Ор­га­ні­чна спель­та

Сві­то­вий тренд спо­жи­ва­н­ня ор­га­ні­чних про­ду­ктів спо­ну­кає ві­тчи­зня­них агра­рі­їв пі­зна­ва­ти осо­бли­во­сті ви­ро­щу­ва­н­ня ці­єї пер­спе­ктив­ної зер­но­вої куль­ту­ри

The Ukrainian Farmer - - Рослинництво - АН­ДРІЙ ВДОВИЧЕНКО, канд. с.-г. на­ук, ди­ре­ктор з ви­ро­бни­цтва про­ду­кції ор­га­ні­чно­го ро­слин­ни­цтва

Спель­та, або Triticum aestivum var. Spelta, — це ге­кса­пло­ї­дний вид пше­ни­ці (має шість на­бо­рів хро­мо­сом), один із най­дав­ні­ших куль­ти­во­ва­них лю­ди­ною зла­ків — ра­зом із пол­бою (T. dicoccum) і пше­ни­цею одно­зер­нян­кою зан­ду­рі (T. monococcum).

Зер­ни­ни спель­ти ма­ють щіль­ну обо­лон­ку, яка за­хи­щає їх від шкі­дни­ків, зов­ні­шніх за­бру­днень і від втра­ти во­ло­ги. У ці­єї куль­ту­ри ду­же мі­цні лу­ски, то­му під час обмо­ло­ту во­ни не від­окрем­лю­ю­ться від зер­на.

Клей­ко­ви­на спель­ти за­зви­чай не спри­чи­няє алер­гію в лю­дей, ор­га­нізм яких не мо­же пе­ре­трав­лю­ва­ти глю­тен, що є у зви­чай­ної пше­ни­ці. Отож лю­дям, які ма­ють алер­гію на глю­тен, мо­жна до­да­ва­ти спель­ту у свій ра­ціон хар­чу­ва­н­ня.

Осо­бли­во­го зна­че­н­ня ця куль­ту­ра на­бу­ває з ін­тен­сив­ним роз­ви­тком у сві­ті ор­га­ні­чно­го ви­ро­бни­цтва. До­во­лі ве­ли­кий по­пит на зов­ні­шніх рин­ках має ви­ро­бле­на в Укра­ї­ні

спель­та. Не­зва­жа­ю­чи на те, що остан­ніх 2–3 ро­ки ці­ни на ор­га­ні­чну спель­ту де­що зни­зи­ли­ся, куль­ту­ра є при­ва­бли­вою для фер­ме­рів зав­дя­ки про­стій те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня.

Осо­бли­во­сті те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня

Оскіль­ки спель­та за сво­ї­ми біо­ло­гі­чни­ми вла­сти­во­стя­ми по­ді­бна до пше­ни­ці, ви­мо­ги до те­хно­ло­гії її ви­ро­щу­ва­н­ня де­що схо­жі. Про­те є низ­ка від­мін­но­стей. За опти­маль­них умов ви­ро­щу­ва­н­ня вро­жай­ність ор­га­ні­чної спель­ти ниж­ча, ніж в ор­га­ні­чно ви­ро­ще­ної пше­ни­ці. Се­ре­дня вро­жай­ність ор­га­ні­чної спель­ти ста­но­вить близь­ко 2–3 т/га, а по­тен­цій­но мо­жли­во отри­ма­ти вро­жай­ність до 5,0 т/га. Уро­жай­ність пше­ни­ці ста­но­вить 4–5 т/га.

Де­я­кі до­слі­дже­н­ня та пра­кти­ка по­ка­зу­ють, що в умо­вах не­опти­маль­но­го жив­ле­н­ня спель­та зда­тна кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти по­жив­ні ре­чо­ви­ни з ґрун­ту, ніж зви­чай­на пше­ни-

ця. Че­рез це, на­при­клад, в Ав­стра­лії спель­ті на­да­ють більш зна­чу­щу роль у сі­во­змі­ні, ніж ін­шим ор­га­ні­чним зер­но­вим куль­ту­рам.

У 1997 ро­ці 22 на­у­ко­во-до­слі­дних ін­сти­ту­ти в дев’яти кра­ї­нах Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу згі­дно з Про­е­ктом EU-Agrinet’s SESA про­ве­ли до­слі­дже­н­ня під на­звою «Спель­та для ста­ло­го єв­ро­пей­сько­го сіль­сько­го го­спо­дар­ства». На­у­ков­ці ді­йшли ви­снов­ку, що спель­та має над­зви­чай­ну при­сто­со­ва­ність, осо­бли­во на бі­дних ґрун­тах і в ду­же во­ло­гих по­го­дних умо­вах. Спель­та, по­сі­я­на пі­зні­ше за пше­ни­цю в се­ре­дньо­гір­ських ра­йо­нах, мо­же ви­три­ма­ти пе­ре­охо­ло­дже­н­ня кра­ще, ніж пше­ни­ця. Крім то­го, спель­та має ниж­чу ви­мо­гли­вість що­до вмі­сту азо­ту в ґрун­ті, ніж пше­ни­ця, ви­ро­ще­на в тих са­мих умо­вах.

Спель­та до­сить не­ви­ба­гли­ва до ґрун­то­во­клі­ма­ти­чних умов, але для неї опти­маль­ні­ші ґрун­ти се­ре­дньої важ­ко­сті та важ­кі. Торф’яні ґрун­ти мен­ше при­да­тні для спель­ти. Куль­ту­ру мо­жна ви­ро­щу­ва­ти в не­спри­я­тли­вих зо­нах із ве­ли­кою кіль­кі­стю опа­дів. За­га­лом спель­та при­да­тна до ви­ро­щу­ва­н­ня в усіх клі­ма­ти­чних зо­нах Укра­ї­ни за умов ви­ко­ри­ста­н­ня від­по­від­них агро­те­хно­ло­гій.

Бо­роть­ба з бур’яна­ми

Спель­та по­віль­но вко­рі­ню­є­ться, і її мо­жуть лег­ко за­глу­ши­ти бур’яни, що швид­ко зро­ста­ють. То­му, ви­ро­щу­ю­чи ор­га­ні­чну спель­ту, по­трі­бно ре­тель­но пла­ну­ва­ти сі­во­змі­ну, звер­ну­ти ува­гу на під­бір те­хно­ло­гій ме­ха­ні­чно­го кон­тро­лю бур’янів і на які­сний по­сів­ний ма­те­рі­ал.

В ор­га­ні­чно­му ви­ро­бни­цтві по­трі­бно ре­тель­но пла­ну­ва­ти те­хно­ло­гії, осо­бли­во це ва­жли­во в бо­роть­бі з бур’яна­ми. Ефе­ктив­ний кон­троль бур’янів мо­же бу­ти до­ся­гну­то шля­хом ре­а­лі­за­ції стра­те­гій, що пе­ред­ба­ча­ють та­кі за­хо­ди: мо­ні­то­ринг ста­ну за­бур’яне­н­ня ґрун­тів, своє­ча­сне їх зни­ще­н­ня; роз­роб­ку сі­во­змі­ни, яка за­по­бі­гає роз­ви­тку бур’янів і роз­по­всю­джен­ню їхньо­го на­сі­н­ня; за­лу­че­н­ня по­сі­вів си­де­раль­них куль­тур, що ви­ті­сня­ють бур’яни; ре­гу­ляр­не лу­ще­н­ня стер­ні; впро­ва­дже­н­ня пра­кти­ки біо­без­пе­ки аграр­но­го ви­ро­бни­цтва, а са­ме — ре­тель­не очи­ще­н­ня по­сів­но­го й ін­шо­го обла­дна­н­ня, а та­кож під­бір і сор­ту­ва­н­ня кон­ди­цій­но­го по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу, у яко­му не має бу­ти на­сі­н­ня бур’янів. Ва­жли­во та­кож під­би­ра­ти сор­ти, що під­хо­дять до кон­кре­тної ґрун­то­во-клі­ма­ти­чної зо­ни та ма­ють ви­со­ку стій­кість до хво­роб і шкі­дни­ків.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.