої ма­си, яку охо­че спо­жи­ва­ють ко­ро­ви. Не­об­хі­дну для без­пе­ре­бій­ної годівлі тва­рин кіль­кість вро­жа­їв кор­мо­вих куль­тур ви­зна­ча­ють з ура­ху­ва­н­ням три­ва­ло­сті без­мо­ро­зно­го пе­рі­о­ду: якщо во­на ста­но­вить, на­при­клад, 180 діб, то в сі­во­змі­ні зе­ле­но­го кон­ве­є­ра слід отри­му­ва­ти не мен­ше ніж 16–18 вро­жа­їв. Із ці­єю ме­тою під­би­ра­ють куль­ту­ри та їхні су­мі­шки, що за­без­пе­чу­ють по­чер­го­ве над­хо­дже­н­ня зе­ле­них кор­мів упро­довж те­пло­го пе­рі­о­ду ро­ку з ура­ху­ва­н­ням мо­жли­во­сті обро­бі­тку про­мі­жних по­сі­вів, отри­ма­н­ня двох і біль­ше уко­сів ба­га­то­рі­чних трав, ін­ших куль­тур то­що (табл. 1). Пі­сля цьо­го ви­зна­ча­ють кіль­кість по­лів сі­во­змі­ни. Ро­змі­щу­ва­ти по­ля сі­во­змі­ни з кон­ве­єр­но­го ви­ро­бни­цтва зе­ле­них кор­мів слід на мі­ні­маль­но мо­жли­вій від­ста­ні від мо­ло­чно­то­вар­них ком­пле­ксів. Це до­зво­ляє сут­тє­во ско­ро­ти­ти час пе­ре­їзду кор­мо­зби­раль­ної те­хні­ки до по­ля і на­зад, змен­ши­ти ви­тра­ти на до­став­ку кор­мів до

тва­рин, а та­кож опти­мі­зу­ва­ти ви­ве­зе­н­ня на по­ля гною.

Сьо­го­дні, ко­ли пі­сля дов­гих ро­ків зво­лі­кань в Укра­ї­ні рі­шу­че взя­ли­ся за­про­ва­джу­ва­ти су­ча­сні єв­ро­пей­ські ви­мо­ги до без­пе­чно­сті та яко­сті мо­ло­ка-си­ро­ви­ни, слід вжи­ва­ти всіх не­об­хі­дних за­хо­дів для на­ле­жно­го за­без­пе­че­н­ня цих ви­мог. До чи­сла та­ких за­хо­дів на­ле­жить, зокре­ма, за­про­ва­дже­н­ня сі­во­змін, де від 30 до 40% скла­да­ли б куль­ту­ри «біл­ко­во­го» про­фі­лю — лю­цер­на, ко­ню­ши­на, го­рох, соя. В ре­зуль­та­ті до­слі­джень що­до про­ду­ктив­но­сті трав’яної лан­ки сі­во­змі­ни у зо­ні По­ліс­ся (табл. 2) бу­ло ви­яв­ле­но, що 1 га кор­мо­вої сі­во­змі­ни дає у се­ре­дньо­му: 39,76–40,26 т зе­ле­ної ма­си, 7,66–7,75 — су­хої ре­чо­ви­ни, 7,15–7,24 — кор­мо­вих оди­ниць, 1,19–1,20 т — си­ро­го про­те­ї­ну. Якість кор­мів є ви­со­кою, оскіль­ки в 1 кор­мо­вій оди­ни­ці мі­сти­ться 118,4 г пе­ре­трав­но­го про­те­ї­ну, ви­хід обмін­ної енер­гії — від 79,5 до 80,5 Гдж/га.

Най­ва­жли­ві­шим ре­зер­вом під­ви­ще­н­ня про­ду­ктив­но­сті кор­мо­вих сі­во­змін і за­без­пе­че­н­ня ви­ро­бни­цтва ви­со­ко­які­сних кор­мів для мо­ло­чно­го тва­рин­ни­цтва вва­жа­є­ться вве­де­н­ня до цих сі­во­змін ко­ню­ши­ни лу­го­вої. Вве­де­н­ня до п’яти­піль­ної кор­мо­вої сі­во­змі­ни одно­го або двох по­лів ко­ню­ши­ни збіль­шує вро­жай­ність ви­ро­щу­ва­них кор­мо­вих куль­тур і ви­хід кор­мо­вих оди­ниць з 1,84 до 2,34 т/га. До то­го ж сі­во­змі­ни із за­лу­че­н­ням по­сі­вів ко­ню­ши­ни за­без­пе­чу­ють сут­тє­ве збіль­ше­н­ня ви­хо­ду пе­ре­трав­но­го про­те­ї­ну і кор­мо­про­те­ї­но­вих оди­ниць.

А от тва­рин­ни­ків спе­ці­а­лі­зо­ва­них агро­го­спо­дарств, що за­йма­ю­ться то­вар­ним ви­ро­бни­цтвом мо­ло­ка у пів­ден­них ре­гіо­нах Укра­ї­ни, мо­жуть за­ці­ка­ви­ти за­про­по­но­ва­ні фа­хів­ця­ми США сі­во­змі­ни з ці­ло­рі­чним трав’яним по­кри­вом кор­мо­ви­ми ро­сли­на­ми (Alternative Continuous-cover Forage — ACCF) для за­без­пе­че­н­ня мо­ло­чно­го ста­да. За­зна­че­на си­сте­ма до­зво­ляє без по­гір­ше­н­ня за­галь­ної яко­сті кор­мів мі­ні­мі­зу­ва­ти ви­ко­ри­ста­н­ня най­більш по­ши­ре­но­го кор­мо­во­го ма­те­рі­а­лу — ку­ку­ру­дзя­но­го си­ло­су, збіль­ши­ти про­ду­ктив­ність кор­мо­вих куль­тур, по­лі­пши­ти здо­ров’я ґрун­ту, уни­кну­ти йо­го на­дмір­но­го ви­лу­го­ву­ва­н­ня, а та­кож за­без­пе­чи­ти кра­щі еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки мо­ло­чно­то­вар­но­го ви­ро­бни­цтва. Ре­зуль­та­ти до­слі­джень по­ка­за­ли, що си­сте­ма ACCF до­зво­ляє до­пов­ни­ти тра­ди­цій­ні сі­во­змі­ни ку­ку­ру­дзи на си­лос та лю­цер­ни/ трав’яних су­мі­шок шля­хом вклю­че­н­ня до них та­ких ро­слин, як ози­ме жи­то, овес, три­ти­ка­ле та/або су­дан­ська тра­ва. До основ­них пе­ре­ваг си­сте­ми ACCF у кор­мо­вих сі­во­змі­нах мо­ло­чно­то­вар­них під­при­ємств на­ле­жать мо­жли­вість за­сто­су­ва­н­ня без­плу­жних ме­то­дів обро­бі­тку ґрун­ту; ви­со­ка якість кор­мів; під­трим­ка здо­ров’я ґрун­ту жи­вим ко­рі­н­ням шля­хом під­ви­ще­н­ня по­ри­сто­сті ґрун­ту та стій­ко­сті до ру­ху те­хно­ло­гі­чних ма­шин і ме­ха­ні­змів; змен­ше­н­ня еро­зії ґрун­ту, збе­ре­же­н­ня у ньо­му по­жив­них ре­чо­вин. Сі­во­змі­ни у рам­ках си­сте­ми ACCF ство­рю­ють за дво­рі­чною або три­рі­чною схе­мою (табл. 3).

Та­кож слід за­зна­чи­ти, що обме­же­ність площ кор­мо­вих сі­во­змін (15–25% пло­щі ор­них зе­мель) спо­ну­кає до шир­шо­го за­сто­су­ва­н­ня зро­ше­н­ня, а та­кож до ін­тен­сив­ної ор­га­ні­чної та ор­га­но-мі­не­раль­ної си­сте­ми жив­ле­н­ня ро­слин. За при­клад мо­же бу­ти Го­ло­ва­нів­ський ра­йон Кі­ро­во­град­ської обла­сті, де ба­га­то­рі­чні куль­тур­ні па­со­ви­ща ство­ре­но на пло­щі по­над 1600 га кор­мо­вих сі­во­змін. Про­ду­ктив­ність па­со­вищ не є ви­со­кою, про­те у під­сум­ку го­спо­да­рі ви­гра­ють зав­дя­ки сут­тє­во ниж­чій со­бі­вар­то­сті па­со­ви­щно­го кор­му. За отри­ма­н­ня у кор­мо­вій сі­во­змі­ні 2–3 уро­жа­їв кор­мів на рік ура­хо­ву­ють не ли­ше про­ду­ктив­ність куль­ту­ри, про­те й про­ду­ктив­ність оди­ни­ці пло­щі, ча­со­ві тер­мі­ни отри­ма­н­ня кор­мо­вої про­ду­кції то­що. За та­ко­го під­хо­ду ма­ла про­ду­ктив­ність, на­при­клад, одно­рі­чних трав пе­ре­стає бу­ти єди­ним кри­те­рі­єм в ухва­лен­ні рі­ше­н­ня про їхнє до­да­ва­н­ня до сі­во­змі­ни. Осо­бли­ву ува­гу слід при­ді­ля­ти змі­ша­ним й ущіль­не­ним по­сі­вам одно­рі­чних кор­мо­вих куль­тур (на­при­клад, ку­ку­ру­дзи на си­лос або на зе­ле­ний корм) із ви­со­ко­біл­ко­ви­ми бо­бо­ви­ми ком­по­нен­та­ми, оскіль­ки на­яв­ність у по­сі­ві сої, бур­ку­ну й ін­ших бо­бо­вих у кіль­ко­сті 16–18% до­дає 40–60 кг/га азо­ту в ор­ний і під­ор­ний ша­ри. Та­кож ефе­ктив­ним є по­єд­на­н­ня лю­цер­ни та ку­ку­ру­дзи на си­лос у ви­гля­ді дво­пі­л­ля або за прин­ци­пом ро­та­ції. До­ціль­но зо­се­ре­ди­ти ви­ро­бни­цтво зе­ле­них кор­мів, си­ло­су й ко­ре­не­пло­дів без­по­се­ре­дньо бі­ля ферм і ком­пле­ксів у кор­мо­вих сі­во­змі­нах із за­лу­че­н­ням ор­га­но-біо­ло­гі­чних дже­рел жив­ле­н­ня ро­слин, ща­дних що­до дов­кі­л­ля. І, зви­чай­но, ва­жли­вою пе­ре­ва­гою кор­мо­вих сі­во­змін є опти­мі­зо­ва­на ло­гі­сти­ка. На­при­клад, із за­про­ва­дже­н­ням при­ферм­ських сі­во­змін на агро­під­при­єм­ствах Мань­ків­сько­го та ін­ших ра­йо­нів Чер­ка­ської та Кі­ро­во­град­ської обла­стей різ­ко ско­ро­ти­ли­ся ви­тра­ти на транс­порт і паль­не під час пе­ре­ве­зе­н­ня зе­ле­них кор­мів, си­ло­сної ма­си то­що.

Зві­сно, за­про­ва­дже­н­ня кор­мо­вих сі­во­змін для мо­ло­чно­го тва­рин­ни­цтва ви­ма­гає вра­ху­ва­н­ня гео­гра­фі­чно­го роз­та­шу­ва­н­ня го­спо­дар­ства й ін­ших чи­слен­них осо­бли­во­стей. Ра­зом із тим на­ве­де­ні да­ні да­ють змо­гу оці­ни­ти зна­чу­щість впли­ву на­ле­жно­го пла­ну­ва­н­ня кор­мо­вих сі­во­змін на еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки ви­ро­бни­цтва мо­ло­ка у ві­тчи­зня­них го­спо­дар­ствах.

*ОМ — ор­га­ні­чне/мі­не­раль­не до­бри­во О — ор­га­ні­чне до­бри­во

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.