Ка­дро­ва по­лі­ти­ка в аграр­но­му се­кто­рі — це, з одно­го бо­ку, під­го­тов­ка фа­хів­ців, їх со­ці­аль­ний за­хист і на­да­н­ня мо­жли­во­стей для роз­ви­тку. З ін­шо­го — під­трим­ка агро­бі­зне­су

The Ukrainian Farmer - - Я вважаю - АНАТОЛІЙ ДАНИЛЕНКО, ре­ктор Бі­ло­цер­ків­сько­го на­ціо­наль­но­го аграр­но­го уні­вер­си­те­ту [email protected]

Ни­ні ча­сто мо­жна по­чу­ти за­пи­та­н­ня на кшталт: «Чо­му ви­пу­скни­ки ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів не хо­чуть пра­цю­ва­ти за фа­хом, а ма­со­во ви­їздять за кор­дон?», «Де зна­йти про­фе­сій­ні ка­дри для сво­єї ком­па­нії?». На пер­ший по­гляд від­по­віді на них ле­жать у рі­зних пло­щи­нах, бо одні сто­су­ю­ться осві­ти, ін­ші — еко­но­мі­ки. Втім, це по­верх­не­вий ви­сно­вок, оскіль­ки ко­рі­н­ня ці­єї про­бле­ми ви­хо­дить з одно­го «зер­на».

Згі­дно з офі­цій­ни­ми да­ни­ми, більш ніж по­ло­ви­на ви­пу­скни­ків ВНЗ жо­дно­го дня не пра­цю­ва­ли за фа­хом. Во­дно­час у кра­ї­нах ЄС та­кий по­ка­зник не пе­ре­ви­щує 10%. При­чи­на та­кої си­ту­а­ції у на­шій дер­жа­ві по­ля­гає не в не­які­сній під­го­тов­ці спе­ці­а­лі­стів, справ­жні при­чи­ни ле­жать на­ба­га­то глиб­ше. Одна з них — гло­баль­на: дер­жа­ва не мо­ти­вує мо­ло­до­го фа­хів­ця до ро­бо­ти у ви­ро­бни­цтві, на зем­лі то­що.

Мо­ло­дий спе­ці­а­ліст — це ам­бі­тна осо­би­стість, він ба­жає отри­му­ва­ти до­стой­ну за­ро­бі­тну пла­ту, вкла­да­ю­чи у ви­ро­бни­цтво ті зна­н­ня і вмі­н­ня, які здо­був у ви­ші. Що­ро­ку кра­ї­ну за­ли­шає близь­ко 700 тис. мо­ло­дих лю­дей. Во­ни ви­їздять, бо мрі­ють про гар­не май­бу­тнє для се­бе і сво­єї сім'ї, про­фе­сій­ну са­мо­ре­а­лі­за­цію. Ве­ли­ка мі­гра­ція мо­ло­ді при­зво­дить до па­ді­н­ня еко­но­мі­ки. Са­ме мо­лодь у сві­ті ство­рює ін­но­ва­ції та но­ві під­хо­ди, по­слу­ги й то­ва­ри, про­ва­дить під­при­єм­ни­цтво. Без мо­ло­дих лю­дей не роз­ви­ва­є­ться ви­ро­бни­цтво, не впро­ва­джу­ю­ться но­ві те­хно­ло­гії, не ство­рю­ю­ться но­ві ро­бо­чі мі­сця. Ко­ли змен­шу­є­ться чи­сель­ність на­се­ле­н­ня в кра­ї­ні, еко­но­мі­ка не зро­стає, а кра­ї­на стає не­при­ва­бли­вою для по­тен­цій­но­го ін­ве­сто­ра. Чи ро­зу­мі­ють на­ші кер­ма­ни­чі, що між тру­до­вою мі­гра­ці­єю, рів­нем осві­ти й умо­ва­ми для роз­ви­тку бі­зне­су існує пря­ма за­ле­жність? Маю що­до цьо­го сум­ні­ви. Нав­чаль­ні за­кла­ди фі­нан­су­ють за за­ли­шко­вим прин­ци­пом, а те­хні­ку­ми, ко­ле­джі й уні­вер­си­те­ти, які го­ту­ють фа­хів­ців, му­сять, як ка­жуть, ви­кру­чу­ва­ти­ся са­мі. То­ді як, на­при­клад, Уні­вер­си­тет ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни та фар­ма­цев­ти­ки з мі­ста Ко­ши­це у Сло­вач­чи­ні отри­мує фі­нан­су­ва­н­ня і від дер­жа­ви, і з Єв­ро­со­ю­зу. Тоб­то в прі­о­ри­те­ті — мо­лодь, май­бу­тні фа­хів­ці.

Це і є при­клад дер­жав­ної ка­дро­вої по­лі­ти­ки.

Ра­зом із тим, якщо ми хо­че­мо, щоб мо­ло­ді агро­но­ми чи ве­те­ри­на­ри не ви­їжджа­ли з кра­ї­ни, по­трі­бна стра­те­гія еко­но­мі­чно­го та со­ці­аль­но­го роз­ви­тку кра­ї­ни. На­то­мість, що отри­мує аграр­ний се­ктор еко­но­мі­ки,

який при­но­сить 40% ВВП? Бі­ля ку­ро­чки, яка не­се «зо­ло­ті» яй­ця, хо­дять із но­жем. Цьо­го­річ агро­ви­ро­бни­ки отри­ма­ли не­по­га­ні вро­жаї, утім, якщо по­ди­ви­ти­ся на со­бі­вар­тість і на те, скіль­ки ко­штів над­хо­дить на ра­хун­ки фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства чи агро­ком­па­нії, то мо­жна пе­ре­ко­на­ти­ся, що до­да­ної вар­то­сті май­же не за­ли­ша­є­ться. У чо­му при­чи­ни? На моє пе­ре­ко­на­н­ня, Вер­хов­на Ра­да зро­би­ла ве­ли­ку по­мил­ку, пе­ре­вів­ши сіль­ське го­спо­дар­ство на за­галь­не опо­да­тку­ва­н­ня. Адже тор­гів­ля — це швид­кі гро­ші, швид­кий бі­знес. Сіль­ське го­спо­дар­ство са­ме по со­бі кон­се­рва­тив­не: щоб отри­ма­ти но­вий сорт куль­ту­ри, зна­до­бля­ться ро­ки; щоб ви­ро­сти­ти ко­ро­ву, по­трі­бно мі­ні­мум три ро­ки, і так да­лі. На­то­мість ри­зи­ків — ду­же ба­га­то. До­дай­те сю­ди по­да­тки, обваль­ну ін­фля­цію та без­кон­троль­ні ці­ни на па­ли­во й отри­ма­є­те си­ту­а­цію із со­бі­вар­ті­стю як в анек­до­ті, у яко­му син ба­тько­ві на ба­за­рі ка­зав: «Та­то, кін­чай­те тор­гу­ва­ти, бо вже не­має чим да­ва­ти ре­шту».

Уся ця си­ту­а­ція скла­ла­ся че­рез від­су­тність ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів у вла­ді, ка­дрів із дер­жав­ним ми­сле­н­ням, умі­н­ням ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня на рів­ні ма­кро­еко­но­мі­ки. Тож і ба­чи­мо ха­о­ти­чні дії, пе­ре­тя­гу­ва­н­ня ка­на­ту, руй­ну­ва­н­ня то­го, що вже ство­ре­но. Ві­зьме­мо хо­ча б си­ту­а­цію зі зня­т­тям мо­ра­то­рію на зем­лі сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня. Сфор­му­ва­ти ба­зис для віль­но­го ру­ху зем­лі мо­жна тіль­ки то­ді, ко­ли від­штов­ху­ва­ти­ся від лю­дей, що є стри­жнем, ма­ють кон­сти­ту­цій­не пра­во во­ло­ді­ти, ко­ри­сту­ва­ти­ся й роз­по­ря­джа­ти­ся зем­лею — тих, хто на зем­лі жи­ве, пра­цює, знає те­хно­ло­гії та за­ре­є­стро­ва­ні на цій зем­лі. На­то­мість ма­є­мо до­сить по­ши­ре­ну пра­кти­ку, ко­ли хтось, за­ре­є­стро­ва­ний у Ки­є­ві чи в офшо­рах, при­їхав на­ве­сні, обро­бив зем­лю, а влі­тку зі­брав уро­жай — і по всьо­му. Від цьо­го про­гра­ють се­ля­ни, гро­ма­да, бо не роз­ви­ва­є­ться ін­фра­стру­кту­ра, не ство­рю­ю­ться бю­дже­то­утво­рю­валь­ні під­при­єм­ства, а от­же, не­має на­пов­не­н­ня бю­дже­ту, і се­ло по­віль­но вми­рає. Мо­ло­дий фа­хі­вець, мо­ти­во­ва­ний дер­жа­вою, має до­ста­тньо знань пі­сля ви­пу­ску з ви­шу, аби під­ня­ти се­ло, він уміє пра­цю­ва­ти на зем­лі, на ви­ро­бни­цтві, фер­мі. Дер­жа­ві на­сам­пе­ред по­трі­бно ста­ви­ти акцент на по­пов­нен­ні се­ла мо­ло­ди­ми фа­хів­ця­ми, а для цьо­го — за­пев­ни­ти мо­ло­до­го спе­ці­а­лі­ста в то­му, що, пра­цю­ю­чи в се­лі, він змо­же за­без­пе­чи­ти со­бі та сво­їй ро­ди­ні до­бре май­бу­тнє.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.