Ме­то­дом спроб і по­ми­лок

16 черв­ня на Ми­ко­ла­їв­щи­ні від­був­ся ав­то­бу­сний тур, ор­га­ні­зо­ва­ний ві­до­мим фер­ме­ром, по­пу­ля­ри­за­то­ром ноу-тілл й агро­бло­ге­ром Ми­хай­лом Дра­ган­чу­ком

The Ukrainian Farmer - - Зміст - ЛЮДМИЛА МОРОЗОВА

Тур ноу-тілл Ми­хай­ла Дра­ган­чу­ка на Ми­ко­ла­їв­щи­ну зі­брав до 50 уча­сни­ків із 12 обла­стей Укра­ї­ни. З огля­ду на та­ке пред­став­ни­цтво мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що за­ці­кав­ле­ність те­хно­ло­гі­єю ну­льо­во­го обро­бі­тку ґрун­ту не вщу­хає. Ще один ви­сно­вок — гео­гра­фія при­хиль­ни­ків

ноу-тілл упев­не­но про­су­ва­є­ться на за­хід ра­зом зі змен­ше­н­ням рів­ня ґрун­то­во­го зво­ло­же­н­ня, по­сту­по­вою змі­ною меж клі­ма­ти­чних зон. Це під­твер­джує й ста­ти­сти­ка ту­ру: участь у ньо­му взя­ли не ли­ше фер­ме­ри з Пів­дня та Схо­ду, а й з Цен­траль­ної Укра­ї­ни та на­віть Чер­ні­ве­цької обла­сті: ви­яв­ля­є­ться, у їхньо­му ре­гіо­ні по­го­дні умо­ви на­ве­сні ду­же на­га­ду­ють пів­ден­ні, ко­ли пі­сля зи­ми різ­ко на­стає справ­жнє лі­то, а силь­ні ві­три у цей пе­рі­од швид­ко ви­ду­ва­ють во­ло­гу з верх­ньо­го ша­ру ґрун­ту.

Про­хо­див ноу-тілл тур по трьох го­спо­дар­ствах: ТОВ «ВВІ-агро», що в Бе­ре­зан­сько­му ра­йо­ні, ТОВ «Агро­ім­порт» і ТОВ «Кри­ни­чан­ське», що в Ми­ко­ла­їв­сько­му ра­йо­ні. Ко­жне із цих трьох го­спо­дарств має свої осо­бли­во­сті. У ТОВ «Агро­ім­порт» основ­ний акцент ро­блять на мо­жли­во­стях мо­дер­ні­за­ції для го­спо­дарств вжи­ва­них сі­ва­лок то­чно­го ви­сі­ву. А ось «ВВІ-агро» та «Кри­ни­чан­ське» мо­жна роз­гля­да­ти як два на­о­чних при­кла­ди спо­від­у­ва­н­ня рі­зної фі­ло­со­фії в ре­а­лі­за­ції ноу-тілл. Так, вла­сник «ВВІ-агро» Ан­дрій Че­чо­та ма­кси­маль­но за­сто­со­вує всі еле­мен­ти те­хно­ло­гії, щоб отри­ма­ти ма­кси­маль­ну вро- жай­ність. На­то­мість у ТОВ «Кри­ни­чан­ське» на пер­шо­му пла­ні — со­бі­вар­тість отри­ма­ної про­ду­кції, від­так тут ра­ху­ють ко­жну ко­пій­ку, перш ніж за­сто­су­ва­ти пев­ну те­хно­ло­гі­чну опе­ра­цію або про­дукт за­хи­сту.

Утім, не­зва­жа­ю­чи на роз­бі­жно­сті в під­хо­дах, оби­два го­спо­дар­ства є успі­шни­ми. Як у ко­жно­му з них до­ся­га­ють ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту? Са­мі фер­ме­ри ка­жуть, що єди­но­го ре­це­пта успі­ху не­має. На­то­мість ба­га­то є спроб і по­ми­лок, і зно­ву спроб. Адже на­вча­ти­ся тон­ко­щів те­хно­ло­гії ноу-тілл їм ні­де, хі­ба що один в одно­го.

– Усе про­сто: сім ра­зів від­мі­ряй — один раз від­ріж, — ка­же Ан­дрій Че­чо­та. — Най­кра­ще де­сять ра­зів по­ди­ви­ти­ся в ко­гось, перш ніж ку­пи­ти те­хні­ку, ухва­ли­ти рі­ше­н­ня що­до сі­во­змі­ни, на­віть два ро­ки на це ви­тра­ти­ти, ніж щось зро­би­ти. Зві­сно, не все мо­жна за­сто­су­ва­ти в се­бе, з де­ся­ти по­рад со­бі ві­зьмеш пів­по­ра­ди. В тих, хто пра­цює «по ну­лю», ко­жний рік ви­ни­ка­ють но­ві за­пи­та­н­ня. То­му ми по­стій­но в по­шу­ку.

Що ж, ду­ма­є­ться, на­ве­де­ні ниж­че пра­кти­ки ро­бо­ти в ноу-тілл цих двох го­спо­дарств ста­нуть у при­го­ді тим, хто за­ці­ка­вив­ся те­хно­ло­гі­єю.

Уро­жай­ність = при­бу­тко­вість

От­же, Ан­дрій Че­чо­та, в ми­ну­ло­му про­фе­сій­ний на­фто­вик, вій­сько­вий і юрист, фер­мер­ствує з 2002 ро­ку, за ну­льо­вою те­хно­ло­гі­єю пра­цює че­твер­тий се­зон. Ви­ро­щує ози­му пше­ни­цю, ячмінь, нут, со­ня­шник. Ін­тен­сив­но ви­ко­ри­сто­вує до­бри­ва, зокре­ма по­крив­ні куль­ту­ри на зе­ле­не до­бри­во, пре-

па­ра­ти за­хи­сту. На­при­клад, йо­го те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня ну­ту (уча­сни­ки ту­ру по­бу­ва­ли на одно­му з та­ких по­лів) пе­ред­ба­чає пі­сля зби­ра­н­ня по­пе­ре­дни­ка пше­ни­ці ви­сі­ва­н­ня су­мі­шки во­сьми по­крив­них ярих куль­тур з одно­ча­сним уне­се­н­ням суль­фо­а­мо­фо­су в нор­мі 200 кг/га. У фа­зу ви­ки­да­н­ня во­ло­ті по­крив­них куль­тур (сор­го й про­со) вно­сять глі­фо­сат — щоб за­по­біг­ти утво­рен­ню на­сі­н­ня. На­ве­сні бур’яни на по­лі фер­мер при­би­рає ме­три­бу­зи­ном, але роз­ді­ляє вне­се­н­ня пре­па­ра­ту на­двоє: пі­сля сів­би вно­сить йо­го як ґрун­то­вий у нор­мі 500 г/га, а по схо­дах — у нор­мі 200 г/га. У ре­зуль­та­ті та­кої те­хно­ло­гії сорт ну­ту Пам’ять оде­ської се­ле­кції то­рік вро­див по 16,8 ц/га.

На ін­тен­сив­ну те­хно­ло­гію до­бре від­гу­ку­є­ться пше­ни­ця — в се­ре­дньо­му вро­жай­ність ста­но­вить 50 ц/га. Утім, чи­ма­лу роль тут ві­ді­грає по­пе­ре­дник: так, ми­ну­ло­го ро­ку на одно­му по­лі пі­сля яро­го ячме­ню пше­ни­ця вро­ди­ла по 43 ц/га, на дру­го­му пі­сля па­ру, — 51 ц/га. Як ба­чи­мо, та­ка ста­ти­сти­ка, з одно­го бо­ку, під­твер­джує те­зу про па­ри як най­кра­щий по­пе­ре­дник із по­гля­ду во­ло­го­збе­ре­же­н­ня, з ін­шо­го — спро­сто­вує дум­ку ске­пти­ків ноу-тілл про ниж­чі вро­жаї за ці­єї те­хно­ло­гії. Адже для ба­га­тьох го­спо­дарств на­віть Цен­траль­ної Укра­ї­ни 50 ц/га пше­ни­ці — ба­жа­ний ре­зуль­тат.

До ре­чі, що­до збе­ре­же­н­ня во­ло­ги в ґрун­ті — ще один ці­ка­вий до­свід Ан­дрія Че­чо­ти.

Весь ози­мий клин у го­спо­дар­стві ви­ро­щу­ють тіль­ки за ра­ху­нок зи­мо­вої во­ло­ги. За­три­ма­ти її до­по­ма­гає ви­со­ка стер­ня по­пе­ре­дни­ка.

— Ми­ну­ло­го ро­ку я про­вів та­ке до­слі­дже­н­ня: ячмінь і про­со ко­сив зви­чай­ною жа­ткою, за­ли­ша­ю­чи стер­ню про­са зав­ви­шки до 10 см, ячме­ню — 35 см, а по­ле пше­ни­ці ко­сив очі­су­валь­ною жа­ткою, тоб­то там стер­ня бу­ла ма­кси­маль­но ви­со­кою. Ко­ли ви­пав сніг, на по­лі пі­сля про­са сні­жний по­крив був 8 см, на по­лі пі­сля ячме­ню — 25 см. А де про­йшла очі­су­валь­на жа­тка, весь сніг за­ли­шив­ся на по­лі, а це до 40 см. Річ у тім, що в нас сніг не па­дає вер­ти­каль­но — силь­ний ві­тер йо­го ви­ду­ває май­же до лі­со­сму­ги.

І тіль­ки ви­со­ка стер­ня мо­же йо­го за­три­ма­ти.

А отри­ма­ти та­ку стер­ню мо­жна тіль­ки за до­по­мо­гою очі­су­валь­ної жа­тки.

У прі­о­ри­те­ті — со­бі­вар­тість

У ТОВ «Кри­ни­чан­ське», де до­три­му­ю­ться пра­ви­ла «мен­ше ви­трат — ви­щий при­бу­ток», за те­хно­ло­гі­єю ноу-тілл пра­цю­ють 6 ро­ків. До­по­ма­гає вті­лю­ва­ти в жи­т­тя цей прин­цип ав­стра­лій­ський аграр­ний кон­суль­тант Ло­у­ренс Рі­чмонд. На жаль, під час на­шо­го ту­ру йо­го не бу­ло в Укра­ї­ні, тож до­сві­дом ро­бо­ти ді­лив­ся го­лов­ний агро­ном ТОВ «Кри­ни­чан­ське» Ві­та­лій Чор­ний. І на­сам­пе­ред зга­дав, як во­ни пе­ре­хо­ди­ли на но­ву для се­бе те­хно­ло­гію.

— Бу­ло стра­шно по­чи­на­ти пра­цю­ва­ти в ноу-тілл: пі­сля­жнив­ні реш­тки со­ня­шни­ку сто­ять по по­яс, у по­лі бур’ян, а ме­ні ка­жуть — сій пше­ни­цю. Ду­маю, не ко­жний агро­ном міг на та­ке зва­жи­ти­ся. До ре­чі, ра­ні­ше ми пе­ре­би­ва­ли со­ня­шни­ко­ві сте­бла, а по­тім по­ча­ли ра­ху­ва­ти гро­ші — скіль­ки паль­но­го йде на муль­чу­ва­н­ня, на зар­пла­ту тра­кто­ри­сту. А зго­дом ви­тра­ча­ти­ся пе­ре­ста­ли — ре­зуль­тат нас вла­што­ву­вав. Тим біль­ше, що на вро­жай­но­сті осо­бли­во це не по­зна­ча­ло­ся, але ви­трат і ро­бо­ти ста­ло мен­ше.

Осо­бли­во­го пе­ре­хі­дно­го пе­рі­о­ду до но­у­тілл у го­спо­дар­стві не бу­ло, адже до цьо­го чо­ти­ри ро­ки тут пра­кти­ку­ва­ли мі­ні­маль­ний обро­бі­ток, оран­ки не за­сто­со­ву­ва­ли по­над 10 ро­ків, ли­ше гли­бо­ке роз­пу­ше­н­ня. Єди­на осо­бли­вість: пе­ред сів­бою пше­ни­ці вне­сли «гри­му­чу су­міш» гер­бі­ци­дів: пен­ді­ме­та­лін (2 л/га), глі­фо­сат (2 л/га), окси­флу­ор­фен

(0,075 л/га) та три­а­суль­фу­рон (30 г/га). При­чо­му нор­ма остан­ньо­го пре­па­ра­ту бу­ла за­ви­ще­на втри­чі від ре­ко­мен­до­ва­ної. Зві­сно, та­ка су­міш має пі­сля­дію, пі­сля неї мо­жна сі­я­ти тіль­ки пше­ни­цю. То­му в пер­ших два ро­ки в «Кри­ни­чан­сько­му» ви­ро­щу­ва­ли пше­ни­цю по пше­ни­ці.

За­га­лом у го­спо­дар­стві до­три­му­ю­ться та­кої сі­во­змі­ни: пше­ни­ця — пше­ни­ця або єв­ро­лай­тин­го­вий со­ня­шник — пше­ни­ця — льон олій­ний — со­ня­шник — го­рох. До­бри­ва та пре­па­ра­ти за­хи­сту за­сто­со­ву­ють по мі­ні­му­му: на­при­клад, по со­ня­шни­ку фун­гі­ци­да­ми не пра­цю­ють, хоч хво­ро­би й про­яв­ля­ю­ться — вва­жа­ють, що фі­нан­со­вих зби­тків во­ни зав­да­ють мен­ше, ніж ви­тра­ти на фун­гі­цид. За­хист пше­ни­ці за­зви­чай пе­ред­ба­чає одну ін­се­кти­ци­дну оброб­ку по ко­ло­су та одну фун­гі­ци­дну — по пра­пор­це­во­му лис­тку, а та­кож зни­ще­н­ня бур’янів. Однак на ви­пе­ре­дже­н­ня тут не пра­цю­ють: за­ле­жно від си­ту­а­ції на по­лі в си­сте­му за­хи­сту вно­сять ко­ре­кти­ви (на­при­клад, цьо­го ро­ку та­кож від­мо­ви­ли­ся від за­сто­су­ва­н­ня фун­гі­ци­ду). Утім, як і Ан­дрій Че­чо­та, в го­спо­дар­стві не еко­ном­лять на які­сно­му про­труй­ни­ку для всіх куль­тур, при­чо­му ін­се­кто-фун­гі­ци­дно­му.

А от на до­бри­вах мо­жуть за­оща­ди­ти: во­се­ни вно­сять 50 кг амо­фо­су, на­ве­сні — кар­ба­мід у нор­мі 75 кг/га у д. р. Оби­ра­ють са­ме кар­ба­мід, не­зва­жа­ю­чи на те, що він де­що пі­зні­ше роз­кла­да­є­ться, бо це най­де­шев­ша ді­ю­ча ре­чо­ви­на азо­ту. В ре­зуль­та­ті та­кої оща­дли­вої те­хно­ло­гії пі­сля со­ня­шни­ку отри­му­ють 3 т/га пше­ни­ці, пше­ни­ця по пше­ни­ці дає не мен­ше як 4 т/га. Со­ня­шник два остан­ніх ро­ки вро­див по 18 і 16 ц/га. Ма­буть, Ан­дрій Че­чо­та, по­чув­ши та­кі по­ка­зни­ки, де­що ске­пти­чно по­смі­хнув­ся б, але для «Кри­ни­чан­сько­го» ва­жли­ві­шою є рен­та­бель­ність, а не вро­жай­ність. Утім, як ствер­джує Ві­та­лій Чор­ний, по­рів­ню­ю­чи з ра­ні­ше за­сто­со­ва­ною кла­си­чною си­сте­мою зем­ле­роб­ства, рі­зни­ця в уро­жай­но­сті не­ве­ли­ка, на­то­мість со­бі­вар­тість уро­жаю змен­ши­ла­ся.

– Що­до пше­ни­ці спів­від­но­ше­н­ня та­ке: ви­тра­ти 6,5 тис. грн/га — до­хід 9 тис. грн/га. Це за вро­жай­но­сті 3 т/га. По­ріг рен­та­бель­но­сті со­ня­шни­ку — пів­тон­ни. Про­те ми на­ма­га­є­мо­ся ви­ро­щу­ва­ти ви­со­ко­о­ле­ї­но­вий со­ня­шник — на ньо­го ці­на ви­ща, — ка­же Ві­та­лій Чор­ний. — Ми­ну­ло­го ро­ку ви­тра­ти на ви­ро­щу­ва­н­ня льо­ну ста­но­ви­ли 7 тис. грн/га, цьо­го ро­ку — мен­ше, бо ми не про­во­ди­ли ін­се­кти­ци­дну оброб­ку. А до­хід у се­ре­дньо­му — 15 тис. грн/га. Однак тре­ба вра­хо­ву­ва­ти, що льон — іде­аль­ний по­пе­ре­дник для пше­ни­ці, то­му ма­ти­ме­мо до­бав­ку на пше­ни­ці.

Про­стір для удо­ско­на­ле­н­ня

Но­у­тілль­ни­ки ка­жуть, що на від­мі­ну від агро­но­мів, які пра­кти­ку­ють тра­ди­цій­ну те­хно­ло­гію, во­ни охо­че ді­ля­ться один з одним ню­ан­са­ми те­хно­ло­гії. Адже во­ни не кон­ку­рен­ти, а одно­дум­ці, й з огля­ду на брак ін­фор­ма­ції тіль­ки та­ким чи­ном мо­жуть на­вчи­ти­ся пра­цю­ва­ти в ноу-тілл. От­же, й під час ту­ру пи­та­н­ня стро­ків, норм сів­би чи те­хні­чних рі­шень бу­ли у цен­трі

ува­ги. Як з’ясу­ва­ло­ся, по­при рі­зні під­хо­ди до еко­но­мі­ки ноу-тілл у від­ві­ду­ва­них го­спо­дар­ствах є чи­ма­ло спіль­но­го в те­хно­ло­гі­чних пи­та­н­нях.

На­при­клад, і Ан­дрій Че­чо­та, і Ві­та­лій Чор­ний схо­дя­ться на дум­ці, що по­сі­ви за те­хно­ло­гії ноу-тілл не по­трі­бно за­гу­щу­ва­ти. Від­так у «Кри­ни­чан­сько­му» сі­ють пше­ни­цю нор­мою 2,6–3 млн на­сі­нин/га, со­ня­шник — 45 тис. на­сі­нин/га, льон — 35–40 кг/га.

Стро­ки сів­би — пи­та­н­ня від­кри­те для ко­жно­го го­спо­дар­ства. В не­ста­біль­них клі­ма­ти­чних умо­вах Пів­дня під­хід до цьо­го уні­вер­саль­ний і про­стий: сі­я­ти то­ді, ко­ли мо­жна зай­ти в по­ле, не че­ка­ю­чи, до­ки тем­пе­ра­ту­ра ґрун­ту про­грі­є­ться до по­трі­бних гра­ду­сів, як то­го ре­ко­мен­ду­ють на­у­ков­ці.

– А чо­го че­ка­ти? — ди­ву­є­ться Ан­дрій Че­чо­та. — От цьо­го ро­ку в нас ве­сна за­кін­чи­ла­ся за 12 го­дин: у су­бо­ту вран­ці, ко­ли роз­та­нув сніг, не­мо­жли­во бу­ло про­їха­ти по­льо­ви­ми до­ро­га­ми, а в не­ді­лю вран­ці вже ні­чо­го не мо­жна бу­ло зро­би­ти із зем­лею, бо утво­ри­ла­ся кір­ка зав­тов­шки 4–5 см, на­віть під со­ло­мою. То­му для сів­би ярих ми тем­пе­ра­ту­ру ґрун­ту не мі­ря­є­мо: мо­жна за­хо­ди­ти — за­хо­ди­мо й сі­є­мо. Бо мо­жна до­че­ка­ти­ся, до­ки все ви­со­хне…

На­то­мість ози­ми­ну на­ма­га­ю­ться сі­я­ти в опти­маль­ні стро­ки — і че­ка­ють до­щу.

Пи­та­н­ня пе­ре­у­щіль­не­н­ня ґрун­ту — одне з клю­чо­вих для тих, хто по­чи­нає пра­цю­ва­ти в ноу-тілл. Ба­га­то хто не ви­три­мує та­ких ви­про­бу­вань і за­пу­скає в по­ле гли­бо­ко­роз­пу­шу­вач. До ре­чі, та­ка спо­ку­са з’яви­ла­ся і в одно­го з уча­сни­ків ту­ру, який уже три ро­ки пра­цює «по ну­лю». Як з’ясу­ва­ло­ся, ущіль­не­н­ня на по­лях цьо­го фер­ме­ра — це зваль­но-роз­валь­ні бо­ро­зни від бо­ро­ни, ко­лії від ку­ку­ру­дзо­зби­раль­но­го ком­бай­на, яким пра­цю­ва­ли у во­ло­гий рік. У цій си­ту­а­ції до­свід­че­ний но­у­тілль­ник Еду­ард Ро­мань­ков, ди­ре­ктор ТОВ «Со­юз-Спе­цте­хні­ка», по­ра­див

за­сто­со­ву­ва­ти ан­кер­ну сі­вал­ку, яка мо­же по­ру­ши­ти це ущіль­не­н­ня — на від­мі­ну від ди­ско­вої, яка ли­ше ко­пі­ює ре­льєф по­верх­ні.

За­га­лом же уні­вер­саль­на по­ра­да, як змен­ши­ти на­ван­та­же­н­ня на ґрунт — яко­мо­га мен­ше їзди­ти по­ля­ми. Це озна­чає не тіль­ки роз­ван­та­жу­ва­ти ком­байн на краю по­ля то­що. Ар­ген­тин­ці по­ра­ди­ли Ан­дрію Че­чо­ті ко­жний на­сту­пний про­хід сі­вал­кою ро­би­ти під ку­том 30 гра­ду­сів до по­пе­ре­дньо­го. То­му він по­чав сі­я­ти ячмінь по ді­а­го­на­лі до по­пе­ре­дни­ка — щоб зай­ве не то­пта­ти­ся на одно­му мі­сці.

Що ж до ін­шо­го дис­ку­сій­но­го пи­та­н­ня — ви­бо­ру сі­вал­ки, ан­кер­ної чи ди­ско­вої, то ко­жне рі­ше­н­ня має пра­во на жи­т­тя.

На­при­клад, Ан­дрій Че­чо­та пра­цює ди­ско­вою, в «Кри­ни­чан­сько­му» — ан­кер­ною. Ще кра­ще в го­спо­дар­стві ма­ти оби­дві. До то­го ж зав­жди мо­жна те­хні­ку удо­ско­на­ли­ти, як це зро­би­ли в го­спо­дар­стві Ві­та­лія Чор­но­го.

— У за­вод­ській ком­пле­кта­ції по­сів­но­го ком­пле­ксу Flexi-Coil сто­їть со­шник із ла­пою, але для ну­льо­вої те­хно­ло­гії нам та­ке не під­хо­дить, — роз­по­вів Ві­та­лій. — Ми ла­пу зня­ли, на­то­мість по­ста­ви­ли до­ло­то, во­но по­лег­шує про­цес ро­бо­ти й на­сін­нє­ве ло­же го­тує на­ба­га­то кра­ще, ко­ли є по­жнив­ні реш­тки.

Крім то­го, зня­ли за­вод­ські ко­тки, по­ста­ви­ли при­ко­чу­валь­не ко­ле­со окре­мо під ко­жний со­шник. Ці­єю сі­вал­кою ми сі­є­мо пше­ни­цю, ячмінь, льон, рі­пак, го­рох, на­віть со­ня­шник, хоч для цьо­го во­на на­че не­при­да­тна. Про­те го­лов­не, що для нас во­на ви­гі­дна.

За­кін­чи­ти цю ста­т­тю хо­ті­ло­ся б сло­ва­ми Еду­ар­да Ро­мань­ко­ва: «Те­хно­ло­гія ноу-тілл — це те­хно­ло­гія зем­ле­роб­ства. Тоб­то спер­шу тре­ба на­вчи­ти­ся „ро­би­ти” зем­лю, а то­ді вже на­вча­ти­ся ке­ру­ва­ти ро­сли­ною. Не че­кай­те кон­кре­тної ре­ко­мен­да­ції — ця те­хно­ло­гія при­му­шує ду­ма­ти».

Ан­дрій Че­чо­та

Очі­су­валь­на жа­тка

Удо­ско­на­ле­на сі­вал­ка

Ві­та­лій Чор­ний

Пше­ни­ця на ноу-тілл

Ячмінь по ді­а­го­на­лі

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.