Ін­фе­кція про­ти ре­про­ду­ктив­но­сті

Роз­гля­ну­то рі­зні ви­пад­ки по­ру­ше­н­ня від­твор­ної фун­кції сви­но­ма­ток уна­слі­док пе­ре­не­се­них ін­фе­кцій

The Ukrainian Farmer - - Свинокомплекс - ГА­ЛИ­НА РЕ­БЕН­КО, канд. вет. на­ук, до­цент ка­фе­дри епі­зоо­то­ло­гії та па­ра­зи­то­ло­гії Сум­ський на­ціо­наль­ний аграр­ний уні­вер­си­тет

Ви­ро­щу­ва­н­ня ре­мон­тних сви­нок має за ме­ту фор­му­ва­н­ня в їхньо­му ор­га­ні­змі всіх умов для отри­ма­н­ня до­ста­тньої кіль­ко­сті до­бре роз­ви­не­них, а та­кож швид­ке на­ста­н­ня на­сту­пної по­ро­сно­сті. Що по­вин­но бу­ти в ор­га­ні­змі май­бу­тньої іде­аль­ної сви­но­ма­тки крім зов­ні­шньої гар­мо­ній­ної роз­ви­не­но­сті? На­сам­пе­ред — це пра­виль­но ро­зви­не­ні яє­чни­ки з без­ліч­чю фо­лі­ку­лів, ро­зви­не­ні ро­ги ма­тки від­по­від­ної ва­ги з епі­те­лі­єм, го­то­вим прийня­ти ем­бріо­ни, та сфор­мо­ва­на ший­ка ма­тки, що на­дій­но за­хи­щає вну­трі­шнє се­ре­до­ви­ще ста­те­вих ор­га­нів. А та­кож пра­виль­но сфор­мо­ва­ний ней­ро­ен­до­крин­ний гор­мо­наль­ний зв’язок, що зу­мо­вить вча­сну й аде­ква­тну від­по­відь свин­ки на се­ксу­аль­ні по­дра­зни­ки та за­без­пе­чить ефе­ктив­не за­плі­дне­н­ня.

Тва­ри­ни, які не від­по­від­а­ють бо­дай одно­му із цих пун­ктів, не да­дуть очі­ку­ва­но­го при­пло­ду, та­ким чи­ном зни­жу­ю­чи рентабельність про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва.

Як свід­чать по­ві­дом­ле­н­ня, від­со­ток ви­бра­ку­ва­н­ня ре­мон­тних сви­нок на сви­но­ком­пле­ксах сут­тє­во рі­зни­ться й ся­гає в окре­мих ви­пад­ках 40%. Що ж ви­яв­ля­ють у сви­нок, ви­ро­ще­них для ре­мон­ту, але ви­бра­ку­ва­них на за­бій?

Зна­чна кіль­кість тва­рин (32%) не ма­ла ма­кро­ско­пі­чних ано­ма­лій у ре­про­ду­ктив- них ор­га­нах. Ча­сті­ше за ін­ші па­то­ло­гії ре­є­стру­ва­ли гі­по- чи гі­пер­пла­зії ре­про­ду­ктив­них ор­га­нів (25%), кі­сти й атро­фію яє­чни­ків (23%), а та­кож ва­гі­ні­ти та ен­до­ме­три­ти (11%). Вро­дже­ні ано­ма­лії, об­стру­кція яй­це­во­дів, пу­хли­но­по­ді­бні ура­же­н­ня — тра­пля­ю­ться рід­ше. Слід за­зна­чи­ти, що стру­кту­ра па­то­ло­гії ре­про­ду­ктив­них ор­га­нів у ре­мон­тних сви­нок на ко­жно­му ком­пле­ксі має істо­тні від­мін­но­сті, то­му ана­ліз ре­зуль­та­тів ді­а­гно­сти­чно­го за­бою тва­рин у ко­жно­му кон­кре­тно­му ви­пад­ку ста­не в при­го­ді для роз­роб­ки ефе­ктив­них зоо­ве­те­ри­нар­них за­хо­дів або ко­ри­гу­ва­н­ня тих, що є.

Близь­ко тре­ти­ни ви­бра­ку­ва­них сви­нок не ма­ли змін, пов’яза­них із па­то­ло­гі­чни­ми про­це­са­ми в ре­про­ду­ктив­них ор­га­нах, бо при­чи­ною їх ви­бра­ку­ва­н­ня бу­ла не­від­по­від­ність зоо­гі­гі­є­ні­чним па­ра­ме­трам. Зві­сно, щоб сви­но­ма­тка ви­но­си­ла й ви­го­ду­ва­ла по­ро­сят, тре­ба пе­ре­ко­на­ти­ся у фор­мі, роз­та­шу­ва­н­ня та ви­гля­ді па­ке­тів мо­ло­чних за­лоз, та­кож звер­ну­ти ува­гу на ста­ту­ру й по­ста­нов­ку кін­ці­вок. Тва­рин, що не від­по­від­а­ють ви­мо­гам, ви­бра­ко­ву­ють, і це — пер­ше ре­ше­то, бо озна­ки оці­ню­ю­ться ві­зу­аль­но.

Крім не­від­по­від­но­сті зоо­те­хні­чним па­ра­ме­трам не­ін­фе­кцій­ни­ми при­чи­на­ми ви­бра­ку­ва­н­ня ста­ють трав­ми вуль­ви, які ча­сто є ре­зуль­та­том уку­сів (осо­бли­во якщо рем­сви­нок утри­му­ють у ве­ли­ких гру­пах). Або обла­дна­н­ня має го­стрі краї, і тва­ри­ни лег­ко трав­му­ють на­бря­клу під час пер­шої охо­ти вуль­ву.

При­чи­на­ми, ча­сті­ше пов’яза­ни­ми з ін­фе­кці­я­ми, є за­паль­ні про­це­си в ста­те­вих ор­га­нах, за яких спо­сте­рі­га­ють па­то­ло­гі­чні ви­ді­ле­н­ня з пі­хви. Най­ча­сті­ше кров’яни­сті ви­ді­ле­н­ня спо­сте­рі­га­ють пі­сля па­ру­ва­н­ня. Шту­чне осі­ме­ні­н­ня є без­пе­чні­шим, але якщо опе­ра­тор до­свід­че­ний. Гній­ні ви­ді­ле­н­ня з пі­хви на 14–21-й день пі­сля осі­ме­ні­н­ня, як пра­ви­ло, свід­чать про ін­фе­кцію в ста­те­вих шля­хах (ве­сти­бу­ло-ва­гі­ні­ти, ва­гі­ні­ти та ен­до­ме­три­ти).

Ви­ді­ле­н­ня з вуль­ви пі­сля спа­ро­ву­ва­н­ня ви­яв­ля­ють ча­сті­ше під час об­сте­же­н­ня за ви­со­ких від­со­тків по­втор­но­го при­хо­ду сви­нок в охо­ту. Ексу­дат мо­же бу­ти ви­дно ли­ше на ни­жній ча­сти­ні хво­ста, на фе­ка­лі­ях або за­дній стін­ці стан­ка. У свин­ки іно­ді йо­го по­ба­чи­ти мо­жна тіль­ки че­рез ва­гі­наль­не дзер­ка­ло або ен­до­скоп. На­яв­ність кро­ві або сли­зу у ви­ді­ле­н­нях ча­сто озна­чає ци­стит або пі­є­ло­не­фрит.

Па­то­ло­гі­чні ви­ді­ле­н­ня з пі­хви мо­жуть ма­ти рі­зні від­тін­ки чи мі­сти­ти пла­стів­ці фі­бри­ну, їх ви­гляд швид­ше свід­чить про ха­ра­ктер про­це­су, а не йо­го ло­ка­лі­за­цію. Ди­фе­рен­ці­ю­ва­ти ва­гі­ніт від ен­до­ме­три­ту мо­жна за кіль­кі­стю ексу­да­ту та за впли­вом на від­тво­рю­валь­ну фун­кцію: ва­гі­ні­ти ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться не­ве­ли­кою (до 10–25 мл) кіль­кі­стю ексу­да­ту й су­про­во­джу­ю­ться зни­же­н­ням за­плі­дню­ва­но­сті на 30%; за ен­до­ме­три­тів кіль­кість ексу­да­ту не пе­ре­ви­щує 90 мл, а ча­сто­та опо­ро­су по гру­пі зни­жу­є­ться до 14%. У ра­зі ен­до­ме­три­тів пе­ре­біг за­хво­рю­ва­н­ня важ­кий, а про­гноз оду­жа­н­ня з від­нов­ле­н­ням ре­про­ду­ктив­ної фун­кції, на­віть за пра­виль­но­го лі­ку­ва­н­ня, — нев­ті­шний.

Якщо з па­то­ге­не­зом пі­сля­ро­до­вих ен­до­ме­три­тів вже зна­йо­мі май­же всі пра­ців­ни­ки сви­нар­ства, то пи­та­н­ня ви­ни­кне­н­ня й роз­ви­тку за­паль­них про­це­сів у ста­те­вих

ор­га­нах ре­мон­тних сви­нок ще не­до­ста­тньо ви­сві­тле­но. Зде­біль­шо­го при­ро­дні за­хи­сні ме­ха­ні­зми тва­рин, ло­каль­ний іму­ні­тет сли­зо­вих обо­ло­нок, нор­маль­на мі­кро­біо­та вуль­во­ва­гі­наль­но­го вмі­сту, від­су­тність ен­до­крин­них по­ру­шень в ор­га­ні­змі свин­ки, а та­кож за­галь­не здо­ров’я та опти­маль­ні умо­ви утри­ма­н­ня й го­дів­лі спри­я­ють за­по­бі­ган­ню роз­ви­тку ін­фе­кцій. Так зва­ні се­чо­ста­те­ві ін­фе­кції ча­сті­ше спо­сте­рі­га­ють у сви­нок, що до­ся­гли ста­те­вої зрі­ло­сті, і ма­ло — у пре­пу­бер­та­тно­му пе­рі­о­ді. За­хво­рю­ва­н­ня за­паль­но­го ха­ра­кте­ру роз­ви­ва­ю­ться вна­слі­док про­ни­кне­н­ня та ко­ло­ні­за­ції в ре­про­ду­ктив­них ор­га­нах па­то­ген­них й умов­но па­то­ген­них мі­кро­ор­га­ні­змів за на­яв­но­сті опти­маль­них умов для їхньо­го роз­ви­тку та роз­мно­же­н­ня. Біль­шість та­ких ін­фе­кцій по­чи­на­ю­ться з пі­хви в ра­зі по­ру­ше­н­ня ба­лан­су ва­гі­наль­ної мі­кро­фло­ри в бік умов­но-па­то­ген­них мі­кро­ор­га­ні­змів. Іно­ді при­чи­ною є за­стій се­чі, ци­сти­ти та пі­є­ло­не­фри­ти, що зу­мов­лю­ють на­ко­пи­че­н­ня па­то­ген­них мі­кро­ор­га­ні­змів, зокре­ма, в пі­хві. За­зви­чай ва­гі­ні­ти не пе­ре­шко­джа­ють ро­дю­чо­сті сви­но­ма­тки, але ін­фе­кція мо­же «під­ні­ма­ти­ся» в ший­ку і ро­ги ма­тки, то­ді по­тен­цій­на імо­вір­ність без­плі­д­дя є на­ба­га­то ви­щою.

Свин­ки в пе­рі­од до по­ча­тку естру­су та в між­е­страль­ний пе­рі­од (якщо не по­ро­сні) від­но­сно стій­кі до ін­фе­кції че­рез щіль­но за­кри­ту ший­ку ма­тки. В ший­ці ма­тки під час естру­су під впли­вом естро­ге­ну під­ви­щу­ю­ться рів­ні IgG та IgA й актив­ність фа­го­ци­тар­них клі­тин. Однак ший­ка ма­тки від­кри­та у цей час і мо­же не втри­ма­ти на­ти­ску мі­кро­бних мас у ра­зі на­ко­пи­че­н­ня їх у пі­хві. За втор­гне­н­ня па­то­ген­но­го або умов­но па­то­ген­но­го мі­кро­ор­га­ні­зму фор­му­є­ться за­паль­ний про­цес. Пов­тор­ні, а по­де­ку­ди без­пе­рерв­ні за­го­стре­н­ня, спри­чи­ню­ють руб­цю­ва­н­ня ен­до­ме­трію, що мо­же при­зве­сти до роз­ви­тку не­плі­дно­сті вна­слі­док йо­го не­при­да­тно­сті до ім­план­та­ції ем­бріо­нів.

Се­ред ба­кте­рій, ви­ді­ле­них ла­бо­ра­тор­ни­ми до­слі­дже­н­ня­ми з ва­гі­наль­них зми­вів і з ексу­да­ту від сви­нок за на­яв­но­сті за­па­ле­н­ня, тра­пля­ю­ться як не­па­то­ген­ні сим­біо­н­ти, так і рі­зно­го сту­пе­ня па­то­ген­но­сті мі­кро­ор­га­ні­зми ро­дів: Proteus, Streptococci, Klebsiella, Ureaplasma, а та­кож Escherichia coli, Corynebacterium pyogenes та suis, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Leptospira bratislava/muenchen, на­віть Pasteurella multocida, Actinobacillus suis та Erysipelothrix rhusiopathiae. У ра­зі за­па­лень крім ба­кте­рій в ін­фе­кцій­но­му про­це­сі бе­руть участь ві­ру­си, хла­мі­дії, мі­ко­пла­зми, па­то­ген­ні гри­би, най­про­сті­ші, на­віть гель­мін­ти.

Ін­фе­кцій­ні про­це­си у яє­чни­ках ви­ни­ка­ють зде­біль­шо­го вна­слі­док за­не­се­н­ня збу­дни­ка з кров’ю. Так, на­при­клад, ві­ру­си мо­жуть по­тра­пи­ти до яє­чни­ка ра­зом із ма­кро­фа­га­ми, що при­бу­ва­ють на мі­сце фо­лі­ку­ла пі­сля ову­ля­ції для ути­лі­за­ції від­пра­цьо­ва­них клі­тин гра­ну­льо­зи. Роз­мно­же­н­ня ві­ру­сів у клі­ти­нах яє­чни­ків зу­мов­лю­ють роз­ви­ток їхнє за­па­ле­н­ня, час­тко­ву за­мі­ну фо­лі­ку­ляр­ної тка­ни­ни яє­чни­ка спо­лу­чною тка­ни­ною (гі­по­тро­фії та скле­ро­зу яє­чни­ків).

Крім то­го, за на­яв­но­сті ін­фе­кції по­ру­шу­є­ться ней­ро­гу­мо­раль­на ре­гу­ля­ція ста­те­во­го ци­клу, утво­рю­ю­ться пер­си­стен­тні жов­ті ті­ла й роз­ви­ва­ю­ться кі­сти яє­чни­ків.

Цир­ко­ві­рус 2-го ти­пу та­кож зу­мов­лює по­ру­ше­н­ня від­твор­ної зда­тно­сті сви­нок.

Так, ДНК PCV2 у ре­мон­тних сви­нок, ви­бра­ку­ва­них че­рез не­за­плі­дню­ва­ність, бу­ла ви­яв­ле­на у 20,0%, че­рез ано­маль­ні ва­гі­наль­ні ви­ді­ле­н­ня — у 47,5, че­рез ане­струс — у 53,5, че­рез абор­ти — у 85,0%.

Пар­во­ві­рус у ре­мон­тних сви­нок не спри­чи­нює па­то­ло­гі­чних про­це­сів, оскіль­ки актив­но роз­мно­жу­є­ться тіль­ки в тка­ни­нах пло­дів, зу­мов­лю­ю­чи їхню за­ги­бель. Однак пер­си­стен­ція пар­во­ві­ру­су в ре­про­ду­ктив­них ор­га­нах ре­мон­тних сви­нок мо­же бу­ти чин­ни­ком ри­зи­ку роз­ви­тку на­сту­пних по­ру­шень по­ро­сно­сті.

За хла­мі­діо­зу у яє­чни­ках ре­мон­тних сви­нок галь­му­є­ться про­цес фор­му­ва­н­ня фо­лі­ку­лів, на­то­мість роз­ро­ста­є­ться спо­лу­чна тка­ни­на. Це зу­мов­лює по­ру­ше­н­ня естру­су й по­тен­цій­ну ма­ло­плі­дність. У ма­тці від­бу­ва­є­ться де­сква­ма­ція та мета­пла­зія епі­те­лію сли­зо­вої обо­лон­ки, на­бряк і роз­ро­ста­н­ня спо­лу­чної тка­ни­ни в м’язо­во­му ша­рі та під­сли­зо­вій осно­ві, що ство­рю­ють пе­ред­умо­ви роз­ви­тку пов­ної не­плі­дно­сті сви­нок.

Се­ред мі­ко­то­кси­нів, які свин­ки мо­жуть отри­му­ва­ти з кор­мів, ура­же­них мі­кро­ско­пі­чни­ми гри­ба­ми, най­не­без­пе­чні­шим для від­твор­ної фун­кції є зе­а­ра­ле­нон, що про­ду­ку­ють гри­би ро­ду Fusarium. Зе­а­ра­ле­нон є не­сте­ро­ї­дним ана­ло­гом естро­ге­ну. Зав­дя­ки сво­їй не­ро­з­ви­не­ній ен­до­крин­ній си­сте­мі ре­мон­тні свин­ки є най­чу­тли­ві­ши­ми до естро­ген­но­го ефе­кту цьо­го мі­ко­то­кси­ну.

Зе­а­ра­ле­нон зв’язу­є­ться з ре­це­пто­ра­ми естро­ге­ну, та­ким чи­ном пе­ре­шко­джа­ю­чи йо­го син­те­зу та фун­кціо­ну­ван­ню, а та­кож ро­бо­ті ін­ших гор­мо­нів, ко­трі за­без­пе­чу­ють ста­те­ве до­зрі­ва­н­ня сви­нок. Ре­зуль­та­та­ми вжи­ва­н­ня зе­а­ра­ле­но­ну є гі­пе­ре­мія і на­бряк вуль­ви (гі­пе­ре­стро­ге­нізм), збіль­ше­н­ня ма­си ма­тки, атре­зія (зу­пин­ка роз­ви­тку) фо­лі­ку­лів яє­чни­ків, атро­фія яє­чни­ків, а та­кож ви­па­ді­н­ня пі­хви та пря­мої ки­шки.

Роз­мно­же­н­ня мі­кро­ско­пі­чних гри­бів

і Fusarium) на шкі­рі та сли­зо­вих обо­лон­ках у ре­мон­тних сви­нок опи­са­но у ви­пад­ках, ко­ли гор­мо­наль­на пе­ре­бу­до­ва збі­га­ла­ся з різ­ким пе­ре­охо­ло­дже­н­ням та/або за­хво­рю­ва­н­ням ін­ши­ми хво­ро­ба­ми, для бо­роть­би з яки­ми за­сто­со­ву­ва­ли ан­ти­біо­ти­ки. На­ша­ру­ва­н­ня сі­ро-бі­ло­го ко­льо­ру ма­ють ха­ра­ктер гли­бо­ких ура­жень, що за­го­ю­ю­ться із за­мі­ною ци­лін­дри­чно­го епі­те­лію на пла­ский, а та­кож атро­фі­єю ен­до­ме­трі­аль­них за­лоз. До то­го ж по­пу­ля­ція па­то­ген­них гри­бів, що за­ли­ша­є­ться в ста­те­вих ор­га­нах, зу­мов­лює по­стій­ну го­тов­ність до по­яви но­во­го па­то­ло­гі­чно­го про­це­су пі­сля будь-яко­го стре­су.

Аб­стра­гу­ю­чись від кон­кре­тних па­то­ло­гі­чних про­це­сів у ре­про­ду­ктив­них ор­га­нах сви­нок за пев­ної ін­фе­кції, хо­че­ться на­го­ло­си­ти на за­галь­них шля­хах впли­ву ін­фе­кції на цен­траль­ну нер­во­ву си­сте­му.

Мор­фо­ло­гі­чні та фун­кціо­наль­ні змі­ни в ор­га­нах ре­про­ду­ктив­ної си­сте­ми за за­па­ле­н­ня зу­мов­лю­ють па­то­ло­гі­чну зво­ро­тну від­по­відь на си­гна­ли з від­ді­лів цен­траль­ної нер­во­вої си­сте­ми, що ре­гу­лю­ють гі­по­та­ла­мо-гі­по­фі­зар­но-яє­чни­ко­вий зв’язок.

У ре­зуль­та­ті цих змін від­бу­ва­є­ться зни­же­н­ня ен­до­крин­ної ре­гу­ля­ції яє­чни­ків, за яко­го не­рід­ко по­ру­шу­є­ться про­цес ову­ля­ції та естру­су.

Го­во­ря­чи про вплив на ен­до­крин­ну си­сте­му, слід за­зна­чи­ти, що за­паль­ні змі­ни у яє­чни­ках не­ми­ну­че від­би­ва­ю­ться на її фун­кції, при­зво­дя­чи до по­ру­ше­н­ня про­ду­кції естро­ге­нів і про­ге­сте­ро­ну. Най­ча­сті­ший на­слі­док хро­ні­чно­го оо­фо­ри­ту — про­ге­сте­ро­но­ва не­до­ста­тність, тоб­то не­до­ста­тність лю­те­ї­но­вої фа­зи, що, у свою чер­гу, пе­ре­шко­джає нор­маль­но­му пе­ре­бі­гу по­ро­сно­сті. Мор­фо­ло­гі­чні змі­ни в тка­ни­ні ен­до­ме­трію вна­слі­док за­па­ле­н­ня су­про­во­джу­ю­ться по­ру­ше­н­ням фун­кції йо­го ре­це­пто­рів, які ма­ють ре­а­гу­ва­ти на гор­мо­наль­ну сти­му­ля­цію.

Крім впли­ву на за­галь­ну си­сте­му іму­ні­те­ту ін­фе­кцій­ні аген­ти спри­чи­ня­ють сер­йо­зні змі­ни в мі­сце­во­му іму­ні­те­ті, які про­яв­ля­ю­ться:

• збіль­ше­н­ням кіль­ко­сті Т-лім­фо­ци­тів, NK-клі­тин, ма­кро­фа­гів;

• збіль­ше­н­ням кіль­ко­сті IgM, IgA, IgG, що спри­яє ре­а­кці­ям від­тор­гне­н­ня ем­бріо­на.

Та­ким чи­ном, змі­ни в імун­ній си­сте­мі, фун­кція якої по­ля­гає в роз­пі­зна­ван­ні й елі­мі­на­ції чу­жо­рі­дних ан­ти­ге­нів, мо­жуть бу­ти при­чи­ною не­аде­ква­тної від­по­віді ор­га­ні­зму на ім­план­та­цію ем­бріо­нів, що мо­же при­зво­ди­ти до без­плі­д­дя.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.