Ро­зум­на ді­а­гно­сти­ка

За­хво­рю­ва­н­ня сви­ней ста­ють ба­га­то­фа­ктор­ни­ми — за уча­сті як ба­кте­рій, так і ві­ру­сів. Це сут­тє­во ускла­днює їх роз­пі­зна­ва­н­ня та ді­а­гно­сти­ку

The Ukrainian Farmer - - Зміст - ОЛЕ­КСАНДР РОМАНОВ, не­за­ле­жний експерт зі здо­ров’я та бла­го­по­луч­чя сви­ней

Істо­ри­чно ді­а­гно­сти­ку зав­жди ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли для при­зна­че­н­ня лі­ку­ва­н­ня чи ор­га­ні­за­ції про­фі­ла­кти­чних за­хо­дів. Про­те сьо­го­дні ді­а­гно­сти­чні до­слі­дже­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ють у шир­шо­му кон­текс­ті, що не­ро­зрив­но пов’яза­но з біль­ші­стю про­це­сів у го­спо­дар­стві. Так, ді­а­гно­сти­ка на рів­ні ста­да по­трі­бна пе­ред за­ку­пів­лею/пе­ре­мі­ще­н­ням тва­рин і спер­ми, для ви­зна­че­н­ня тер­мі­нів ва­кци­на­ції та оцін­ки отри­ма­них ре­зуль­та­тів.

Ве­те­ри­нар­ні про­гра­ми, що спря­мо­ва­ні на ви­ко­рі­не­н­ня чи ре­гіо­наль­ний кон­троль де­яких за­хво­рю­вань (РРСС, хво­ро­ба Ау­є­скі, КЧС, АЧС), не­мо­жли­ві без ру­тин­них скри­нін­го­вих ді­а­гно­сти­чних до­слі­джень.

Вза­є­мо­дія спе­ці­а­лі­стів

У від­бо­рі зраз­ків для ді­а­гно­сти­чно­го до­слі­дже­н­ня го­лов­ну роль від­во­дять ве­те­ри­на­рам на мі­сцях, що без­по­се­ре­дньо від­по­від­а­ють за здо­ров’я ста­да, бо во­ни пер­ши­ми зу­стрі­ча­ю­ться із за­хво­рю­ва­н­ням, роз­пі­зна­ють і си­гна­лі­зу­ють про про­бле­му. Са­ме ве­те­ри­нар про­во­дить ді­а­гно­сти­чний роз­тин, оці­нює ма­кро­ско­пі­чні ура­же­н­ня й ухва­лює рі­ше­н­ня про ді­а­гно­сти­чні до­слі­дже­н­ня в ла­бо­ра­то­рії.

Про­те вза­є­мо­дія ве­те­ри­нар­них лі­ка­рів го­спо­дарств із фа­хів­ця­ми ла­бо­ра­то­рії та ве­те­ри­нар­ни­ми екс­пер­та­ми, на мій по­гляд, по­трі­бна для ство­ре­н­ня пла­ну ді­а­гно­сти­чних до­слі­джень (по­пе­ре­дньо­го, подаль­шо­го), ви­зна­че­н­ня ці­лей і вар­то­сті до­слі­дже­н­ня, а та­кож про­гно­зу­ва­н­ня ре­зуль­та­тів.

Су­ча­сні га­дже­ти й до­ступ до ін­тер­не­ту зна­чно спро­щу­ють обмін ін­фор­ма­ці­єю з про­бле­ми (ми мо­же­мо на­ді­сла­ти фо­то й ві­део ви­пад­ку, що став­ся), і це до­зво­ляє на­да­ти по­пе­ре­дні ре­ко­мен­да­ції та при­швид­ши­ти роз­слі­ду­ва­н­ня ви­пад­ку/про­бле­ми.

У ді­а­гно­сти­чній ла­бо­ра­то­рії мо­жуть на­да­ти цін­ну ін­фор­ма­цію про мо­жли­во­сті й обме­же­н­ня ді­а­гно­сти­ки то­го чи ін­шо­го за­хво­рю­ва­н­ня, допоможуть обра­ти ці­льо­ві ме­то­ди ді­а­гно­сти­ки, вка­за­ти на їх не­до­лі­ки та пе­ре­ва­ги, ви­зна­чи­ти тер­мі­ни отри­ма­н­ня ре­зуль­та­тів.

Ве­те­ри­нар­ні ек­спер­ти й кон­суль­тан­ти до­по­ма­га­ють оці­ни­ти про­бле­му, роз­ро­би­ти ді­а­гно­сти­чний план, ін­тер­пре­ту­ва­ти отри­ма­ні ре­зуль­та­ти й на­да­ти ре­ко­мен­да­ції що­до пер­вин­них і подаль­ших дій.

Ві­дбір зраз­ків для до­слі­дже­н­ня

Пе­ре­ва­жна біль­шість ла­бо­ра­то­рій во­ліє отри­му­ва­ти жи­вих тва­рин (або без­по­се­ре­дньо пі­сля за­ги­бе­лі) для від­бо­ру зраз­ків тка­нин для до­слі­дже­н­ня. Це про­ди­кто­ва­но тим, що тка­ни­ни (осо­бли­во ки­шків­ник і пе­чін­ка) швид­ко роз­кла­да­ю­ться пі­сля смер­ті чи ев­та­на­зії тва­ри­ни. В ла­бо­ра­то­рії зав­жди є до­свід­че­ний па­то­ло­го­ана­том, що від­бе­ре всі тка­ни­ни (не ли­ше з озна­ка­ми ура­жень) і за­без­пе­чить чи­сто­ту ма­те­рі­а­лу для до­слі­джень.

Якщо лі­кар вла­сно­руч від­би­рає та над­си­лає ма­те­рі­ал, слід до­три­му­ва­ти­ся та­ких кро­ків:

• зраз­ки від­би­ра­ють від кіль­кох сви­ней у го­стрій фа­зі, на по­ча­тку/се­ре­ди­ні клі­ні­чних про­я­вів за­хво­рю­ва­н­ня; ба­жа­но від не­лі­ко­ва­них тва­рин; це не ма­ють бу­ти хро­ні­чно хво­рі тва­ри­ни, що че­рез при­гні­че­н­ня іму­ні­те­ту мо­жуть бу­ти ін­фі­ко­ва­ні низ­кою вто­рин­них аген­тів, що за­плу­тує ін­тер­пре­та­цію;

• по­трі­бен пов­ний на­бір ор­га­нів, на­віть якщо по­пе­ре­дній ді­а­гноз не ви­кли­кає сум­ні­вів;

• по­чи­на­ють ві­дбір із ми­гда­ли­ків і лім­фа­ти­чних ву­злів (під­ще­ле­по­вих, ін­тра­тра­хе­аль­них);

• да­лі — зраз­ки ле­гень, сер­ця, гру­дної та пе­ри­кар­ді­аль­них рі­дин (за на­яв­но­сті); пам’ята­є­мо, що зраз­ки ле­гень від­би­ра­є­мо від 3–4 рі­зних ді­ля­нок;

• у че­рев­ній по­ро­жни­ні від­би­ра­ють зраз­ки пе­чін­ки, ни­рок, се­ле­зін­ки;

• зраз­ки ки­шків­ни­ка (обо­до­ва, слі­па та клу­бо­ва ки­шки) звіль­ня­ють від умі­сту й по­мі­ща­ють окре­мо від ін­ших ор­га­нів;

• го­лов­ний і спин­ний мо­зок; моз­ко­ва та су­гло­бо­ва рі­ди­ни;

• най­кра­ще ма­ти 2–3 на­бо­ри зраз­ків для рі­зних ти­пів до­слі­дже­н­ня: ба­кте­ріо­ло­гі­чне, ПЛР, гі­сто­па­то­ло­гі­чне то­що;

• на­бір для роз­ти­ну та від­бо­ру ма­те­рі­а­лу

(окре­мі міс­тко­сті для ор­га­нів та 1:10 роз­чин фор­ма­лі­ну для фі­кса­ції зраз­ків) спро­стить про­це­ду­ру від­бо­ру.

Ва­жли­во пам’ята­ти, що зраз­ки низь­кої яко­сті, по­мил­ки у від­бо­рі та транс­пор­ту­ван­ні зав­жди при­зво­ди­ти­муть до не­які­сних ре­зуль­та­тів до­слі­дже­н­ня (табл. 1).

Іно­ді ми зму­ше­ні до­слі­джу­ва­ти всіх тва­рин у по­пу­ля­ції (при вве­зен­ні тва­рин із-за кор­до­ну). Про­те фі­нан­со­ві обме­же­н­ня й обме­же­н­ня ча­су під­штов­ху­ють нас до те­сту­ва­н­ня ли­ше окре­мої гру­пи тва­рин, що ста­ти­сти­чно бу­де від­би­ва­ти здо­ров’я всьо­го ста­да (табл. 2).

У цьо­му ра­зі ми спо­ді­ва­є­мо­ся ви­яви­ти збу­дни­ка чи ан­ти­ті­ла пі­сля кон­та­кту з па­то­ге­ном, спи­ра­ю­чись на та­кі па­ра­ме­три:

• по­ши­ре­н­ня збу­дни­ка в ста­ді — пре­ва­лен­ція. Ча­сто за­хво­рю­ва­н­ня ви­ни­кає то­ді, ко­ли рі­вень по­ши­ре­н­ня ся­гає 10–15% тва­рин у ста­ді;

• рі­вень до­сто­вір­но­сті на­шо­го до­слі­дже­н­ня.

Для мо­ні­то­рин­гу за­хво­рю­вань 95% до­сто­вір­но­сті ре­зуль­та­тів до­слі­дже­н­ня вва­жа­ють прийня­тним;

• ро­змір по­пу­ля­ції тва­рин або ж кіль­кість по­го­лів’я на май­дан­чи­ку, що до­зво­ляє ви­зна­чи­ти кіль­кість тва­рин/зраз­ків для до­слі­дже­н­ня. Для біль­шо­сті го­спо­дарств (стад) діє та­ка фор­му­ла: при 10% по­ши­ре­н­ня збу­дни­ка в ста­ді та до­сто­вір­но­сті отри­ма­них ре­зуль­та­тів на рів­ні 95% ма­є­мо ві­ді­бра­ти 30 зраз­ків від по­пу­ля­ції.

Про­те слід за­зна­чи­ти, що го­спо­дар­ства — по­ста­чаль­ни­ки ге­не­ти­чно­го ма­те­рі­а­лу та спер­ми ма­ють при­скі­пли­ві­ше ста­ви­ти­ся до за­зна­че­них па­ра­ме­трів, бе­ру­чи за осно­ву рі­вень по­ши­ре­н­ня збу­дни­ка 2% та близь­ко 99% до­сто­вір­но­сті до­слі­дже­н­ня. Від­по­від­но до цьо­го кіль­кість зраз­ків для до­слі­дже­н­ня бу­де сут­тє­во збіль­ше­на: 200 зраз­ків.

Для збіль­ше­н­ня шан­сів на ви­яв­ле­н­ня по­зи­тив­них зраз­ків кров від­би­ра­ють від гру­пи тва­рин, що де­мон­стру­ють клі­ні­чні озна­ки (для ПЛР ана­лі­зу), та че­рез 3–4 ти­жні пі­сля клі­ні­чних про­я­вів (для се­ро­ло­гі­чних те­стів).

Ча­сто­та до­слі­джень та­кож впли­ває на успі­шне ви­яв­ле­н­ня збу­дни­ка в по­пу­ля­ції сви­ней.

Так, у ра­зі пі­до­зри на РРСС ін­фор­ма­тив­ні­шим бу­де до­слі­дже­н­ня 10 зраз­ків си­ро­ва­тки кро­ві що­мі­ся­ця, ніж 30–40 зраз­ків ко­жних 3–4 мі­ся­ці.

Аль­тер­на­тив­ні ме­то­ди від­бо­ру зраз­ків

Аль­тер­на­ти­вою ру­тин­но­го від­бо­ру зраз­ків си­ро­ва­тки кро­ві став ме­тод від­бо­ру кро­ві з ву­шної ве­ни. При цьо­му, під час за­бо­ру спер­ми, кра­пли­ну кро­ві з ву­шної ве­ни вти­ра­ють ва­тною па­ли­чкою чи све­бом. Та­кий ме­тод має хо­ро­ший рі­вень ко­ре­ля­ції зі зви­чай­ним від­бо­ром си­ро­ва­тки кро­ві для ви­яв­ле­н­ня ві­ру­су РРСС у ПЛР. Йо­го ча­сто ви­ко­ри­сто­ву­ють для ви­яв­ле­н­ня ран­ньої ві­ре­мії РРСС се­ред кну­рів-плі­дни­ків.

Но­со­ві маз­ки (све­би) ви­ко­ри­сто­ву­ють в основ­но­му для ви­яв­ле­н­ня ре­спі­ра­тор­них за­хво­рю­вань на кшталт гри­пу сви­ней, мі­ко­пла­зми, атро­фі­чно­го ри­ні­ту. Ві­дбір зраз­ків із но­са про­во­дять від сви­ней, що де­мон­стру­ють під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри, чха­ють і ка­шля­ють. Ро­змір ви­бір­ки у від­бо­рі но­со­вих маз­ків ана­ло­гі­чний то­му, що й у від­бо­рі зраз­ків си­ро­ва­тки кро­ві.

Ораль­ні рі­ди­ни — остан­нім ча­сом цей ме­тод усе біль­ше при­вер­тає ува­гу ве­те­ри­на­рів і спе­ці­а­лі­стів ла­бо­ра­то­рії. Пе­ре­лік збу­дни­ків і їх ан­ти­тіл, що мо­жна ви­яв­ля­ти з ораль­ної рі­ди­ни, ве­ли­че­зний (КЧС, ЦВС2, грип, РРСС то­що). Ме­тод осно­ва­но на прин­ци­пі збо­ру ораль­ної рі­ди­ни з ба­вов­ня­них мо­ту­зок, що 20–30 хви­лин по­жу­ва­ли сви­ні. До­ве­де­но, що за цей час близь­ко 75% сви­ней у стан­ку під­хо­ди­ли до мо­туз­ки, то­му він є пе­ре­ва­жним для об­сте­же­н­ня ве­ли­ких груп сви­ней за ко­ро­ткий про­мі­жок ча­су.

Одним із но­вих ме­то­дів до­слі­дже­н­ня є ме­тод до­слі­дже­н­ня не­о­на­таль­ної рі­ди­ни ме­то­дом ПЛР.

На бой­нях та м'ясо­ком­бі­на­тах є мо­жли­вість зби­ра­ти зраз­ки м'ясно­го со­ку, що та­кож ви­ко­ри­сто­ву­ють для ді­а­гно­сти­чних ці­лей.

Го­лов­ною ме­тою ді­а­гно­сти­чних до­слі­джень є за­по­бі­га­н­ня но­вим ви­пад­кам за­хво­рю­ва­н­ня чи по­тра­пля­н­ня но­вих збу­дни­ків у ста­да сви­ней, а та­кож кон­троль і спо­сте­ре­же­н­ня за на­яв­ни­ми за­хво­рю­ва­н­ня­ми/збу­дни­ка­ми. При цьо­му ру­тин­ні ла­бо­ра­тор­ні до­слі­дже­н­ня — епі­зоо­то­ло­гі­чний мо­ні­то­ринг ста­да, ма­ють ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня. Вва­жаю, що най­ближ­чим ча­сом бу­де зро­ста­ти кіль­кість та роз­мі­ри сви­но­го­спо­дарств, а за­хво­рю­ва­н­ня й ме­то­ди ді­а­гно­сти­ки бу­дуть ще скла­дні­ши­ми. Не слід за­бу­ва­ти й про вар­тість до­слі­джень. То­му вкрай ва­жли­во бу­ти впев­не­ни­ми в на­ле­жно­му ді­а­гно­сти­чно­му про­це­сі та пра­виль­ній ін­тер­пре­та­ції отри­ма­них ре­зуль­та­тів для ефе­ктив­но­го ке­ру­ва­н­ня здо­ров’ям тва­рин.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.