Стар­то­ва ла­кта­ція

The Ukrainian Farmer - - Зміст - До­слі­дже­но за­ле­жність до­ві­чної про­ду­ктив­но­сті сви­но­ма­ток від три­ва­ло­сті їхньої пер­шої ла­кта­ції СЕР­ГІЙ НАГОРНИЙ, канд. с.-г. на­ук, до­цент Хар­ків­ський НТУ сіль­сько­го го­спо­дар­ства іме­ні Пе­тра Ва­си­лен­ка

Ефе­ктив­ність ро­бо­ти сви­нар­ських ферм із за­кін­че­ним ци­клом ви­ро­бни­цтва на­сам­пе­ред за­ле­жить від кіль­ко­сті по­ро­сят, отри­ма­них від одні­єї сви­но­ма­тки на рік і про­тя­гом усьо­го її жи­т­тя, і на ці по­ка­зни­ки сут­тє­во впли­ває ін­тен­сив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня сви­но­ма­ток.

Ре­про­ду­ктив­ний цикл сви­но­ма­тки скла­да­є­ться з хо­ло­сто­го пе­рі­о­ду й умов­ної по­ро­сно­сті, яв­ної по­ро­сно­сті та під­си­сно­го пе­рі­о­ду, тер­мін яко­го мо­же ре­гу­лю­ва­ти лю­ди­на. Те­о­ре­ти­чно від­су­тність під­си­сно­го пе­рі­о­ду під­ви­щить ін­тен­сив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня сви­но­ма­ток, і це до­зво­ля­ють зро­би­ти су­ча­сні кор­мо­ві су­мі­ші для від­лу­че­них по­ро­сят. Однак по­трі­бен час, що ста­но­вить при­бли­зно 19 діб, на ін­во­лю­цію ста­те­вих ор­га­нів са­мої сви­но­ма­тки пі­сля опо­ро­су: во­на якщо й при­хо­дить у стан охо­ти, який на­стає че­рез 3–5 днів пі­сля опо­ро­су, але зви­чай­но ця охо­та не су­про­во­джу­є­ться ову­ля­ці­єю, тож за­плі­дне­н­ня за­зви­чай не від­бу­ва­є­ться. Пов­но­цін­на охо­та ви­ни­кає тіль­ки під кі­нець пер­шо­го мі­ся­ця ла­кта­ції, май­же по­ло­ви­на зі сви­но- ма­ток пе­ре­гу­лює, а в за­плі­дне­них тва­рин, якщо по­ро­сність по­єд­ну­є­ться з ла­кта­ці­єю близь­ко 30 днів, змен­шу­є­ться при­плід.

Осо­бли­вої ува­ги за­слу­го­ву­ють мо­ло­ді пе­ре­ві­рю­ва­ні сви­но­ма­тки, бо по­ро­сність і ла­кта­ція в не­зрі­ло­му ві­ці не­га­тив­но впли­ва­ють на ор­га­нізм са­мих сви­но­ма­ток, жи­ва ма­са яких в се­ре­дньо­му 140 кг, то­ді як основ­них — 220–230 кг.

Ре­тро­спе­ктив­ні об­сте­же­н­ня як пле­мін­но­го ре­про­ду­кто­ра, так і зо­ни про­ми­сло­во­го сви­но­ком­пле­ксу, свід­чать, що най­біль­ша кіль­кість по­ро­сят, що бу­ли від­лу­че­ні за жи­т­тя за­га­лом, при­па­дає на тих сви­но­ма­ток, у яких три­ва­лість пер­шої ла­кта­ції до­рів­ню­ва­ла 28 дням. Якщо взя­ти цю ве­ли­чи­ну за 100%, то в ра­зі від­су­тно­сті пер­шої ла­кта­ції цей най­сут­тє­ві­ший по­ка­зник до­ві­чної про­ду­ктив­но­сті зни­жу­є­ться май­же вдві­чі й ста­но­вить 61,6%.

При­бли­зно на то­му са­мо­му рів­ні (67,9%) зна­хо­ди­ться цей по­ка­зник, ко­ли три­ва­лість пер­шої ла­кта­ції до­ся­гає біо­ло­гі­чно­го ма­кси­му­му (60 діб). Іна­кше ка­жу­чи, за по­ка­зни­ком ві­длу­че­н­ня по­ро­сят за жи­т­тя пе­ре­ва­ги бу­ли на бо­ці сви­но­ма­ток, що

ма­ли три­ва­лість пер­шої ла­кта­ції в ме­жах 30 діб. Ці пе­ре­ва­ги скла­да­ли­ся зав­дя­ки ви­щій пло­дю­чо­сті тва­рин. Так, сви­но­ма­тки, пер­ша ла­кта­ція яких три­ва­ла 28 діб, на­ро­ди­ли за жи­т­тя най­біль­шу кіль­кість по­ро­сят (69,62±3,25 гол.). Най­мен­ші по­ка­зни­ки пло­дю­чо­сті за­фі­ксо­ва­но для сви­но­ма­ток, у яких вза­га­лі пер­ша ла­кта­ція бу­ла від­су­тня або до­ся­га­ла най­біль­шої ве­ли­чи­ни — 60 діб. Ці ре­зуль­та­ти не мо­жна по­ясни­ти ба­га­то­плі­дні­стю тва­рин. За ци­ми по­ка­зни­ка­ми сви­но­ма­тки, що ма­ли три­ва­лість ла­кта­ції від 0 до 60 діб, між со­бою ві­ро­гі­дно не від­рі­зня­ли­ся. В осно­ві фе­но­ме­ну сут­тє­во­го впли­ву три­ва­ло­сті пер­шої ла­кта­ції на до­ві­чну про­ду­ктив­ність сви­но­ма­ток ле­жить се­ре­дня кіль­кість опо­ро­сів, що бу­ли отри­ма­ні від сви­но­ма­тки за жи­т­тя. В ра­зі при­бли­зно одна­ко­вих зна­чень ба­га­то­плі­дно­сті й ве­ли­ко­плі­дно­сті цей по­ка­зник най­більш ре­льє­фно від­би­ває ін­тен­сив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня сви­но­ма­тки про­тя­гом її про­ду­ктив­но­го жи­т­тя. Так, са­ме за цим по­ка­зни­ком сви­но­ма­тки, що ма­ли пер­шу ла­кта­цію на рів­ні 28 діб, у ме­жах по­рів­ню­валь­них груп ха­ра­кте­ри­зу­ва­ли­ся най­ви­щи­ми ве­ли­чи­на­ми. Осо­бли­во тре­ба на­го­ло­си­ти, що най­мен­ша кіль­кість опо­ро­сів від сви­но­ма­тки за жи­т­тя отри­ма­но са­ме від тих тва­рин, у яких ла­кта­ція бу­ла від­су­тня (табл.).

То­му при­пу­ще­н­ня про по­зи­тив­ний вплив від­су­тно­сті пер­шої ла­кта­ції на до­ві­чну про­ду­ктив­ність сви­но­ма­тки екс­пе­ри­мен­таль­но не під­твер­дже­но. Во­дно­час

мо­жна ді­йти одно­зна­чно­го ви­снов­ку, що пер­ша ла­кта­ція є тим від­по­від­аль­ним пе­рі­о­дом, який сут­тє­во впли­ває на подаль­ше про­ду­ктив­не жи­т­тя тва­ри­ни.

Ви­хо­дя­чи з до­ві­чної про­ду­ктив­но­сті сви­но­ма­тки, три­ва­лість пер­шої ла­кта­ції до­ціль­но на­бли­зи­ти до 30 діб. Тоб­то най­ви­ща до­ві­чна про­ду­ктив­ність сви­но­ма­ток (до­ві­чна ба­га­то­плі­дність і кіль­кість по­ро­сят, від­лу­че­них за про­ду­ктив­не жи­т­тя) отри­ма­на в ра­зі, ко­ли три­ва­лість пер­шої ла­кта­ції на­бли­жа­ла­ся до 30 діб.

Обла­дна­н­ня для опо­ро­су

За­сто­су­ва­н­ня су­ча­сно­го те­хно­ло­гі­чно­го обла­дна­н­ня на всіх те­хно­ло­гі­чних діль­ни­цях із ви­ро­бни­цтва сви­ни­ни та­кож під­ви­щує рен­та­бель­ність її ви­ро­бни­цтва. Так, у ра­зі ви­ко­ри­ста­н­ня клі­тки-фі­кса­то­ра для сви­но­ма­тки в стан­ку для опо­ро­су (рис. 1) від­хід по­ро­сят від за­дав­лю­ва­н­ня сви­но­ма­ткою змен­шу­є­ться на 12%, по­рів­ню­ю­чи з її від­су­тні­стю. Цей ста­нок під­ня­то на ви­со­ту 550 мм над рів­нем під­ло­ги у при­мі­щен­ні для опо­ро­су й скла­да­є­ться зі сті­йок (1), жорс­тко пов’яза­них між со­бою бал­ка­ми (2), на які вста­нов­лю­є­ться бак для гною (6), на який укла­да­є­ться ча­вун­ний на­стил під сви­но­ма­тку (3) і пла­сти­ко­ва щі­лин­на ре­ші­тка (4) під по­ро­сят. Стін­ки бо­кса скла­да­ю­ться з па­не­лей ПВХ (5), за­крі­пле­них до ре­бер сті­нок. Ни­жня ча­сти­на ба­ка для гною че­рез па­тру­бок при­єд­ну­є­ться до са­мо­плив­ної си­сте­ми гно­є­ви­да­ле­н­ня (7).

У бокс на ба­ку та­кож вста­нов­лю­є­ться й ін­ше уста­тку­ва­н­ня: клі­тка-фі­кса­тор для сви­но­ма­тки (8), на­пу­вал­ки та го­дів­ни­ці для сви­но­ма­тки й по­ро­сят, а та­кож обла­дна­н­ня для пі­ді­грі­ву по­ро­сят (9).

Ця кон­стру­кція до­зво­ляє про­во­ди­ти по­ета­пно ро­бо­ти з ре­кон­стру­кції без по­ру­ше­н­ня й зу­пин­ки ви­ро­бни­чо­го про- це­су, а та­кож за­без­пе­чує най­кра­щі са­ні­тар­ні умо­ви: від­ве­де­н­ня гною про­во­ди­ти­ся раз на ти­ждень, тим са­мим ско­ро­че­но об­сяг ви­ді­ле­н­ня амі­а­ку та не­при­єм­но­го за­па­ху, кон­стру­кцію ви­ко­на­но у ви­гля­ді гні­зда, у яко­му від­су­тні про­тя­ги; по­ві­тря над­хо­дить із при­мі­ще­н­ня ма­то­чни­ка під ба­ка­ми, про­грі­ва­ю­чись, під­ні­ма­є­ться вго­ру: та­ким чи­ном за­без­пе­чу­є­ться ста­біль­на тем­пе­ра­ту­ра й при­плив сві­жо­го по­ві­тря.

На фер­мах і ком­пле­ксах бо­кси (рис. 2) за­зви­чай об’єд­ну­ють у гру­пи з одно­го або двох ря­дів. Основ­ною ви­мо­гою у ви­рі­шен­ні ва­рі­ан­та роз­та­шу­ва­н­ня клі­ток-фі­кса­то­рів сви­но­ма­тки є мо­жли­вість віль­но­го спо­сте­ре­же­н­ня за сви­но­ма­ткою під час опо­ро­су, її ста­те­ви­ми ор­га­на­ми та за лі­гвом по­ро­сят. Най­кра­щий огляд за­без­пе­чує дво­ря­дне роз­мі­ще­н­ня бо­ксів із роз­та­шу­ва­н­ням по­се­ре­ди­ні ро­бо­чих про­хо­дів для пе­ре­го­ну тва­рин. Сви­но­ма­тку мо­жна роз­та­шу­ва­ти впо­пе­рек або вздовж ро­бо­чо­го про­хо­ду. Пе­ре­ва­ги по­пе­ре­чно­го роз­та­шу­ва­н­ня по­ля­га­ють у то­му, що ко­ли сви­но­ма­тка сто­їть го­ло­вою до сті­ни, по­кра­щу­є­ться огляд із бо­ку про­хо­ду, а не­до­лі­ком — по­гір­ше­н­ня про­сте­же­н­ня са­ні­тар­но­го ста­ну го­дів­ни­ці. Та­кож ви­ни­ка­ють тру­дно­щі огля­ду лі­гва, якщо йо­го обла­дна­но кри­шкою. За по­здов­жньо­го роз­мі­ще­н­ня лі­гво на­бли­же­не до кор­мо­во­го про­хо­ду, че­рез що лег­ше кон­тро­лю­ва­ти тва­рин і про­сті­ше до­гля­да­ти за но­во­на­ро­дже­ни­ми по­ро­ся­та­ми, зру­чні­ше огля­ну­ти го­дів­ни­цю з ро­бо­чо­го про­хо­ду.

Рис. 2. Ва­рі­ан­ти роз­та­шу­ва­н­ня клі­ток-фі­кса­то­рів у стан­ках для опо­ро­су: 1 — щі­лин­на під­ло­га; 2 — клі­тка-фі­кса­тор сви­но­ма­тки; 3 — го­дів­ни­ця для по­ро­сят; 4 — ло­каль­ний обі­грів по­ро­сят; 5 — ро­бо­чий про­хід

Рис 1. Ста­нок для опо­ро­су

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.