Ла­ти­но­а­ме­ри­кан­ські орі­єн­ти­ри

Чим до­свід про­ве­де­н­ня зе­мель­них ре­форм у кра­ї­нах Ла­тин­ської Аме­ри­ки мо­же ста­ти по­вчаль­ним для Укра­ї­ни

The Ukrainian Farmer - - Аграрна політика - ВО­ЛО­ДИ­МИР КОЛЮБАКІН

Ре­фор­ми рин­ку сіль­сько­го­спо­дар­ських зе­мель у кра­ї­нах Ла­тин­ської Аме­ри­ки про­во­ди­ли­ся в рі­зний час і за рі­зних умов, що ви­зна­ча­ли­ся осо­бли­ві­стю ко­жної дер­жа­ви. По­при це бу­ли й спіль­ні про­бле­ми, при­та­ман­ні всім цим кра­ї­нам. Пе­ред­усім — не­рів­но­мір­ний роз­по­діл зем­лі між вла­сни­ка­ми й ко­ри­сту­ва­ча­ми.

У най­ро­з­ви­не­ні­шій кра­ї­ні ре­гіо­ну, Бра­зи­лії, 20% ріл­лі на­ле­жать 20 ла­ти­фун­ди­стам, а міль­йо­ни се­лян­ських ро­дин уза­га­лі не ма­ють вла­сних на­ді­лів. Так са­мо в Ар­ген­ти­ні: біль­ша ча­сти­на сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь у кра­ї­ні на­ле­жать не­чи­слен­ним ба­га­тим зем­ле­вла­сни­кам. Фа­кти­чно ли­ше во­ни мо­жуть про­да­ва­ти її один одно­му. Біль­шість на­се­ле­н­ня за­над­то бі­дна, аби бра­ти участь у ді­яль­но­сті цьо­го віль­но­го, але не­до­сту­пно­го для них рин­ку.

ції бу­ло ухва­ле­но низ­ку нор­ма­тив­них актів, що ре­гла­мен­ту­ва­ли умо­ви на­ді­ле­н­ня зем­лею без­зе­мель­но­го се­лян­ства або шля­хом при­му­со­во­го від­чу­же­н­ня ве­ли­кої ла­ти­фун­дист­ської вла­сно­сті (Ме­кси­ка й Пе­ру), або че­рез осво­є­н­ня не­зайня­тих зе­мель (Еква­дор і Бра­зи­лія).

У де­яких кра­ї­нах по­ло­же­н­ня зе­мель­ної ре­фор­ми на­віть до­да­но до кон­сти­ту­ції (Бра­зи­лія, Пе­ру, Ве­не­су­е­ла, Ме­кси­ка, Ко­лум­бія).

Без­зе­мель­ні про­ти ла­ти­фун­ди­стів

Осо­бли­во жорс­ткої фор­ми рух за зе­мель­ну ре­фор­му на­був у Бра­зи­лії. Су­спіль­ство пра­кти­чно ви­я­ви­ло­ся роз­ко­ло­тим нав­піл: з одно­го бо­ку — «Рух без­зе­мель­них се­лян» (це офі­цій­на на­зва), з ін­шо­го — ство­ре­не на про­ти­ва­гу їм об’єд­на­н­ня зем­ле­вла­сни­ків. Що­прав­да, сьо­го­дні це об’єд­на­н­ня че­рез су­спіль­ні про­те­сти ні­би­то при­пи­ни­ло існу­ва­н­ня, але на­справ­ді, за свід­че­н­ня­ми, діє й до­во­лі жор­сто­ко.

Го­стро­ти кон­флі­кту до­да­ло те, що ба­га­то хто із зем­ле­вла­сни­ків по­ча­ли зга­ня­ти се­лян з орен­до­ва­них ни­ми на­ді­лів і пе­ре­тво­рю­ва­ти

ці зем­лі на па­со­ви­ська, вва­жа­ю­чи тва­рин­ни­цтво більш при­бу­тко­вим, ніж ріль­ни­цтво — то­чні­сінь­ко, як в Ан­глії XVI–XIX ст. Те­пер тіль­ки на 14% сіль­го­сп­зе­мель ви­ро­щу­ють про­до­воль­чі куль­ту­ри, ще на 48% ви­па­са­ють ху­до­бу, ре­шта — пу­стує. Че­рез це ба­га­то се­лян ли­ши­ли­ся без за­со­бів існу­ва­н­ня.

На до­да­чу ла­ти­фун­ди­сти по­ча­ли за­хо­плю­ва­ти зем­лі, що тра­ди­цій­но на­ле­жа­ли ін­ді­ан­ським об­щи­нам. Без­зе­мель­ні се­ля­ни у від­по­відь са­мо­віль­но за­хо­плю­ва­ли фа­зен­ди й роз­би­ва­ли там на­ме­то­ві та­бо­ри: чи­сель­ність ме­шкан­ців тих та­бо­рів ся­га­ла до 90 тис. ро­дин. До­хо­ди­ло й до зброй­них кон­флі­ктів: пред­став­ни­ки Ру­ху без­зе­мель­них ствер­джу­ють, що з їхньо­го бо­ку за­ги­ну­ло вже по­над 1000 про­те­сту­валь­ни­ків.

До та­ко­го ста­ну при­зве­ла не­до­лу­га й по­ло­вин­ча­ста зе­мель­на ре­фор­ма, що вва­жа­є­ться най­гір­шою в усій Ла­тин­ській Аме­ри­ці. За зе­мель­ним ко­де­ксом Бра­зи­лії 1964 ро­ку зем­лі ла­ти­фун­дій мо­жна бу­ло екс­про­прі­ю­ва­ти для су­спіль­них по­треб, при­чо­му прі­о­ри­те­тно­му ви­лу­чен­ню під­ля­га­ли зем­лі, які не обро­бля­ли­ся. На­справ­ді ж екс­про­прі­а­ція за­че­пи­ла ба­га­то зе­мель, що пе­ре­бу­ва­ли в сіль­сько­го­спо­дар­сько­му обі­гу, що спри­чи­ни­ло чи­слен­ні су­до­ві по­зо­ви. Та­ким чи­ном, близь­ко 95% ви­лу­че­них зе­мель бу­ло по­вер­ну­то го­спо­да­рям.

І те­пер у Бра­зи­лії є 5 млн без­зе­мель­них, а отри­ма­ли зем­лю близь­ко 200 тис. се­лян. Во­дно­час по­над міль­йон ква­дра­тних кі­ло-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.