Не­то­ро­ва­ним шля­хом

Сто­ли­чний ін­ве­стор ви­ку­пив агро­під­при­єм­ство, яке ви­рі­шив роз­ви­ва­ти по­за тра­ди­цій­ним кон­ку­рен­тним по­лем в агро­бі­зне­сі

The Ukrainian Farmer - - Зміст - ІННА БІРЮКОВА

Ку­пу­ю­чи три ро­ки то­му ПСП ім. Т. Г. Шев­чен­ка (с. Тро­стин­ка, Ва­силь­ків­ський р-н Ки­їв­ської обл.), йо­го но­ві вла­сни­ки — ком­па­нія «Асно­ва Хол­динг» — по­ста­ви­ли со­бі за ме­ту ство­ри­ти аграр­не під­при­єм­ство, яке від­рі­зня­ти­ме­ться від ін­ших тим, що ви­ро­бля­ти­ме екс­клю­зив­ну про­ду­кцію. Що це за ам­бі­тний про­ект і як від­бу­ва­є­ться йо­го ре­а­лі­за­ція, про це в ін­терв’ю на­шо­му жур­на­лу роз­по­вів ди­ре­ктор із ви­ро­бни­цтва про­ду­кції ор­га­ні­чно­го ро­слин­ни­цтва ПСП ім. Т. Г. Шев­чен­ка Ан­дрій Вдо­ви­чен­ко.

Па­не Ан­дрію, роз­ка­жіть тро­хи про істо­рію під­при­єм­ства. Ко­ли і як во­но бу­ло ство­ре­не?

— У ра­дян­ські ча­си тут бу­ло ві­до­ме пле­мін­не го­спо­дар­ство, на ба­зі яко­го роз­во­ди­ли ве­ли­ку ро­га­ту ху­до­бу мо­ло­чно­го на­пря­му.

З ча­сом під­при­єм­ство по­сту­по­во по­ча­ло за­не­па­да­ти й змі­ню­ва­ло вла­сни­ків. Тва­рин­ни­цтво бу­ло пов­ні­стю зни­ще­но.

І три ро­ки то­му го­спо­дар­ство при­дба­ла ба­га­то­про­філь­на ком­па­нія «Асно­ва Хол­динг» (яка, до ре­чі, до цьо­го аграр­ний бі­знес не про­ва­ди­ла). Но­ві вла­сни­ки вкла­ли у ПСП «ім. Т. Г. Шев­чен­ка» ве­ли­кі ін­ве­сти­ції, і за три ро­ки ство­ри­ли під­при­єм­ство, яких в Укра­ї­ні сьо­го­дні мо­жна пе­ре­лі­чи­ти на паль­цях одні­єї ру­ки.

У чо­му ж йо­го уні­каль­ність?

— У то­му, що йо­го вла­сни­ки, при­йшов­ши в агро­бі­знес, не пі­шли лег­ким шля­хом за­ро­бля­н­ня гро­шей — по­сі­яв ку­ку­ру­дзу і со­ня­шник, зі­брав, про­дав і зно­ву по­сі­яв, а да­лі — й тра­ва не ро­сти­ме… Во­ни ви­рі­ши­ли ство­ри­ти ком­пле­ксне під­при­єм­ство, яке ви­ро­бля­ти­ме здо­ро­ву еко­ло­гі­чно чи­сту про­ду­кцію, ви­бу­ду­ва­ти весь лан­цю­жок — від ви­ро­щу­ва­н­ня на по­лі до пе­ре­роб­ки й ре­а­лі­за­ції в ма­га­зи­нах.

Сьо­го­дні ми обро­бля­є­мо 2,5 тис. ге­кта­рів сіль­го­спу­гідь. Із са­мо­го по­ча­тку взя­ли курс на ор­га­ні­чне зем­ле­роб­ство: 500 га зе­мель уже про­йшли сер­ти­фі­ка­цію й отри­ма­ли ста­тус ор­га­ні­чних, 500 га — у пе­ре­хі­дно­му пе­рі­о­ді, ре­шту по­ки що обро­бля­є­мо за тра­ди­цій­ни­ми те­хно­ло­гі­я­ми. Ві­дра­зу пе­ре­ве­сти все го­спо­дар­ство на ор­га­ні­чні рей­ки до­во­лі скла­дно на­сам­пе­ред з еко­но­мі­чно­го по­гля­ду (агра­рії ме­не зро­зу­мі­ють). Про­те в най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му пла­ну­є­мо пов­ні­стю пе­ре­йти на ор­га­ні­ку.

Та­кож го­спо­дар­ство роз­ви­ває тва­рин­ни­цтво м’ясно­го на­пря­му. З ці­єю ме­тою з най­кра­щих єв­ро­пей­ських і ві­тчи­зня­них го­спо­дарств за­ве­зе­но екс­клю­зив­ні по­ро­ди ВРХ, овець і кіз. Ни­ні пра­цю­є­мо над пе­ре­ве­де­н­ням на ор­га­ні­ку кор­мо­вої ба­зи, щоб най­ближ­чим ча­сом тва­рин­ни­цтво отри­ма­ло ста­тус ор­га­ні­чно­го. Про­те й тут є про­бле­ма, яку не­про­сто розв’яза­ти, — не мо­же­мо ор­га­ні­зу­ва­ти бой­ню. Адже згі­дно з чин­ним за­ко­но­дав­ством во­на має бу­ти роз­та­шо­ва­на на зем­лях про­ми­сло­во­го при­зна­че­н­ня, про­те ми ма­є­мо тіль­ки сіль­го­спу­гі­д­дя, а пе­ре­ве­сти ці зем­лі в про­ми­сло­ве при­зна­че­н­ня пра­кти­чно не­мо­жли­во, і це є ве­ли­ка про­бле­ма для сіль­сько­го­спо­дар­ських ви­ро­бни­ків, що ма­ють ба­жа­н­ня за­йма­ти­ся тва­рин­ни­цтвом.

Окрім цьо­го, під­при­єм­ство за­пу­скає пі­ло­тний про­ект — ор­га­ні­чні те­пли­ці й ово­чі від­кри­то­го ґрун­ту. Сьо­го­дні вже по­бу­до­ва­но дві те­пли­ці пло­щею 1000 ква­дра­тних ме­трів. І, вра­хо­ву­ю­чи те­ри­то­рі­аль­ну близь­кість під­при­єм­ства до Ки­є­ва, це мо­же бу­ти ду­же пер­спе­ктив­ний на­прям. Ви­ро­щу­є­мо са­ла­ти, зе­лень, то­ма­ти й ін. Ово­че­ва гру­па вже про­йшла сер­ти­фі­ка­цію і ре­а­лі­зу­є­ться у фір­мо­вих ма­га­зи­нах хол­дин­гу як ор­га­ні­чна про­ду­кція. Є у нас і ор­га­ні­чний сад — 35 га.

На тра­ди­цій­них зем­лях ви­ро­щу­є­мо ози­му пше­ни­цю (се­ре­дня вро­жай­ність — 65 ц/га), со­ня­шник (30–35 ц/га), ку­ку­ру­дзу (80 ц/га), нут (до 30 ц/га). До ре­чі, під ну­том близь­ко 400 га, цю куль­ту­ру ви­ро­щу­є­мо тре­тій рік і ду­же за­до­во­ле­ні. Адже во­на має ве­ли­че­зний по­пит се­ред по­ку­пців і ве­ли­ку цін­ність у сі­во­змі­ні, як і азо­тфі­кса­тор.

На ор­га­ні­чних по­лях ви­ро­щу­є­мо бо­бо­ві (го­рох, со­че­ви­цю, сою) та зер­но­ві — ози­ме жи­то. Так, ни­ні­шньо­го ро­ку по­сі­я­ли 340 га сої, 144 — го­ро­ху, 60 — со­че­ви­ці, 100 га — жи­та. Для за­без­пе­че­н­ня тва­рин які­сною кор­мо­вою ба­зою ве­ли­ку ува­гу при­ді­ля­є­мо кор­мо­вим куль­ту­рам: лю­цер­ні (230 га), ви­ко-вів­су (66 га). Ви­про­бо­ву­є­мо кіль­ка ін­ших куль­тур (гір­чи­ця, про­со, еспар­цет, яра пше­ни­ця).

Для ор­га­ні­ки ва­жли­во пра­виль­но пі­ді­бра­ти сі­во­змі­ну, іна­кше при­йдуть шкі­дни­ки та хво­ро­би. Якщо не пі­ді­йдеш до зем­лі як до жи­во­го ор­га­ні­зму, не змо­жеш отри­ма­ти від­да­чу. Адже на­віть якщо твоя про­ду­кція бу­де ор­га­ні­чною, але не­які­сною, не ма­ти­ме від­по­від­них по­ка­зни­ків — клей­ко­ви­ни, олій­но­сті то­що, то во­на все одно бу­де ні­ко­му не по­трі­бною.

Ор­га­ні­чне ви­ро­бни­цтво — це скла­дна ком­пле­ксна си­сте­ма вза­є­мо­дії лю­ди­ни з при­ро­дою, то­му для які­сної ро­бо­ти ма­ють бу­ти від­по­від­ні спе­ці­а­лі­сти. Для ро­бо­ти ми під­би­ра­ли як спе­ці­а­лі­стів із ба­га­то­рі­чним до­сві­дом, так і мо­ло­ді пер­спе­ктив­ні ка­дри,

які при­йшли до нас пі­сля ви­шу. Я вва­жаю, в нас є чу­до­вий дру­жний ко­ле­ктив, який до­бре ви­ко­нує свою спра­ву.

Як вда­є­ться про­ва­ди­ти ві­дра­зу не­ор­га­ні­чне й ор­га­ні­чне зем­ле­роб­ство? Адже під ор­га­ні­ку тре­ба збу­ду­ва­ти спе­ці­аль­ні скла­ди, те­хні­ку, від­ді­ли­ти бу­фер­ною зо­ною по­ля то­що… — Па­ра­лель­не ви­ро­бни­цтво справ­ді ускла­днює ви­ро­бни­чий про­цес. Ко­жен «ор­га­ні­чний» склад має бу­ти збу­до­ва­ний із до­три­ма­н­ням ви­мог і ви­ді­ле­ний під окре­му куль­ту­ру з від­по­від­ним мар­ку­ва­н­ням, по мо­жли­во­сті не­до­сту­пний для гри­зу­нів, пта-

хів. Та­кі скла­ди в нас уже є. Що­до те­хні­ки, то су­то для ор­га­ні­чно­го ви­ро­бни­цтва ми час­тко­во її за­ку­пи­ли, ча­сти­на ж ви­ко­ри­сто­ву­є­ться як на ор­га­ні­чних, так і на не­ор­га­ні­чних по­лях. Однак до­три­му­є­мо­ся пев­них пра­вил. Одне з них — спо­ча­тку ви­ко­ри­сто­ву­є­мо те­хні­ку на ор­га­ні­чних по­лях, якщо ж до­во­ди­ться ро­би­ти нав­па­ки, то ре­тель­но її очи­ща­є­мо (та­ке до­зво­ля­є­ться), що за­ві­ря­є­ться від­по­від­ни­ми акта­ми. За­га­лом ска­жу, в ор­га­ні­чно­му ви­ро­бни­цтві існує чи­ма­ло рі­зних бю­ро­кра­ти­чних про­це­дур, і осо­бли­во їх ба­га­то, ко­ли є па­ра­лель­не ви­ро­бни­цтво.

Що­до роз­ме­жу­ва­н­ня на мі­сце­во­сті, то ор­га­ні­чні й не­ор­га­ні­чні по­ля по­руч, але

во­ни роз­ді­ле­ні. Це або до­ро­га, або бу­фер­на сму­га. Ко­ли зем­лі ду­же близь­ко роз­та­шо­ва­ні одна до одної, ро­би­мо по кра­ях ор­га­ні­чно­го по­ля кон­троль­ний обмо­лот на ши­ри­ну ком­бай­на, і та­ка про­ду­кція ре­а­лі­зу­є­ться як зви­чай­на.

По за­кін­чен­ні пе­ре­хі­дно­го пе­рі­о­ду в го­спо­дар­ство при­їжджа­ють пред­став­ни­ки сер­ти­фі­ка­цій­но­го ор­га­ну, об­сте­жу­ють по­ля й ви­да­ють сер­ти­фі­кат (спо­ча­тку на зем­лю, по­тім — на про­ду­кцію). Ми спів­пра­цю­є­мо із сер­ти­фі­ка­цій­ною ком­па­ні­єю «Ор­га­нік Стан­дарт». Цьо­му ор­га­ну до­ві­ря­ють єв­ро- пей­ські ком­па­нії, тож якщо є сер­ти­фі­кат «Ор­га­нік Стан­дарт», то без про­блем збу­ва­є­мо свою про­ду­кцію у Єв­ро­пу. Слід пам’ята­ти, що пред­став­ни­ки сер­ти­фі­ка­цій­ної ком­па­нії у будь-який час без по­пе­ре­дже­н­ня мо­жуть при­їха­ти в го­спо­дар­ство й про­ве­сти пе­ре­вір­ку на на­яв­ність хі­мі­чних пре­па­ра­тів. Зокре­ма, во­ни бе­руть про­би ро­слин із тим, аби ви­зна­чи­ти, чи не бу­ло за­сто­су­ва­н­ня пе­сти­ци­дів. То­му, вва­жаю, в ор­га­ні­чно­му ви­ро­бни­цтві одним із го­лов­них кри­те­рі­їв є че­сність. Адже якщо ти раз вчи­ниш не­че­сно і це ста­не ві­до­мо, твоє го­спо­дар­ство за­не­суть у «чор­ний спи­сок» і все — від­шу­ка­ти сер­йо­зно­го по­ку­пця бу­де про­бле­ма­ти­чно. Тим біль­ше те­пер, че­рез те, що бу­ли не­о­дно­ра­зо­ві ви­пад­ки, ко­ли з Укра­ї­ни на­ма­га­ли­ся про­да­ти не­ор­га­ні­чну про­ду­кцію під ви­гля­дом ор­га­ні­чної, вве­де­но до­да­тко­ві ла­бо­ра­тор­ні об­сте­же­н­ня.

Ви — ор­га­нік зі ста­жем. Чо­му, на ва­шу дум­ку, остан­нім ча­сом усе біль­ше укра­їн­ських аграр­них під­при­ємств пе­ре­хо­дять на ор­га­ні­чне зем­ле­роб­ство?

— За пра­виль­ної ор­га­ні­за­ції ді­яль­но­сті під­при­єм­ства ор­га­ні­чне зем­ле­роб­ство мо­же ста­ти не менш при­бу­тко­вим за тра­ди­цій­не. Ці­на на ор­га­ні­чну про­ду­кцію про­ти тра­ди­цій­ної від­рі­зня­є­ться на 30–100%. Та­ка рі­зни­ця ні­ве­лює мо­жли­ве змен­ше­н­ня вро­жай­но­сті. Про­те якщо про­ва­ди­ти ор­га­ні­ку пра­виль­но, то мо­жна отри­му­ва­ти вро­жаї не ли­ше на рів­ні з тра­ди­цій­ним зем­ле­роб­ством, а й ви­щі. Ве­ли­ка пе­ре­ва­га ор­га­ні­чно­го зем­ле­роб­ства — у ста­біль­но­сті спо­жив­чо­го рин­ку, та­кож є мо­жли­вість укла­сти фор­вар­дні кон­тра­кти. Про­блем із ре­а­лі­за­ці­єю ор­га­ні­ки не­має, нав­па­ки, існує про­бле­ма з її де­фі­ци­том. Сьо­го­дні близь­ко 95% про­ду­кції, яку ви­ро­бля­ють укра­їн­ські ор­га­ні­чні го­спо­дар­ства, екс­пор­ту­ють. На­сам­пе­ред, у роз­ви­не­ні єв­ро­пей­ські кра­ї­ни, США, Япо­нію й ін­ші кра­ї­ни.

А от ви­йти на вну­трі­шній ри­нок по­ки що про­бле­ма­ти­чно. На мою дум­ку, основ­ною

при­чи­ною цьо­го є то­таль­на не­до­ві­ра укра­їн­ців до ор­га­ні­чної про­ду­кції. Це то­му, що ни­ні в ма­га­зи­нах ду­же ба­га­то про­по­ну­є­ться про­ду­кції з на­пи­са­ми на ети­ке­тках «біо», «еко», «ор­га­нік», але на­справ­ді до ор­га­ні­чної во­на не­має жо­дно­го від­но­ше­н­ня. Не всі ві­тчи­зня­ні спо­жи­ва­чі зна­ють, що основ­ною га­ран­ті­єю яко­сті ор­га­ні­чної про­ду­кції є сер­ти­фі­кат, ви­да­ний упов­но­ва­же­ним кон­троль­ним ор­га­ном. У на­шій кра­ї­ні це — «Ор­га­нік Стан­дарт», який має ви­со­ку до­ві­ру у ЄС. До ре­чі, в роз­ви­ну­тих єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, якщо на ети­ке­тці вка­за­но «біо» чи «ор­га­нік», то це — га­ран­то­ва­но ор­га­ні­чна про­ду­кція: там не мо­жна на­зва­ти про­дукт «біо», якщо на ньо­го не­має від­по­від­но­го сер­ти­фі­ка­та. А ще укра­їн­ці ба­чать ви­щу ці­ну ор­га­ні­чної про­ду­кції й від­да­ють пе­ре­ва­гу де­шев­шо­му. Як не див­но, на спир­тне та си­га­ре­ти в лю­дей ко­шти є, а на здо­ро­ве хар­чу­ва­н­ня їх бра­кує.

В усьо­му ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті дер­жа­ва за­ці­кав­ле­на в роз­ви­тку ор­га­ні­чно­го ви­ро­бни­цтва, і во­но є до­та­цій­ною га­луз­зю. А в нас на­віть від­су­тнє пов­но­цін­не за­ко­но­дав­ство, не сфор­мо­ва­на нор­ма­тив­на ба­за, і ду­же ча­сто справ­жній ор­га­ні­чний ви­ро­бник зов­сім не за­хи­ще­ний від не­че­сної кон­ку­рен­ції.

Про які про­бле­ми йде­ться?

— На­при­клад, ви­ро­бник сти­ка­є­ться з про­бле­мою за­бру­дне­н­ня по­лів хі­мі­єю від су­сі­да й не мо­же при­тя­гну­ти йо­го до від­по­від­аль­но­сті. Не­що­дав­но був у Ні­меч­чи­ні — у фер­ме­ра, який за­йма­є­ться ор­га­ні­чним зем­ле­роб­ством. Йо­го по­ля роз­та­шо­ва­ні зов­сім по­руч із су­сід­ськи­ми — не­ор­га­ні­чни­ми.

За­пи­ту­є­мо: «Що бу­де, якщо су­сід об­при­ску­ва­ти­ме гер­бі­ци­дом, і все це по­тра­пить на ва­ше по­ле?» Від­по­від­ає: «По­дам до су­ду й отри­маю ве­ли­ку ком­пен­са­цію…»

А те­пер мій при­клад: два ро­ки то­му су­сі­дній фер­мер об­при­ску­вав свої по­сі­ви рі­па­ку із ге­лі­ко­пте­ра. Ро­бив це у ві­тря­ну по­го­ду, і пре­па­рат по­тра­пив на на­ші ор­га­ні­чні по­сі­ви й ду­же їх по­шко­див. Тим біль­ше, що це бу­ло де­мо­по­ле, ство­ре­не спіль­но з ві­до­мим єв­ро­пей­ським ор­га­ні­чним про­е­ктом. Уяв­ля­є­те си­ту­а­цію, ко­ли че­рез кіль­ка днів на День по­ля з’їха­ли­ся лю­ди з усі­єї кра­ї­ни й іно­зем­ці, ти їм роз­по­від­а­єш про ор­га­ні­ку, а во­ни ба­чать спа­ле­ні гер­бі­ци­дом по­сі­ви… Той фер­мер на­віть не ви­ба­чив­ся… Звер­та­ли­ся до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, мі­сце­вої вла­ди, еко­ло­гі­чних ін­спе­кцій, але во­ни про­сто роз­во­ди­ли ру­ка­ми. Ось та­ка си­ту­а­ція сьо­го­дні.

Ін­ша ве­ли­че­зна про­бле­ма ві­тчи­зня­но­го ор­га­ні­чно­го ви­ро­бни­цтва — від­су­тність фун­да­мен­таль­них знань. До сім­де­ся­тих ро­ків гер­бі­ци­дів бу­ло не­ба­га­то, агро­но­мів у ви­шах

на­вча­ли ба­зо­вих агро­те­хні­чних за­хо­дів, які не су­пе­ре­чи­ли нор­мам ор­га­ні­чно­го зем­ле­роб­ства. Сьо­го­дні ж аграр­ні ви­ші на­вча­ють су­то агро­но­мів із хі­мі­чним ухи­лом. А на­ві­що по-ін­шо­му, адже є чі­тко від­пра­цьо­ва­ні те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня ті­єї чи ін­шої куль­ту­ри, які до­зво­ля­ють еко­но­ми­ти час і гро­ші. А ще на­ші агро­но­ми зви­кли, що за них усе ви­рі­шу­ють транс­на­ціо­наль­ні кор­по­ра­ції, які про­по­ну­ють те­хно­ло­гії ра­зом із пре­па­ра­та­ми. То­му я по­мі­тив, що най­кра­щі ор­га­ні­чні го­спо­дар­ства ство­рю­ють лю­ди, які да­ле­кі від сте­ре­о­ти­пів су­ча­сно­го сіль­сько­го го­спо­дар­ства. Це то­му, що во­ни не за­ан­га­жо­ва­ні й не бо­я­ться ри­зи­ку­ва­ти.

Зокре­ма, в них не ви­ни­кає па­ні­ки, як у кла­си­чно­го агро­но­ма, ко­ли, мов­ляв, я не вніс гер­бі­цид — усе про­па­ло, ме­не звіль­нять то­що. Ін­ши­ми сло­ва­ми, кла­си­чний агро­ном пра­цює чі­тко за те­хно­ло­гі­єю й не хо­че зро­зу­мі­ти, що мо­же бу­ти по-ін­шо­му. Звід­си ви­ни­кає про­бле­ма: якщо вла­сник по­ба­жає ство­ри­ти ор­га­ні­чне го­спо­дар­ство, але в ньо­го не­має по­ро­зу­мі­н­ня з агро­но­мом, то ні­чо­го з то­го не ви­йде. Адже ча­сто від­бу­ва­є­ться при­хо­ва­ний са­бо­таж: агро­ном не ро­зу­міє, на­ві­що йо­му по­трі­бні, як він ува­жає, не­ефе­ктив­ні біо­пре­па­ра­ти, то­му, тра­пля­є­ться, зли­ває їх у лі­со­по­сад­ку, йде до вла­сни­ка й ка­же — во­но не пра­цює… І, справ­ді, на­ві­що агро­но­му про­ки­да­ти­ся о 4-й ран­ку, вно­си­ти за пра­ви­ла­ми біо­пре­па­ра­ти: кра­ще ж обро­би­ти гер­бі­ци­дом — і жо­дних бур’янів.

Та­ке го­спо­да­рю­ва­н­ня мо­же при­зве­сти до ду­же не­га­тив­них на­слід­ків. Адже у від­по­відь на за­сто­су­ва­н­ня гер­бі­ци­дів утво­рю­ю­ться су­пер­стій­кі по­пу­ля­ції хво­роб і шкі­дни­ків. То­му в най­ближ­чі 5–10 ро­ків ми мо­же­мо при­йти до то­го, що зви­чай­ни­ми ме­то­да­ми з хво­ро­ба­ми та шкі­дни­ка­ми по­бо­ро­ти­ся не змо­же­мо. В ме­ди­ци­ні вже є су­пер­ба­кте­рії та су­пер­ві­ру­си. Ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція від­бу­ва­є­ться й у ро­слин­ни­цтві. Я сам це спо­сте­рі­гав: на одно­му з по­лів ба­га­то ро­ків по­спіль ви­ро­щу­вав­ся со­ня­шник, а те­пер, ко­ли з’яв­ля­є­ться йо­го па­да­ли­ця, її вже не бе­ре жо­дний пре­па­рат.

А от в ор­га­ні­чно­му зем­ле­роб­стві со­ня­шник по со­ня­шни­ку не по­сі­єш. Ве­ли­ке зна­че­н­ня в про­фі­ла­кти­ці хво­роб бур’янів, жив­лен­ні куль­тур має пра­виль­на сі­во­змі­на. Ме­тод сі­во­змін дав­но й ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­є­ться у єв­ро­пей­сько­му ор­га­ні­чно­му зем­ле­роб­стві — там на­віть є де­ся­ти­рі­чні сі­во­змі­ни.

Бур’яни пе­ре­ва­жно зни­щу­є­мо ме­ха­ні­чни­ми спосо­ба­ми — про­по­лю­ва­н­ня штри­гель­ною, ро­та­цій­ною бо­ро­на­ми, між­ря­дним куль­ти­ва­то­ром. З хво­ро­ба­ми та шкі­дни­ка­ми успі­шно бо­ре­мо­ся ефе­ктив­ни­ми біо­пре­па­ра­та­ми, до­зво­ле­ни­ми в ор­га­ні­чно­му зем­ле­роб­стві. До ре­чі, сьо­го­дні в Укра­ї­ні до­сить роз­ви­ну­ті біо­те­хно­ло­гії, які на­віть є де­шев­ши­ми, ніж у Єв­ро­пі. То­му, на мою дум­ку, ор­га­ні­ка — це не ли­ше спо­сіб ви­ро­бни­цтва, це ці­ла фі­ло­со­фія, стиль жи­т­тя.

Ан­дрій Вдо­ви­чен­ко

Бур­ська по­ро­да кіз, за­ве­зе­на з Ав­стрії

По­ро­да овець ме­ри­но­ланд­шаф

Ор­га­ні­чний го­рох — бур’янів не­має

На фер­мах уста­нов­ле­но су­ча­сну уста­нов­ку з очи­ще­н­ня во­ди

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.