Бу­ти на­по­го­то­ві

Клі­ма­ти­чні змі­ни при­зво­дять до змін у по­пу­ля­ці­ях шкі­дни­ків сіль­гос­пкуль­тур, під­ви­ще­н­ня їхньої шкі­дли­во­сті. Тож агра­рі­ям не вар­то роз­сла­бля­ти­ся до са­мої зи­ми

The Ukrainian Farmer - - Рослинництво - АН­ДРІЙ ФЕДОРЕНКО, канд. с.-г. на­ук Ін­сти­тут за­хи­сту ро­слин НААН

Клі­ма­ти­чні змі­ни є чин­ни­ком №1 не тіль­ки для куль­тур­них ро­слин. Біль­шість шкі­дни­ків — це ко­ма­хи, що є пой­кі­ло­терм­ни­ми тва­ри­на­ми (їх актив­ність за­ле­жить від тем­пе­ра­ту­ри нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща), во­ни чу­тли­во ре­а­гу­ють на будь-яку змі­ну тем­пе­ра­тур­них умов і, як на­слі­док, на гло­баль­не по­те­плі­н­ня. Са­ме то­му остан­нім ча­сом спо­сте­рі­га­ю­ться істо­тні пе­ре­бу­до­ви на­яв­них ен­то­мо­ком­пле­ксів: змі­на прі­о­ри­те­тно­сті тих чи ін­ших шкі­дни­ків, по­ява но­вих і де­пре­сія тра­ди­цій­но до­мі­нан­тних, що ін­ко­ли мо­же за­вер­ши­ти­ся їх пов­ним зни­кне­н­ням з агро­біо­це­но­зу.

Від­бу­ва­ю­ться змі­ни й у про­сто­ро­во­му роз­по­ді­лі щіль­но­сті по­пу­ля­цій до­мі­нан­тних ко­мах-фі­то­фа­гів. Так, ба­га­то тра­ди­цій­них фі­то­фа­гів зо­ни Сте­пу ста­ють зви­чни­ми в Лі­со­сте­пу та на­віть на По­ліс­сі. У де­яких ви­дів ко­мах спо­сте­ре­же­но по­сту­по­ве збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті ге­не­ра­цій (уна­слі­док по­дов­же­н­ня се­зо­ну ве­ге­та­ції).

Про­це­си, пов’яза­ні з клі­ма­том, при­зво­дя­чи до змі­ни аре­а­лів, від­по­від­но, змі­ню­ють й зо­ни шкі­дли­во­сті ко­мах. До то­го ж за ма­со­вих роз­мно­жень ін­тен­сив­на мі­гра­ція й роз­по­всю­дже­н­ня ко­мах із при­ро­дних ста­цій при­зво­дить не ли­ше до за­галь­но­го збіль­ше­н­ня щіль­но­сті їх по­пу­ля­цій в агро­це­но­зах, а й до про­це­сів гі­бри­ди­за­ції рі­зних по­пу­ля­цій­них угру­по­вань, на­слід­ком яко­го

є ге­те­ро­зис — під­ви­ще­н­ня пло­дю­чо­сті, жит­тє­зда­тно­сті, шкі­дли­во­сті й агре­сив­но­сті.

Уже вста­нов­ле­но збіль­ше­н­ня три­ва­ло­сті пе­рі­о­ду актив­ної ве­ге­та­ції ро­слин на те­ре­нах Укра­ї­ни (на 7–10 днів). Окрім тем­пе­ра­тур­них по­ка­зни­ків змі­ни сто­су­ю­ться й ха­ра­кте­ру роз­по­ді­лу опа­дів. Спо­сте­рі­га­є­ться тен­ден­ція до збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті ма­ло­ефе­ктив­них не­три­ва­лих до­щів (злив), ко­ли мі­ся­чна нор­ма ви­па­дає за 1–2 дні. Як ві­до­мо, ГТК>1,6 ха­ра­кте­ри­зує на­дмір­но во­ло­гі умо­ви; 1–1,3 — во­ло­гі; 1,2–1,0 — не­до­ста­тньо во­ло­гі; 0,9–0,6 — по­су­шли­ві; <0,5 — над­зви­чай­но по­су­шли­ві. За да­ни­ми Укр­гід­ро­ме­тцен­тру, ба­га­то­рі­чна нор­ма ГТК у зо­ні Сте­пу ста­но­вить 0,9, але за до­слі­дже­н­ня­ми ла­бо­ра­то­рії про­гно­зу ІЗР НААН за остан­ні 8 ро­ків цей по­ка­зник зни­зив­ся до 0,8. Для Лі­со­сте­пу нор­му ГТК за­зна­че­но як 1,3, що ха­ра­кте­ри­зу­ва­ло зо­ну до­ста­тньої во­ло­го­сті, то­ді як за остан­ні 8 ро­ків цей по­ка­зник уже ста­но­вить 1,2 і від­по­від­ає ха­ра­кте­ри­сти­ці зо­ни не­до­ста­тньої во­ло­го­сті. На По­ліс­сі ж ГТК по­ки що на рів­ні нор­ми. От­же, зо­на до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня ґрун­ту змен­шу­є­ться, її ме­жа під­ні­ма­є­ться ви­ще на пів­ніч. У свою чер­гу, все це та­кож при­зво­дить до змін еко­ло­гі­чно­го опти­му­му рі­зних шкі­дни­ків і по­ши­ре­н­ня їхніх аре­а­лів на пів­ніч.

Хлі­бна жу­же­ли­ця

Зга­да­ні ви­ще про­це­си ни­ні як ні­ко­ли зму­шу­ють на­у­ков­ців й агра­рі­їв по­стій­но три­ма­ти ру­ку на пуль­сі по­дій, про­во­ди­ти си­сте­ма­ти­чний мо­ні­то­ринг, від­сте­жу­ва­ти фі­то­са­ні­тар­ний стан куль­тур і скла­да­ти про­гно­зи. Не­зва­жа­ю­чи на те, що цьо­го­рі­чний ве­ге­та­цій­ний пе­рі­од уже за­кін­чив­ся, агра­рі­ям на­віть пі­зньої осе­ні не слід по­чу­ва­ти­ся без­пе­чно. Все ще є де­які шкі­дни­ки, що мо­жуть при­зве­сти до зна­чних втрат уро­жаю ози­мих зер­но­вих куль­тур.

Так, на схо­дах ози­ми­ни ще жив­ля­ться ли­чин­ки хлі­бної жу­же­ли­ці (ту­ру­на), що роз­по­всю­дже­ний пе­ре­ва­жно в тра­ди­цій­ній для ньо­го зо­ні Сте­пу (Дні­про­пе­тров­ська, До­не­цька, За­по­різь­ка, Кі­ро­во­град­ська, Ми­ко­ла­їв­ська, Оде­ська та Хер­сон­ська обл.). Про­те в остан­ні ро­ки те­ри­то­рія йо­го шкі­дли­во­сті роз­ши­ри­ла­ся не ли­ше до Лі­со­сте­пу, а й на­віть по­де­ку­ди, осе­ред­ко­во, до По­ліс­ся (Во­линь). Те, що осе­ред­ки з чи­сель­ні­стю ли­чи­нок ту­ру­на ви­щі за по­ріг шкі­дли­во­сті бу­ли від­зна­че­ні не ли­ше в зо­ні тра­ди­цій­ної «зна­чної шко­ди», а й у зо­ні «не­стій­кої шко­ди», свід­чить про вплив змі­ни клі­ма­ту на йо­го по­ши­ре­н­ня.

У дру­гій по­ло­ви­ні осе­ні хлі­бна жу­же­ли­ця за­зви­чай шко­дить уже пе­ре­ва­жно на по­сі­вах ози­ми­ни, ку­ди мі­грує з по­лів зі схо­да­ми па­да­ли­ці. На­сам­пе­ред це по­сі­ви, роз­мі­ще­ні по зер­но­вих ко­ло­со­вих по­пе­ре­дни­ках, на зни­же­них ре­льє­фах, на мі­сцях втрат зер­на пі­сля зби­ра­н­ня та по­бли­зу скирт із со­ло­мою. Ми вже зви­кли, що по­су­шли­ва по­го­да в ли­пні-ве­ре­сні про­тя­гом остан­ніх п’яти ро­ків стри­мує актив­ний ви­хід жу­ків із ді­а­па­у­зи, зу­мов­лює зни­же­н­ня пло­дю­чо­сті са­миць, при­зво­дить до за­ги­бе­лі яєць і ли­чи­нок мо­лод­ших ві­ків. Про­те по­го­дні умо­ви 2018 ро­ку, а са­ме до­ста­тнє зво­ло­же­н­ня ґрун­ту й від­но­сно не­ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря в ли­пні ста­ли по­зи­тив­ним чин­ни­ком роз­ви­тку цьо­го фі­то­фа­га. Ра­зом із тим те­пла со­ня­чна по­го­да, що три­ма­ла­ся біль­шу ча­сти­ну жов­тня, та по­мір­ні опа­ди та­кож спри­я­тли­во впли­ну­ли на йо­го роз­ви­ток. То­му хо­ча чи­сель­ність ли­чи­нок за ре­зуль­та­та­ми остан­ніх облі­ків (про­ве­де­них у дру­гій де­ка­ді жов­тня) на біль­шо­сті те­ри­то­рій не пе­ре­ви­щу­ва­ла еко­но­мі­чно­го по­ро­гу шкі­дли­во­сті, в се­ре­дньо­му ста­нов­ля­чи 0,1–1,0 екз./м², ма­кси­маль­но до 2,0 екз./м² пе­ре­ва­жно по кра­ях по­лів (по­шко­дже­но 1–3% ро­слин, на 1–12% об­сте­же­них площ), це жо­дним чи­ном не змен­шує ймо­вір­но­сті по­яви осе­ред­ків із ви­со­кою чи­сель­ні­стю шкі­дни­ка. Адже основ­на ма­са ли­чи­нок за­вер­шує своє жив­ле­н­ня у ІІІ ві­ці й за спри­я­тли­вих по­го­дних умов мо­жли­ве подаль­ше по­шко­дже­н­ня по­сі­вів аж до на­ста­н­ня пер­ших за­мо­роз­ків.

Ві­до­мо, що за по­су­шли­вої осе­ні во­ни жив­ля­ться про­тя­гом 15–20 діб, а за до­ста­тньої кіль­ко­сті опа­дів про­цес мо­же роз­тя­гну­ти­ся на­віть до 100 діб. До то­го ж не слід за­бу­ва­ти, що шкі­дли­вість мо­жли­ва на­віть

узим­ку, в пе­рі­од від­лиг (так зва­ні лю­тне­ві ві­кна), ко­ли за по­зи­тив­них ден­них і ні­чних тем­пе­ра­тур (0–5 °С) ли­чин­ки ви­хо­дять на по­верх­ню, де від­нов­лю­ють жив­ле­н­ня.

Для уни­кне­н­ня на­ко­пи­че­н­ня хлі­бно­го ту­ру­на, осо­бли­во в по­сі­вах, що роз­мі­ще­ні по ко­ло­со­вих по­пе­ре­дни­ках, у пе­рі­од схо­ди — тре­тій ли­сток оброб­ку ози­ми­ни про­во­дять за чи­сель­но­сті ли­чи­нок по­над 1,0–2,0 екз./м², у пе­рі­од ку­щі­н­ня — 2,0–3,0 екз./м² за ден­них тем­пе­ра­тур не ниж­чих як +12 °С, а ні­чних — не ниж­чих за +5 °С. У ра­зі за­се­ле­н­ня шкі­дни­ком по­рів­ня­но не­ве­ли­ких площ (40–60 га) по­ля об­при­ску­ють су­ціль­но, а за осе­ред­ко­во­го ха­ра­кте­ру за­се­ле­н­ня до­ста­тньо обро­би­ти кра­йо­ву сму­гу зав­шир­шки до 150 м по пе­ри­ме­тру по­ля чи ви­бір­ко­во в осе­ред­ках під­ви­ще­ної чи­сель­но­сті фі­то­фа­га, об­при­ску­ю­чи на 4–6 м без­по­се­ре­дньо нав­ко­ло осе­ред­ку. Ефе­ктив­ні пре­па­ра­ти: Ну­рел Д, Фо­стран, Ша­ман, Аль­фа­гард, Пі­рі­некс Су­пер й ін.

Ози­ма сов­ка

Во­се­ни схо­дам ози­ми­ни мо­же зав­да­ва­ти шко­ди й ози­ма сов­ка, пе­ре­ва­жно в го­спо­дар­ствах Лі­со­сте­по­вої зо­ни. На те­ри­то­рії Укра­ї­ни шкі­дник роз­ви­ва­є­ться у двох ге­не­ра­ці­ях і для по­сі­вів ози­мих куль­тур не­без­пе­чні гу­се­ні са­ме дру­го­го по­ко­лі­н­ня. Осо­бли­во по­тер­па­ють від со­вок пе­ре­сі­ви ози­мих зер­но­вих куль­тур і пі­зні та не­роз­ку­ще­ні їхні схо­ди. По­шко­дже­н­ня най­ча­сті­ше по­чи­на­є­ться з кра­їв по­ля, а ро­сли­ни в та­ких по­сі­вах за­зви­чай ги­нуть.

Пе­рі­од 2012–2017 рр. від­зна­чив­ся низь­кою чи­сель­ні­стю цьо­го шкі­дни­ка. До та­ко­го від­но­сно де­пре­сив­но­го ста­ну по­пу­ля­ції при­зве­ли, перш за все, не­спри­я­тли­ві для со­вок умо­ви гі­дро­тер­мі­чно­го ре­жи­му. Так, по­су­шли­ва по­го­да в біль­шо­сті обла­стей по­сла­блю­ва­ла про­цес жив­ле­н­ня гу­се­ней, які пе­ре­зи­му­ва­ли, що не­га­тив­но впли­ва­ло на жит­тє­зда­тність їхніх ля­ле­чок. Пе­ре­па­ди тем­пе­ра­тур від­зна­ча­ли­ся на три­ва­ло­сті пе­рі­о­ду льо­ту іма­го, ро­бля­чи йо­го більш роз­тя­гну­тим у ча­сі. Про­те все одно по­де­ку­ди з’яв­ля­ли­ся ло­каль­ні во­гни­ща з чи­сель­ні­стю фі­то­фа­га, що зна­чно пе­ре­ви­щу­ва­ла ЕПШ.

За ре­зуль­та­та­ми цьо­го­рі­чних осін­ніх облі­ків, у ІІ де­ка­ді жов­тня гу­се­ня­ми бу­ло по­шко­дже­но в се­ре­дньо­му 1–4% ро­слин за чи­сель­но­сті 0,1–1,0 екз./м², що тра­ди­цій­но не пе­ре­ви­щу­ва­ло ЕПШ. Про­те по­го­дні умо­ви 2018 ро­ку, осо­бли­во осе­ні, мо­жна ха­ра­кте­ри­зу­ва­ти як спри­я­тли­ві для роз­ви­тку шкі­дни­ка. То­му, хо­ча на­при­кін­ці жов­тня жив­ле­н­ня со­вок за­зви­чай за­вер­шу­є­ться, про­те в пів­ден­них обла­стях за подаль­ших спри­я­тли­вих по­го­дних умов во­но мо­же три­ва­ти аж до ІІІ де­ка­ди ли­сто­па­да. Ймо­вір­на від­чу­тна шкі­дли­вість в осе­ред­ках сте­по­вих

і по­де­ку­ди лі­со­сте­по­вих обла­стей, осо­бли­во на по­лях, де по­пе­ре­дни­ком бу­ли спри­я­тли­ві для на­ко­пи­че­н­ня фі­то­фа­га куль­ту­ри (стер­ня зер­но­вих) чи па­ри.

Для за­хи­сту по­сі­вів у цей пе­рі­од про­ти гу­се­ниць ози­мої сов­ки (за чи­сель­но­сті по­над 3,0 екз./м² у фа­зу схо­ди — ку­щі­н­ня) слід про­во­ди­ти об­при­ску­ва­н­ня до­зво­ле­ни­ми ін­се­кти­ци­да­ми.

Дро­тя­ни­ки

Дро­тя­ни­ки та­кож зда­тні зав­да­ва­ти шко­ди ро­сли­нам ози­мої пше­ни­ці до­сить три­ва­лий пе­рі­од — аж до на­ста­н­ня хо­ло­дів. Ще мо­жна при­га­да­ти ті ча­си, ко­ли ці ко­ма­хи, був­ши по­лі­фа­га­ми, ста­но­ви­ли не­без­пе­ку ба­га­тьом куль­ту­рам і ма­ли тен­ден­цію до зро­ста­н­ня чи­сель­но­сті в по­пу­ля­ці­ях. Про­те, як ми і спро­гно­зу­ва­ли сво­го ча­су, в мі­сцях на­яв­но­го еко­ло­гі­чно­го опти­му­му в про­це­сі клі­ма­ти­чних змін ця тен­ден­ція змі­ни­ла­ся на де­пре­сію та по­ши­ре­н­ня цих шкі­дни­ків на пів­ніч. До то­го ж цей стан де­пре­сії з ча­сом по­мі­тно по­си­лю­є­ться. Як при­клад, чи­сель­ність дро­тя­ни­ків, що де­я­кий пе­рі­од ста­ло три­ма­ла­ся на одно­му рів­ні (про­тя­гом 2010–2015 рр. у ме­жах 1,0–1, 3 екз./м²) в остан­ні ро­ки зно­ву де­що зни­зи­ла­ся (2016– 2017 рр. — 0,9–1,0 екз./м²). Та­ка де­пре­сія у їх по­пу­ля­ці­ях зу­мов­ле­на, перш за все, обме­же­н­ням мо­жли­во­сті гео­біо­н­тів під­три­му­ва­ти свій еко­ло­гі­чний опти­мум і швид­ко ада­пту­ва­ти­ся до фі­зи­ко-хі­мі­чних характеристик ґрун­ту. Адже ці шкі­дни­ки ма­ють ба­га­то­рі­чний цикл роз­ви­тку ге­не­ра­цій у ґрун­ті, що упо­віль­нює обмін ге­на­ми між ге­о­гра­фі­чно від­да­ле­ни­ми по­пу­ля­ці­я­ми, і, як на­слі­док, — швид­кість при­сто­су­ва­н­ня до но­вої агро­клі­ма­ти­чної си­ту­а­ції.

Ми­шо­по­ді­бні гри­зу­ни

Шко­до­чин­ність ми­шо­по­ді­бних гри­зу­нів та­кож є акту­аль­ною, адже ози­ма пше­ни­ця, як і бо­бо­ві тра­ви, в цей пе­рі­од для них — основ­на кор­мо­ва ро­сли­на. В Укра­ї­ні най­по­ши­ре­ні­ші ви­ди, що шко­дять на зер­но­ви­хко­ло­со­вих, — по­лів­ка зви­чай­на або сі­ра, ми­ша по­льо­ва та кур­ган­чи­ко­ва ми­ша. Про­те для ози­ми­ни в цей пе­рі­од осо­бли­во не­без­пе­чні са­ме сі­рі по­лів­ки. Адже на від­мі­ну від ін­ших зга­да­них ви­дів по­лів­ки не за­па­са­ють кор­мів, у них не від­кла­да­ю­ться жи­ро­ві за­па­си, а май­же вся їхня енер­гія спря­мо­ва­на на­сам­пе­ред на від­тво­ре­н­ня но­во­го по­ко­лі­н­ня. Жив­ля­ться по­лів­ки пе­ре­ва­жно зе­ле­ним ро­слин­ним кор­мом і швид­ко ги­нуть, якщо у їхній ра­ціон вхо­дить тіль­ки зер­но. Пе­ре­се­лив­шись во­се­ни на по­сі­ви ози­мих зер­но­вих куль­тур, во­ни вла­што­ву­ють но­ри для зи­мів­лі, по­шко­джу­ю­чи пше­ни­цю від схо­дів і до пов­ної її сти­гло­сті.

Хо­ча чи­сель­ність ми­шо­по­ді­бних гри­зу­нів остан­ні три ро­ки бу­ла від­но­сно ста­лою, не пе­ре­ви­щу­ю­чи в осін­ній пе­рі­од у се­ре­дньо­му по Укра­ї­ні 1,0–2,0 ко­ло­ній/га, а в осе­ред­ках — до 4,0 ко­ло­ній/га, про­те по­го­дні умо­ви осе­ні мо­жуть де­що змі­ни­ти си­ту­а­цію.

Так, за да­ни­ми облі­ків, що про­ве­де­ні у ІІ де­ка­ді жов­тня, на схо­дах ози­ми­ни се­ре­дня чи­сель­ність цих фі­то­фа­гів (пе­ре­ва­жно по кра­ях по­лів) ста­но­ви­ла 0,5–2,0 ко­ло­нії/га (1,0–4,0 нір/ко­ло­нію), ма­кси­маль­на — до 3,0 ко­ло­ній/га (Чер­ка­ська, Во­лин­ська обл.).

По­ка­зни­ки чи­сель­но­сті по­стій­но збіль­шу­ю­ться, адже мі­гра­ція ми­шо­по­ді­бних гри­зу­нів на по­сі­ви ози­мих усе ще три­ває й три­ва­ти­ме аж до по­ча­тку зи­ми. До­ста­тня кор­мо­ва ба­за та по­го­дні умо­ви осе­ні та­кож спри­я­ють цьо­му як ні­ко­ли (ано­маль­но те­плий жов­тень за остан­ні 100 ро­ків). Ура­хо­ву­ю­чи ска­за­не, на­да­лі існує ви­со­ка ймо­вір­ність утво­ре­н­ня осе­ред­ків від­чу­тної шко­ди, осо­бли­во в го­спо­дар­ствах цен­траль­них і за­хі­дних обла­стей (Ки­їв­ської, Чер­ка­ської, Сум­ської, Хмель­ни­цької, Чер­ні­ве­цької, Тер­но­піль­ської), в зо­ні Сте­пу, де бу­ло ви­яв­ле­но осе­ред­ки їхньої чи­сель­но­сті (За­по­різь­ка, Ми­ко­ла­їв­ська, Хер­сон­ська, Кі­ро­во­град­ська, Лу­ган­ська) та май­же по­всю­дно на По­ліс­сі.

Для за­по­бі­га­н­ня за­гро­зі по­сі­вам у цю по­ру на­сам­пе­ред не­об­хі­дний по­стій­ний си­стем­ний мо­ні­то­ринг ста­ну їх по­пу­ля­ції з пра­виль­ним ви­зна­че­н­ням ви­до­во­го скла­ду. За­со­бом за­хи­сту по­сі­вів в осін­ньо­зи­мо­вий пе­рі­од за на­яв­но­сті 3,0–5,0 жи­лих ко­ло­ній/га (ЕПШ) ли­ша­є­ться за­сто­су­ва­н­ня зер­но­вих й ін­ших отру­є­них при­над, що до­зво­ле­ні до ви­ко­ри­ста­н­ня. Так, у фа­зу ку­щі­н­ня (ІІ–ІІІ ета­пи) по­трі­бно роз­кла­да­ти вос­ко­ві бри­ке­ти Шторм (0,7–1,5 кг/га), Ба­кто­ро­ден­цид — 3,0 г/но­ру, Рат Кіл­лер Су­пер, ГП — 5–10 кг/га, за­сто­со­ву­ва­ти амі­а­чну во­ду — 150–200 г/но­ру то­що. Слід за­зна­чи­ти та­кож, що взим­ку на пше­ни­ці з ви­со­ким і гу­стим тра­во­сто­єм для по­лі­вок ефе­ктив­ність зер­но­вих при­над мо­же бу­ти низь­кою, бо мо­ло­ді осо­би­ни, на­ро­дже­ні зи­мою, зер­ном не хар­чу­ю­ться. У та­ко­му ра­зі за­сто­со­ву­ють тіль­ки амі­а­чну во­ду.

Хлі­бна жу­же­ли­ця

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.