Хар­чо­вий льон

Ні­ша хар­чо­во­го льо­ну на єв­ро­пей­сько­му рин­ку ни­ні не за­пов­не­на, тож укра­їн­ські ви­ро­бни­ки ма­ють ви­ня­тко­ву мо­жли­вість її зайня­ти

The Ukrainian Farmer - - Рослинництво - ЮЛІЯ МАХНО

Льон олій­ний яв­ляє со­бою уні­каль­ну за сво­єю ба­га­то­гран­ні­стю куль­ту­ру, по­тен­ці­ал якої над­зви­чай­но ве­ли­кий для ба­га­тьох га­лу­зей го­спо­дар­ства.

Це по­су­хо­стій­ка куль­ту­ра, що не ви­сна­жує ґрун­ти, є до­брим по­пе­ре­дни­ком. Ви­хо­дя­чи з тен­ден­ції роз­ви­тку са­ме хар­чо­во­го на­пря­му йо­го ви­ко­ри­ста­н­ня, слід за­зна­чи­ти, що існує те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня са­ме хар­чо­во­го льо­ну, яка мі­ні­мі­зує ви­ко­ри­ста­н­ня хі­мі­чних спо­лук на ко­ристь біо­пре­па­ра­тів, що спри­я­ють зба­га­чен­ню та від­нов­лен­ню ґрун­тів.

Усе біль­ше ви­ко­ри­сто­ву­ють льон олій­ний у хар­чо­вій про­ми­сло­во­сті та ра­ціо­ні здо­ро­во­го хар­чу­ва­н­ня. Ро­зви­не­ні кра­ї­ни ще у 1980-ті ро­ки при­йшли до ро­зу­мі­н­ня ва­жли­во­сті «фун­кціо­наль­но­го хар­чу­ва­н­ня», яке спри­яє не ли­ше спо­жи­ван­ню хар­чо­вих ка­ло­рій, а й змі­цнен­ню здо­ров’я. На­при­клад, у Ка­на­ді діє Дер­жав­на про­гра­ма «Здо­ро­ва на­ція». З огля­ду на еко­ло­гі­чну си­ту­а­цію та стан здо­ров’я на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни та­кож акту­аль­ним є вве­де­н­ня лля­ної олії як у ра­ціон хар­чу­ва­н­ня, так і для ме­ди­чних ці­лей. До­слі­дже­н­ня­ми остан­ніх ро­ків ви­яв­ле­но лі­ку­валь­ні вла­сти­во­сті лля­ної олії, зу­мов­ле­ні на­яв­ні­стю в ній ве­ли­кої кіль­ко­сті лі­но­ле- но­вої ки­сло­ти. Зав­дя­ки ви­со­ко­му вмі­сту лі­но­ле­вої (Оме­га-6) і лі­но­ле­но­вої (Оме­га-3) ки­слот, які не син­те­зу­ю­ться в ор­га­ні­змі й на­ле­жать до ві­та­мі­нів гру­пи F, лля­на олія спри­яє зни­жен­ню рів­ня хо­ле­сте­ри­ну в кро­ві та йо­го ви­ве­ден­ню, по­кра­щує обмін біл­ків і жи­рів, спри­я­тли­во впли­ває на ар­те­рі­аль­ний тиск, зні­має спа­зми кро­во­но­сних су­дин і пе­ре­шко­джає утво­рен­ню тром­бів і пу­хлин. Ан­ти­кан­це­ро­ген­ну дію ма­ють та­кож ан­ти­о­кси­дан­ти, на які ба­га­те на­сі­н­ня льо­ну. Пре­па­ра­ти, ви­го­тов­ле­ні на осно­ві лля­ної олії, за­сто­со­ву­ють зов­ні­шньо в ра­зі про­ме­не­во­го ура­же­н­ня шкі­ри й опі­ків.

За­га­лом лля­на олія істо­тно зни­жує ри­зик сер­це­во-су­дин­них і ра­ко­вих за­хво­рю­вань, а та­кож алер­гій­них ре­а­кцій.

Окрім ви­ко­ри­ста­н­ня олії льо­ну на хар­чо­ві ці­лі в кон­ди­тер­ській про­ми­сло­во­сті актив­но за­сто­со­ву­ють і на­сі­н­ня льо­ну, ви­мо­га­ми до яко­го є зни­же­на ма­са 1000 на­сі­нин й оки­сна ста­біль­ність.

Хар­чо­вий на­прям льо­ну олій­но­го

За да­ни­ми ФАО, вміст лі­но­ле­но­вої ки­сло­ти в олії льо­ну, яке при­да­тне в основ­но­му на хар­чо­ві ці­лі, ста­но­вить 10–35%. А олія, при­да­тна тіль­ки на хар­чо­ві ці­лі, має ду­же низь­кий уміст лі­но­ле­но­вої ки­сло­ти — мен­ше за 10%. За вмі­сту лі­но­ле­но­вої ки­сло­ти по­над 35% олія при­да­тна для те­хні­чно­го ви­ко­ри­ста­н­ня. Слід за­зна­чи­ти, що всю лля­ну олію мо­жна вжи­ва­ти у їжу, але сві­жо­ви­чав­ле­на олія ду­же швид­ко оки­слю­є­ться та втра­чає най­цін­ні­ші хар­чо­ві вла­сти­во­сті. Якщо для те­хні­чної пе­ре­роб­ки це при­во­дить до не­зна­чних втрат (хо­ча ба­жа­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти су­ча­сні те­хно­ло­гії пе­ре­роб­ки й кон­сер­ву­ва­н­ня), то для хар­чо­во­го на­пря­му це ро­бить олію про­тя­гом мі­ся­ця не­при­да­тною для подаль­шо­го ви­ко­ри­ста­н­ня. То­му най­при­да­тні­ши­ми для хар­чо­вих ці­лей є сор­ти льо­ну ме­ди­чно­го та хар­чо­во­го при­зна­че­н­ня з під­ви­ще­ною окси­ста­біль­ні­стю за ра­ху­нок змі­не­но­го які­сно­го скла­ду олії та вмі­сту ан­ти­о­кси­дан­тів (то­ко­фе­ро­лів), що зна­чно по­дов­жує тер­мін збе­рі­га­н­ня олії.

Се­ле­кція ро­слин на по­лі­пше­н­ня яко­сті олії по­ля­гає у ство­рен­ні сор­тів із но­вим її ти­пом. Для ко­жно­го ти­пу олії ко­жно­го сор­ту льо­ну існу­ють ін­ди­ві­ду­аль­ні па­ра­ме­три яко­сті. На від­мі­ну від се­ле­кції на збіль­ше­н­ня вро­жаю, ко­ли озна­ки про­ду­ктив­но­сті й стій­ко­сті про­ти хво­роб, шкі­дни­ків і абіо­ти­чних стре­сів ре­аль­но про­яв­ля­ю­ться в по­лі під час зби­ра­н­ня вро­жаю, се­ле­кція на по­лі­пше­н­ня яко­сті ве­де­ться за озна­ка­ми хі­мі­чно­го скла­ду на­сі­н­ня, що фор­му­є­ться в ро­сли­ні й пе­ре­хо­дить в си­ро­ви­ну та про­ду­кти те­хні­чної пе­ре­роб­ки.

От­же, якість олії, тоб­то її хар­чо­ві, біо­ло­гі­чні й те­хно­ло­гі­чні вла­сти­во­сті, за­ле­жить не ли­ше від скла­ду й мо­ле­ку­ляр­но­го по­ло­же­н­ня жир­них ки­слот у трі­а­цил­глі­це­ро­лах,

а та­кож від на­яв­но­сті рі­зних жи­ро­роз­чин­них су­пу­тніх ком­по­нен­тів, та­ких як то­ко­фе­ро­ли, сте­ро­ли, пі­гмен­ти й ін.

В Ін­сти­ту­ті олій­них куль­тур ство­ре­но сорт хар­чо­во­го при­зна­че­н­ня Жи­вин­ка, який у 2018 ро­ці за­не­се­но до Дер­жав­но­го ре­є­стру сор­тів ро­слин, при­да­тних для по­ши­ре­н­ня в Укра­ї­ні. Жи­вин­ка — це на сьо­го­дні єди­ний сорт хар­чо­во­го при­зна­че­н­ня, який ха­ра­кте­ри­зу­є­ться зни­же­ним умі­стом лі­но­ле­но­вої ки­сло­ти в олії (25,9%) і під­ви­ще­ним — оле­ї­но­вої (20,6%) та лі­но­ле­вої (43,6%) ки­слот. Ма­са 1000 на­сі­нин — близь­ко 5,4–6,8 г. На сьо­го­дні є ду­же ве­ли­ка за­ці­кав­ле­ність са­ме в зни­же­ній ма­сі на­сі­н­ня льо­ну, що дає змо­гу за­сто­со­ву­ва­ти йо­го в кон­ди­тер­ській про­ми­сло­во­сті. Сорт стій­кий до по­су­хи, хво­роб і шкі­дни­ків, при­да­тний до ме­ха­ні­зо­ва­но­го зби­ра­н­ня, не оси­па­є­ться й не ви­ля­гає. За ор­га­но­ле­пти­чни­ми по­ка­зни­ка­ми олія, що бу­ла отри­ма­на із цьо­го сор­ту, ма­ла при­єм­ний смак, без «ри­бно­го при­сма­ку».

Про­те не мо­жна за­ли­ша­ти без ува­ги й сор­ти з умі­стом лі­но­ле­но­вої ки­сло­ти по­над 35% — Во­до­грай, Ор­фей, Сві­тло­зір й Айс­берг, то­му що ця ки­сло­та по­трі­бна в пов­сяк­ден­но­му ра­ціо­ні. Тре­ба ли­ше вра­хо­ву­ва­ти спе­ци­фі­ку отри­ма­н­ня та збе­рі­га­н­ня олії льо­ну з пред­став­ле­них сор­тів.

Ви­ро­сти­ти й не на­шко­ди­ти

Отри­ма­н­ня ви­со­ко­го вро­жаю льо­ну олій­но­го мо­же бу­ти ре­а­лі­зо­ва­но чі­тким до­три­ма­н­ням тер­мі­нів і яко­сті всіх те­хно­ло­гі­чних опе­ра­цій, за­сто­су­ва­н­ням на пра­кти­ці ре­ко­мен­да­цій уче­них ІОК НААН. Те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня льо­ну хар­чо­во­го на­пря­му має де­які від­мін­но­сті від те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня льо­ну олій­но­го те­хні­чно­го при­зна­че­н­ня. Слід за­зна­чи­ти, що ви­мо­ги до льо­ну хар­чо­во­го при­зна­че­н­ня ви­став­ля­ю­ться як до ор­га­ні­чної про­ду­кції. То­му тре­ба за­без­пе­чи­ти від­су­тність на­дли­шко­во­го вмі­сту хі­мі­ка­тів і то­кси­нів у про­ду­кції, що отри­му­є­ться. Все це мо­жна до­сяг­ти від­по­від­ною те­хно­ло­гі­єю ви­ро­щу­ва­н­ня.

Най­кра­щи­ми по­пе­ре­дни­ка­ми для льо­ну є ози­мі зер­но­ві куль­ту­ри, зер­но­бо­бо­ві, ба­штан­ні, про­са­пні, пі­сля яких по­ле за­ли­ша­є­ться чи­стим від бур’янів. Ефе­ктив­ним є роз­мі­ще­н­ня льо­ну по па­ру. Не ре­ко­мен­ду­є­ться ви­сі­ва­ти льон олій­ний пі­сля со­ня­шни­ку, рі­па­ку, су­дан­ської тра­ви та льо­ну. Льон олій­ний ра­но звіль­няє по­ля і сам є до­брим по­пе­ре­дни­ком для ози­мих ко­ло­со­вих й ін­ших куль­тур.

Згі­дно з ба­зо­вою те­хно­ло­гі­єю ви­ро­щу­ва­н­ня ра­но на­ве­сні про­во­дять пе­ре­д­по­сів­ну куль­ти­ва­цію з бо­ро­ну­ва­н­ням на гли­би­ну за­гор­та­н­ня на­сі­н­ня 3–4 см. Якщо зяб по­га­но ви­рів­ня­ли з осе­ні, ран­ньо­ве­сня­ний обро­бі­ток ґрун­ту по­чи­на­ють зі шлей­фу­ва­н­ня по­ля, а по­тім про­во­дять куль­ти­ва­цію. В по­рів­нян­ні з ін­ши­ми сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми куль­ту­ра­ми льон олій­ний спо­жи­ває мен­ше по­жив­них ре­чо­вин, але має ви­со­кі ви­мо­ги до ро­дю­чо­сті ґрун­тів. Най­кра­щі ґрун­ти — чор­но­зе­ми й ка­шта­но­ві. Льон олій­ний до­бре від­гу­ку­є­ться на вне­се­н­ня мі­не­раль­них до­брив. Опти­маль­на їх до­за для ґрун­тів пів­дня Укра­ї­ни — N40P60 за д. р.

З огля­ду на еко­но­мі­чну си­ту­а­цію вче­ні ІОК роз­ро­би­ли три рів­ні те­хно­ло­гії, що пе­ред­ба­ча­ють мі­ні­маль­не, а та­кож ра­ціо­наль­не й ма­кси­маль­не вне­се­н­ня до­брив згі­дно з нор­ма­ти­ва­ми.

Сів­бу про­во­дять у ран­ні тер­мі­ни одно­ча­сно з яри­ми зер­но­ви­ми на гли­би­ну 3–5 см. На­сі­н­ня про­ро­стає за тем­пе­ра­ту­ри +6 °С, однак для отри­ма­н­ня дру­жних схо­дів ґрунт має про­грі­ти­ся до +10…+12 °С. Схо­ди з’яв­ля­ю­ться на 5–7-й день пі­сля сів­би й зда­тні ви­три­му­ва­ти ко­ро­тко­ча­сні при­мо­роз­ки до –3…–4 °С. Спо­сіб сів­би — ряд­ко­вий, із ши­ри­ною між­рядь 15 см. Схо­ди з’яв­ля­ю­ться на 7–10-й день. Ре­ко­мен­до­ва­на нор­ма ви­сі­ву — 4–4,5 млн штук схо­жих на­сі­нин на 1 га, що ста­но­вить 40–45 кг/га. Оскіль­ки хар­чо­вий сорт льо­ну Жи­вин­ка ха­ра­кте­ри­зу­є­ться мен­шою ма­сою 1000 шт. на­сі­н­ня (5–6 г), то нор­ма ви­сі­ву для ньо­го ста­но­вить 30–35 кг/га.

Одра­зу ж пі­сля сів­би — обов’яз­ко­ве ко­тку­ва­н­ня по­сі­вів льо­ну.

На по­ча­тку ве­ге­та­ції льон ро­сте ду­же по­віль­но, то­му для за­хи­сту ро­слин від бур’янів у фа­зу «ялин­ки» (за ви­со­ти ро­слин 10–15 см) схо­ди льо­ну обро­бля­ють стра­хо­ви­ми гер­бі­ци­да­ми. Хо­ро­ші ре­зуль­та­ти дає оброб­ка ро­слин ба­ко­ви­ми су­мі­ша­ми гер­бі­ци­дів рі­зно­го спе­ктра дії (Лон­трел Гранд + Фю­зі­лад Фор­те, Агрі­токс + Пан­те­ра то­що) за­ле­жно від ви­до­во­го скла­ду бур’янів. Тен­ден­ці­єю остан­ніх ро­ків у сві­ті є еко­ло­гі­чно чи­сте без­гер­бі­ци­дне ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції, при­зна­че­ної на хар­чо­ві ці­лі. Про­те якщо не­має мо­жли­во­сті зов­сім від­мо­ви­ти­ся від гер­бі­ци­дів, то вар­то хо­ча б мі­ні­мі­зу­ва­ти за­сто­су­ва­н­ня хі­мі­чних спо­лук (гер­бі­ци­дів, за­со­бів за­хи­сту, мі­не­раль­них до­брив) або за­мі­ни­ти їх вза­га­лі на ви­ко­ри­ста­н­ня біо­пре­па­ра­тів.

Шкі­дни­ки й хво­ро­би льон олій­ний май­же не ура­жу­ють, то­му не тре­ба спе­ці­аль­них обро­бок. Щоб уни­кну­ти по­шко­дже­н­ня хво­ро­ба­ми і шкі­дни­ка­ми, по­сі­ви льо­ну в сі­во­змі­ні по­трі­бно по­вер­та­ти на їх ко­ли­шнє мі­сце не ра­ні­ше ніж че­рез 5–7 ро­ків.

Пе­рі­од зби­ра­н­ня льо­ну при­па­дає на кі­нець ли­пня — по­ча­ток сер­пня, тоб­то збі­га­є­ться із зер­но­ви­ми жни­ва­ми. Про­те

кон­ку­рен­ції між куль­ту­ра­ми не ви­ни­кає, то­му що льон мо­же по­сто­я­ти до за­кін­че­н­ня зер­но­вих жнив — на­сі­н­ня з йо­го ко­ро­бо­чок не оси­па­є­ться, сте­бла не ви­ля­га­ють.

Сти­глість по­сі­вів ви­зна­ча­є­ться по­бу­рі­н­ням ко­ро­бо­чок, опа­да­н­ням ли­стя й то­ро­хті­н­ням на­сі­н­ня, яке від­ста­ло від пе­ре­го­ро­док у ко­ро­бо­чках.

Зби­ра­н­ня вро­жаю про­во­дять у фа­зі пов­ної сти­гло­сті (за до­сти­га­н­ня 75% ко­ро­бо­чок) дво­ма спосо­ба­ми: пря­мим ком­бай­ну­ва­н­ням, а в ра­зі силь­ної за­смі­че­но­сті по­сі­вів — роз­діль­ним спосо­бом ско­шу­ва­н­ня у вал­ки. Ви­со­та ско­шу­ва­н­ня — 12–15 см. Вал­ки за спри­я­тли­вих умов ви­си­ха­ють за 6–8 днів. За­би­ра­ють ти­ми са­ми­ми ма­ши­на­ми, що й зер­но­ві ко­ло­со­ві куль­ту­ри.

Під час зби­ра­н­ня мо­же ви­ни­ка­ти про­бле­ма ути­лі­за­ції по­жнив­них ре­шток, адже сте­бла льо­ну мі­стять во­ло­кно й під час зби­ра­н­ня мо­жуть утво­рю­ва­ти дов­гі трі­па­ні «ко­си». Їх важ­ко за­гор­ну­ти в ґрунт, крім то­го, во­ни по­віль­но роз­кла­да­ю­ться. Для цьо­го пе­ред оран­кою по­трі­бно ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти важ­кі ди­ско­ві бо­ро­ни, а за по­тре­би — по­вто­ри­ти ди­ску­ва­н­ня у вза­єм­но пер­пен­ди­ку­ляр­них на­прям­ках.

Во­рох льо­ну, що над­хо­дить на тік, одра­зу під­ля­гає пер­вин­но­му очи­щен­ню. Кон­ди­цій­на во­ло­гість на­сі­н­ня льо­ну має ста­но­ви­ти 12%.

До­три­му­ю­чись ре­ко­мен­до­ва­ної на­у­ков­ця­ми те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня льо­ну олій­но­го та ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи сер­ти­фі­ко­ва­не на­сі­н­ня, мо­жна одер­жа­ти ма­кси­маль­ний урожай ви­со­кої яко­сті. Та­ким чи­ном, укра­їн­ські ви­ро­бни­ки льо­ну ма­ють ви­ня­тко­ву мо­жли­вість зайня­ти та за­хи­сти­ти на Єв­ро­пей­сько­му рин­ку ні­шу хар­чо­во­го льо­ну, де по­ки що не­має кон­ку­рен­ції, та при­мно­жи­ти ва­лю­тні над­хо­дже­н­ня в дер­жа­ву.

Сорт Жи­вин­ка. Фа­за пов­но­го цві­ті­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.