«При­хо­ва­ні ре­зер­ви»: що ста­не­ться з бан­ків­ською си­сте­мою у 2018 ро­ці

Ukraine Business Review - - Актуальна тема -

БАНКОПАД ЗАКІНЧИВСЯ

Ми­ну­лий рік ви­явив­ся для бан­ків­ської си­сте­ми най­спо­кій­ні­шим з 2014-го. Хо­ча кіль­кість бан­ків ско­ро­ти­ла­ся на 14, ве­ли­ких бан­крутств вже не бу­ло. Най­біль­ші за­кри­ті уста­но­ви – Пла­ти­нум та Ді­а­мант­банк – не вхо­ди­ли на­віть до двад­ця­тки най­біль­ших. А чо­ти­ри уста­но­ви са­мо­стій­но зда­ли лі­цен­зії, оскіль­ки не впо­ра­ли­ся із зав­да­н­ням НБУ збіль­ши­ти ка­пі­тал до 200 млн грн. Про­бле­ма мі­ні­маль­но­го ка­пі­та­лу за­ли­ша­є­ться акту­аль­ною тіль­ки для чер­ні­гів­сько­го По­лі­ком­бан­ку.

КІЛЬ­КІСТЬ БАН­КІВ У 20017-МУ

Дрі­бні уста­но­ви мо­жуть про­дов­жи­ти до­бро­віль­не зда­ва­н­ня лі­цен­зій, хо­ча їм вже не­має сен­су по­спі­ша­ти, адже НБУ на­при­кін­ці гру­дня від­клав чер­го­вий етап до­ка­пі­та­лі­за­ції – до 300 млн грн – від­ра­зу на два ро­ки, до ли­пня 2020 ро­ку. Пе­ре­ста­ти нер­ву­ва­ти мо­жуть 38 бан­ків з 82 ді­ю­чих, але на рин­ку все ж та­ки за­ли­ша­ться не всі. «У 2018 ро­ці, на­пев­но, на бан­ків шість-ві­сім, а мо­же й 10 бу­де мен­ше», – упев­не­ний го­ло­ва бан­ку «Гло­бус» Сер­гій Ма­ме­дов. Се­ред об’єктив­них при­чин та­ко­го кро­ку бан­ків він на­го­ло­сив на не­об­хі­дно­сті до­ка­пі­та­лі­за­ції та під­твер­джен­ні бі­знес-стра­те­гії. Го­ло­ва прав­лі­н­ня ОТП Бан­ку Та­маш Хак-Ко­вач вва­жає, що на­віть якщо ри­нок за­ли­шать де­кіль­ка бан­ків, «за­гін не по­мі­тить втра­ти бій­ця». «Що сто­су­є­ться подаль­шо­го очи­ще­н­ня си­сте­ми, то я б ви­ко­ри­сто­ву­вав при­клад з фут­бо­лу. Ко­ли ко­ман­ду за­ли­ша­ють кіль­ка грав­ців з дру­го­го чи тре­тьо­го не­о­снов­но­го скла­ду, цьо­го не по­мі­ча­ють ні гля­да­чі, ні ін­ші грав­ці, і в ці­ло­му це не по­зна­ча­є­ться на грі. Це ж сто­су­є­ться й тих бан­ків, які ще мо­жуть бу­ти ви­ве­де­ні з рин­ку», – за­явив бан­кір. Але «слаб­кі» мі­сця в бан­ків­ській си­сте­мі за­ли­ша­ю­ться. Одним з них є ро­сій­ські бан­ки, які з бе­ре­зня пра­цю­ють під сан­кці­я­ми. «Бан­кам з ро­сій­ським дер­жав­ним ка­пі­та­лом бу­де не­про­сто по­ки­ну­ти укра­їн­ський ри­нок. По­ки що но­вим ін­ве­сто­рам бу­ло про­да­но ли­ше не­ве­ли­кий VS Bank, що на­ле­жав Сбер­бан­ку Ро­сії. Але ско­ро­че­н­ня їхньо­го бі­зне­су і спро­би ви­хо­ду три­ва­ти­муть», – за­зна­чи­ла па­ні Ко­роб­ко­ва. Це сто­су­ва­ти­ме­ться на­сам­пе­ред Сбер­бан­ку і Про­мін­ве­ст­бан­ку, ін­те­рес до при­дба­н­ня яких ін­ве­сто­ри про­яв­ля­ли більш актив­но, ніж до ВТБ Бан­ку або йо­го «до­чки» – БМ Бан­ку. Ці ж бан­ки по­ки «уси­ха­ють»: у ВТБ від по­ча­тку ро­ку акти­ви ско­ро­ти­ли­ся на 32%, у БМ Бан­ку – на 12%.

ФОКУС НА РОЗДРОБІ

Го­лов­не зав­да­н­ня бан­ків­сько­го се­кто­ра – від­нов­ле­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня – у 2017 ро­ці не бу­ло ви­ко­на­не. Бан­ки оби­ра­ють без­ри­зи­ко­ві фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти – ОВДП і де­по­зи­тні сер­ти­фі­ка­ти НБУ. Не­зва­жа­ю­чи на на­длі­кві­дність си­сте­ми (92 млрд грн в де­псер­ти­фі­ка­тах і на кор­ра­хун­ках), по­жвав­ле­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня спо­сте­рі­га­є­ться тіль­ки в роз­дрі­бно­му се­гмен­ті. Ін­те­рес бан­ків до роз­дро­бу зро­зумі­лий: ефе­ктив­на став­ка за ко­ро­тки­ми кре­ди­та­ми пе­ре­ви­щує 40%, а вар­тість фон­ду­ва­н­ня по­стій­но па­дає і в се­ре­дньо­му ле­две пе­ре­ви­щує 14%. На­ди­хнув­шись зро­ста­н­ням до­хо­дів на­се­ле­н­ня, бан­ки ви­да­ли на­се­лен­ню по­над 20 млрд грн кре­ди­тів. У 2018 ро­ці уста­но­ви мо­жуть на­ро­сти­ти кре­ди­ту­ва­н­ня на­се­ле­н­ня. Про це свід­чать опи­ту­ва­н­ня бан­ків, які ре­гу­ляр­но про­во­дить НБУ. Остан­нє мі­сце Укра­ї­ни в Єв­ро­пі за рів­нем про­ни­кне­н­ня кре­ди­тів фі­зо­сіб го­во­рить про по­тен­ці­ал подаль­шо­го зро­ста­н­ня. «Пі­сля три­ва­ло­го за­тиш­шя бан­ки по­ча­ли збіль­шу­ва­ти кре­ди­тні порт­фе­лі, але цей про­цес по­чав­ся пі­зні­ше, ніж очі­ку­ва­ло­ся або хо­ті­ло­ся. Най­більш по­мі­тним ви­яви­ло­ся зро­ста­н­ня в спо­жив­чо­му се­гмен­ті – близь­ко 25% за рік. Та­ке збіль­ше­н­ня не ви­кли­кає по­бо­ю­вань че­рез низь­ку ба­зу по­рів­ня­н­ня. Але в май­бу­тньо­му по­трі­бно бу­де ди­ви­ти­ся, чи не ро­сте се­гмент за­над­то швид­ко», – вва­жає ана­лі­тик бан­ків­сько­го се­кто­ра гру­пи ICU Ми­хай­ло Дем­ків.

БІ­ЗНЕС В ОЧІКУВАННІ КРЕ­ДИ­ТІВ

Кре­ди­тні став­ки для юро­сіб до­ся­гли мі­ні­маль­но­го зна­че­н­ня і на­вряд чи зни­жу­ва­ти­му­ться на тлі під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки з 12,5% до 14,5%. Але клю­чо­ве пи­та­н­ня не в ба­жан­ні бі­зне­су бра­ти кре­ди­ти за но­ви­ми став­ка­ми, а в ба­жан­ні бан­ків ви­да­ва­ти їх. «Бан­ки го­то­ві бра­ти на се­бе кре­ди­тні ри­зи­ки, але пра­во­ві ри­зи­ки за­ли­ша­ю­ться до­сить ви­со­ки­ми, осо­бли­во у ро­бо­ті з за­ста­ва­ми, що стри­мує зро­ста­н­ня об­ся­гу кре­ди­ту­ва­н­ня кор­по­ра­тив­но­го се­гмен­та», – го­во­рить Оле­ксій Пу­зняк. На дум­ку бан­кі­рів, по­ки тіль­ки се­гмент МСБ має ве­ли­кий по­тен­ці­ал для зро­ста­н­ня, то­ді як в се­гмен­ті «кор­по­рейт» три­ва­ти­ме роз­чи­ще­н­ня ба­лан­су. «На різ­ке від­нов­ле­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня кор­по­ра­тив­но­го се­кто­ра по­ки що не вар­то роз­ра­хо­ву­ва­ти на тлі ви­со­ко­го рів­ня не­пра­цю­ю­чих кре­ди­тів та слаб­ко­го зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки», – по­пе­ре­джає Оле­на Ко­роб­ко­ва. Укра­ї­на має най­ниж­чу час­тку кре­ди­тів ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су в за­галь­но­му порт­фе­лі кре­ди­ту­ва­н­ня – 9% про­ти 56% в Поль­щі та 70% в Че­хії. МСБ ці­ка­вий бан­кі­рам на­сам­пе­ред у зв’яз­ку з низь­ким рів­нем NPL. За оцін­кою Сер­гія Ма­ме­до­ва, рі­вень про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті МСБ – мен­ше 1%. І, за йо­го сло­ва­ми, бі­зне­су вар­то роз­ра­хо­ву­ва­ти на став­ки за ці­льо­ви­ми кре­ди­та­ми, де ри­зи­ки на­ба­га­то мен­ше, на рів­ні 14%, за не­ці­льо­ви­ми – 20-22%. «Ми ба­чи­мо за­раз ве­ли­ку кон­ку­рен­цію на рин­ку МСБ, став­ки в бан­ках з іно­зем­ним ка­пі­та­лом до­хо­дять до 1314%, але прой­ти ком­пла­енс цим клі­єн­там і по­тра­пи­ти в та­кі бан­ки ду­же важ­ко. Що сто­су­є­ться не­ці­льо­вих кре­ди­тних про­ду­ктів, став­ка бу­де за 20% у грив­ні», – про­гно­зує Сер­гій Ма­ме­дов. На дум­ку го­ло­ви прав­лі­н­ня бан­ку «Пів­ден­ний» Ал­ли Ва­не­цьянц, ці­льо­вий фокус біль­шо­сті бан­ків зо­се­ре­ди­ться на по­зи­чаль­ни­ках з рі­чним обо­ро­том від 10 млн грн до 1,5 млрд грн. Та­кож бан­ки про­су­ва­ти­муть пар­тнер­ські кре­ди­тні про­гра­ми: Ні­ме­цько-Укра­їн­ський фонд, держ­про­гра­ми Бі­ло­ру­сі, між­на­ро­дні фі­нан­со­ві ор­га­ні­за­ції. Та­маш Хак-Ко­вач вва­жає, що до­сту­пни­ми кре­ди­ти бу­дуть ли­ше в рам­ках пар­тнер­ських про­грам, по­ки рин­ко­ві став­ки не опу­стя­ться ниж­че 10%. «Як в роз­дрі­бно­му, так і кор­по­ра­тив­но­му се­гмен­ті кре­ди­ту­ва­н­ня має всі шан­си роз­ви­ва­ти­ся на осно­ві пар­тнер­ських про­грам, оскіль­ки пар­тне­ри (тор­гов­ці, дистриб’юто­ри, ав­то­ди­ле­ри, де­ве­ло­пе­ри) мо­жуть ком­пен­су­ва­ти ча­сти­ну про­цен­тних ста­вок. Вже за­раз в порт­фе­лі на­шо­го бан­ку є ав­то­кре­ди­ти зі став­кою від 0,01% і пар­тнер­ські кре­ди­ти для агра­рі­їв від 9,5%», – го­во­рить він. Зни­жен­ню ста­вок спри­я­ти­ме змен­ше­н­ня опе­ра­цій­них ви­трат бан­ків за умо­ви роз­ви­тку ни­ми ди­стан­цій­них ка­на­лів об­слу­го­ву­ва­н­ня. Але по­ки не­має під­став для пов­но­го пе­ре­хо­ду клі­єн­тів в он­лайн. «Не­зва­жа­ю­чи на за­галь­не спо­ді­ва­н­ня на ді­джі­та­лі­за­цію та фін­тех, бан­ків­ські від­ді­ле­н­ня за­ли­ша­ться основ­ним ка­на­лом об­слу­го­ву­ва­н­ня. Брак ро­бо­чої си­ли зму­шує нас ін­ве­сту­ва­ти в те­хно­ло­гії, щоб під­ви­щи­ти опе­ра­цій­ну ефе­ктив­ність», – до­дав Та­маш Хак-Ко­вач.

КЛЮЧОВІ РИ­ЗИ­КИ

Клю­чо­вий ма­кро­еко­но­мі­чний ри­зик для фі­нан­со­вої си­сте­ми на най­ближ­чі ро­ки – не­о­три­ма­н­ня гро­шей МВФ та ін­ших між­на­ро­дних кре­ди­то­рів. Це зна­чно ускла­днить ре­фі­нан­су­ва­н­ня Укра­ї­ною $20 млрд дер­жбор­гу в 2018-2020 ро­ки.

СЕРЕДНІ СТАВ­КИ ЗА ВКЛАДАМИ В ДОЛАРАХ У 2017-МУ

На дум­ку Ал­ли Ва­не­цьянц, не­ви­зна­че­ність під­трим­ки МВФ чи­ни­ти­ме тиск на курс грив­ні. Пи­та­н­ня ка­пі­та­лі­за­ції за­ли­ша­є­ться вкрай ва­жли­вим для уча­сни­ків рин­ку. У 2017 ро­ці бан­ки впо­ра­ли­ся з но­ви­ми пра­ви­ла­ми оцін­ки кре­ди­тно­го ри­зи­ку, і за­раз їхня до­ста­тність ка­пі­та­лу ста­но­вить 15,4% за не­об­хі­дних 10%. Від по­ча­тку 2018 ро­ку бан­ки пе­ре­йшли на стан­дарт МСФЗ 9 «Фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти». По­пе­ре­дньо не­ста­ча ка­пі­та­лу оці­ню­ва­ла­ся у 30 млрд грн. Але Нац­банк вва­жає, що ма­со­ва до­ка­пі­та­лі­за­ція си­сте­мі не зна­до­би­ться, оскіль­ки но­ві стан­дар­ти ба­га­то в чо­му ду­блю­ють нор­ми по­ста­но­ви № 351 що­до кре­ди­тних ри­зи­ків. «Ре­зер­ви, сфор­мо­ва­ні бан­ка­ми в 2017 ро­ці, мо­жуть пе­ре­кри­ти но­ві по­тре­би в ка­пі­та­лі», – ска­за­ли FinClub в прес-слу­жбі ре­гу­ля­то­ра. Ще одне «галь­мо» для роз­ви­тку се­кто­ра – це ве­ли­ка пи­то­ма ва­га в си­сте­мі та низь­ка ефе­ктив­ність дер­жбан­ків. Пі­сля на­ціо­на­лі­за­ції При­ва­тБан­ку час­тка дер­жа­ви за акти­ва­ми зро­сла до 56%, за зо­бов’яза­н­ня­ми – до 62%. За­сту­пник го­ло­ви прав­лі­н­ня Бан­ку Кре­дит Дні­про Сер­гій Вол­ков вва­жає, що без­пре­це­ден­тне до­мі­ну­ва­н­ня дер­жбан­ків не­га­тив­но впли­ває на кон­ку­рен­цію. Мін­фін обі­цяє при­ва­ти­за­цію акти­вів, але тер­мі­ни по­стій­но від­кла­да­ю­ться. Те­пер очі­ку­є­ться, що до кін­ця 2018 ро­ку має бу­ти про­да­но до 20% в Укр­га­збан­ку, Оща­дбанк про­ве­де IPO в 2021 ро­ці, а При­ва­тБанк ви­став­лять на про­даж у 2022-му. Але для цьо­го дер­жа­ва по­вин­на по­лі­пши­ти кор­по­ра­тив­не управ­лі­н­ня в дер­жбан­ках, по­зба­вив­ши по­лі­ти­ків впли­ву на уста­но­ви. Вра­хо­ву­ю­чи це, змен­ше­н­ня час­тки дер­жбан­ків на рин­ку в 2018 ро­ці є ма­ло­ймо­вір­ним. «З одно­го бо­ку, в яко­сті дер­жав­них во­ни ма­ють чи­ма­ло пре­фе­рен­цій в об­слу­го­ву­ван­ні окре­мих ка­те­го­рій клі­єн­тів, з ін­шо­го – ви­со­кий рі­вень не­пра­цю­ю­чих кре­ди­тів. Якщо взя­ти до ува­ги ри­зи­ки по­лі­ти­чної не­ста­біль­но­сті та за­трим­ку з ре­фор­ма­ми, то на швид­ку при­ва­ти­за­цію ве­ли­ких дер­жбан­ків роз­ра­хо­ву­ва­ти не до­во­ди­ться», – ко­мен­тує Оле­на Ко­роб­ко­ва.

Ма­те­рі­ал на­да­но finclub.net , спе­ці­аль­но для ВД «Укра­ї­на Бі­знес»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.