Чо­ти­ри дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня агро­бі­зне­су

Ukraine Business Review - - Актуальна тема -

Де їх взя­ти? Пер­ши­ми на ум при­хо­дять бан­ки. У де­яких, за їхні­ми твер­дже­н­ня­ми, до 40% кре­ди­тно­го порт­фе­лю спря­мо­ва­но са­ме на фі­нан­су­ва­н­ня агра­рі­їв. По­при уста­ле­ний сте­ре­о­тип про не­до­сту­пність бан­ків­ських кре­ди­тів, то­рік укра­їн­ські бан­ки про­фі­нан­су­ва­ли агра­рі­їв на 115 мі­льяр­дів гри­вень. При цьо­му, що сто­су­є­ться ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су, то йо­го кре­ди­ту­ва­н­ня ви­ро­сло десь від­со­тків на сім­де­сят. Кру­пні агро­хол­дин­ги, як не див­но це чу­ти лю­ди­ні не­о­бі­зна­ній, не є ду­же ба­жа­ни­ми клі­єн­та­ми – во­ни прим­хли­ві, не­пе­ре­дба­чу­ва­ні, ви­ма­га­ють осо­бли­вих умов, бо ма­ють до­ступ до по­слуг іно­зем­них бан­ків. То­му бан­ки на­ра­зі во­лі­ють ма­ти спра­ву із го­спо­дар­ства­ми, що ма­ють в обро­бі­тку від 500 до 10 тис га, втім ни­жню ме­жу в де­яких ви­пад­ках мо­жуть ще опу­сти­ти. Крім бан­ків, у агра­рі­їв є ще одне дже­ре­ло фі­нан­су­ва­н­ня, яке теж на­би­рає си­ли – кре­ди­то­ра­ми ви­сту­па­ють ви­ро­бни­ки за­со­бів за­хи­сту ро­слин, на­сі­н­ня, сіль­гос­пте­хні­ки то­що. На­раз час­тка по­ста­чаль­ни­ків у сфе­рі фі­нан­су­ва­н­ня АПК ся­гає 50 – 60%. У них є своя пе­ре­ва­га пе­ред бан­ка­ми: не тре­ба зби­ра­ти ін­фор­ма­цію про по­зи­чаль­ни­ка, у по­ста­чаль­ни­ків за­со­бів аграр­но­го ви­ро­бни­цтва во­на уже є, бо по­зи­чаль­ник є їхнім по­ку­пцем. Це одна з при­чин, чо­му ком­па­нії да­ють по­зи­ки ско­рі­ше за бан­ки, ін­ко­ли вза­га­лі про­тя­гом до­би. Втім, бан­кі­ри вва­жа­ють це ви­му­ше­ним за­хо­дом, який спри­чи­не­ний «бан­ко­па­дом» 2016 ро­ку і дов­го не три­ва­ти­ме, адже фі­нан­со­ва ді­яль­ність не є основ­ною для тор­гі­вель­них фірм. Уже за­раз у цих фірм спо­сте­рі­га­є­ться тен­ден­ція пе­ре­да­ва­ти та­кі по­слу­ги бан­кам – пар­тне­рам. Вар­то на­га­да­ти і про ва­жли­вий не­до­лік спів­пра­ці з фір­ма­ми – по­ста­чаль­ни­ка­ми: во­ни за­зви­чай кре­ди­ту­ють агра­рія не гро­ши­ма, а по­трі­бною йо­му про­ду­кці­єю, на­то­мість від­да­ва­ти до­ве­де­ться гро­ши­ма чи сіль­госп­про­ду­кці­єю. Але то­ді важ­ко від­сте­жи­ти, чи спра­ве­дли­во по­ра­хо­ва­но ці­ну ті­єї про­ду­кції, що по­ста­ча­ють, і яку отри­му­ють нав­за­єм як опла­ту кре­ди­ту. За­сту­пник мі­ні­стра юсти­ції Оле­на Су­кма­но­ва

Ще одним ме­ха­ні­змом фі­нан­су­ва­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ків є лі­зинг. Лі­зин­го­ві ком­па­нії на­ро­щу­ють актив­ність, під­ви­щу­ють до­сту­пність сво­їх про­ду­ктів. Втім, як за­ува­жує ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту клі­єн­тів ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су «Кре­до­бан­ку» Іри­на Груй, дві тре­ти­ни клі­єн­тів все одно оби­ра­ють кре­дит, бо во­лі­ють одра­зу при­дба­ти ку­пле­ний то­вар (за­зви­чай, кру­пну сіль­гос­пте­хні­ку) у вла­сність. На­га­да­є­мо – у лі­зин­гу клі­єнт отри­мує пра­во вла­сно­сті ли­ше пі­сля спла­ти остан­ньо­го вне­ску. Втім, тут є й ін­ший бік ме­да­лі: в ра­зі за­бор­го­ва­но­сті за лі­зин­гом арешт на­кла­да­є­ться ли­ше на лі­зин­го­ве май­но, за кре­ди­том – на все май­но по­зи­чаль­ни­ка. Крім то­го, лі­зинг до­рож­чий за кре­дит, на­то­мість про­це­ду­ра оформ­ле­н­ня про­сті­ша. До ре­чі, про про­це­ду­ру отри­ма­н­ня кре­ди­ту: за­галь­ною бі­дою ма­лих ви­ро­бни­ків є нев­мі­н­ня під­го­ту­ва­ти не­об­хі­дний па­кет до­ку­мен­тів, скла­сти бі­знес-план. Ме­не­джер бан­ку мо­же до­по­мог­ти по­ра­да­ми, але на­вчи­ти – це не йо­го обов’язок. В цьо­му сен­сі із се­ре­дні­ми ви­ро­бни­ка­ми пра­цю­ва­ти про­сті­ше – во­ни і са­мі до­свід­че­ні­ші, і мо­жуть со­бі до­зво­ли­ти найня­ти фа­хів­ця. Ще одне пи­та­н­ня – лі­кві­дна за­ста­ва: якщо йде­ться про кре­дит під за­ста­ву уро­жаю, то на­ве­сні, ко­ли агра­рі­ям гро­ші по­трі­бні най­біль­ше, йо­го ще не­ма. Отут мо­же ста­ти в при­го­ді ще один ін­стру­мент, який пра­цює в де­яких ре­гіо­нах Укра­ї­ни з 2014 ро­ку. Йде­ться про про­ект «Аграр­ні роз­пи­ски в Укра­ї­ні», що ре­а­лі­зує в Укра­ї­ні Мі­жна­ро­дна фі­нан­со­ва кор­по­ра­ція (IFC) за під­трим­ки уря­ду Швей­цар­ської кон­фе­де­ра­ції. Не­дав­но бу­ло ого­ло­ше­но про те, що дія про­е­кту, по­ши­рю­є­ться на всі обла­сті Укра­ї­ни. Аграр­на роз­пи­ска – но­вий для Укра­ї­ни (але не для сві­ту) фі­нан­со­вий ін­стру­мент. За За­ко­ном Укра­ї­ни «Про аграр­ні роз­пи­ски» від 2012 ро­ку, це то­ва­ро­роз­по­ряд­чий до­ку­мент, що фі­ксує без­умов­не зо­бов’яза­н­ня бор­жни­ка, яке за­без­пе­чу­є­ться за­ста­вою, здій­сни­ти по­став­ку сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції або спла­ти­ти гро­шо­ві ко­шти. Осо­бли­ві­стю дії ме­ха­ні­зму аграр­них роз­пи­сок в Укра­ї­ні є на­яв­ність еле­ктрон­но­го Ре­є­стру аграр­них роз­пи­сок, адмі­ні­стра­то­ром Ре­є­стру є дер­жав­не під­при­єм­ство «Аграр­ні ре­є­стри». Аграр­на роз­пи­ска вва­жа­є­ться чин­ною з дня її ре­є­стра­ції в Ре­є­стрі, пра­во ре­є­стру­ва­ти аграр­ні роз­пи­ски на­ра­зі отри­ма­ли 58 но­та­рі­у­сів, а має бу­ти на­ба­га­то біль­ше по ре­гіо­нах, по­ві­до­ми­ла за­сту­пник мі­ні­стра юсти­ції Оле­на Су­кма­но­ва. Вар­то за­ува­жи­ти, що Ре­єстр є та­кож своє­рі­дною кре­ди­тною істо­рі­єю сіль­го­спви­ро­бни­ків – ін­фор­ма­ція про не­ви­ко­на­ні роз­пи­ски має бу­ти без­ко­штов­ною у від­кри­то­му до­сту­пі. Що­прав­да, та­кої ін­фор­ма­ції на­ра­зі там не­ма: жо­дно­го ви­пад­ку не­ви­ко­на­н­ня роз­пи­сок по­ки що не за­фі­ксо­ва­но. До­да­мо, одні­єю з пе­ре­ваг аграр­них роз­пи­сок вва­жа­є­ться лег­кість стя­гне­н­ня: без су­до­вої тя­га­ни­ни, за ви­ко­нав­чим на­пи­сом но­та­рі­у­са. Але ще один ва­жли­вий мо­мент: у агра­рія му­сять бу­ти на­ле­жним чи­ном оформ­ле­ні пра­ва вла­сно­сті на зем­лю. Якщо він за­йма­є­ться «ті­ньо­вим» обро­бі­тком зем­лі, но­та­рі­ус не змо­же офор­ми­ти йо­го роз­пи­ску за­кон­ним по­ряд­ком. Вар­то за­ува­жи­ти, що са­ме че­рез це аграр­ні роз­пи­ски ма­ло прийня­тні для агро­хол­дин­гів: на­яв­ність ве­ли­кої кіль­ко­сті орен­до­дав­ців – вла­сни­ків па­їв спри­чи­няє чи­ма­лі тру­дно­щі під час оформ­ле­н­ня роз­пи­ски. І на­о­ста­нок: крім на­зва­них уча­сни­ків фі­нан­со­во­го рин­ку вар­то на­га­да­ти про існу­ва­н­ня ще одно­го, про яко­го в Укра­ї­ні ча­сто за­бу­ва­ють, то­ді як у сві­ті він вва­жа­є­ться одним з най­по­ту­жні­ших, ко­ли йде­ться про фі­нан­су­ва­н­ня ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су. Йде­ться про кре­ди­тні спіл­ки. Пре­зи­дент Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції кре­ди­тних спі­лок Оль­га Мо­роз: – За­сто­су­ва­н­ня аграр­ної роз­пи­ски, яка пе­ред­ба­чає не тіль­ки обов’яз­ко­вість за­ста­ви (май­бу­тній вро­жай), але й ме­ха­нізм стя­гне­н­ня за ви­ко­нав­чим на­пи­сом но­та­рі­у­са, змен­шує фі­нан­со­ві ри­зи­ки для кре­ди­то­ра – кре­ди­тної спіл­ки, то­му для агро­ви­ро­бни­ка вар­тість кре­ди­ту мо­же бу­ти мен­шою ніж при зви­чай­но­му кре­ди­ту­ван­ні. Більш спри­я­тли­ві умо­ви фі­нан­су­ва­н­ня ма­лих та се­ре­дніх фер­мер­ських го­спо­дарств, під­трим­ка їх роз­ви­тку да­ють по­штовх для роз­ви­тку ді­ло­вої актив­но­сті гро­ма­ди в ре­гіо­ні, ство­рен­ню но­вих ро­бо­чих місць. Пре­зи­дент ВАКСУ Оль­га Мо­роз

Оці­ню­ю­чи пе­ре­ва­ги аграр­ної роз­пи­ски, кре­ди­тна спіл­ка «Кре­дит-Со­юз» (м. Чер­ка­си), уча­сник Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції кре­ди­тних спі­лок, впер­ше в Укра­ї­ні, як пі­ло­тний про­ект, успі­шно за­про­ва­ди­ла ме­ха­нізм фі­нан­со­вих аграр­них роз­пи­сок при агро­кре­ди­ту­ван­ні кре­ди­тною спіл­кою. Про­ект «Кре­ди­ту­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ви­ро­бни­ків», який спря­мо­ва­ний на змі­цне­н­ня се­кто­ру кре­ди­тних спі­лок у агро­кре­ди­ту­ван­ні, та­кож роз­по­чи­нає спів­пра­цю з Мі­жна­ро­дною Фі­нан­со­вою Кор­по­ра­ці­єю в ме­жах про­е­кту «Аграр­ні роз­пи­ски в Укра­ї­ні». Очі­ку­є­ться, що ін­ші кре­ди­тні спіл­ки під­три­ма­ють за­сто­су­ва­н­ня аграр­них роз­пи­сок і за­про­ва­дять в сво­їй ді­яль­но­сті цей но­вий в Укра­ї­ні фі­нан­со­вий ін­стру­мент.

Во­ло­ди­мир КОЛЮБАКІН

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.