За­галь­ний план для жив­ле­н­ня

Про осо­бли­во­сті за­сто­су­ва­н­ня рі­зних ви­дів мі­не­раль­них до­брив у рі­зних ґрун­то­во­клі­ма­ти­чних зо­нах

The Ukrainian Farmer - - Зміст - ОЛЕНА ЛІТВІНОВА, канд. с.-г. на­ук ННЦ «Ін­сти­тут зем­ле­роб­ства НААН»

Мі­не­раль­не жив­ле­н­ня ро­слин є про­це­сом обмі­ну ре­чо­вин між ро­сли­ною і нав­ко­ли­шнім при­ро­дним се­ре­до­ви­щем. Ва­жли­ву роль у ме­та­бо­лі­змі мі­не­раль­них ре­чо­вин ві­ді­грає фо­то­син­тез, що ті­сно пов’яза­ний із во­дним і тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом ґрун­ту. В ра­зі по­ру­ше­н­ня цих ознак і не­зба­лан­со­ва­но­го мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня ро­слин ме­та­бо­лі­чні про­це­си по­гір­шу­ю­ться.

Вплив по­го­ди на за­сво­ю­ва­ність еле­мен­тів

Про­ве­де­ний мо­ні­то­ринг за ди­на­мі­кою змі­ни кіль­ко­сті опа­дів і тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря, ха­ра­ктер­ною для зон По­ліс­ся,

При­кар­па­т­тя, Лі­со­сте­пу (за­хі­дно­го, цен­траль­но­го й схі­дно­го) та для сте­по­вої зо­ни, по­ка­зав, що за остан­ній пе­рі­од, як по­рів­ня­ти з по­пе­ре­днім, від­бу­ло­ся під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря в се­ре­дньо­му в трав­ні на 0,6 °С, кіль­кість опа­дів на стан­ці­ях спо­сте­ре­же­н­ня за рік зро­сла на 2,6%, а за ве­ге­та­цій­ний пе­рі­од — на 6,3%. Мі­ні­маль­не під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри (до 5%) спо­сте­рі­га­ли в схі­дно­му Лі­со­сте­пу і Сте­пу, то­ді як на ре­шті ме­тео­стан­цій — до 9–11%. Збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті опа­дів до 15% від­бу­лось в зо­нах По­ліс­ся, схі­дній ча­сти­ні Лі­со­сте­пу і в Сте­пу, де умо­ви зво­ло­же­н­ня у 70% ви­пад­ків ви­яви­ли­ся ха­ра­ктер­ни­ми для Лі­со­сте­пу й По­ліс­ся.

Ро­зу­мі­н­ня ме­ха­ні­зму мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня ро­слин за різ­кої змі­ни тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му й зво­ло­же­н­ня роз­кри­ває мо­жли­во­сті ре­гу­лю­ва­н­ня цих про­це­сів за до­по­мо­гою за­со­бів хі­мі­за­ції. Вче­ні-фі­зіо­ло­ги й агро­хі­мі­ки вста­но­ви­ли, що за тем­пе­ра­ту­ри +3 °С ро­сли­ни май­же не за­сво­ю­ють азот, ін­ко­ли від­бу­ва­є­ться йо­го від­тік, а фо­сфор спо­жи­ва­є­ться ли­ше на­по­ло­ви­ну про­ти рів­ня йо­го за­сво­є­н­ня за опти­маль­но­го тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му. За про­мі­жної тем­пе­ра­ту­ри +7…+9 °С від­бу­ва­є­ться ко­ли­ва­н­ня в бік змен­ше­н­ня чи збіль­ше­н­ня то­го або ін­шо­го еле­мен­та, а за на­ста­н­ня тем­пе­ра­ту­ри +10…+12 °С ро­сли­ни по­тер­па­ють біль­ше від бра­ку фо­сфо­ру, ніж азо­ту. За на­ста­н­ня тем­пе­ра­ту­ри близь­ко +20 °С умо­ви мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня ви­рів­ню­ю­ться. По­за­ко­ре­не­ві піджив­ле­н­ня ро­слин фо­сфо­ром спри­я­ли їх ро­сту на­віть за +7 °С, то­ді як по­двій­на до­за фо­сфор­них до­брив, уне­се­них у ґрунт, при­зво­ди­ла до по­си­ле­но­го на­ко­пи­че­н­ня фо­сфо­ру в ро­сли­нах, про­те на їх роз­ви­ток май­же не впли­ва­ла. Ви­хо­дя­чи із су­ча­сно­го ста­ну ре­чей, ціл­ком оче­ви­дною стає не­об­хі­дність

ши­ро­ких ви­про­бу­вань і впро­ва­дже­н­ня у ви­ро­бни­цтво за екс­тре­маль­них по­го­дних умов ве­сня­но­го пе­рі­о­ду по­за­ко­ре­не­во­го піджив­ле­н­ня ро­слин хе­ла­тни­ми роз­чи­на­ми ма­кро- та мі­кро­еле­мен­тів, що по­сла­блю­ва­ти­муть галь­му­ва­н­ня мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня в умо­вах зни­же­них тем­пе­ра­тур.

За сту­пе­нем при­гні­че­но­сті за­сво­є­н­ня по­жив­них ре­чо­вин для зер­но­вих куль­тур у ра­зі змі­ни тем­пе­ра­ту­ри від +1 до +30 °С вста­нов­ле­но та­кий по­ря­док: 1 °С − KNP; 5 °С − NPK; 10 °С − PNK; 15 °С − PKN; 30 °С − NPK. За­зна­ча­є­ться, що тем­пе­ра­ту­ра впли­ває на ре­а­кцію ґрун­то­во­го се­ре­до­ви­ща: за зни­же­них тем­пе­ра­тур во­на зсу­ва­є­ться в бік під­ки­сле­н­ня, а за під­ви­ще­них — змі­щу­є­ться в бік зни­же­н­ня ки­сло­тно­сті.

Ка­лій­ний ре­жим ґрун­ту менш за­ле­жний від тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му по­ві­тря, але від­чу­тні втра­ти ка­лію від­бу­ва­ю­ться вна­слі­док ін­тен­сив­них зли­во­вих опа­дів, що спри­чи­ня­ють йо­го ви­ми­ва­н­ня в ре­про­ду­ктив­ний пе­рі­од ве­ге­та­ції. По­тре­ба сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур у ка­лії зро­стає мі­рою опти­мі­за­ції азо­тно­го й фо­сфор­но­го жив­ле­н­ня ро­слин і їх во­до­за­без­пе­че­но­сті. За зни­же­них тем­пе­ра­тур і ви­со­кої во­ло­го­сті ка­лій­ні до­бри­ва по­лі­пшу­ють умо­ви мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня ро­слин на­віть за не­до­ста­тньо­го вмі­сту ка­лію в ґрун­ті.

Слід за­зна­чи­ти, що в екс­тре­маль­но по­су­шли­ві пе­рі­о­ди мі­не­раль­ні до­бри­ва за вне­се­н­ня їх у під­ви­ще­них до­зах мо­жуть не ма­ти по­зи­тив­но­го впли­ву на мі­не­раль­не жив­ле­н­ня ро­слин або при­зво­ди­ти до галь­му­ва­н­ня роз­ви­тку ро­слин уна­слі­док ви­со­кої кон­цен­тра­ції со­лей у ґрун­то­во­му роз­чи­ні. З на­ста­н­ням до­щів їхня дія ефе­ктив­но по­си­лю­є­ться.

Та­ким чи­ном, по­го­дні умо­ви ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду є ви­зна­чаль­ни­ми в мі­не­раль­но­му жив­лен­ні ро­слин.

За­сто­су­ва­н­ня до­брив у рі­зних зо­нах

Ра­ціо­наль­на си­сте­ма удо­бре­н­ня в сі­во­змі­ні має спри­я­ти від­тво­рен­ню ро­дю­чо­сті ґрун­ту,

одер­жан­ню най­ви­що­го еко­но­мі­чно­го ефе­кту від оди­ни­ці вне­се­них до­брив, а ви­зна­ча­ти до­зи, стро­ки й спосо­би вне­се­н­ня до­брив слід на за­са­дах на­у­ко­вих ре­ко­мен­да­цій із ви­ко­ри­ста­н­ням ма­те­рі­а­лів агро­хі­мі­чно­го об­сте­же­н­ня го­спо­дар­ства. Та­кож слід ма­ти на ува­зі, що най­ра­ціо­наль­ні­шим шля­хом під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті є ма­кси­маль­не за­сто­су­ва­н­ня са­ме мі­сце­вих ре­сур­сів, адже та­кий під­хід до­зво­ляє за­оща­ди­ти до 30–50% ви­трат без зни­же­н­ня про­ду­ктив­но­сті сі­во­змін.

За­галь­ний план за­сто­су­ва­н­ня до­брив має ви­хо­ди­ти зі стра­те­гі­чних мір­ку­вань ви­бо­ру си­сте­ми зем­ле­роб­ства. За­ле­жно від неї го­спо­дар­ство орі­єн­ту­є­ться на при­дба­н­ня ґрун­то­об­ро­бної те­хні­ки, ме­ха­ні­змів і ма­шин для вне­се­н­ня до­брив, пе­сти­ци­дів, а та­кож зби­раль­ної й пі­сля­зби­раль­ної те­хні­ки, що від­по­від­ає ви­бра­но­му на­пря­му — ін­тен­сив­но­го, ор­га­ні­чно­го чи від­нов­лю­ва­но­го зем­ле­роб­ства за до­по­мо­гою тра­ди­цій­них, ноу-тілл чи то­чних те­хно­ло­гій.

За будь-яких си­стем зем­ле­роб­ства (крім час­тко­во ор­га­ні­чної) за­сто­су­ва­н­ня мі­не­раль­них до­брив є основ­ною скла­до­вою ча­сти­ною під­ви­ще­н­ня по­тен­цій­ної й акту­аль­ної ро­дю­чо­сті ґрун­ту. Ви­не­се­ну з уро­жа­єм ча­сти­ну по­жив­них ре­чо­вин мо­жна ком­пен­су­ва­ти ли­ше вне­се­н­ням мі­не­раль­них до­брив, адже ор­га­ні­чні мі­сце­ві ре­сур­си є по­пов­не­н­ням уже ви­ко­ри­ста­них по­пе­ре­дні­ми куль­ту­ра­ми по­жив­них ре­чо­вин. Мі­не­раль­ні ту­ки зна­йдуть своє мі­сце в ін­тен­сив­но­му і від­нов­лю­валь­но­му зем­ле­роб­стві, за ве­де­н­ня то­чно­го зем­ле­роб­ства і за впро­ва­дже­н­ня ноу-тілл те­хно­ло­гій.

Су­ча­сний ри­нок агро­хі­мі­ка­тів в Укра­ї­ні про­по­нує ши­ро­кий асор­ти­мент змі­ша­них до­брив, який не зав­жди від­по­від­ає умо­вам зба­лан­со­ва­но­го мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня ро­слин, а в умо­вах ви­ро­бни­цтва не до­три­му­ю­ться се­ре­дніх опти­маль­них доз мі­не­раль­них до­брив під сіль­сько­го­спо­дар­ські куль­ту­ри.

Спосо­би й стро­ки вне­се­н­ня мі­не­раль­них до­брив ма­ють від­мін­ність у то­му, що під зя­бле­вий обро­бі­ток ґрун­ту про­по­ну­є­ться май­же пов­ні­стю усу­ну­ти вне­се­н­ня азо­тних мі­не­раль­них до­брив, крім 20% до­зи азо­ту під пше­ни­цю ози­му пі­сля гір­ших по­пе­ре­дни­ків і за низь­ко­го за­без­пе­че­н­ня ґрун­ту цим еле­мен­том. Це пов’яза­но з не­про­ду­ктив­ни­ми втра­та­ми азо­ту вна­слі­док де­ні­три­фі­ка­ції і ви­ми­ва­н­ня спо­лук азо­ту за ме­жі ко­ре­нев­мі­сно­го ша­ру ґрун­ту.

Для зо­ни По­ліс­ся в пер­шо­му мі­ні­му­мі є азот, а в дру­го­му — ка­лій, що ви­зна­чає і склад спів­від­но­шень. На ки­слих ґрун­тах слід уни­ка­ти вне­се­н­ня фі­зіо­ло­гі­чно й хі­мі­чно ки­сло­го до­бри­ва суль­фа­ту амо­нію.

Для ози­мих і ярих зер­но­вих куль­тур, не­за­ле­жно від ґрун­то­во-клі­ма­ти­чної зо­ни,

най­кра­щою фор­мою є амі­а­чна се­лі­тра.

Хло­ри­стий ка­лій не­об­хі­дний для зер­но­вої гру­пи куль­тур і для бу­ря­ків цукро­вих. Най­кра­щою фор­мою ка­лій­них до­брив для кар­то­плі, ово­чів і пло­до­вих на­са­джень є ка­лі­ма­гне­зія.

У зо­ні Лі­со­сте­пу в си­сте­мі удо­бре­н­ня слід пе­ред­ба­чи­ти вне­се­н­ня під зя­бле­вий обро­бі­ток ґрун­ту фо­сфор­них і ка­лій­них до­брив. В основ­не осін­нє удо­бре­н­ня на зв’яза­них ґрун­тах Лі­со­сте­пу мо­жна вно­си­ти амі­а­чну во­ду.

Суль­фат амо­нію слід уно­си­ти на ґрун­тах із ней­траль­ною ре­а­кці­єю ґрун­то­во­го роз­чи­ну.

У зо­ні Сте­пу спе­ци­фі­ка за­сто­су­ва­н­ня мі­не­раль­них до­брив по­ля­гає в то­му, що пе­ре­ва­жна пло­ща ґрун­то­во­го по­кри­ву має під­ви­ще­ний уміст ка­лію, а та­кі від­мі­ни, як со­лон­ці, со­лон­цю­ва­ті й за­со­ле­ні ґрун­ти ма­ють ду­же ви­со­кий уміст К2О і вне­се­н­ня ка­лію з до­бри­ва­ми не по­тре­бу­ють. Ін­ші під­хо­ди що­до спосо­бів і стро­ків уне­се­н­ня мі­не­раль­них до­брив іден­ти­чні тим, що існу­ють в ін­ших зо­нах Укра­ї­ни.

Без­во­дний амі­ак

В остан­ні ро­ки все біль­шої ко­мер­ці­а­лі­за­ції на­бу­ває за­сто­су­ва­н­ня в зем­ле­роб­стві без­во­дно­го амі­а­ку — най­більш кон­цен­тро­ва­но­го азо­тно­го до­бри­ва. По­над 70 ви­ро­бни­чих фірм Укра­ї­ни спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на йо­го вне­сен­ні під по­льо­ві куль­ту­ри. Вміст азо­ту в без­во­дно­му амі­а­ку ста­но­вить 82,3%. Тиск па­рів за 0 °С — 4,27 атм., за 20 °С — 8,24 атм., за 30 °С — 11,6 атм.

Без­во­дний амі­ак — ефе­ктив­не азо­тне до­бри­во для всіх сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур за умо­ви вне­се­н­ня йо­го в без­пе­чних опти­маль­них до­зах за вмі­стом азо­ту.

Пе­ре­ва­ги від за­сто­су­ва­н­ня без­во­дно­го амі­а­ку по­ля­га­ють у то­му, що вар­тість оди­ни­ці азо­ту у йо­го скла­ді на 28–30% мен­ша від та­кої са­мої кіль­ко­сті в гра­ну­льо­ва­них азо­тних до­бри­вах, ви­тра­ти на на­ван­та­жу­валь­но­ро­з­ван­та­жу­валь­ні ро­бо­ти в 10 ра­зів мен­ші про­ти амі­а­чної се­лі­три, ви­тра­ти пра­ці на 65–70% ниж­чі про­ти твер­дих до­брив.

Осо­бли­во­сті за­сто­су­ва­н­ня без­во­дно­го амі­а­ку по­ля­га­ють у не­об­хі­дно­сті йо­го збе­рі­га­н­ня й за­сто­су­ва­н­ня в міс­тко­стях із ви­со­ким атмо­сфер­ним ти­ском. Опти­маль­ні

по­ка­зни­ки во­ло­го­сті ґрун­ту за вне­се­н­ня без­во­дно­го амі­а­ку ста­нов­лять: для су­пі­ща­них ґрун­тів — 16–18%, лег­ко­су­глин­ко­вих — 20–22, важ­ко­су­глин­ко­вих — 24–26, гли­ни­стих — 26–28%. Опти­маль­на гли­би­на за­гор­та­н­ня до­брив із ме­тою за­по­бі­га­н­ня ви­трат азо­ту: для су­пі­ща­них ґрун­тів — 16–20 см, лег­ко­су­глин­ко­вих — 12–16, се­ре­дніх і важ­ких су­глин­ків — 10–12 см.

Без­во­дний амі­ак мо­жна вно­си­ти від ран­ньої ве­сни до гли­бо­кої осе­ні за по­зи­тив­них тем­пе­ра­тур по­ві­тря й ґрун­ту — в пе­ре­д­по­сів­ну куль­ти­ва­цію, ко­ре­не­ве піджив­ле­н­ня й осін­ній основ­ний обро­бі­ток ґрун­ту. Мо­жли­ві втра­ти амі­а­ку за вне­се­н­ня до­брив у пе­ре­су­ше­ний і пе­ре­зво­ло­же­ний ґрунт. За вне­се­н­ня без­во­дно­го амі­а­ку в та­кий ґрунт і на ва­пно­ва­них зем­лях гли­би­ну за­гор­та­н­ня до­брив збіль­шу­ють на 3–5 см.

По­бо­ю­ва­н­ня ви­ро­бни­ків що­до втра­ти гу­му­су за си­сте­ма­ти­чно­го вне­се­н­ня без­во­дно­го амі­а­ку без­під­став­ні за умо­ви вне­се­н­ня по­мір­них доз до­брив у кіль­ко­сті від 40 до 90 кг/га N. У пер­ші дні пі­сля йо­го вне­се­н­ня жит­тє­ді­яль­ність ні­три­фі­ка­цій­них ба­кте­рій при­гні­чу­є­ться, а вже че­рез 3–5 днів чи­сель­ність ні­три­фі­ка­то­рів від­нов­лю­є­ться до по­пе­ре­дньо­го рів­ня, а на 10-й день зро­стає у 6–25 ра­зів. Про­це­си ні­три­фі­ка­ції ін­тен­си­фі­ку­ю­ться між 3–4 і 8 ти­жня­ми пі­сля вне­се­н­ня до­бри­ва. За ви­со­ких доз (180–300 кг/га N) від­бу­ва­є­ться галь­му­ва­н­ня мі­кро­біо­ло­гі­чних про­це­сів, кіль­кість стре­пто­мі­це­тів і мі­кро­мі­це­тів зни­жу­є­ться у 1,5–2 ра­зи й різ­ко зро­ста­ють про­це­си де­ні­три­фі­ка­ції, що спри­чи­няє не­про­ду­ктив­ні втра­ти азо­ту.

Без­во­дний амі­ак має лу­жну ре­а­кцію, і за йо­го вне­се­н­ня від­бу­ва­є­ться тим­ча­со­ве під­лу­же­н­ня ґрун­то­во­го роз­чи­ну. За транс­фор­ма­ції амо­нію в ніт­ра­тну фор­му від­бу­ва­є­ться по­сту- по­ве під­ки­сле­н­ня ґрун­то­во­го роз­чи­ну, яке на­бу­ває ви­хі­дно­го рів­ня на гли­би­ні вне­се­н­ня до­брив че­рез 7–16 ти­жнів. За три­ва­ло­го вне­се­н­ня по­мір­них доз до­брив (60–90 кг/га N) оки­сно-від­нов­ний по­тен­ці­ал не за­знає істо­тних змін. За вне­се­н­ня ви­со­ких доз без­во­дно­го амі­а­ку (180–300 кг/га N) від­бу­ва­є­ться змі­на ре­а­кції ґрун­то­во­го роз­чи­ну на 10–16%.

Амі­а­чна во­да

Амі­а­чна во­да — роз­чин син­те­ти­чно­го амі­а­ку у во­ді з умі­стом азо­ту 20–21%. Во­на має не­ви­со­кий тиск па­рів (0,15 атм. за тем­пе­ра­ту­ри +40 °С), не руй­нує чор­них ме­та­лів, за­мер­зає за тем­пе­ра­ту­ри –33 °С.

Амі­а­чну во­ду транс­пор­ту­ють у гер­ме­ти­чних ре­зер­ву­а­рах із не­ви­со­ким ти­ском (0,4 атм.). По­рів­ня­но з рід­ким амі­а­ком по­во­дже­н­ня з амі­а­чною во­дою про­сті­ше й без­пе­чні­ше, про­те у зв’яз­ку з низь­кою кон­цен­тра­ці­єю амі­а­ку зро­ста­ють транс­порт­ні ви­тра­ти. Гли­би­на за­гор­та­н­ня амі­а­чної во­ди, опти­маль­ні до­зи (за вмі­стом азо­ту), стро­ки й спосо­би вне­се­н­ня від­по­від­а­ють ви­мо­гам що­до без­во­дно­го амі­а­ку. За вне­се­н­ня амі­а­чної во­ди ло­каль­но від­стань між со­шни­ка­ми має бу­ти не мен­шою за 20–25 см, а за ко­ре­не­во­го піджив­ле­н­ня її вно­сять у се­ре­ди­ну між­рядь на від­ста­ні 15–20 см від ряд­ків. Вар­тість оди­ни­ці азо­ту в амі­а­чній во­ді біль­ше ніж на 30% мен­ша про­ти гра­ну­льо­ва­них форм азо­тних до­брив.

Кар­ба­мі­до-амі­а­чна су­міш (КАС)

КАС — су­міш роз­чи­нів амі­а­чної се­лі­три й кар­ба­мі­ду з умі­стом до 28–32% азо­ту.

Оди­ни­ця азо­ту на 30–40% де­шев­ша від гра­ну­льо­ва­них азо­тних до­брив. Транс­пор­ту­ва­н­ня, збе­рі­га­н­ня й уне­се­н­ня ана­ло­гі­чне ви­мо­гам до рід­ких ком­пле­ксних до­брив

(РКД). КАС мо­жна вно­си­ти по­верх­не­вим спосо­бом за до­по­мо­гою штан­го­вих опри­ску­ва­чів, а та­кож КАС є цін­ним до­бри­вом для ло­каль­но­го вне­се­н­ня й по­за­ко­ре­не­во­го піджив­ле­н­ня ро­слин. Ра­зо­ва до­за азо­ту для ве­сня­но­го піджив­ле­н­ня за від­нов­ле­н­ня ве­ге­та­ції ста­но­вить 30–60 кг/га азо­ту, на час ви­хо­ду ро­слин у труб­ку (IV етап ор­га­но­ге­не­зу) — 20–30 кг/га азо­ту. За роз­ве­де­н­ня во­дою ви­тра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну ста­нов­лять 200–300 кг/га во­ди.

Азо­тно-фо­сфор­но-ка­лій­ні су­мі­ші на осно­ві КАС одер­жу­ють шля­хом змі­шу­ва­н­ня во­ди з рід­ки­ми ком­пле­ксни­ми до­бри­ва­ми 10-28-0, ка­лі­єм хло­ри­стим і се­чо­ви­ною. Для роз­чи­не­н­ня твер­дих ви­хі­дних ком­по­нен­тів во­ду пі­ді­грі­ва­ють до тем­пе­ра­ту­ри +70 °С. Для ста­бі­лі­за­ції су­спен­зії у роз­чин до­да­ють у кіль­ко­сті 1–3% бен­то­ні­то­ву гли­ну, фо­сфо­гіпс або су­пер­фо­сфат.

За­сто­су­ва­н­ня мі­кро­еле­мен­тів

В Укра­ї­ні най­біль­шим є де­фі­цит бо­ру, мо­лі­бде­ну, мі­ді, цин­ку та ко­баль­ту. Біль­ше по­тре­бу­ють уне­се­н­ня мі­кро­еле­мен­тів бі­дні за по­ка­зни­ка­ми ро­дю­чо­сті ґрун­ти По­ліс­ся. Весь на­бір мі­кро­еле­мен­тів, але на мен­ших пло­щах по­трі­бен і для ґрун­тів Лі­со­сте­пу. Ґрун­то­вий по­крив Сте­пу до­ста­тньо за­без­пе­че­ний мо­лі­бде­ном, мід­дю, ко­баль­том, ва­ло­ви­ми фор­ма­ми мар­ган­цю, але на окре­мих від­мі­нах ґрун­ту цей еле­мент у ру­хо­мих фор­мах в де­фі­ци­ті або зв’яза­ний у важ­ко­роз­чин­ні спо­лу­ки. У Сте­пу зна­чні пло­щі (33%) по­тре­бу­ють вне­се­н­ня бо­ру. За­без­пе­че­ність ґрун­тів цин­ком ще по­тре­бує уто­чне­н­ня, адже цей еле­мент є су­пу­тни­ком ан­тро­по­ген­но­го за­бру­дне­н­ня, що осо­бли­во по­мі­тно в зо­ні Сте­пу, на­си­че­ній на­дмір­ною кіль­кі­стю про­ми­сло­вих під­при­ємств. По­тре­бу в мі­кро­до­бри­вах має від 34 до 80% ріл­лі.

Бор­ні до­бри­ва слід уно­си­ти за вмі­сту їх в ор­но­му ша­рі мен­ше ніж 0,1 мг/кг ґрун­ту. Брак мар­ган­цю спо­сте­рі­га­є­ться на зем­лях із ней­траль­ною або лу­жною ре­а­кці­єю ґрун­то­во­го роз­чи­ну. По­тре­ба в мо­лі­бде­ні ви­ни­кає за йо­го вмі­сту в ру­хо­мій фор­мі ниж­чо­му ніж 0,2 мг/кг ґрун­ту, а мі­дні до­бри­ва на ки­слих ґрун­тах — за вмі­сту мен­шо­го як 0,5 мг/кг, на ней­траль­них — 10 мг/кг ґрун­ту. Ком­пен­су­ва­ти брак мі­кро­еле­мен­тів у ґрун­ті мо­жна за до­по­мо­гою тра­ди­цій­них мі­кро­до­брив — бор­ної ки­сло­ти, мо­лі­бде­но­во­ки­сло­го амо­нію, сір­ча­но­ки­сло­го цин­ку, суль­фа­ту мар­ган­цю й ін. Ці до­бри­ва за­сто­со­ву­ють для оброб­ки на­сі­н­ня, у скла­ді мі­не­раль­них до­брив або у ви­гля­ді хе­ла­тних роз­чи­нів для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­ле­н­ня ро­слин.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.