Ви­зна­чи­ти й уря­ту­ва­ти

Про­вів­ши своє­ча­сну осін­ню ді­а­гно­сти­ку по­сі­вів ози­мої пше­ни­ці, мо­жна ви­зна­чи­ти на­яв­ну про­бле­му та за­по­біг­ти май­бу­тній втра­ті вро­жаю

The Ukrainian Farmer - - Рослинництво - ОЛЕ­КСАНДР ПОЛЬОВИЙ

Ро­сли­ни ози­мої пше­ни­ці, як і біль­шість ро­слин на­шої пла­не­ти, для здо­ро­во­го ро­сту й роз­ви­тку по­тре­бу­ють на­яв­но­сті 16 еле­мен­тів жив­ле­н­ня, так зва­них «основ­них еле­мен­тів», ко­жен з яких ви­ко­нує пев­ну фун­кцію в про­це­сі жит­тє­ді­яль­но­сті.

Ко­жен еле­мент по­трі­бен у рі­зних кіль­ко­стях за­ле­жно від то­го, чи є він мо­біль­ним у ро­сли­ні та ґрун­ті. Ця ін­фор­ма­ція дав­но ві­до­ма і є у віль­но­му до­сту­пі у ви­гля­ді да­них про ви­нос на одну тон­ну зер­на. Зві­сно, кра­ще й пра­виль­ні­ше бу­де за­без­пе­чи­ти по­ле всі­ма не­об­хі­дни­ми еле­мен­та­ми жив­ле­н­ня, але на­віть у цьо­му ра­зі не­має жо­дної га­ран- тії, що на по­сі­вах ози­ми­ни не ви­ни­кнуть озна­ки яко­гось де­фі­ци­ту. Адже фер­ме­рам до­во­ди­ться пра­цю­ва­ти з та­ким скла­дним бу­фер­ним се­ре­до­ви­щем, як ґрунт, і з ча­сто не­пе­ре­дба­чу­ва­ни­ми по­го­дни­ми умо­ва­ми (мо­ро­зи, зли­ви, по­су­хи то­що). За та­ких умов ба­га­то еле­мен­тів жив­ле­н­ня мо­жуть ста­ти не­до­сту­пни­ми, ви­ми­ва­ю­чись чи зв’язу­ю­чись у не­до­сту­пні для ро­слин спо­лу­ки. Ду­же ва­жли­во на ран­ніх ета­пах про­я­ву будь-яко­го з де­фі­ци­тів за­фі­ксу­ва­ти та ви­зна­чи­ти, чо­го са­ме бра­кує ро­сли­ні та вжи­ти тер­мі­но­вих за­хо­дів шля­хом уне­се­н­ня не­об­хі­дних еле­мен­тів жив­ле­н­ня ме­то­дом, на­при­клад, лис­тко­вих обро­бок по­сі­вів. Зві­сно, най­кра­ще бу­ло б зда­ти зраз­ки ро­слин пі­сля пер­ших про­я­вів де­фі­ци­ту до ла­бо­ра­то­рії, що за на­яв­но­сті та­кої мо­жли­во­сті й тре­ба зро­би­ти. Про­те на отри­ма­н­ня кін­це­во­го ре­зуль­та­ту мо­же зна­до­би­ти­ся кіль­ка днів, то­ді як у ба­га­тьох ви­пад­ках ко­жна до­ба від­су­тно­сті не­об­хі­дних для ве­ге­та­ції ози­мої пше­ни­ці ре­чо­вин тя­гне за со­бою не­зво­ро­тні втра­ти як са­мо­го вро­жаю, так і йо­го яко­сті. То­му су­ча­сно­му фер­ме­ру про­сто не­об­хі­дно вмі­ти ві­зу­аль­но ви­зна­чи­ти про­бле­му та вча­сно зре­а­гу­ва­ти на неї.

Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи до­свід одра­зу двох за­кор­дон­них на­у­ко­вих аграр­них за­кла­дів — Уні­вер­си­те­ту Не­ва­ди й Аграр­но­го Уні­вер­си­те­ту За­хі­дної Ав­стра­лії, які на­ко­пи­чи­ли ве­ли­че­зні зна­н­ня з іден­ти­фі­ка­ції де­фі­ци­тів еле­мен­тів жив­ле­н­ня на ози­мій пше­ни­ці, ми озна­йо­ми­мо чи­та­чів зі спосо­ба­ми ві­зу­аль­но­го ви­зна­че­н­ня де­фі­ци­тів й осо­бли­во­стя­ми сим­пто­мів.

От­же, по­вер­не­мось до на­ших основ­них 16 еле­мен­тів жив­ле­н­ня, не­об­хі­дних для ро­сту ози­мої пше­ни­ці, які бу­ли ви­ді­ле­ні з-по­над 100 хі­мі­чних еле­мен­тів та­бли­ці Мен­де­лє­є­ва. Щоб еле­мент міг на­зи­ва­ти­ся основ­ним, він має від­по­від­а­ти та­ким кри­те­рі­ям:

• ро­сли­на не мо­же за­вер­ши­ти свій жит­тє­вий цикл (від на­сі­ни­ни до на­сі­ни­ни) без ньо­го;

• фун­кцію еле­мен­та не­мо­жли­во за­мі­ни­ти будь-яким ін­шим;

• цей еле­мент без­по­се­ре­дньо за­лу­че­но в ро­сті та роз­мно­жен­ні;

• без цьо­го еле­мен­та ро­сли­ни не ви­жи­вуть у при­ро­дно­му се­ре­до­ви­щі.

У США на­у­ков­ці вве­ли до цьо­го спи­ску та­кож і ні­кель, але в на­ших умо­вах це по­ки що не­акту­аль­но, бо не ви­зна­че­на ще чі­тка сим­пто­ма­ти­ка й не до­ве­де­но йо­го ва­жли­вість, та й ні­ке­лев­мі­сні до­бри­ва у нас зна­йти не­лег­ко.

Ко­жен зі зга­да­них ви­ще еле­мен­тів має свої осо­бли­ві сим­пто­ми де­фі­ци­ту, які дав­но за­фі­ксо­ва­ні й ви­зна­че­ні, але на­га­да­ти їх зов­сім не бу­де зай­вим.

Азот. Де­фі­цит азо­ту є най­по­ши­ре­ні­шим в усіх зер­но­вих куль­тур. Ро­сли­ни, що по­тер­па­ють від ці­єї про­бле­ми, є блі­ди­ми, як по­рів­ня­ти зі здо­ро­ви­ми, че­рез по­ру­ше­ний про­цес ви­ро­бни­цтва хло­ро­фі­лу. Осо­бли­ві­стю сим­пто­мів де­фі­ци­ту азо­ту є те, що він про­яв­ля­є­ться спо­ча­тку на ста­рих лис­тках, до то­го ж мо­ло­ді ще є де­я­кий час від­но­сно зе­ле­ни­ми. З ча­сом ста­рі лис­тки ста­ють усе жов­ті­ши­ми, по­рів­ню­ю­чи з мо­ло­ди­ми. Ще одні­єю осо­бли­ві­стю де­фі­ци­ту азо­ту на ози­мій пше­ни­ці є те, що не­кроз (пов­не від­ми­ра­н­ня) лис­тків не від­бу­ва­є­ться де­я­кий час на від­мі­ну від бра­ку фо­сфо­ру і ка­лію. На по­сі­ві май­же зав­жди про­яв­ля­є­ться че­рез по­яву жов­ту­ва­тих плям, які швид­ко по­ши­рю­ю­ться й з ча­сом усе по­ле стає жов­тим. Ви­рі­шу­є­ться вне­се­н­ням азо­тних до­брив у ніт­ра­тній фор­мі в ґрунт шля­хом роз­ки­да­н­ня, в ра­зі лис­тко­вих обро­бок ви­ко­ри­сто­ву­є­ться ли­ше азот в амі­дній фор­мі.

Фо­сфор. Де­фі­цит фо­сфо­ру осо­бли­во до­бре ви­дно на по­ча­тко­вих ста­ді­ях ве­ге­та­ції пше­ни­ці, ко­ли зни­жу­є­ться ін­тен­сив­ність ро­сту й тур­гор ро­слин. Ко­лір усіх лис­тків ро­слин із де­фі­ци­том фо­сфо­ру стає тем­но-зе­ле­но­го ко­льо­ру з не­зна­чною пля­ми­сті­стю ста­ро­го ли­стя. Кон­кре­тні сим­пто­ми по­чи­на­ю­ться са­ме зі ста­ро­го ли­стя, хло­роз по­чи­на­є­ться з кін­чи­ків лис­тків і пе­ре­мі­щу­є­ться до­ни­зу, осно­ва ж лис­тка, як і ра­ні­ше, за­ли­ша­є­ться зе­ле­ною. На від­мі­ну від де­фі­ци­ту азо­ту ці хло­ро­ти­чні ді­лян­ки від­ми­ра­ють до­во­лі швид­ко, й не­рід­ко мо­жна ба­чи­ти кар­ти­ну, ко­ли по­ло­ви­на лис­тка за­ли­ша­є­ться жи­вою, хоч і жов­тою, а ін­ша від кін­ця лис­тка вже вси­хає, на­бу­ва­ю­чи ко­ри­чне­во­го за­барв­ле­н­ня. Як пра­ви­ло, пі­сля цьо­го дру­гий ста­рий лист по­чи­нає на­бу­ва­ти ти­по­вих ознак ран­ньо­го де­фі­ци­ту фо­сфо­ру з мо­жли­вим чер­во­ним від­тін­ком. Сим­пто­ми де­фі­ци­ту най­ча­сті­ше про­яв­ля­ю­ться на ду­же ки­слих чи за­над­то лу­жних ґрун­тах.

Не­силь­ний де­фі­цит фо­сфо­ру мо­жна ви­рі­ши­ти лис­тко­вим уне­се­н­ням рід­ких до­брив на осно­ві фо­сфа­тів.

Ка­лій. Яв­ні сим­пто­ми де­фі­ци­ту ка­лію спо­сте­рі­га­ю­ться на най­ста­рі­ших лис­тках ози­мої пше­ни­ці: на цей час ро­сли­на вже отри­ма­ла не­зво­ро­тну втра­ту про­ду­ктив­но­сті й по­тен­ці­а­лу вро­жай­но­сті.

Сим­пто­ми про­яв­ля­ю­ться в не­кро­ти­чних від­ми­ра­н­нях уздовж лис­тка, по­ши­рю­ю­чись від кра­їв і кін­чи­ка лис­тка, про­те се­ре­ди­на лис­тко­вої пла­стин­ки де­я­кий час мо­же бу­ти не ура­же­ною. Як і в ра­зі з фо­сфо­ром, на від­мі­ну від азо­ту ура­же­ні тка­ни­ни швид­ко від­ми­ра­ють. По­сі­ви з де­фі­ци­том ка­лію зав­жди силь­ні­ше стра­жда­ють від по­су­хи та мо­ро­зів. Розв’яза­ти про­бле­му де­фі­ци­ту за­зви­чай мо­жна ли­ше вне­се­н­ням йо­го в ґрунт, хо­ча не­ве­ли­кі нор­ми ка­лій­них до­брив (4–6 кг/га) зда­тні до­сить ефе­ктив­но за­сво­ю­ва­ти­ся че­рез лис­тко­ве вне­се­н­ня.

Сір­ка. У тка­ни­нах ози­мої пше­ни­ці во­на є скла­до­вою всіх біл­ко­вих стру­ктур. Та­кож сір­ка бе­ре участь у про­ду­ку­ван­ні хло­ро­фі­лу. Сим­пто­ми де­фі­ци­ту на пше­ни­ці схо­жі на азо­тний хло­роз (тоб­то на

за­галь­ний хло­роз ли­стя). Про­те сим­пто­ми де­фі­ци­ту сір­ки від­рі­зня­ю­ться від азо­тних тим, що по­жов­ті­н­ня від­бу­ва­є­ться по всій ро­сли­ні з пе­ре­ва­гою до мо­ло­дих лис­тків. На по­ча­тко­вих ета­пах силь­ні­ше по­шко­дже­ні краї лис­тків, але ду­же швид­ко ро­сли­ни на­бу­ва­ють рів­но­мір­но жов­то­го за­барв­ле­н­ня.

Іно­ді мо­же ви­ни­ка­ти не­кроз кра­їв мо­ло­дих лис­тків: ця озна­ка го­во­рить, як пра­ви­ло, про на­дмір­ну кіль­кість ніт­ра­тно­го азо­ту на тлі де­фі­ци­ту сір­ки.

Ма­гній. Сим­пто­ми де­фі­ци­ту ма­гнію на пер­ший по­гляд на­га­ду­ють брак ка­лію. Про­те в ра­зі з ма­гні­єм мо­ло­ді лис­тки мо­жуть ма­ти блі­де за­барв­ле­н­ня, що та­кож схо­же на брак за­лі­за, але ва­жли­вою від­мін­ні­стю є те, що во­ни май­же зав­жди ма­ють скру­че­ний у тру­бо­чку ви­гляд, і ба­га­то фер­ме­рів по­мил­ко­во вва­жа­ють це стре­сом від по­су­хи. З ча­сом на лис­тках з’яв­ля­є­ться хло­роз й ін­ко­ли чер­во­ну­ва­те за­барв­ле­н­ня по кра­ях лис­тків.

Де­фі­цит ма­гнію до­сить ефе­ктив­но ви­рі­шу­є­ться до­да­ва­н­ням до фун­гі­ци­дних й ін­се­кти­ци­дних лис­тко­вих обро­бок суль­фа­ту ма­гнію.

Каль­цій. Є не­мо­біль­ним у тка­ни­нах ро­слин, тоб­то не мо­же ре­у­ти­лі­зу­ва­ти­ся зі ста­рих лис­тків у но­ві, тож де­фі­цит каль­цію зав­жди про­яв­ля­є­ться на мо­ло­дих лис­тках. Та­кож від де­фі­ци­ту каль­цію зав­жди стра­ждає ко­ре­не­ва си­сте­ма ози­мої пше­ни­ці. Як і в ра­зі де­фі­ци­ту бо­ру, основ­ні ко­ре­ні ско­ро­чу­ю­ться й змен­шу­є­ться кіль­кість мі­кро­ко­ре­не- вих во­ло­сків. Одним із го­лов­них сим­пто­мів де­фі­ци­ту каль­цію є пе­ре­ла­му­ва­н­ня мо­ло­дих лис­тків по­се­ре­ди­ні пі­сля утво­ре­н­ня не­кро­ти­чних плям, що схо­же на сим­пто­ми де­фі­ци­ту мі­ді, але там це яви­ще спо­сте­рі­га­є­ться на ста­рих лис­тках. За де­фі­ци­ту в ґрун­ті каль­цію до­сить ефе­ктив­ним є ве­сня­не піджив­ле­н­ня ози­мої пше­ни­ці каль­ці­є­вою се­лі­трою, бо во­на мі­стить ба­га­то до­сту­пно­го каль­цію та ніт­ра­тний так зва­ний «швид­кий» азот.

За­лі­зо. Де­фі­цит за­лі­за, як і ма­гнію, при­зво­дить до не­зда­тно­сті ро­слин ви­ро­бля­ти до­ста­тню кіль­кість хло­ро­фі­лу, вна­слі­док чо­го сим­пто­ми де­фі­ци­ту є по­ді­бни­ми, але у ра­зі із за­лі­зом кон­траст між зе­ле­ним ста­рим і мо­ло­дим хло­ро­ти­чним ли­стям ви­ра­же­но яскра­ві­ше. Для ози­мої пше­ни­ці ха­ра­ктер­ний по­здов­жній про­мі­жний хло­роз, у ре­зуль­та­ті чо­го утво­рю­ю­ться зе­ле­ні та жов­ті сму­ги, за силь­ні­ших сим­пто­мів де­фі­ци­ту вся лис­тко­ва пла­сти­на пов­ні­стю по­збав­ля­є­ться хло­ро­фі­лу. Про­бле­ма з де­фі­ци­том за­лі­за, як пра­ви­ло, ви­ни­кає на лу­жних ґрун­тах, по­зба­ви­ти­ся її мо­жна лис­тко­вим об­при­ску­ва­н­ням хе­ла­тни­ми фор­ма­ми за­лі­за.

Мар­га­нець. Хло­ро­пла­сти у тка­ни­нах лис­тків ози­мої пше­ни­ці най­чу­тли­ві­ші до де­фі­ци­ту мар­ган­цю, що, у свою чер­гу, при­зво­дить до по­сві­тлі­н­ня лис­тко­вих пла­сти­нок. В ози­мої пше­ни­ці сим­пто­ми де­фі­ци­ту з’яв­ля­ю­ться на но­вих лис­тках, які ста­ють блі­ди­ми та в’яли­ми на від­мі­ну від ста­ро­го ли­стя. По­тім з’яв­ля­є­ться сві­тло-сі­рий від­ті­нок і сму­га­стість пе­ред­усім на най­мо­лод­шо­му пов­ні­стю від­кри­то­му ли­сті. Не­зва­жа­ю­чи на те, що хло­роз пов­здов­жніх смуг на ли­стах є між­жил­ко­вим, як і в ра­зі із за­лі­зом, від­мін­ність про­яв­ля­є­ться в то­му, що за бра­ку мар­ган­цю лис­тко­ва пла­стин­ка втра­чає біль­ше хло­ро­фі­лу в ни­жній по­ло­ви­ні лис­тка, де зго­дом про­яв­ля­є­ться не­кроз і від­ми­ра­н­ня тка­нин.

Мідь. Пер­шим ві­зу­аль­ним сим­пто­мом де­фі­ци­ту мі­ді є за­галь­не в’яне­н­ня ро­слин, що ви­ни­кає на по­ча­тку ку­ще­н­ня. За сер­йо­зно­го де­фі­ци­ту еле­мен­та ку­ще­н­ня ро­слин мо­же бу­ти обме­же­ним. Ро­сли­ни є сві­тлі­ши­ми за ко­льо­ром, ніж нор­маль­но за­без­пе­че­ні.

Пі­зні­ше на мо­ло­дих лис­тках з’яв­ля­є­ться дру­гий ха­ра­ктер­ний сим­птом де­фі­ци­ту мі­ді — в’яне­н­ня та від­ми­ра­н­ня кін­чи­ка лис­тка, іно­ді до по­ло­ви­ни лис­тко­вої пла­стин­ки. Де­фі­цит мі­ді мо­же сер­йо­зно впли­ну­ти на фор­му­ва­н­ня ко­ло­са, який мо­же вза­га­лі не сфор­му­ва­ти­ся чи сфор­му­ва­ти­ся не­до­ро­з­ви­не­ним. Зер­но в та­ких ко­ло­сках за­зви­чай не­сфор­мо­ва­не й не­до­ро­з­ви­ну­те, що до­бре ві­зу­аль­но ви­дно під час до­зрі­ва­н­ня зер­на, адже ко­лос­ся ура­же­них ро­слин лег­ке й сто­їть вер­ти­каль­но, не на­хи­ля­ю­чись під ва­гою. Де­фі­ци­ту мі­ді до­сить лег­ко за­по­біг­ти, але ро­би­ти це по­трі­бно ще на ран­ніх ста­ді­ях (ку­ще­н­ня до ви­хо­ду в труб­ку).

Цинк. За­зви­чай пер­ші сим­пто­ми де­фі­ци­ту цин­ку з’яв­ля­ю­ться на ози­мій пше­ни­ці на лис­тках се­ре­дньо­го ві­ку, але іно­ді мо­жуть

одна­ко­во про­яв­ля­ти­ся одно­ча­сно й на ста­рих лис­тках. Від­бу­ва­є­ться змі­на ко­льо­ру від зе­ле­но­го до бру­дно­го сі­ро-зе­ле­но­го, де зго­дом з’яв­ля­ю­ться не­кро­ти­чні пля­ми (сві­тло-ко­ри­чне­ві з до­бре ви­ра­же­ною ме­жею) та від­ми­ра­н­ня тка­нин, най­ча­сті­ше це про­яв­ля­є­ться в се­ре­дній ча­сти­ні лис­тко­вої пла­стин­ки. Ба­жа­но вно­си­ти рід­кі цин­ков­мі­сні до­бри­ва у фа­зу ку­ще­н­ня ози­мої пше­ни­ці.

Бор. Уна­слі­док па­сив­но­го по­гли­на­н­ня бо­ру та йо­го низь­кої мо­біль­но­сті сим­пто­ми за йо­го де­фі­ци­ту мо­жуть бу­ти ду­же рі­зно­ма­ні­тни­ми. На це осо­бли­во впли­ва­ють по­го­дні умо­ви, що скла­ли­ся на пев­них ета­пах ро­сту й роз­ви­тку ро­слин. Пер­шою ха­ра­ктер­ною озна­кою є по­здов­жнє роз­ще­пле­н­ня лис­тко­вої пла­стин­ки вздовж се­ре­ди­ни лис­тка. На де­яких лис­тках мо­же про­яв­ля­ти­ся втра­та хло­ро­фі­лу вздовж лис­тка у ви­гля­ді ду­же вузь­кої сму­ги. Ще одні­єю ха­ра­ктер­ною озна­кою де­фі­ци­ту є ли­сток, схо­жий на пил­ку із ви­зу­бня­ми по краю. У де­яких ви­пад­ках ко­ло­ски в ко­ло­сі ста­ють пов­ні­стю сте­риль­ни­ми, бо по­ру­шу­є­ться утво­ре­н­ня пил­ку. Ре­зуль­та­том де­фі­ци­ту цин­ку мо­же бу­ти змен­ше­н­ня ма­си 1000 зе­рен, оскіль­ки зер­но стає зморш- ку­ва­тим. Ефе­ктив­ним є лис­тко­ве вне­се­н­ня бо­ров­мі­сних до­брив по лис­тку до по­ча­тку цві­ті­н­ня. Осін­нє вне­се­н­ня ве­ли­кої кіль­ко­сті бо­ру в ґрунт з осе­ні мо­же бу­ти не­ефе­ктив­ним — бор у ґрун­ті схиль­ний до ви­ми­ва­н­ня.

Мо­лі­бден. Сим­пто­ми де­фі­ци­ту мо­лі­бде­ну май­же зав­жди за­ле­жать від рів­ня азо­тних до­брив. На­при­клад, за низь­ких рів­нів азо­тних до­брив ра­зом із де­фі­ци­том у ґрун­ті мо­лі­бде­ну сим­пто­ми мо­жуть не про­яв­ля­ти­ся. Про­те з під­ви­ще­н­ням рів­ня вне­се­н­ня азо­ту ро­сли­ни, що стра­жда­ють на де­фі­цит мо­лі­бде­ну, ста­ють на­ба­га­то блі­дні­ши­ми, ніж нор­маль­ні. В ра­зі ж за­сто­су­ва­н­ня ду­же ви­со­ких норм азо­тних до­брив мо­жуть на­віть під­го­ра­ти кін­чи­ки ста­рих лис­тків, бо мо­лі­бден є скла­до­вою фер­мен­та­тив­ної ніт­ра­тре­ду­кта­зи, і в цьо­му ра­зі ніт­ра­ти на­ко­пи­чу­ю­ться в ста­рих лис­тках до то­кси­чних кон­цен­тра­цій. Та­кож ха­ра­ктер­ною озна­кою бра­ку мо­лі­бде­ну мо­же бу­ти жов­та сму­га вздовж се­ре­дньо­го лис­тка на ро­сли­ні. Де­фі­цит мо­лі­бде­ну мо­же змен­ши­ти вро­жай ози­мої пше­ни­ці до 30% че­рез не­ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня азо­ту. Мо­лі­бден — один із не­ба­га­тьох мі­кро­еле­мен­тів, що в ґрун­ті за­ли­ша­є­ться до­сту­пним на­віть на ду­же лу­жних ґрун­тах і, нав­па­ки, не­до­сту­пним на ки­слих.

Не тре­ба та­кож за­бу­ва­ти, що крім втра­ти вро­жай­но­сті та яко­сті про­ду­кції брак еле­мен­тів жив­ле­н­ня «від­кри­ває во­ро­та» хво­ро­бам і шкі­дни­кам, та­кож ро­сли­ни під­да­ю­ться силь­ні­шо­му не­га­тив­но­му впли­ву стре­со­вих умов.

Де­фі­цит азо­ту

Де­фі­цит фо­сфо­ру

Де­фі­цит сір­ки

Де­фі­цит мар­ган­цю

Де­фі­цит ка­лію

Де­фі­цит бо­ру

Де­фі­цит цин­ку

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.