Тран­сфор­ма­ція рин­ку фі­нан­со­вих по­слуг

Ukraine Business Review - - Актуальна тема -

ІНСТИТУЦІЙНІ ВИГОДИ І СУПЕРЕЧНОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ РЕ­ГУ­ЛЮ­ВА­Н­НЯ І НА­ГЛЯ­ДУ

Сві­то­вий банк ни­ні у сво­їх до­слі­дже­н­нях роз­рі­зняє п’ять мо­де­лей пру­ден­цій­но­го на­гля­ду. У мі­ру зро­ста­н­ня сту­пе­ня ін­те­гро­ва­но­сті від 1 до 5: 1. Се­кто­раль­ний на­гляд, з на­гля­дом за бан­ків­ським се­кто­ром, роз­та­шо­ва­ним по­за Цен­траль­но­го бан­ку. 2. Се­кто­раль­ний на­гляд, з на­гля­дом за бан­ків­ським се­кто­ром в Цен­траль­но­му бан­ку – це по­то­чний ре­жим Укра­ї­ни. 3. Час­тко­во­ін­те­гро­ва­ний на­гляд, ко­ли два з фі­нан­со­вих під­се­кто­рів пе­ре­бу­ва­ють під кон­тро­лем одні­єї ор­га­ні­за­ції – або Цен­траль­но­го бан­ку, або агент­ства по­за Цен­траль­но­го бан­ку це про­по­зи­ції за­ко­но­про­е­кту про спліт № 2413а від 20.07.2015, прийня­то­го у пер­шо­му чи­тан­ні ВР Укра­ї­ни. 4. Ін­те­гро­ва­ний на­гляд FSA, ко­ли основ­ні фі­нан­со­ві під­се­кто­ри пе­ре­бу­ва­ють під кон­тро­лем у спе­ці­аль­но­му Агент­стві або Слу­жбі фі­нан­со­вих по­слуг по­за Цен­траль­но­го бан­ку. 5. Ін­те­гро­ва­ний на­гляд за всі­ма основ­ни­ми під­се­кто­ра­ми фі­нан­со­во­го рин­ку пе­ре­бу­ває в Цен­траль­но­му бан­ку. При цьо­му основ­ни­ми фі­нан­со­ви­ми під­се­кто­ра­ми для ре­гу­лю­ва­н­ня ви­сту­па­ють бан­ків­ський се­ктор, стра­хо­вий се­ктор і се­ктор рин­ку ка­пі­та­лів. Для рин­ко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня Сві­то­вий банк за­сто­со­вує де­що ін­ший під­хід, за сту­пе­нем по­си­ле­н­ня ін­те­гро­ва­но­сті ре­гу­лю­ва­н­ня від 1 до 5, роз­ді­ля­ю­чи мо­де­лі ре­гу­лю­ва­н­ня та­ким чи­ном: 1. Від­су­тність рин­ко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня в бан­ків­сько­му се­кто­рі – не у всі фі­нан­со­ві се­кто­ри при­зна­че­ний на­гляд. Як пра­ви­ло, ор­га­нам пру­ден­цій­но­го на­гля­ду за стра­хо­вим се­кто­ром і фон­до­вим рин­ком до­ру­че­но сте­жи­ти за ве­де­н­ням бі­зне­су у від­по­від­них се­кто­рах, але зде­біль­шо­го, не­має кон­тро­лю за по­ве­дін­кою на рин­ку у зв’яз­ку з від­су­тні­стю ді­ло­вої ети­ки на­гля­ду за бан­ків­ським се­кто­ром. 2. Фра­гмен­тар­не ре­гу­лю­ва­н­ня – окре­ма уста­но­ва для фі­нан­со­во­го за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг. У цю ка­те­го­рію вхо­дять кра­ї­ни, в яких не­має агент­ства з уста­нов­ле­ної за­ко­ном від­по­від­аль­но­сті за рин­ко­ве ре­гу­лю­ва­н­ня бан­ків­сько­го се­кто­ра. 3. Се­кто­раль­не ре­гу­лю­ва­н­ня – у кра­ї­нах, де ор­га­нам пру­ден­цій­но­го на­гля­ду для ко­жно­го фі­нан­со­во­го се­кто­ра ста­ви­ться здій­сне­н­ня рин­ко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня на до­да­ток до пру­ден­цій­но­го на­гля­ду. 4. Рин­ко­вим ре­гу­лю­ва­н­ням за­йма­є­ться або Цен­траль­ний банк, або FSA, які ді­ють як єди­ний ме­га­ре­гу­ля­тор рин­ку. 5. Мо­дель двох вер­шин ре­гу­лю­ва­н­ня, ча­сті­ше зва­на Twin Peaks – де існує на­гля­до­ва ін­сти­ту­ція, Ство­ре­н­ня єди­но­го ре­гу­ля­то­ра до­зво­ляє впро­ва­джу­ва­ти більш опе­ра­тив­ний і ефе­ктив­ний кон­троль у про­це­сі сти­ра­н­ня ін­сти­ту­цій­них кор­до­нів фі­нан­со­вих рин­ків і їх час­тко­во­го на­кла­де­н­ня один на одно­го, осо­бли­во при здій­снен­ні кро­с­про­да­жів скла­дних фі­нан­со­вих про­ду­ктів уча­сни­ка­ми рин­ку цін­них па­пе­рів. Ме­га­ре­гу­ля­тор змо­же при­йма­ти від уча­сни­ків рин­ку і скла­да­ти зве­де­ну зві­тність по ве­ли­ких фі­нан­со­вих кон­гло­ме­ра­тах. Ме­га­ре­гу­ля­тор зда­тний кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на­яв­ний ка­дро­вий по­тен­ці­ал, що має при­ве­сти до зни­же­н­ня ви­трат на йо­го утри­ма­н­ня в по­рів­нян­ні з

По­кра­ї­но­ві осо­бли­во­сті ком­пле­ксно­го на­гля­ду і ре­гу­лю­ва­н­ня

ви­клю­чно від­по­від­аль­на за рин­ко­ве ре­гу­лю­ва­н­ня ве­де­н­ня бі­зне­су у всіх се­кто­рах фі­нан­со­вих по­слуг. По­пу­ляр­ність ідеї утво­ре­н­ня ме­га­ре­гу­ля­то­ра пов’яза­на з ти­ми пе­ре­ва­га­ми, які він на­дає. Основ­ною ме­тою ме­га­ре­гу­ля­то­ра є ство­ре­н­ня єди­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня на фі­нан­со­во­му рин­ку. Він по­кли­ка­ний усу­ну­ти си­ту­а­ції, ко­ли уча­сни­ки рин­ку ви­ко­ри­сто­ву­ють ви­ни­ка­ю­чі «інституційні ла­ку­ни» – суперечності і про­га­ли­ни в йо­го ре­гу­лю­ван­ні рі­зни­ми ор­га­на­ми на свою ко­ристь. При впро­ва­джен­ні єди­но­го ме­га­ре­гу­ля­то­ра очі­ку­є­ться, що та­кі зло­вжи­ва­н­ня ста­нуть не­мо­жли­ви­ми, оскіль­ки стан­дар­ти і пра­ви­ла бу­дуть єди­ни­ми. Крім то­го, ме­га­ре­гу­ля­тор по­кли­ка­ний по­єд­ну­ва­ти в со­бі пра­во вста­нов­лю­ю­чу і пра­во – за­сто­со­ву­ю­чу фун­кції, що ро­бить про­цес під­го­тов­ки і впро­ва­дже­н­ня но­вих норм більш гну­чким, швид­ким і та­ким,що від­по­від­а­ють ін­те­ре­сам рин­ку. Та­ка фор­ма ре­гу­лю­ва­н­ня від­по­від­ає сві­то­вій тен­ден­ції з кон­со­лі­да­ції рин­ків і ство­рен­ню фі­нан­со­вих кон­гло­ме­ра­тів, які за­йма­ю­ться від­ра­зу де­кіль­ко­ма ви­да­ми фі­нан­со­вих по­слуг, оскіль­ки до­зво­лить здій­сню­ва­ти ком­пле­ксний на­гляд. ви­тра­та­ми на утри­ма­н­ня кіль­кох ре­гу­лю­ю­чих ор­га­нів, а та­кож до більш ефе­ктив­но­го кон­тро­лю як на фон­до­во­му, так і стра­хо­во­му та бан­ків­сько­му рин­ку. Крім то­го, мо­дель ме­га­ре­гу­ля­то­ра до­зво­ляє уни­кну­ти дис­ку­сій і су­пе­ре­чно­стей у то­му, яко­му дер­жав­но­му ор­га­ну тре­ба на­да­ти пов­но­ва­же­н­ня ре­гу­лю­ва­н­ня в окре­мо­му се­гмен­ті фі­нан­со­во­го рин­ку, і який ор­ган спо­сте­рі­га­ти­ме за бі­зне­спо­ве­дін­кою уча­сни­ків рин­ку в цьо­му се­кто­рі. Спи­ра­ю­чись на роз­роб­ки екс­пер­тів Сві­то­во­го бан­ку, а та­кож Melecky and Podpiera і Абра­мо­ва, Ра­ди­гі­на та ін. з ме­тою удо­ско­на­ле­н­ня під­хо­дів для кла­си­фі­ка­ції мо­де­лей ін­те­гро­ва­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня для ці­лей до­слі­дже­н­ня їх впли­ву на роз­ви­ток сві­то­вих фі­нан­со­вих цен­трів мо­жна за­про­по­ну­ва­ти та­ке. На на­сту­пно­му ета­пі об’єд­ну­є­мо про­по­но­ва­ні на­ми під­хо­ди в єди­ний ком­пле­ксний – за пру­ден­цій­ним, і за рин­ко­вим ти­пам, які ран­жи­ру­ва­ли за зро­ста­н­ням сту­пе­ня ре­гу­ля­тор­ної ін­те­гро­ва­но­сті. Та­ким чи­ном, мо­жна за­про­по­ну­ва­ти як кла­си­фі­ка­цію ма­три­цю Complex supervision ком­пле­ксно­го пру­ден­цій­но­го на­гля­ду та рин­ко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня роз­мір­ні­стю 5 X 5 (Табл. 1) і про­ве­сти ком­па­ра­тив­не між кра­ї­на­ми до­слі­дже­н­ня кон­цен­тра­ції мо­де­лей ре­гу­лю­ва­н­ня та на­гля­ду на рин­ку цін­них па­пе­рів. Не всі пред­став­ле­ні в на­ве­де­ній Ма­три­ці ре­жи­ми ком­пле­ксно­го ре­гу­лю­ва­н­ня і на­гля­ду є су­мі­сни­ми, оскіль­ки ці­лі пру­ден­цій­но­го та рин­ко­во­го на­гля­ду не зав­жди збі­га­ю­ться ін­сти­ту­цій­но і ма­ють ор­га­ні­за­цій­ні та стру­ктур­ні обме­же­н­ня. Шля­хом ком­па­ра­тив­но­го для кра­ї­ни ана­лі­зу на осно­ві ем­пі­ри­чних да­них за 1999–2013 рр. най­більш роз­ви­не­них фі­нан­со­вих рин­ків ми ви­яви­ли ча­сті­ші ре­гу­ля­тив­ні по­єд­на­н­ня, оці­ни­ли мо­жли­ві тра­є­кто­рії пе­ре­хо­ду від одних ре­жи­мів на­гля­ду і рин­ко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня до ін­ших і зро­би­ли ви­сно­вок про на­яв­ність у по­бу­до­ва­ній на­ми ма­три­ці ту­пи­ко­вих ре­жи­мів дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Ана­лі­зу­ю­чи отри­ма­ні на­ми ре­зуль­та­ти роз­ра­хун­ків роз­по­ді­лу кра­їн за ре­жи­ма­ми, (див. табл.) і ди­на­мі­ку змін ре­жи­мів ре­гу­лю­ва­н­ня і на­гля­ду (див. гра­фік), до­хо­ди­мо ви­снов­ку, що існу­ють ту­пи­ко­ві ре­жи­ми по­єд­на­н­ня ти­пів пру­ден­цій­но­го на­гля­ду та рин­ко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня, не за­сто­со­ва­ні в жо­дній кра­ї­ні сві­ту і на­зва­ні на­ми «ве­дме­жи­ми ку­та­ми» ре­гу­лю­ва­н­ня. Це ре­жи­ми як: 43, 53 та ком­пле­ксні ти­пи ре­жи­мів ( пря­мо­ку­тник в пра­во­му ни­жньо­му ку­тку ма­три­ці) 14 – 24 – 34 і 35 – 25 – 15, що не зу­стрі­ча­ю­ться в жо­дній з 50 до­слі­дже­них кра­їн сві­ту

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

З рин­ків пост­ра­дян­ських кра­їн яв­ним лі­де­ром у транс­фор­му­ван­ні на­гля­ду був Ка­зах­стан, що бу­ло одні­єю з пе­ре­ваг йо­го як фі­нан­со­во­го цен­тру. Укра­ї­на всі ці ро­ки за­ли­ша­ла­ся в край­ньо­му мі­ні­маль­но­му з усіх мо­жли­вих ре­жи­мів з інтеграції ре­гу­лю­ва­н­ня і на­гля­ду 11. Час­тко­во ін­те­гро­ва­ні ре­жи­ми, який про­по­ну­є­ться вве­сти в Укра­ї­ні Про­е­ктом За­ко­ну про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до кон­со­лі­да­ції фун­кцій із дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг 2413а(спліт), в сві­то­вій ре­гу­ля­тор­ній пра­кти­ці є рід­ко за­сто­со­ву­ва­ни­ми, та ви­сту­па­ють не по­стій­ни­ми, а про­мі­жни­ми ре­жи­ма­ми, то­му на на­шу дум­ку прийня­т­тя за­ко­но­про­е­кту про спліт не вне­се сут­тє­во­го по­кра­ща­н­ня ні в пру­ден­цій­ний на­гляд за про­фе­сій­ни­ми уча­сни­ка­ми рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг, ні з то­чки зо­ру яко­сті на­гля­ду за рин­ко­вою по­ве­дін­кою уча­сни­ків фі­нан­со­вих рин­ків. Про­по­ну­є­мо на­то­мість при­ско­ри­ти прийня­т­тя Про­е­кта За­ко­ну Укра­ї­ни про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до удо­ско­на­ле­н­ня за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг 2456д в ча­сти­ні що­до вне­се­н­ня у оста­то­чний текст за­ко­но­про­е­кту нор­ми про фі­нан­со­во­го ом­буд­сме­на.

Юрій ПРОЗОРОВ, Пре­зи­дент Укра­їн­сько­го то­ва­ри­ства фі­нан­со­вих ана­лі­ти­ків

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.