Що ста­не ря­тів­ним ко­лом для укра­їн­ських се­лян?

Ukraine Business Review - - Україна аграрна -

В Укра­ї­ні ни­ні на­лі­чу­є­ться ве­ли­че­зна кіль­кість ма­лих і се­ре­дніх сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств. Яка ж скла­да­є­ться си­ту­а­ція з їх роз­ви­тком? Ро­з­гля­не­мо її на при­кла­ді Він­ни­цької обла­сті – чи не­най­по­ту­жні­шо­му агро­про­ми­сло­во­му ре­гіо­ні на­шої дер­жа­ви.

За остан­ні­ми ста­ти­сти­чни­ми да­ни­ми на Він­нич­чи­ні є 2025 фер­мер­ських го­спо­дарств. І па­ра­докс їх існу­ва­н­ня кри­є­ться в то­му, що пра­цює в них ли­ше в 3-4 лю­ди­ни. Тоб­то, в пе­ре­ва­жній біль­шо­сті цих агро­під­при­ємств на по­стій­ній осно­ві пра­це­вла­што­ва­но всьо­го кіль­ка чо­ло­вік. Про це нам по­ві­до­мив го­ло­ва ко­мі­сії з пи­тань бю­дже­ту, фі­нан­сів та обла­сних про­грам Він­ни­цької обла­сної ра­ди Ген­на­дій Ма­зур: – Та­ка ста­ти­сти­ка ви­кли­кає не­аби­яку пі­до­зру та стур­бо­ва­ність. То­му управ­лін­ню агро­про­ми­сло­во­го роз­ви­тку та фі­скаль­ній слу­жбі не­об­хі­дно сер­йо­зно за­ду­ма­ти­ся над ці­єю три­во­жною і вкрай про­блем­ною си­ту­а­ці­єю з фун­кціо­ну­ва­н­ням тих чи ін­ших як ма­лих, так і се­ре­дніх агро­фор­му­вань. І, мо­жли­во, пе­ре­ві­ри­ти ці сіль­сько­го­спо­дар­ські під­при­єм­ства на пре­дмет ле­га­лі­за­ції ро­бо­чих місць та що­до за­ро­бі­тних плат у кон­вер­тах чи про­до­воль­чим і май­но­вим за­без­пе­че­н­ням за ви­ко­на­ну ро­бо­ту. І хоч фер­ме­ри твер­дять, що в умо­вах жорс­ткої кон­ку­рен­ції з ве­ли­ки­ми аграр­ни­ми під­при­єм­ства­ми та від­су­тно­сті дер­жав­ної під­трим­ки їм вкрай важ­ко ви­жи­ва­ти, але ще жо­ден з них не на­пи­сав за­яву і не від­мо­вив­ся від сво­го го­спо­дар­ства. Па­ра­докс, але на Він­нич­чи­ні є та­кі фер­мер­ські го­спо­дар­ства, які ма­ють де­кіль­ка ти­сяч ге­кта­рів зем­лі, а пра­цю­ю­чих в них офі­цій­но всьо­го кіль­ка чо­ло­вік: ди­ре­ктор, бух­гал­тер, ін­же­нер, агро­ном то­що. Отож, ви­ни­кає ре­зон­не за­пи­та­н­ня: то­ді хто ж обро­бляє, за­сі­ює та зби­рає вро­жай на цих зем­лях? Втім, ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту агро­про­ми­сло­во­го роз­ви­тку Він­ни­цької обл­держ­адмі­ні­стра­ції Ми­ко­ла Не­ї­лик за­ува­жує, що пе­ре­ва­жна біль­шість фер­мер­ських го­спо­дарств пра­цює ли­ше се­зон­но: – Зокре­ма, тва­рин­ни­цтвом актив­но за­йма­є­ться не біль­ше двад­ця­ти від­со­тків усіх фер­ме­рів. І са­ме во­ни вла­што­ву­ють пра­ців­ни­ків у свої го­спо­дар­ства на по­стій­ній та опо­да­тко­ва­ній осно­ві. А вза­га­лі тре­ба уяв­ля­ти, що на Він­нич­чи­ні ме­шкає 1 міль­йон 620 ти­сяч на­се­ле­н­ня. І май­же 50 від­со­тків з них про­жи­ває у ве­ли­ких мі­стах чи ра­йон­них цен­трах. Так от: ли­ше 39 ти­сяч се­лян по­стій­но пра­цює у сіль­сько­му го­спо­дар­стві. Ре­шта або ви­їжджає на за­ро­бі­тки, або ухо­дить в «тінь». І це ти­по­ва си­ту­а­ція для всі­єї Укра­ї­ни. З остан­ньою те­зою по­го­джу­є­ться і го­ло­ва асо­ці­а­ції фер­ме­рів і при­ва­тних зем­ле­вла­сни­ків Він­ни­цької обла­сті Ін­на Ку­хар­чук: – На­ше за­ко­но­дав­ство по­стій­но змі­ню­є­ться і фер­ме­рів так чи іна­кше про­сто зму­шу­ють хо­ва­ти­ся в «ті­ні». На жаль, та по­лі­ти­чна лі­нія,

що впро­ва­джу­є­ться сьо­го­дні дер­жа­вою що­до фер­мер­сько­го ру­ху, при­зво­дить до та­ко­го по­ло­же­н­ня. То­му й нор­маль­но, про­ду­ктив­но пра­цю­ва­ти в та­ких умо­вах ду­же скла­дно. В той же час існу­ю­чим за­ко­но­дав­ством ви­ма­га­є­ться, щоб хо­ча б одна лю­ди­на бу­ла пра­це­вла­што­ва­на. Я знаю чи­ма­ло при­кла­дів, ко­ли на­віть аграр­ні хол­дін­ги ви­му­ше­ні від­прав­ля­ти сво­їх пра­ців­ни­ків чи на «ви­му­ше­ні ка­ні­ку­ли», чи в цен­три зайня­то­сті, ко­ли за­кін­чу­є­ться се­зон зби­ра­н­ня тих чи ін­ших про­до­воль­чих куль­тур. До ре­чі, прем’єр-мі­ністр Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир Грой­сман у чі­ткій та зро­зумі­лій фор­мі за­явив, що він (тре­ба ро­зу­мі­ти ни­ні­шній уряд) не зби­ра­є­ться утри­му­ва­ти та фі­нан­су­ва­ти цен­три зайня­то­сті. І що ж те­пер ро­би­ти «се­зон­ним» се­ля­нам що­най­мен­ше 4 мі­ся­ці? Від­кри­те за­пи­та­н­ня. Ще одне бо­лю­че пи­та­н­ня, яке не­по­ко­їть агра­рі­їв Укра­ї­ни – обі­ця­не уря­дом хоч час­тко­ве від­шко­ду­ва­н­ня фі­нан­со­вих за­трат. Ке­рів­ни­ки ма­лих і се­ре­дніх сіль­госп­під­при­ємств на­рі­ка­ють на від­су­тність дер­жав­ної фі­нан­со­вої під­трим­ки, при­ва­бли­вих бан­ків­ських про­грам, не­спро­мо­жність ефе­ктив­но кон­ку­ру­ва­ти з аграр­ни­ми ком­па­ні­я­ми та хол­дин­га­ми. Що­до остан­ніх, то во­ни є справ­жньою за­гро­зою для фер­ме­рів, че­рез яку біль­шість з них мо­же збан­кру­ту­ва­ти вже за 3-4 ро­ки. Та­ку дум­ку на за­сі­дан­ні Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції фер­ме­рів і при­ва­тних зем­ле­вла­сни­ків ви­сло­вив го­ло­ва лю­стра­цій­но­го ко­мі­те­ту гро­мад­ської спілки «Рух за очи­ще­н­ня від ко­ру­пції» Єв­ген За­го­ро­дний: – Фер­ме­ру ду­же важ­ко кон­ку­ру­ва­ти, ко­ли він сіє пше­ни­цю чи ячмінь на со­тні ге­кта­рів, а хол­динг на де­ся­тках ти­сяч. У кра­ї­нах ЄС вза­га­лі від­су­тня пра­кти­ка та­кої ро­бо­ти агро­хол­дин­гів, як в Укра­ї­ні. Там, зокре­ма, се­ре­дній роз­мір обро­бі­тку зе­мель фер­мер­ськи­ми го­спо­дар­ства­ми ста­но­вить 3-5 ти­сяч ге­кта­рів. На­то­мість, гро­мад­ський ді­яч по­си­ла­є­ться на ді­ю­чий За­кон Укра­ї­ни «Про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції». У ньо­му, зокре­ма, за­зна­ча­є­ться, що мо­но­поль­ним вва­жа­є­ться ста­но­ви­ще суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня, час­тка яко­го на рин­ку то­ва­рів пе­ре­ви­щує 35%. – У нас є агро­хол­дин­ги, які обро­бля­ють ці­лі ра­йо­ни по всій Укра­ї­ні, – за­зна­чив Єв­ген За­го­ро­дний. – Са­ме во­ни є ви­клю­чно мо­но­по­лі­ста­ми. Мі­ні­маль­ним роз­ви­тком зе­мель­но­го рин­ку є те­ри­то­рі­аль­на гро­ма­да. Тоб­то, агро­фір­ма, що обро­бляє, на­при­клад, 1000 га нав­ко­ло се­ла, то во­на вже є мо­но­по­лі­стом і по­ру­шує За­кон. На дум­ку гро­мад­сько­го ді­я­ча, ни­ні­шня адмі­ні­стра­тив­на ре­фор­ма у сіль­ській мі­сце­во­сті ли­ше спри­я­ти­ме подаль­шій мо­но­по­лі­за­ції зе­мель: – Осно­ва адмі­ні­стра­тив­ної ре­фор­ми – це укру­пне­н­ня сіль­ських те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Ко­ли об’єд­на­є­ться 3-4 гро­ма­ди в одну, то ри­нок зем­лі збіль­ши­ться, а до­ля мо­но­по­лі­ста змен­ши­ться. Але про­цес де­мо­но­по­лі­за­ції на­ра­зі вкрай ва­жли­вий для ви­жи­ва­н­ня ма­лих і се­ре­дніх сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств. Бо якщо у фер­ме­ра не бу­де мі­ні­мум 500 га зем­лі для обро­бі­тку, він про­сто за­хли­не­ться від ти­ску агро­ком­па­нії, якщо кар­ди­наль­но не розв’яза­ти це пи­та­н­ня шля­хом під­трим­ки ма­ло­го агро­під­при­єм­ця. Для здо­ро­вої кон­ку­рен­ції має за­пра­цю­ва­ти дій­сно про­зо­рий ри­нок ви­ко­ри­ста­н­ня зе­мель­них па­їв. То­ді б се­ля­ни мо­гли ви­би­ра­ти, ко­му пе­ре­да­ти свій пай. На­га­даю, що май­же 70% агра­рі­їв в Укра­ї­ні – це ма­лі та се­ре­дні го­спо­дар­ства. І во­ни все актив­ні­ше до­лу­ча­ю­ться до но­ві­тніх форм і ме­то­дів го­спо­да­рю­ва­н­ня, до роз­роб­ки між­на­ро­дних сіль­сько­го­спо­дар­ських про­грам. Так, в Укра­ї­ні до­во­лі успі­шно впро­ва­джу­є­ться ме­ха­нізм аграр­них роз­пи­сок. За цей час між­на­ро­дна про­гра­ма до­ве­ла вла­сну ефе­ктив­ність. Аграр­ні роз­пи­ски ста­ли сут­тє­вою аль­тер­на­ти­вою дер­жав­ним до­та­ці­ям і бан­ків­сько­му кре­ди­ту­ван­ню. Під час кру­гло­го сто­лу «Ре­зуль­та­ти впро­ва­дже­н­ня та пер­спе­кти­ви по­ши­ре­н­ня аграр­них роз­пи­сок в Укра­ї­ні» агро­під­при­єм­ці з кіль­кох обла­стей під­ве­ли під­сум­ки ре­а­лі­за­ції най­успі­шніх но­ва­цій Мі­на­гро по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Укра­ї­ни. За­ува­жу, що ми­ну­ло­го ро­ку у най­по­ту­жні­шо­му агро­про­ми­сло­во­му ре­гіо­ні Укра­ї­ни – Він­ни­цькій обла­сті – за­по­ча­тко­ва­но про­ект, роз­ро­бле­ний за під­трим­ки Між­на­ро­дної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції та уря­дів Ні­меч­чи­ни, Ав­стрії та Швей­ца­рії. В йо­го роз­роб­ці вже за­ді­я­ні агра­рії Ми­ко­ла­їв­ської, Пол­тав­ської, Хар­ків­ської, Хмель­ни­цької, Тер­но­піль­ської, Сум­ської обла­стей. Се­ре­дні та ма­лі сіль­госп­під­при­єм­ства офор­ми­ли по­над 80 роз­пи­сок, що до­зво­ли­ло швид­ко та ефе­ктив­но за­лу­чи­ти фі­нан­со­ві ко­шти на су­му май­же 200 млн грн ли­ше у Він­ни­цькій обла­сті. Впро­ва­джен­ню цьо­го про­е­кту пе­ре­ду­ва­ли де­ся­тки на­вчаль­них се­мі­на­рів, у яких бра­ли участь біль­ше 700 ви­ро­бни­ків сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції. Що­прав­да, чи­ма­ла кіль­кість з них до­сить ске­пти­чно по­ста­ви­ла­ся до но­во­вве­де­н­ня. – На­ші сіль­сько­го­спо­дар­ські ви­ро­бни­ки зав­жди осте­рі­га­ю­ться та­ко­го ро­ду ін­но­ва­цій­них про­е­ктів, – за­явив го­ло­ва агро­про­ми­сло­вої кон­фе­де­ра­ції при Ка­бі­не­ті мі­ні­стрів Укра­ї­ни Ми­ко­ла Ко­за­чен­ко. – Та ми спіль­но з іно­зем­ни­ми пар­тне­ра­ми ма­кси­маль­но об’єктив­но про­ін­фор­му­ва­ли їх. То­му й ма­є­мо вже на на­ших ра­хун­ках ма­же 300 фі­нан­со­вих аграр­них роз­пи­сок на су­му по­над 500 млн грн, ма­є­мо на­віть кіль­ка де­ся­тків вже по­га­ше­них то­вар­них роз­пи­сок. І це ли­ше по­ча­ток. А спе­ци­фі­ка аграр­них роз­пи­сок по­ля­гає в то­му, що вже у най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му во­ни мо­жуть ста­ти сут­тє­вою аль­тер­на­ти­вою бан­ків­ським кре­ди­там. – До бю­дже­ту 2017-го ро­ку уря­дом за­кла­де­но на до­та­цію сіль­сько­го го­спо­дар­ства су­му у роз­мі­рі 5,5 млрд грн, – роз­по­ві­ла ке­рів­ник від­ді­лу стра­те­гі­чно­го пла­ну­ва­н­ня Мі­ні­стер­ства аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Укра­ї­ни Окса­на За­во­ро­тько. – Про­те вар­то вра­ху­ва­ти мо­жли­ву ін­фля­цію. Але все це не змі­нює то­го, що де­фі­цит бю­дже­тних ко­штів штов­хає укра­їн­ських агра­рі­їв на по­шук до­да­тко­во­го фі­нан­су­ва­н­ня, одним із ва­рі­ан­тів яко­го за­раз ма­є­мо аграр­ні роз­пи­ски. За сло­ва­ми ке­рів­ни­ка цьо­го про­е­кту в Укра­ї­ні Оле­ксія Оме­ля­нен­ка, по­при рі­чну ро­бо­ту, до­ла­ю­чи мі­фи та упе­ре­дже­н­ня, фа­хів­ці іно­ді сти­ка­ю­ться із не­до­ста­тнім ро­зу­мі­н­ням то­го, чим все ж та­ки є аграр­ні роз­пи­ски: «Ці роз­пи­ски – то­ва­ро­роз­по­ря­дний ін­стру­мент. Во­ни мо­жуть оформ­лю­ва­ти­ся як у ви­гля­ді роз­ра­хун­ку то­ва­ром, так і фі­нан­са­ми. До­мов­ля­ти­ся про них мо­жуть осо­би, які ма­ють пра­во вла­сно­сті або ко­ри­сту­ва­н­ня зе­мель­ною ді­лян­кою сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня. В свою чер­гу, кре­ди­то­ра­ми мо­жуть ста­ти по­ста­чаль­ни­ки те­хні­ки, мі­не­раль­них до­брив, на­сі­н­ня, ви­ко­нав­ці ро­біт, агро­трей­де­ри, ком­па­нії-пе­ре­ро­бни­ки. Від бан­ків­ських кре­ди­тів аграр­ні роз­пи­ски від­рі­зня­ю­ться тим, що пре­дме­том за­ста­ви є май­бу­тня сіль­сько­го­спо­дар­ська про­ду­кція. Зем­лю при цьо­му ні­хто не за­кла­дає. А для фер­ме­ра ва­жли­вою пер­спе­кти­вою є те, що він за ба­жа­н­ня в май­бу­тньо­му взя­ти кре­дит, він мо­же на­да­ти істо­рію ефе­ктив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня ме­ха­ні­зму аграр­них роз­пи­сок. Во­ни ста­ють ефе­ктив­ним і ді­є­вим про­е­ктом у ви­ро­бни­чій ді­яль­но­сті». Що ж, як швид­ко при­жи­ве­ться цей при­ва­бли­вий між­на­ро­дний фі­нан­со­вий про­ект на укра­їн­ській зем­лі та чи ста­не він па­ло­чкою-ви­ру­ча­ло­чкою у ви­жи­ван­ні фер­ме­ра в Укра­ї­ні, по­ка­же час.

Оле­ксандр МИЗЯКОВСЬКИЙ, спе­ці­аль­но для ВД «Укра­їа­на Бі­знес» з Він­ни­цької обла­сті

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.