Опе­ра­тив­не лі­ку­ва­н­ня гри­жі

Зро­бле­но си­сте­ма­ти­за­цію гри­жо­но­сій­ства у сви­ней, за­про­по­но­ва­но ал­го­ритм опе­ра­тив­но­го лі­ку­ва­н­ня гри­жі в по­ро­сят

The Ukrainian Farmer - - Свинокомплекс - МИ­КО­ЛА ЧОР­НО­ЗУБ, канд. вет. на­ук, до­цент Бі­ло­цер­ків­ський на­ціо­наль­ний аграр­ний уні­вер­си­тет

Гри­жа — це змі­ще­н­ня вну­трі­шніх ор­га­нів у роз­мі­щен­ні по­руч по­ро­жни­ни або під шкі­ру че­рез при­ро­дні (або шту­чні) отво­ри. Ана­то­мі­чно во­на скла­да­є­ться з гри­жо­во­го отво­ру, гри­жо­во­го мі­шка й гри­жо­во­го вмі­сту. Гри­жо­вим отво­ром мо­жуть бу­ти при­ро­дні (па­хо­вий ка­нал, пу­пко­ве кіль­це) або шту­чні отво­ри. Гри­жо­вий мі­шок скла­да­є­ться з па­рі­є­таль­но­го лис­тка оче­ре­ви­ни з при­ле­глою до неї фа­сці­єю та шкі­ри. Гри­жо­вим умі­стом мо­жуть бу­ти саль­ник, пе­тлі ки­шків­ни­ка, ма­тка, се­чо­вий мі­хур й ін­ші ор­га­ни.

У сви­ней гри­жі ді­а­гно­сту­ють ча­сті­ше, ніж в ін­ших ви­дів тва­рин. За рі­зни­ми да­ни­ми, в окре­мих го­спо­дар­ствах гри­жо­но­сій­ство ре­є­стру­ють у 0,9–11,0% тва­рин від усьо­го по­го­лів’я сви­ней. В одно­му із су­ча­сних го­спо­дарств Ки­їв- ської обла­сті про­тя­гом двох ро­ків про­во­ди­ли спо­сте­ре­же­н­ня, під час яко­го бу­ло ви­яв­ле­но гри­жо­но­сій­ство у 2,7–3,0% сви­ней.

За по­ві­дом­ле­н­ня­ми окре­мих ав­то­рів, у сви­ней най­ча­сті­ше ви­яв­ля­ють пу­пко­ві гри­жі, за ін­ши­ми да­ни­ми — па­хо­во-мо­шон­ко­ві. Ці по­ві­дом­ле­н­ня не су­пе­ре­чать одне одно­му, бо в рі­зних го­спо­дар­ствах ді­ють рі­зні спе­ци­фі­чні чин­ни­ки (осо­бли­во­сті те­хно­ло­гії, пле­мін­ної ро­бо­ти то­що), які при­зво­дять до ви­ни­кне­н­ня гриж. Так, на­при­клад, ми в го­спо­дар­стві ви­яви­ли 335 ви­пад­ків за­хво­рю­ва­н­ня, з яких 86,6% ста­но­ви­ли па­хо­во-мо­шон­ко­ві, 11,9% — пу­пко­ві й тіль­ки 1,5% — ін­ші гри­жі (табл. 1).

Па­хо­во-мо­шон­ко­ві гри­жі ви­яв­ля­ли пе­ре­ва­жно у ка­бан­чи­ків (98,3%); пу­пко­ві гри­жі одна­ко­во спо­сте­рі­га­ли у сви­ней обох ста­тей (по 50%);

ін­ші гри­жі (бо­ко­вої че­рев­ної стін­ки та бі­лої лі­нії) ви­яв­ля­ли де­що ча­сті­ше у са­мок (60%).

Та­кож вста­нов­ле­но (табл. 2), що 92,2% хво­рих — по­ро­ся­та до від­лу­че­н­ня, се­ред яких у 92,2% ре­є­стру­ва­ли па­хо­во-мо­шон­ко­ві гри­жі.

За по­хо­дже­н­ням гри­жі по­ді­ля­ють на вро­дже­ні та на­бу­ті. Існу­ють рі­зні дум­ки що­до етіо­ло­гії й па­то­ге­не­зу гриж у сви­ней, але їх ви­вче­н­ня слід по­чи­на­ти з усві­дом­ле­н­ня то­по­гра­фо-ана­то­мі­чних осо­бли­во­стей ді­ля­нок, у яких во­ни ви­ни­ка­ють. Па­хо­во-мо­шон­ко­ви­ми на­зи­ва­ють усі гри­жі в ді­лян­ці па­ху та мо­шон­ки.

Зде­біль­шо­го гри­жо­вим отво­ром є вну­трі­шнє па­хо­ве кіль­це, яке «від­кри­ває» вхід у па­хо­вий ка­нал — лій­ко­по­ді­бну щі­ли­ну між вну­трі­шнім і зов­ні­шнім ко­си­ми че­рев­ни­ми м’яза­ми. По­чи­на­є­ться ка­нал вну­трі­шнім (че­рев­ним) па­хо­вим кіль­цем і за­кін­чу­є­ться зов­ні­шнім (під­шкір­ним).

Вну­трі­шнє кіль­це від­кри­ва­є­ться тро­хи збо­ку від зов­ні­шньо­го краю пря­мо­го че­рев­но­го м’яза й утво­ре­не па­хо­вою (пу­пар­то­вою) зв’яз­кою (по­за­ду) та ка­у­даль­ним кра­єм апо­нев­ро­зу вну­трі­шньо­го ко­со­го че­рев­но­го м’яза (спе­ре­ду).

Зов­ні­шнє кіль­це утво­ре­не че­рев­ною й та­зо­вою пла­стин­ка­ми апо­нев­ро­зу зов­ні­шньо­го ко­со­го че­рев­но­го м’яза. В пре­на­таль­ний пе­рі­од, а в де­яких ви­дів тва­рин пі­сля на­ро­дже­н­ня, у па­хо­вий ка­нал ви­пи­на­є­ться па­рі­є­таль­ний ли­сток оче­ре­ви­ни, ви­сти­лає йо­го й утво­рює пі­хво­вий ка­нал. Опу­ска­ю­чись, цей ли­сток ви­сти­лає по­ро­жни­ну мо­шон­ки й на­зи­ва­є­ться за­галь­ною пі­хво­вою обо­лон­кою. Че­рез пі­хво­вий ка­нал сім’яни­ки опу­ска­ю­ться в сім’яни­ко­вий мі­шок (мо­шон­ку).

За­ле­жно від мі­сця про­ни­кне­н­ня та ло­ка­лі­за­ції гри­жо­во­го вмі­сту мо­жуть бу­ти рі­зні па­хо­во­мо­шон­ко­ві гри­жі, але пра­кти­ка по­ка­зує, що в кнур­ців (ка­бан­чи­ків) най­ча­сті­ше ви­яв­ля­ють ін­тра­ва­гі­наль­ні — ко­ли гри­жо­вий уміст про­со­ву­є­ться че­рез пі­хво­вий ка­нал у по­ро­жни­ну за­галь­ної пі­хво­вої обо­лон­ки без­по­се­ре­дньо до сім’яни­ка. Тоб­то на­яв­ність при­ро­дно­го спо­лу­че­н­ня по­ро­жни­ни за­галь­ної пі­хво­вої обо­лон­ки з че­рев­ною по­ро­жни­ною є най­ва­жли­ві­шим ана­то­мі­чним еле­мен­том, що ви­зна­чає ймо­вір­ність утво­ре­н­ня са­ме цих гриж.

Як не див­но, але па­хо­ві гри­жі бу­ва­ють і у сви­нок, ко­ли че­рез па­хо­вий ка­нал, який збе­ріг­ся,

ви­хо­дять вну­трі­шні ор­га­ни. За до­слі­дже­н­ня хво­рих сви­нок ви­яви­ли, що в них ка­нал роз­мі­ще­но на то­му са­мо­му мі­сці че­рев­ної стін­ки, де крі­пи­ться кру­гла зв’яз­ка ма­тки. Йо­го фор­ма та­ка са­ма, як і в кну­рів. У де­яких сви­нок у ме­жах гри­жо­во­го мі­шка ви­яв­ля­ли еле­мен­ти мо­шон­ки (му­скуль­но-ела­сти­чна обо­лон­ка, зов­ні­шній кре­ма­стер). Та­кі гри­жі у сви­нок слід ува­жа­ти ано­ма­лі­єю ти­пу гер­ма­фро­ди­ти­зму.

Го­лов­ною па­то­ло­гі­чною пе­ред­умо­вою ви­ни­кне­н­ня ін­тра­ва­гі­наль­них гриж у сви­ней є збіль­ше­н­ня роз­мі­ру (роз­ши­ре­н­ня) вну­трі­шньо­го па­хо­во­го кіль­ця. Ця ва­да зде­біль­шо­го пе­ре­да­є­ться спад­ко­во і є ге­не­ти­чною ано­ма­лі­єю. У де­яких го­спо­дар­ствах, де ма­со­во ви­яв­ля­ють гри­жо­но­сі­їв, ре­тель­ний ана­ліз по­ка­зує, що се­ред на­щад­ків пев­но­го кну­ра ви­яв­ля­ють на­ба­га­то біль­ше хво­рих, ніж від ін­ших плі­дни­ків. Ни­ні для осі­ме­ні­н­ня сви­но­ма­ток усе ча­сті­ше ви­ко­ри­сто­ву­ють кну­рів м’ясних по­рід чи гі­бри­дів. Це до­зво­ляє отри­му­ва­ти швид­ко­ро­слий при­плід м’ясно­го на­пря­му, що в умо­вах сьо­го­де­н­ня є еко­но­мі­чно ви­гі­дним. Спо­сте­ре­же­н­ня по­ка­за­ли (табл. 3), що се­ред на­щад­ків та­ких кну­рів зна­чно ча­сті­ше, ніж се­ред ін­ших, ви­яв­ля­ли кнур­ців з ін­тра­ва­гі­наль­ни­ми гри­жа­ми. Во­ни бу­ли пра­кти­чно в ко­жно­му гні­зді по­ро­сят, отри­ма­них від та­ко­го плі­дни­ка. А от пі­сля йо­го ви­бра­ку­ва­н­ня кіль­кість хво­рих із цим за­хво­рю­ва­н­ням різ­ко змен­шу­ва­ла­ся.

Під­твер­дже­н­ням на­яв­но­сті в на­щад­ків кну­рів-гі­бри­дів уро­дже­них вад, що спри­чи­ня­ють утво­ре­н­ня ін­тра­ва­гі­наль­них гриж, бу­ли ре­зуль­та­ти спо­сте­ре­жень за ка­стра­ції цих кнур­ців. Під час опе­ра­ції за­кри­то-від­кри­тим ме­то­дом лі­кар має змо­гу огля­ну­ти оби­два сім’яних ка­на­ти­ки, вкри­ті за­галь­ною пі­хво­вою обо­лон­кою. В ба­га­тьох на­щад­ків кну­рів-гі­бри­дів ви­яв­ля­ли тов­сті­ші (у 2–4 ра­зи), ніж зав­жди, сім’яні ка­на­ти­ки, вкри­ті за­галь­ною пі­хво­вою обо­лон­кою че­рез збіль­ше­н­ня тов­щи­ни зов­ні­шньо­го (ін­ко­ли вну­трі­шньо­го) кре­ма­сте­ра (фо­то 1). Во­дно­час се­ред на­щад­ків кну­рів по­рід йор­кшир і лан­драс та­ко­го по­тов­ще­н­ня сім’яних ка­на- ти­ків не спо­сте­рі­га­ли. Як по­ка­за­ли подаль­ші спо­сте­ре­же­н­ня за про­о­пе­ро­ва­ни­ми тва­ри­на­ми про­тя­гом пе­рі­о­ду до від­лу­че­н­ня, се­ред гри­жо­но­сі­їв з па­хо­во-мо­шон­ко­по­ді­бни­ми гри­жа­ми, які з’яви­ли­ся за цей час, основ­ну ма­су ста­но­ви­ли якраз ті ка­бан­чи­ки, у яких на ка­стра­ції ви­яв­ля­ли по­тов­ще­н­ня ка­на­ти­ків.

У кнур­ців із па­хо­во-мо­шон­ко­ви­ми гри­жа­ми по­ряд із роз­ши­ре­ним па­хо­вим ка­на­лом зав­жди ви­яв­ляв­ся по­тов­ще­ний зов­ні­шній кре­ма­стер, який є від­га­лу­же­н­ням від вну­трі­шньо­го ко­со­го че­рев­но­го м’яза. Цей м’яз бе­ре без­по­се­ре­дню участь в утво­рен­ні вну­трі­шньо­го па­хо­во­го кіль­ця. При­пу­ска­ють, що в про­це­сі утво­ре­н­ня зов­ні­шньо­го кре­ма­сте­ра й фор­му­ва­н­ня па­хо­во­го ка­на­лу в окре­мих ви­пад­ках від вну­трі­шньо­го ко­со­го че­рев­но­го м’яза від­ще­плю­є­ться над­то ве­ли­ка кіль­кість м’язо­вих во­ло­кон. Че­рез це збіль­шу­є­ться роз­мір вну­трі­шньо­го па­хо­во­го кіль­ця, що, у свою чер­гу, ство­рює умо­ви для ви­ни­кне­н­ня па­хо­во-мо­шон­ко­вих гриж.

По­ряд із уро­дже­ним роз­ши­ре­н­ням вну­трі­шньо­го па­хо­во­го кіль­ця ва­жли­вим етіо­ло­гі­чним чин­ни­ком ви­ни­кне­н­ня ін­тра­ва­гі­наль­них гриж у по­ро­сят слід ува­жа­ти на­пру­же­н­ня че­рев­ної стін­ки та під­ви­ще­н­ня вну­трі­шньо­че­рев­но­го ти­ску, які спри­я­ють про­ни­кнен­ню ор­га­нів че­рев­ної по­ро­жни­ни в пі­хво­вий ка­нал. Це мо­же від­бу­ва­ти­ся за роз­ла­дів де­фе­ка­ції (за­пор, про­нос) чи ка­шлю (пнев­мо­нія, алер­гія то­що), при­ду­шу­ва­н­ня по­ро­сят сви­но­ма­ткою. На пра­кти­ці тра­пля­є­ться, ко­ли, на­при­клад, у кнур­ця пе­ред ка­стра­ці­єю під час об­сте­же­н­ня мо­шон­ки й па­хо­вої ді­лян­ки гри­жу не ви­яви­ли, а от під час фі­кса­ції і здав­лю­ва­н­ня тва­ри­ни в по­ро­жни­ну мо­шон­ки змі­щу­ва­ла­ся пе­тля ки­шків­ни­ка.

За­хво­рю­ва­н­ня ча­сті­ше спо­сте­рі­га­ють у тва­рин з озна­ка­ми аві­та­мі­но­зу, ра­хі­ту та ви­сна­же­н­ня, у яких м’язо­ва стін­ка в па­хо­вій ді­лян­ці осла­бле­на, що спри­чи­не­но сху­дне­н­ням, і мо­же спри­я­ти роз­ши­рен­ню па­хо­во­го ка­на­лу на тлі під­ви­ще­н­ня вну­трі­шньо­че­рев­но­го ти­ску.

Остан­нім ча­сом на су­ча­сних ком­пле­ксах усе ча­сті­ше за­сто­со­ву­ють ран­ню ка­стра­цію кнур­ців (у 3–5-ден­но­му ві­ці) за­кри­то-від­кри­тим кри­ва­вим ме­то­дом із за­сто­су­ва­н­ням спе­ці­аль­них щи­пців. Згі­дно із ці­єю ме­то­ди­кою сім’яни­ки, вкри­ті за­галь­ною пі­хво­вою обо­лон­кою, по­трі­бно від­тя­гну­ти від мо­шон­ки так, щоб сім’яні ка­на­ти­ки ста­ли на­пру­же­ни­ми і їх лег­ко мо­жна бу­ло пе­ре­тну­ти щи­пця­ми. Пра­кти­ка по­ка­зує, що за гру­бо­го на­дмір­но­го на­тя­гу­ва­н­ня ка­на­ти­ків і за­галь­ної пі­хво­вої обо­лон­ки мо­же від­бу­ва­ти­ся роз­ши­ре­н­ня па­хо­во­го ка­на­лу і пі­сля опе­ра­ції пе­тлі ки­шків­ни­ка ви­па­да­ють у по­ро­жни­ну мо­шон­ки.

Фо­то 1. По­тов­ще­н­ня зов­ні­шньо­го кре­ма­сте­ра в кнур­ця

Фо­то 2. Від­пре­па­ро­ва­на за­галь­на пі­хво­ва обо­лон­ка з її вмі­стом (сім’яник, сім’яний ка­на­тик і пе­тлі ки­шків­ни­ка)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.