Іму­ні­тет до шкі­дни­ка

Ви­ве­де­но сор­ти та лі­нії пше­ни­ці м’якої й три­ти­ка­ле ози­мих, ре­зи­стен­тних до кло­па шкі­дли­вої че­ре­па­шки на рів­ні фе­но­ти­пу

The Ukrainian Farmer - - Зміст - ВАЛЕНТИН МОСКАЛЕЦЬ, д-рс.-г. на­ук Ін­сти­тут са­дів­ни­цтва НААН Спі­вав­тор: Те­тя­на Москалець, д-р біол. на­ук

УХХІ ст. се­ред пи­тань за­хи­сту зер­но­вих куль­тур ози­мо­го кли­ну від шкі­дни­ків­фі­то­фа­гів усе ча­сті­ше звер­та­ють ува­гу на еко­ло­го-біо­це­но­ти­чну кон­це­пцію ада­птив­но­го зем­ле­роб­ства, яка пе­ред­ба­чає по­сту­по­вий пе­ре­хід до фор­му­ва­н­ня зба­лан­со­ва­них агро­еко­си­стем, у яких чи­сель­ність по­пу­ля­цій шкі­дли­вої біо­ти пе­ре­бу­ває під кон­тро­лем при­ро­дних ме­ха­ні­змів біо­це­но­ти­чної ре­гу­ля­ції.

Зо­на пе­рі­о­ди­чно­го ма­со­во­го роз­мно­же­н­ня кло­па шкі­дли­вої че­ре­па­шки — ра­йо­ни цен­траль­но­го та пів­ден­но-схі­дно­го Лі­со­сте­пу.

Однак ха­ра­ктер ди­на­мі­ки мі­гра­цій­них й осі­лих по­пу­ля­цій істо­тно рі­зни­ться, по-рі­зно­му про­яв­ля­є­ться і в пев­них еко­то­пах.

Шко­до­чин­ність

ків зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур, мо­же по­шко­джу­ва­ти та­кож про­со, ку­ку­ру­дзу й ди­кі зла­ки. Втра­ти вро­жаю пше­ни­ці від кло­пів за­ле­жать від ба­га­тьох при­чин: від кіль­ко­сті по­шко­дже­них ро­слин, щіль­но­сті сте­бло­стою, спів­від­но­ше­н­ня в ньо­му го­лов­них і бі­чних сте­бел, ета­пу зав­да­н­ня ушко­джень, за­па­сів по­жив­них ре­чо­вин і во­ло­ги в ор­но­му ша­рі ґрун­ту, по­го­дних умов, сор­то­вих осо­бли­во­стей, по­пе­ре­дни­ків, удо­бре­н­ня то­що.

По­сі­вам шко­дять як до­ро­слі кло­пи, так і ли­чин­ки 2–4 ві­ку. У зв’яз­ку із цим ви­ді­ля­ють два пе­рі­о­ди шко­до­чин­но­сті хлі­бно­го кло­па. Пер­ший пе­рі­од роз­по­чи­на­є­ться з пе­ре­зи­мів­лі та за­се­ле­н­ня шкі­дни­ком по­сі­вів ози­мих зер­но­вих куль­тур, які пе­ре­бу­ва­ють у фа­зі ку­щі­н­ня, а по­тім мі­гра­ції на схо­ди ярих зер­но­вих, де він по­шко­джує на­зем­ні ор­га­ни ро­слин, але най­біль­ше — сте­бло й ко­ло­ски пше­ни­ці, мен­шою мі­рою — жи­та, три­ти­ка­ле та ячме­ню, ма­ло — вів­са.

Клоп шкі­дли­ва че­ре­па­шка має ко­лю­чо­си­сний тип ро­то­во­го апа­ра­ту, яким зав­дає уко­ли най­ча­сті­ше бі­ля осно­ви верх­ньо­го між­ву­зля або ко­ло­са в ні­жні тка­ни­ни ро­слин, до яких по­стій­но над­хо­дять роз­чин­ні ву­гле­во­ди, амі­но­ки­сло­ти й во­да. Якщо по­шко­дже­н­ня зав­да­но в ран­ні фа­зи роз­ви­тку ро­слин (ку­щі­н­ня-труб­ку­ва­н­ня), то сте­бла ви­ще мі­сця уко­лу ба­га­то­ра­зо­во зги­на­ю­ться, ли­стя жов­тіє, ко­лос не утво­рю­є­ться. Якщо укол зро­бле­но в осно­ву ко­ло­са або якусь йо­го ча­сти­ну, при­пи­ня­є­ться роз­ви­ток зер­ні­вок і спо­сте­рі­га­є­ться пов­на або час­тко­ва бі­ло­ко­ло­си­ця (фо­то 2).

Дру­гий етап шко­до­чин­но­сті про­яв­ля­є­ться в пе­рі­од по­яви мо­ло­дих кло­пів на ко­ло­сках зер­но­вих куль­тур. Ли­чин­ка кло­па 2–4 ві­ку Клоп шкі­дли­ва че­ре­па­шка (фо­то 1) є одним із най­не­без­пе­чні­ших шкі­дни-

про­ко­лює зер­нів­ку й уво­дить у неї сли­ну, що мі­стить над­зви­чай­но актив­ні про­те­о­лі­ти­чні фер­мен­ти, які руй­ну­ють біл­ко­во-амі­ла­зний ком­плекс зер­на, пе­ре­во­дя­чи йо­го твер­ду кон­си­стен­цію в роз­чин­ну фор­му, при­да­тну для всмо­кту­ва­н­ня. У мі­сці уко­лу утво­рю­є­ться пля­ма бі­лу­ва­то­го за­барв­ле­н­ня з не­щіль­ним і кри­хким ен­до­спер­мом (фо­то 3).

Під впли­вом фер­мен­тів від­бу­ва­є­ться по­ру­ше­н­ня спів­від­но­ше­н­ня двох біл­ко­вих ком­по­нен­тів: глі­а­ди­ну й глю­те­ні­ну й, від­по­від­но, зни­же­н­ня яко­сті клей­ко­ви­ни, хлі­бо­пе­кар­ських вла­сти­во­стей, а та­кож ма­си та фор­ми зер­на, ма­си 1000 зе­рен.

Бі­о­еко­ло­гі­чний бар’єр про­ти че­ре­па­шки

Зро­зумі­ло, що для на­дій­но­го пла­но­во­го за­хи­сту по­сі­вів зер­но­вих куль­тур тре­ба за­сто­со­ву­ва­ти ці­лий ком­плекс на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­них за­хо­дів, який мі­стить опти­мі­за­цію сі­во­змін, уне­се­н­ня до­брив, упро­ва­дже­н­ня но­вих еле­мен­тів те­хно­ло­гій ви­ро­щу­ва­н­ня зер­но­вих куль­тур, за­сто­су­ва­н­ня ви­со­ко­ефе­ктив­них ін­се­кти­ци­дів і си­стем їх чер­гу­ва­н­ня, по­стій­ний мо­ні­то­ринг за чи­сель­ні­стю, щіль­ні­стю й роз­ви­тком шкі­дни­ка і облік йо­го по­тен­цій­ної шко­до­чин­но­сті. Най­ва­жли­ві­ший за­хід, який є най­ефе­ктив­ні­шим за еко­ло­гі­чні­стю та низь­кою со­бі­вар­ті­стю, — це впро­ва­дже­н­ня в стру­кту­ру по­сів­них площ ви­со­ко­про­ду­ктив­них й імун­них до шкі­дни­ків сор­тів, що ма­ють спе­ци­фі­чну ге­не­ти­чно за­крі­пле­ну нор­му ре­а­кції на дію не­спри­я­тли­вих чин­ни­ків дов­кі­л­ля зав­дя­ки ін­те­гро­ва­но­сті мор­фо­ло­гі­чних, он­то­ге­не­ти­чних, фі­зіо­ло­го­біо­хі­мі­чних і ін­ших вла­сти­во­стей ро­слин та їх зба­лан­со­ва­ної ре­а­лі­за­ції в ге­но­ти­пі, що за­га­лом є уні­вер­саль­ною біо­про­те­ктор­ною си­сте­мою ме­ха­ні­змів від шкі­дли­во­го впли­ву ен­то­мо­фі­то­фа­гів.

Ми до­слі­ди­ли то­ле­ран­тність рі­зних за фе­но­ти­пом і ге­но­ти­пом форм зер­но­вих куль­тур на вплив кло­па шкі­дли­вої че­ре­па­шки в умо­вах лі­со­сте­по­во­го (Ки­їв­ська обл.) и по­лі­сько-лі­со­сте­по­во­го (Чер­ні­гів­ська обл.) еко­то­пів і роз­ро­бле­ний спо­сіб змен­ше­н­ня па­ра­зи­тар­ної дії цьо­го шля­хом під­бо­ру сор­тів за сти­глі­стю та мор­фо-біо­ло­гі­чни­ми озна­ка­ми.

Уста­нов­ле­но, що для пше­ни­ці м’якої та три­ти­ка­ле ози­мих сла­бо­ймо­вір­ною для шкі­дни­ка еко­ні­шею є ран­ньо­сти­глі, ко­ро­тко­сте­бло­ві, ости­сті, щіль­но­ко­ло­сі сор­ти — по­рів­ня­но із се­ре­дньо­сти­гли­ми, се­ре­дньо­ро­сли­ми, ости­сти­ми й без­о­сти­ми, не­щіль­но­ко­ло­си­ми сор­та­ми. Та­кож до­слі­дже­но, що ран­ньо- та се­ре­дньо­ран­ні, ко­ро­тко­сте­бло­ві зер­но- й зер­но-кор­мо­ві сор­ти три­ти­ка­ле ози­мо­го єма­ло­спри­я­тли­вою еко­ло­гі­чною ні­шею для кло­па шкі­дли­вої че­ре­па­шки, як по­рів­ня­ти з пше­ни­цею м’якою. Це вка­зує на ва­жли­вість уве­де­н­ня чи під­три­ма­н­ня ці­єї куль­ту­ри в стру­кту­рі ози­мо­го кли­ну для га­ран­то­ва­но­го під­ви­ще­н­ня ва­ло­во­го збо­ру зер­на з ви­со­ки­ми хлі­бо­пе­кар­ськи­ми й на­сін­нє­ви­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми.

У ре­зуль­та­ті се­ле­кції пше­ни­ці м’якої й три­ти­ка­ле ози­мих ми ви­ве­ли сор­ти та лі­нії й па­ра­лель­но на осно­ві на­пра­цю­вань про­від­них уче­них про­ве­ли їх скри­нінг за ге­не­ти­чно де­тер­мі­но­ва­ни­ми мор­фо-

ло­гі­чни­ми, епі­ге­не­ти­чни­ми ме­ха­ні­зма­ми іму­но­ге­не­ти­чної си­сте­ми ро­слин, які зу­мов­лю­ють ре­зи­стен­тність до кло­па шкі­дли­вої че­ре­па­шки на рів­ні фе­но­ти­пу. Це та­кі сор­ти й лі­нії пше­ни­ці м’якої, як Арі­їв­ка, Юві­ва­та 60, КС 5, Л 41/95, Л 59/95, Зо­ря­на Но­сів­ська, Л 4639/96, КС 14; три­ти­ка­ле: Сла­ве­тне, Пше­ни­чне, Ча­ян, Ми­ро­но­сець (фо­то 4).

Та­ким чи­ном, но­вим ге­но­ти­пам пше­ни­ці м’якої та три­ти­ка­ле ози­мо­го вла­сти­ві та­кі ме­ха­ні­зми й па­ра­ме­три стій­ко­сті, як біо­ло­гі­чно-еко­ло­гі­чні бар’єри іму­но­ге­не­ти­чної си­сте­ми до кло­па шкі­дли­вої че­ре­па­шки: при­швид­ше­не про­хо­дже­н­ня ета­пів ор­га­но­ге­не­зу ро­слин, пов’яза­них зі шкі­дни­ка­ми, ви­со­ка фо­то­пе­рі­о­ди­чна чу­тли­вість, що за­без­пе­чує узго­дже­ність у про­сто­рі й ча­сі мор­фо­ло­гі­чно-фун­кціо­наль­них змін кло­па й ро­слин, щіль­ний ко­лос, ши­ро­кі яй­це­по­ді­бної фор­ми ко­ло­ско­ві й кві­тко­ві лу­ски, окса­ми­то­во-шер­стя­ний тип їх за­пу­ше­н­ня; гру­бі остю­ки або остю­ко­по­ді­бні ви­ро­сти.

Фо­то 1. Клоп шкі­дли­ва че­ре­па­шка

Фо­то 2. Про­яв бі­ло­ко­ло­си­ці на по­сі­вах пше­ни­ці під впли­вом кло­па шкі­дли­вої че­ре­па­шки

Фо­то 3. Озна­ки по­шко­дже­н­ня зер­но­вих куль­тур кло­пом шкі­дли­вою че­ре­па­шкою

* Ре­є­стрі сор­тів ро­слин Укра­ї­ни ** у Ре­є­стрі ге­но­ти­пів ген­бан­ку На­ціо­наль­но­го цен­тру ге­не­ти­чних ре­сур­сів ро­слин Укра­ї­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.