Дан­ський при­клад

Ре­а­лії дан­сько­го та ві­тчи­зня­но­го сви­нар­ства рі­зня­ться не ли­ше за­галь­ним під­хо­дом, а й дер­жав­ною під­трим­кою га­лу­зі та за­лу­че­н­ням ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій

The Ukrainian Farmer - - Зміст - АН­ДРІЙ ПА­ЛІЙ, канд. с.-г. на­ук, до­цент Хар­ків­ський НТУ сіль­сько­го го­спо­дар­ства ім. П. Ва­си­лен­ка Спі­вав­тор: Ана­то­лій Па­лій, д-р вет. на­ук

Сви­нар­ство Да­нії — ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чна га­лузь сіль­сько­го го­спо­дар­ства, якій на­ле­жать лі­дер­ські по­зи­ції в еко­но­мі­ці кра­ї­ни (фо­то 1). У Да­нії пра­цює по­над 38 тис. ферм, близь­ко 10 млн жи­вих тва­рин що­рі­чно екс­пор­ту­ють у рі­зні кра­ї­ни сві­ту, 18 млн то­вар­них сви­ней іде на за­бій.

На які­сно но­вий рі­вень дан­ське сви­нар­ство ви­ве­ли дер­жав­на під­трим­ка, жорс­тке за­ко­но­дав­че ре­гу­лю­ва­н­ня й за­сто­су­ва­н­ня пе­ре­до­вих те­хно­ло­гій, зокре­ма — ге­не­ти­ки.

За рік на сви­но­ма­тку в Да­нії отри­му­ють 28–34 по­ро­ся­ти, до то­го ж се­ре­дній при­ріст на від­го­дів­лі до­ся­гає 1 кг. По­ряд із цим чверть дан­ських ви­ро­бни­ків сви­ни­ни отри­му­ють на рік не мен­ше як 30 по­ро­сят від сви­но­ма­тки.

Зна­чною осо­бли­ві­стю дан­сько­го ви­ро­бни­цтва сви­ни­ни, по­рів­ню­ю­чи з укра­їн­ським, є ви­со­кий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний рі­вень фер­ме­рів.

Ко­жен фер­мер зо­бов’яза­ний ма­ти від­по­від­ну осві­ту, ре­гу­ляр­но від­ві­ду­ва­ти на­вчаль­ні тре­нін­ги, під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цій­ний рі­вень і бу­ти чле­ном га­лу­зе­во­го об’єд­на­н­ня.

Біль­шість про­ду­кції фер­ме­ри Да­нії ку­пу­ють і про­да­ють че­рез ко­опе­ра­ти­ви. Ви­роб- ни­чі про­це­си все біль­ше ав­то­ма­ти­зу­ю­ться, і тра­ди­цій­на для Єв­ро­пи мо­дель сі­мей­них ферм усе ча­сті­ше за­мі­ню­є­ться на про­ми­сло­вий під­хід, тоб­то вла­сник фер­ми вже не є ви­ко­нав­цем — він на­ймає лю­дей.

У Да­нії є близь­ко 250 пле­мін­них цен­трів, які зо­бов’яза­ні ви­ко­ну­ва­ти всі ре­ко­мен­да­ції фа­хів­ців-кон­суль­тан­тів. Окрім пле­мін­них цен­трів у кра­ї­ні фун­кціо­нує 1,5 тис. пле­мін­них ферм. Сви­нар­ство Да­нії опі­ку­ють чо­ти­ри цен­траль­них дер­жав­них цен­три і двад­цять мі­сце­вих кон­троль­них стан­цій, фа­хів­ці яких оці­ню­ють сви­но­ма­ток і кну­рів пле­мін­них цен­трів.

Се­ред най­силь­ні­ших сто­рін дан­сько­го сви­нар­ства — ви­со­ко­про­ду­ктив­на ге­не­ти­ка та прин­цип під­хо­ду до го­дів­лі «чим кра­щий корм спо­жи­ва­ти­ме сви­но­ма­тка, тим біль­ше по­ро­сят у неї бу­де» (фо­то 2).

Пе­рі­од пе­ред за­плі­дне­н­ням сви­но­ма­ток ду­же від­по­від­аль­ний, і тва­ри­на в цей час по­вин­на по­чу­ва­ти­ся якнай­кра­ще. За кіль­ка днів до за­плі­дне­н­ня та че­рез 25 днів пі­сля ньо­го сви­но­ма­тку не обме­жу­ють у кор­мах, бо це спри­я­тли­во по­зна­ча­є­ться на зав’язу­ван­ні ве­ли­кої кіль­ко­сті ем­бріо­нів. З 25-го по 80-й день кіль­кість кор­мів обме­жу­ють, щоб тва­ри­на не за­жи­рі­ла й опо­рос був ускла­днень. Пі­сля цьо­го, в пе­рі­од актив­но­го роз­ви­тку ем­бріо­нів, кіль­кість кор­мів збіль­шу­ють, тва­ри­на їсть пра­кти­чно до­схо­чу. Це до­зво­ляє отри­ма­ти но­во­на­ро­дже­них по­ро­сят із се­ре­дньою ва­гою 1400–1600 г (фо­то 3).

Уче­ні до­ве­ли, що про­ду­ктив­ність сви­но­ма­тки ті­сно пов’яза­на з тим, скіль­ки во­на втра­ти­ла у ва­зі під час ла­кта­ції: чим мен­ше сху­дну­ла сви­но­ма­тка, тим біль­ше по­ро­сят при­ве­де на­сту­пно­го ра­зу. До то­го ж ін­тер­вал між від­лу­че­н­ням і за­плі­дне­н­ням істо­тно ско­ро­чу­є­ться.

Осо­бли­ву ува­гу дан­ці при­ді­ля­ють мо­ло­дня­ку, ви­ко­ри­сто­ву­ють ге­не­ти­чно за­кла­де­ні у тва­ри­нах да­ні в по­єд­нан­ні з те­хно­ло­гі­я­ми го­дів­лі. З одно­го бо­ку, корм має бу­ти сма­чним, швид­ко пе­ре­трав­лю­ва­ти­ся, з ін­шо­го — бу­ти зба­лан­со­ва­ним за амі­но­ки­сло­та­ми й енер­гі­єю.

Чим швид­ше по­ро­ся за­сво­їть корм, тим швид­ше зно­ву від­чує го­лод і, від­по­від­но, біль­ше з’їсть, що по­зна­чи­ться на се­ре­дньо­до­бо­вих при­ро­стах. На ета­пах від­го­дів­лі та ві­длу­че­н­ня на кор­ми йде 55–60% усіх ви­трат.

На дан­ських сви­но­фер­мах та­кож ре­тель­но сте­жать за тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом. Так, на ко­жну ви­ро­бни­чу та ві­ко­ву гру­пу ви­ра­ху­ва­ли свою опти­маль­ну тем­пе­ра­ту­ру. Для но­во­на­ро­дже­них по­ро­сят во­на ста­но­вить +30…+32 °С, для по­ро­сят у пе­рі­од ві­длу­че­н­ня +18…+24 °С, на від­го­дів­лі +15…+18 °С.

Не менш ва­жли­вий чин­ник — сві­тло.

У ден­ний час до­би сви­ні актив­ні­ші, во­ни біль­ше по­їда­ють кор­ми. Взим­ку, ко­ли сві­тло­вий день ко­ро­тший, на дан­ських сви­но­фер-

мах уста­нов­лю­ють шту­чне осві­тле­н­ня, щоб не по­ру­шу­ва­ти вста­нов­ле­ний ритм жи­т­тя тва­рин (фо­то 4).

Ве­ли­че­зну ува­гу при­ді­ля­ють яко­сті пи­тної во­ди — во­на має бу­ти і сма­чною, і які­сною. Дан­ці вва­жа­ють, що кіль­кість ви­пи­тої які­сної во­ди на­ба­га­то ва­жли­ві­ша, ніж кіль­кість спо­жи­то­го кор­му. Це сто­су­є­ться на­сам­пе­ред ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток, бо від кіль­ко­сті во­ди за­ле­жить кіль­кість мо­ло­ка та се­ре­дньо­до­бо­вий при­ріст під­си­сних по­ро­сят. На­при­клад, якщо в гні­зді 12–13 по­ро­сят і ла­кту­ю­ча сви­но­ма­тка спо­жи­ває до­ста­тню кіль­кість кор­мів, то во­ди на до­бу їй тре­ба ви­пи­ва­ти 50–55 л.

Ва­жли­вим у дан­сько­му свинарстві є вве­де­н­ня в дію си­сте­ми SPF (віль­на від спе­ци­фі­чних па­то­ге­нів). Ця си­сте­ма зо­бов’язує фер­ме­рів до­три­му­ва­ти­ся пев­них пра­вил кон­тро­лю епі­зоо­ти­чної си­ту­а­ції з ви­яв­ле­н­ня та кон­тро­лю за здо­ров’ям тва­рин, їх пе­ре­мі­ще­н­ням зі ста­да в ста­до. Вла­сник тва­рин по­ви­нен на­да­ва­ти де­кла­ра­цію про стан здо­ров’я та до­да­тко­ву ін­фор­ма­цію про ста­тус здо­ров’я тва­рин по­тен­цій­но­му по­ку­пце­ві. Так, го­спо­дар­ства, що ма­ють ста­тус SPF, пов­ні­стю віль­ні від де­яких основ­них хво­роб сви­ней: ен­зоо­ти­чної пнев­мо­нії, плев­ро­пнев­мо­нії, атро­фі­чно­го ри­ні­ту, ди­зен­те­рії сви­ней, ре­спі­ра­тор­но-ре­про­ду­ктив­но­го син­дро­му й ін.

Усі го­спо­дар­ства зі ста­ту­сом SPF по­ді­ле­но на три рів­ні без­пе­ки: чер­во­ний, си­ній і зе­ле­ний.

До чер­во­но­го рів­ня на­ле­жать пле­мін­ні го­спо­дар­ства, які роз­та­шо­ва­ні на від­ста­ні не мен­шій як 500 м від най­ближ­чої сви­но­фер­ми. Пле­мін­ний ма­те­рі­ал на за­мі­ну по­го­лів’я в го­спо­дар­ствах чер­во­но­го рів­ня за­ку­по­ву­ють з обов’яз­ко­вим ка­ран­ти­ном.

Си­ній рі­вень від­по­від­ає го­спо­дар­ствам, що ви­ро­щу­ють мо­ло­дняк на про­даж або спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на від­го­дів­лі сви­ней. Від­стань до су­сі­дньої фер­ми не має бу­ти мен­шою ніж 100 м. Тут тва­рин за­ку­по­ву­ють у го­спо­дар­ствах чер­во­но­го або си­ньо­го рів­нів, ка­ран­тин є не­о­бов’яз­ко­вим.

Го­спо­дар­ствам, які не за­ку­по­ву­ють мо­ло­дняк в ін­ших го­спо­дар­ствах, що ма­ють ста­тус SPF, i отри­му­ють по­го­лів’я із си­ньо­го рів­ня, на­да­но зе­ле­ний рі­вень без­пе­ки. Сви­но­фер­мі на­да­ють умов­ний ста­тус у ра­зі, якщо є пі­до­зра на ін­фе­кцій­ні за­хво­рю­ва­н­ня, від­хи­ле­н­ня від за­де­кла­ро­ва­но­го ста­ту­су здо­ров’я або від

ви­мог по­ло­жень SPF. У та­ко­му ра­зі вво­дя­ться тим­ча­со­ві обме­же­н­ня на про­даж тва­рин, мо­жли­ва й пов­на її зу­пин­ка.

Ва­жли­ве мі­сце в си­сте­мі SPF на­ле­жить і де­зін­фе­кцій­ній те­хно­ло­гії, що спря­мо­ва­на на зне­за­ра­же­н­ня мі­кро­фло­ри в дов­кіл­лі

(фо­то 5).

Хі­мі­чна про­ду­кція у ви­гля­ді силь­но­дій­них очи­сних за­со­бів і за­со­бів для де­зін­фе­кції ча­сто за­сто­со­ву­є­ться для за­по­бі­га­н­ня ви­ни­кнен­ню ін­фе­кції в ста­ді. Біль­шість із цих за­со­бів за рів­нем то­кси­чно­сті по­ді­ля­ють на та­кі гру­пи: corrosive (ко­ро­зій­ні), irritant (спри­чи­ня­ють мі­сце­ве по­дра­зне­н­ня), harmful (не­без­пе­чні для здо­ров’я). У ви­бо­рі дез­за­со­бу ве­ли­ку ува­гу та­кож при­ді­ля­ють спе­ктру ба­кте­ри­ци­дної дії пре­па­ра­ту що­до ба­кте­рій, ві­ру­сів, гри­бів, а та­кож со­бі­вар­то­сті оброб­ки 1 м² пло­щі при­мі­ще­н­ня з ура­ху­ва­н­ням ко­мер­цій­ної вар­то­сті де­зін­фе­ктан­ту.

На фер­мах Да­нії су­во­ро до­три­му­ю­ться пра­вил «12 го­дин». Де­пар­та­мент SPF уста­но­вив ви­мо­гу що­до мі­ні­маль­но­го ін­тер­ва­лу ча­су, про­тя­гом яко­го лю­ди­на, що від­ві­да­ла одну з ферм, не мо­же від­ві­да­ти ін­шу. Він до­рів­нює 12 го­ди­нам. Крім то­го, пра­ців­ни­ки го­спо­дар­ства й від­ві­ду­ва­чі зо­бов’яза­ні зав­жди пе­ре­одя­га­ти одяг, взу­т­тя й ми­ти ру­ки пі­сля від­ві­ду­ва­н­ня ін­шо­го го­спо­дар­ства. Іно­зем­ним від­ві­ду­ва­чам до­зво­ля­є­ться вхо­ди­ти все­ре­ди­ну ста­да не ра­ні­ше ніж че­рез 48 год пі­сля при­бу­т­тя в Да­нію. Вла­сник фер­ми зо­бов’яза­ний на­да­ва­ти від­ві­ду­ва­чам чо­бо­ти й ком­бі­не­зо­ни.

Це пов’яза­но з тим, що мі­кро­би, які зда­тні ви­кли­ка­ти хво­ро­би у сви­ней, про­ни­ка­ють у сви­нар­ни­ки че­рез чо­бо­ти пер­со­на­лу та від­ві­ду­ва­чів, їх одяг, во­лос­ся, шкі­ру й сли­зо­ву обо­лон­ку.

Єди­ною про­бле­мою дан­ських фер­ме­рів є брак зем­лі. Так, за­бо­ро­не­но бу­ду­ва­ти ком­пле­кси, якщо пе­ред тим не по­го­ди­ти це в усіх слу­жбах й ін­стан­ці­ях. Ко­ли лю­ди­на пла­нує ста­ти фер­ме­ром, во­на по­вин­на зі­бра­ти весь па­кет до­ку­мен­тів, щоб по­да­ти їх в ко­му­ни на отри­ма­н­ня до­зво­лу. Па­кет пе­ред­ба­чає на­пе­ред роз­пи­са­ний бі­знес-план із до­го­во­ра­ми (хто бу­де ути­лі­зу­ва­ти ви­ко­ри­ста­ні під час ін’єкцій гол­ки, ку­ди зби­ра­ю­ться ви­ки­да­ти гній, чи до­ста­тньо для цьо­го він має зем­лі).

Рі­ше­н­ня ухва­лять за­ле­жно від кіль­ко­сті зем­лі, яку має у вла­сно­сті або орен­дує фер­мер.

Фер­ме­ри та ве­ли­кі сіль­го­спви­ро­бни­ки Да­нії роз­гля­да­ють до­слі­дни­цьку про­гра­му як за­по­ру­ку вда­ло­го роз­ви­тку га­лу­зі в май­бу­тньо­му. Та­кі до­слі­дже­н­ня не ли­ше до­по­ма­га­ють по­кра­щу­ва­ти про­ду­ктив­ність пра­ці, а й до­зво­ля­ють під­ви­щу­ва­ти якість сви­ни­ни, що є не­змін­ним плюсом.

Ви­ро­бни­ки сьо­го­дні пра­гнуть від­по­від­а­ти сві­то­вим стан­дар­там не ли­ше за які­стю про­ду­кції, а й та­кож до­три­му­ва­ти­ся норм без­пе­ки, за­хи­сту дов­кі­л­ля та стан­дар­тів за­хи­сту тва­рин. А оскіль­ки на­прям до­слі­джень ви­зна­ча­є­ться пра­кти­чни­ми ці­ля­ми агра­рі­їв, ро­бо­та йде най­ефе­ктив­ні­ше, а не­об­хі­дна ін­фор­ма­ція до­хо­дить до фер­ме­рів у най­ко­ро­тші тер­мі­ни.

В Укра­ї­ні ж сви­но­ком­пле­кси зде­біль­шо­го є до­да­тко­вим бі­зне­сом. Існує ці­ла низ­ка при­чин по­га­них по­ка­зни­ків ві­тчи­зня­них сви­но­го­спо­дарств, та­ких як:

• низь­кий рі­вень знань і ком­пе­тен­ції спе­ці­а­лі­стів, що пра­цю­ють у го­спо­дар­ствах;

• го­дів­ля не­зба­лан­со­ва­ни­ми кор­ма­ми, на­сам­пе­ред на бі­лок;

• по­ру­ше­н­ня те­хно­ло­гії відтворення та від­го­дів­лі сви­ней;

• не­за­до­віль­ний опе­ра­тив­ний і бух­гал­тер­ський облі­ки;

• не­за­до­віль­на си­сте­ма збе­рі­га­н­ня кор­мів.

Ча­сто у свинарстві пра­цю­ють лю­ди, які не ма­ють від­по­від­ної осві­ти. Крім то­го, про­ра­ху­ва­ти сви­нар­ський бі­знес в Укра­ї­ні ду­же важ­ко, бо в еко­но­мі­ці над­то ве­ли­кі ри­зи­ки. Ре­аль­ний бі­знес-план скла­сти не­мо­жли­во, адже ці­ни на кор­мо­ву си­ро­ви­ну, енер­гію, ве­т­пре­па­ра­ти й про­ду­кцію не­ста­біль­ні.

Укра­ї­на має ма­те­рі­аль­ні й тру­до­ві ре­сур­си і мо­же в най­ближ­чі 3–5 ро­ків по­сі­сти одне з про­від­них місць у сві­ті з ефе­ктив­но­сті тва­рин­ни­цтва й на­сам­пе­ред сви­нар­ства. По­ряд із цим вхо­дже­н­ня до єв­ро­пей­сько­го про­сто­ру пов’яза­не з по­до­ла­н­ням у свинарстві низ­ки не­про­стих бар’єрів: еко­но­мі­чних, нор­ма­тив­но-пра­во­вих, со­ці­аль­них, пси­хо­ло­гі­чних.

То­му ін­те­гра­ція має від­бу­ва­ти­ся про­ду­ма­но, по­слі­дов­но, з ура­ху­ва­н­ням до­сві­ду ін­ших кра­їн, на під­ста­ві об’єктив­но­го оці­ню­ва­н­ня вну­трі­шньо­го по­тен­ці­а­лу та зов­ні­шніх пе­ред­умов. Подаль­ший роз­ви­ток га­лу­зі ви­ма­гає на­ла­го­дже­н­ня спів­пра­ці з вла­дою, зокре­ма для ви­рі­ше­н­ня ва­жли­вих пи­тань са­ні­тар­но­за­хи­сних зон, бла­го­по­луч­чя тва­рин й охо­ро­ни дов­кі­л­ля. В си­ту­а­ції, ко­ли змі­ни в за­ко­но­дав­стві від­бу­ва­ю­ться по­віль­но, га­лузь має са­ма роз­ши­ри­ти свій вплив — іні­ці­ю­ва­ти ро­бо­ту з роз­роб­ки стра­те­гії, кла­си­фі­ка­ції ферм, за­без­пе­че­н­ня біо­без­пе­ки, впро­ва­дже­н­ня на­ле­жних ве­те­ри­нар­них пра­ктик і стан­дар­тів для якнай­швид­шої ада­пта­ції до зна­чно ви­щих ви­мог сві­то­вих рин­ків і рин­ків кра­їн ЄС.

На ме­не­джмент під­при­ємств по­кла­да­є­ться від­по­від­аль­не зав­да­н­ня транс­фор­ма­ції ви­ро­бни­чо-збу­то­вих про­це­сів від­по­від­но до но­вих ви­щих ви­мог і ство­ре­н­ня ефе­ктив­но­го го­спо­дар­сько­го ме­ха­ні­зму, який за­без­пе­чить ви­со­кі по­ка­зни­ки яко­сті про­ду­кції, під­ви­щить еко­но­мі­чну ефе­ктив­ність і кон­ку­рен­то­зда­тність ді­яль­но­сті за­га­лом.

От­же, хо­ча по­тен­ці­ал сви­нар­ства в Укра­ї­ні до­сить ве­ли­кий, але че­рез за­ста­рі­лі ме­то­ди го­дів­лі й ви­ро­щу­ва­н­ня сви­ней, не­до­ско­на­лий ме­не­джмент у де­яких го­спо­дар­ствах або на­віть не­ба­жа­н­ня де­яких ке­рів­ни­ків до­кла­сти зу­силь, щоб змі­ни­ти си­ту­а­цію, він май­же не ре­а­лі­зу­є­ться.

Та є й ви­ро­бни­ки, які все ж на­ма­га­ю­ться змі­ни­ти си­ту­а­цію на кра­ще. Біль­шість із них зна­хо­дить ви­хід у спів­пра­ці із за­кор­дон­ни­ми фір­ма­ми, хо­ча ни­ні є мо­жли­вість роз­ро­бля­ти ефе­ктив­ні те­хно­ло­гії утри­ма­н­ня, об­слу­го­ву­ва­н­ня сви­ней, ви­ро­бля­ти до­сить ви­со­ко­які­сні кор­ми і в Укра­ї­ні.

На­віть та­кий по­верх­не­вий ана­ліз дан­сько­го сви­нар­ства дає від­чу­ти рі­зни­цю між на­шим і єв­ро­пей­ським рів­нем ці­єї га­лу­зі. От­же, є з ко­го бра­ти при­клад, є до чо­го пра­гну­ти.

Фо­то 2. Го­дів­ля сви­но­ма­ток за до­по­мо­гою ав­то­ма­ти­чної стан­ції

Фо­то 1. Сви­но­фер­ма Да­нії на 1000 сви­но­ма­ток

Фо­то 3. Но­во­на­ро­дже­ні по­ро­ся­та_ із се­ре­дньою ва­гою 1400–1600 г

Фо­то 5. Очи­ще­не та про­де­зін­фі­ко­ва­не при­мі­ще­н­ня для утри­ма­н­ня сви­но­ма­ток

Фо­то 4. Шту­чне осві­тле­н­ня на дан­ській сви­но­фер­мі

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.