Жа­ро­зни­жу­валь­не для сої

До­слі­дже­но вплив ін­ду­кто­ра по­су­хо­стій­ко­сті на тлі рі­зних те­хно­ло­гій обро­бі­тку ґрун­ту на вро­жай­ність сої

The Ukrainian Farmer - - Рослинництво - НАТАЛІЯ ДІДЕНКО, канд. с.-г. на­ук Ін­сти­тут во­дних про­блем і ме­лі­о­ра­ції НААН

Сьо­го­дні сіль­ське го­спо­дар­ство зде­біль­шо­го орі­єн­ту­є­ться на гли­бо­ке роз­пу­ше­н­ня ґрун­ту, не­ефе­ктив­не зро­ше­н­ня, мо­но­куль­ту­ру в стру­кту­рі сі­во­змі­ни та на­дмір­не ви­ко­ри­ста­н­ня мі­не­раль­них до­брив і хі­мі­ка­тів, що при­зво­дить до по­гір­ше­н­ня еко­ло­гі­чної си­ту­а­ції. Тож по­стає по­тре­ба в на­у­ко­во­му об­ґрун­ту­ван­ні най­більш еко­но­мі­чних та еко­ло­го-без­пе­чних си­стем обро­бі­тку ґрун­ту в ком­пле­ксі з ін­ши­ми скла­до­ви­ми си­сте­ми зем­ле­роб­ства та їхньо­го впли­ву на під­ви­ще­н­ня ро­дю­чо­сті ґрун­тів і яко­сті про­ду­кції. Ана­ліз впли­ву агро­те­хні­чних за­хо­дів на вро­жай­ність сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур по­ка­зав, що су­ку­пно близь­ко 40% при­па­дає на час­тку

до­брив, 15–25% — на за­хист ро­слин, 20 — на ге­не­ти­ку сор­тів і гі­бри­дів і до 20% — на обро­бі­ток ґрун­ту.

Тра­ди­цій­но скла­ло­ся так, що осно­вою будь-якої те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур зав­жди вва­жа­ли ме­ха­ні­чний обро­бі­ток ґрун­ту. Са­ме він має за­без­пе­чи­ти щіль­ність ор­но­го ша­ру 1,1–1,3 г/см³, за­галь­ну по­ри­стість ґрун­ту — 50–55%; уміст во­до­роз­чин­них агре­га­тів — по­над 70%, твер­дість — до 30 кг/см², во­до­про­ни­кність — по­над 30 мм/год і за­по­біг­ти еро­зій­ним про­це­сам. Ви­хо­дя­чи із цьо­го й ро­би­ли ви­сно­вок про те, що для ви­ро­щу­ва­н­ня куль­тур по­трі­бна оран­ка, ро­слин­ні реш­тки тре­ба за­гор­та­ти в ґрунт або

спа­лю­ва­ти, а по­верх­ня ґрун­ту не обов’яз­ко­во має бу­ти вкри­та три­ва­лий час. Та­кий під­хід ува­жав­ся за нор­му.

Про­те остан­нім ча­сом фер­ме­ри пе­ре­хо­дять на оща­дні­ші те­хно­ло­гії. У кра­ї­нах ін­тен­сив­но­го зем­ле­роб­ства ве­ли­ко­го по­ши­ре­н­ня на­бу­ла си­сте­ма мі­ні­маль­но­го обро­бі­тку ґрун­ту. У Ве­ли­кій Бри­та­нії, Да­нії та скан­ди­нав­ських кра­ї­нах, де тра­ди­цій­на гли­би­на основ­но­го обро­бі­тку ста­но­вить 15–20 см, але най­по­ши­ре­ні­ший — міл­кий обро­бі­ток до 15 см. По­сту­по­во по­ши­рю­є­ться те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур без ме­ха­ні­чно­го обро­бі­тку ґрун­ту (ну­льо­ві те­хно­ло­гії), ко­ли ро­слин­ни­цтво стає ке­ро­ва­ним, про­гно­зо­ва­ним і еко­но­мі­чно ефе­ктив­ним. І якщо за су­ча­сної ор­га­ні­за­ції сіль­сько­го го­спо­дар­ства вро­жай на 80% за­ле­жить від при­ро­ди, то в си­сте­мі ноу-тілл вплив по­го­ди й клі­ма­ту на ефе­ктив­ність сіль­го­спви­ро­бни­цтва зве­де­но до 20%. Ре­шта 80% при­па­да­ють на те­хно­ло­гі­чні опе­ра­ції та ке­ру­ва­н­ня в агро­бі­зне­сі, об’єд­на­ні в одну си­сте­му.

Зна­чне по­ши­ре­н­ня те­хно­ло­гії ноу-тілл у кра­ї­нах з ін­тен­сив­ним аграр­ним се­кто­ром (США, Ка­на­да, Бра­зи­лія та ін­ші кра­ї­ни Ла­тин­ської Аме­ри­ки) свід­чить про те, що во­на від­по­від­ає су­ча­сним еко­но­мі­чним, еко­ло­гі­чним і со­ці­аль­ним умо­вам. Істо­рія те­хно­ло­гії по­ча­ла­ся з по­яви гер­бі­ци­дів су­ціль­ної дії, ко­ли по­ля, обро­бле­ні ни­ми, май­же від­ра­зу бу­ли го­то­ві для сів­би без ри­зи­ку для на­сі­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур. Пер­ші ре­ко­мен­да­ції для пра­кти­ків, пі­дго­тов­ле­ні на осно­ві ба­га­то­рі­чних до­слі­джень уче­них Ан­глії та Пів­ні­чної Аме­ри­ки, бу­ло ви­да­но в США 1969 ро­ку. Однак основ­ний «бум» з упро­ва­дже­н­ня ці­єї те­хно­ло­гії при­па­дає на остан­ні 10 ро­ків.

На­ше до­слі­дже­н­ня

У рам­ках спіль­но­го укра­їн­сько-аме­ри­кан­сько­го про­е­кту «Вплив ста­ло­го управ­лі­н­ня сіль­ським го­спо­дар­ством на якість ґрун­ту та про­ду­ктив­ність сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур» за під­трим­ки Фон­ду ци­віль­них до­слі­джень і роз­ви­тку США й Мі­ні­стер­ства осві­ти та на­у­ки Укра­ї­ни бу­ло про­ве­де­но

до­слі­дже­н­ня що­до ком­пле­ксно­го під­хо­ду ке­ру­ва­н­ня зем­ле­роб­ством в умо­вах змін клі­ма­ту. До­слід бу­ло за­кла­де­но у ви­ро­бни­чих умо­вах у дер­жав­но­му під­при­єм­стві «До­слі­дне го­спо­дар­ство „Аска­ній­ське” Аска­ній­ської ДСГДС Ін­сти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ства НААН» (ДП «ДГ „Аска­ній­ське” АДСДС ІЗЗ НААН»), що роз­та­шо­ва­не в зо­ні дії Ка­хов­ської зро­шу­валь­ної си­сте­ми в Хер­сон­ській обла­сті.

Бу­ло за­кла­де­но три­фа­ктор­ний до­слід із три­ра­зо­вою по­втор­ні­стю та рен­до­мі­зо­ва­ним роз­мі­ще­н­ням ді­ля­нок. Стру­кту­ра сі­во­змі­ни бу­ла та­кою: соя — ози­ма пше­ни­ця — ку­ку­ру­дза — со­ня­шник. Цьо­го ро­ку ми ма­ли змо­гу пе­ре­ві­ри­ти вплив на про­ду­ктив­ність сої двох чин­ни­ків:

• основ­ний обро­бі­ток ґрун­ту (по­рів­ня­но тра­ди­цій­ні те­хно­ло­гії обро­бі­тку ґрун­ту, що мі­сти­ли оран­ку на гли­би­ну до 28 см, ди­ску­ва­н­ня — до 12 см, пе­ре­д­по­сів­ну куль­ти­ва­цію на гли­би­ну за­гор­та­н­ня на­сі­н­ня 6 см, — з ноу-тілл);

• вплив са­лі­ци­ло­вої ки­сло­ти (аспі­ри­ну)

як ін­ду­кто­ра по­су­хо­стій­ко­сті.

Роз­по­ча­ли до­слі­дже­н­ня са­ме з куль­ту­ри сої, бо агра­рії в умо­вах змін клі­ма­ту в бік по­су­шли­во­сті ро­блять став­ку са­ме на цю куль­ту­ру, вва­жа­ю­чи її го­лов­ною бо­бо­вою куль­ту­рою сві­то­во­го зем­ле­роб­ства у ХХІ ст.

До­слі­джу­ва­ний сорт сої Діо­на ха­ра­кте­ри­зу­є­ться під­ви­ще­ною ада­пта­цій­ною зда­тні­стю до не­спри­я­тли­вих умов ви­ро­щу­ва­н­ня й на­ле­жить до гру­пи ду­же ско­ро­сти­глих сор­тів (81–85 діб), які мо­жна ви­ро­щу­ва­ти в основ­них, пі­сля­у­кі­сних і пі­сля­жнив­них по­сі­вах.

Сорт ство­ре­но шля­хом гі­бри­ди­за­ції Юг 30 / (Ме­ріт / Вузь­ко­ли­ста / Mapleresto). Цей сорт на­ле­жить до під­ви­ду маньч­жур­ський, рі­зно­ви­дність — аlbo-sublutea, апро­ба­цій­на гру­па — glauca, ро­сли­ни зав­ви­шки — 70–90 см, за­кла­да­н­ня ни­жніх бо­бів — на рів­ні 12–14 см. В умо­вах зро­ше­н­ня сорт фор­мує вро­жай­ність зер­на 2,5–3,2 т/га. У пі­сля­жнив­них по­сі­вах (пі­сля ози­мо­го ячме­ню) — 1,8–2,5 т/га. Ма­кси­маль­на вро­жай­ність зер­на ста­но­ви­ла 4,4 т/га.

Ма­са 1000 на­сі­нин — 150–175 г, в зер­ні мі­сти­ться 37–40% біл­ка й 19–23% жи­ру.

Ефект са­лі­ци­ло­вої ки­сло­ти

Агро­те­хні­ка ви­ро­щу­ва­н­ня сої бу­ла за­галь­но­ви­зна­ною для зро­шу­ва­них умов Пів­ден­но­го Сте­пу Укра­ї­ни за ви­ня­тком до­слі­джу­ва­них ме­то­дів ви­ро­щу­ва­н­ня куль­ту­ри, а са­ме — об­при­ску­ва­н­ня ро­слин про­тя­гом ве­ге­та­ції са­лі­ци­ло­вою ки­сло­тою (аспі­ри­ном). Про­ве­сти та­ке до­слі­дже­н­ня бу­ло ви­рі­ше­но пі­сля ана­лі­зу лі­те­ра­тур­них дже­рел, де на­ве­де­но фа­кти про те, що де­я­кі фі­то­гор­мо­ни, ві­та­мі­ни, по­лі­а­мі­ни, фе­ноль­ні спо­лу­ки, син­те­ти­чні спо­лу­ки гру­пи три­а­зо­лів, ро­слин­ні екс­тра­кти, гу­мі­но­ві ки­сло­ти то­що мо­жуть бу­ти ін­ду­кто­ра­ми по­су­хо­стій­ко­сті ро­слин. Осо­бли­ву ува­гу при­вер­та­ють аскор­бі­но­ва, са­лі­ци­ло­ва ки­сло­ти й фла­во­но­їди — при­ро­дні ре­чо­ви­ни, що не за­бру­дню­ють нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще й сіль­сько­го­спо­дар­ську про­ду­кцію.

Са­лі­ци­ло­ва ки­сло­та в ро­слин­но­му ор­га­ні­змі ви­ко­нує низ­ку ре­гу­ля­тор­них і си­гналь­них фун­кцій, однак най­пов­ні­ше її роль ви­ра­жа­є­ться за дії стре­со­вих чин­ни­ків рі­зної при­ро­ди. Зокре­ма, одним із най­ва­жли­ві­ших ефе­ктів са­лі­ци­ло­вої ки­сло­ти є ін­ду­кція то­ле­ран­тно­сті до шко­до­чин­но­го впли­ву абіо­ти­чних стре­со­рів, зокре­ма за­со­ле­н­ня, по­су­хи, впли­ву важ­ких ме­та­лів то­що.

Про­тя­гом се­зо­ну об­при­ску­ва­н­ня са­лі­ци­ло­вою ки­сло­тою бу­ло про­ве­де­но дві­чі: у фа­зи тре­тьо­го трій­ча­сто­го лис­тка й утво­ре­н­ня бо­бів із роз­ра­хун­ку 360 г са­лі­ци­ло­вої ки­сло­ти на 100 л роз­чи­ну на 1 га. У ре­зуль­та­ті в за­галь­но­му по до­слі­ду на ді­лян­ках, де бу­ло про­ве­де­но об­при­ску­ва­н­ня са­лі­ци­ло­вою ки­сло­тою, отри­ма­ли 14%-ву при­бав­ку вро­жаю, як по­рів­ня­ти з ді­лян­ка­ми без об­при­ску­ва­н­ня.

Втра­ча­є­мо че­рез щіль­ність ґрун­ту

У 2017 ро­ці на до­слі­дній ді­лян­ці фі­ксу­ва­ли ущіль­не­н­ня ґрун­ту на ді­лян­ках під ну­льо­ви­ми те­хно­ло­гі­я­ми. У 2018 ро­ці щіль­ність скла­де­н­ня за тра­ди­цій­них те­хно­ло­гій в ор­но­му ша­рі ґрун­ту (0–40 см) ста­но­ви­ла 1,21 г/см³, за ну­льо­вих — 1,26 г/см³, та­кож фі­ксу­ва­ли по­ри­стість на 2% біль­ше за тра­ди­цій­них те­хно­ло­гій. Та­ким чи­ном, під­твер­ди­ла­ся те­за на­у­ков­ців і пра­кти­ків про те, що пі­сля пе­ре­хо­ду на ноу-тілл у пер­ших два ро­ки щіль­ність ґрун­ту збіль­шу­є­ться при­бли­зно на 20%, а в на­сту­пні ро­ки по­чи­нає змен­шу­ва­ти­ся. Як ре­зуль­тат, від­су­тність ме­ха­ні­чно­го обро­бі­тку до­зво­лить по­лі­пши­ти фі­зи­чну стру­кту­ру ґрун­ту.

Про­тя­гом се­зо­ну фі­ксу­ва­ли фа­зи ро­сту й роз­ви­тку ро­слин на екс­пе­ри­мен­таль­них ді­лян­ках. Спо­сте­рі­га­ли змен­ше­н­ня гу­сто­ти сто­я­н­ня ро­слин, що бу­ло зу­мов­ле­но на­сам­пе­ред ла­бо­ра­тор­ною схо­жі­стю на­сі­н­ня, по­га­ною кон­ку­рен­то­спро­мо­жні­стю окре­мих ро­слин, а та­кож, мо­жли­во, по­шко­дже­н­ням їх шкі­дни­ка­ми та хво­ро­ба­ми. Між ва­рі­ан­та­ми з тра­ди­цій­ни­ми те­хно­ло­гі­я­ми та без обро­бі­тку роз­бі­жно­сті ста­но­ви­ли май­же 6%. При­чи­ною цьо­го є ство­ре­ні ме­ха­ні­чним обро­бі­тком на­ле­жні спри­я­тли­ві умо­ви для ро­сту й роз­ви­тку ро­слин сої, то­ді як за пря­мої сів­би ґрунт був ущіль­не­ний і про­ро­сти ро­сли­ні бу­ло важ­че.

Ра­ху­є­мо вро­жай

За ре­зуль­та­та­ми до­слі­джень ви­зна­че­но, що обро­бі­ток ґрун­ту й оброб­ка ро­слин са­лі­ци­ло­вою ки­сло­тою сут­тє­во впли­ну­ли на вро­жай сої. На до­слі­дних ді­лян­ках він ко­ли­вав­ся в ме­жах 16,4–31,1 ц/га. Так, най­ниж­чий уро­жай за­фі­ксо­ва­но у ва­рі­ан­ті із за­сто­су­ва­н­ням ну­льо­вих те­хно­ло­гій — 18,9 ц/га, що на 22,2% ниж­че, ніж за тра­ди­цій­них те­хно­ло­гій. За об­при­ску­ва­н­ня са­лі­ци­ло­вою ки­сло­тою при­ріст уро­жаю отри­ма­ли на всіх ва­рі­ан­тах. За тра­ди­цій­них те­хно­ло­гій се­ре­дня при­бав­ка вро­жаю пі­сля аспі­ри­ну ста­но­ви­ла 5,4%, за ну­льо­вих те­хно­ло­гій — 20,3%.

Та­кож уста­нов­ле­но, що роз­га­лу­же­ність сої та біль­ша кіль­кість бо­бів фі­ксу­є­ться на сої, що бу­ла обро­бле­на са­лі­ци­ло­вою ки­сло­тою (фо­то).

Та­ким чи­ном, по­ру­ше­ні пи­та­н­ня по­тре­бу­ють більш де­таль­но­го та гли­бо­ко­го ви­вче­н­ня, бо не пов­ною мі­рою до­слі­дже­но ін­ду­кто­ри по­су­хо­стій­ко­сті ро­слин, не­має одно­стай­ної дум­ки що­до за­ле­жно­сті про­ду­ктив­но­сті сої від спосо­бів основ­но­го обро­бі­тку ґрун­ту. То­му є до­ціль­ність про­ве­де­н­ня подаль­ших до­слі­джень у ґрун­то­вих і клі­ма­ти­чних умо­вах на Пів­дні Укра­ї­ни з ура­ху­ва­н­ням змі­ни клі­ма­ту.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.