Укра­ї­на-Узбе­ки­стан: ініціатива має ви­хо­ди­ти від бі­зне­су!

Ukraine Business Review - - Головна сторінка -

По­при те, що Укра­ї­на та Узбе­ки­стан не ме­жу­ють гео­гра­фі­чно, вза­є­мо­від­но­си­ни сфор­му­ва­ли­ся впро­довж ці­лої епо­хи пе­ре­бу­ва­н­ня в єди­но­му еко­но­мі­чно­му про­сто­рі. Зви­чай­но то­го рів­ня ко­о­пе­ра­ції між під­при­єм­ства­ми, які бу­ли ко­лись, не­має, але і не­має не­рен­та­бель­них, не об­ґрун­то­ва­них, ке­ро­ва­них з цен­тру вза­є­мо­від­но­син. Є вза­єм­не ро­зу­мі­н­ня рин­ків, про­ми­сло­во­го та еко­но­мі­чно­го по­тен­ці­а­лу, аби ви­бу­до­ву­ва­ти сто­сун­ки, вже ви­хо­дя­чи з но­вих ре­а­лій. Єди­на не­зру­чність, яка ви­ни­кає це до­сить скла­де­не транс­порт­не спо­лу­че­н­ня. Адже узбе­цьким го­стям до­ве­ло­ся доби­ра­ти­ся до Ки­є­ва май­же 10 го­дин. І це ста­ло при­во­дом до звер­не­н­ня аби вста­но­ви­ти пря­ме спо­лу­че­н­ня з Та­шкен­том. І та­кий на­пря­мок, вже зро­зумі­ло, ко­ри­сту­ва­ти­ме­ться по­пи­том, осо­бли­во зва­жа­ю­чи на ту ува­гу, яку при­ді­ля­ють до Укра­ї­ни узбе­цькі під­при­єм­ці і нав­па­ки. На фо­ру­мі де­ле­га­цію го­стей очо­лю­вав мі­ністр еко­но­мі­ки ре­спу­блі­ки Узбе­ки­стан Бо­тир Хо­джа­ев У ви­сту­пі очіль­ник еко­но­мі­чно­го ві­дом­ства Узбе­ки­ста­ну за­зна­чив, що по су­ті де­ле­га­ція під­при­єм­ців, яка при­їха­ла в Укра­ї­ну, а у сво­їй біль­шо­сті це пред­став­ни­ки ре­аль­но­го се­кто­ра, пре­зен­тує ті пер­спе­ктив­ні на­прям­ки вну­трі­шньої еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, які ви­зна­чи­ла кра­ї­на як прі­о­ри­те­тні. Тут і текс­тиль, енер­ге­ти­ка, сіль­ське го­спо­дар­ства. Але що ва­жли­во, за­зна­чив Бо­тир Хо­джа­єв, Узбе­ки­стан по­ста­вив на чо­лі сво­єї про­гра­ми – від­хід від екс­порт­ної скла­до­вої си­ро­ви­ни, а пе­ре­хід на вто­рин­ну та подаль­ші пе­ре­роб­ки про­ду­кції на сво­їх під­при­єм­ствах. Стру­ктур­но змі­ню­ва­ти­ся зму­шує Узбе­ки­стан і ситуація у ре­гіо­ні, і на пла­не­ті в ці­ло­му. Змі­ни клі­ма­ту, які най­біль­ше за­чі­па­ють Узбе­ки­стан, як кра­ї­ну, що роз­та­шо­ва­на в цен­трі Се­ре­дньої Азії, між дво­ма спе­ко­тни­ми пу­сте­ля­ми, вже за­раз зму­шує нас пе­ре­гля­да­ти пев­ні під­хо­ди в еко­но­мі­ці та вжи­ва­ти тер­мі­но­вих за­хо­дів. Зокре­ма на сіль­ське го­спо­дар­ство. Узбе­ки­стан ство­рює си­сте­му пер­спе­ктив­но­го пла­ну­ва­н­ня, на­ма­га­ю­чись розвивати та під­три­му­ва­ти ті га­лу­зі, які це по­тре­бу­ють за­раз і роз­кри­ю­ться на­да­лі. При цьо­му чі­тко вра­хо­ву­ю­чи всі фа­кто­ри, вклю­ча­ю­чи де­мо­гра­фі­чний, аби за­без­пе­чи­ти ро­бо­ту ре­аль­но­го се­кто­ра тру­до­ви­ми ре­сур­са­ми. Осно­ва на якій роз­би­ва­ти­ме­ться еко­но­мі­ка це вла­сна ре­сур­сна ба­за – мі­не­раль­но-си­ро­вин­на та енергетична. Узбе­ки­стан на­ма­га­є­ться, як дер­жа­ва, ство­ри­ти еко­но­мі­чні мо­ти­ва­ції, аби да­ти роз­ви­ток ці­лим на­прям­кам. Осно­вою сіль­сько­го го­спо­дар­ства є ба­вов­на. На пев­но­му ета­пі, так ста­ло­ся, що під­при­єм­ствам ста­ло еко­но­мі­чно не ви­гі­дно за­йма­ти­ся цим. При цьо­му зна­чна ча­сти­на си­ро­ви­на йшла за­кор­дон, в ту ж Ту­реч­чи­ну. Від­так бу­ли пе­ре­гля­ну­ті по­зи­ції, по­став­ле­ні від­по­від­ні зав­да­н­ня, роз­ро­бле­ні ме­ха­ні­зми, аби не тіль­ки за­яви­ла­ся мо­ти­ва­ція ви­ро­бни­цтва ба­вов­ни, але і за­пра­цю­ва­ла Бо­тир Хо­джа­єв, Мі­ністр еко­но­мі­ки Ре­спу­блі­ки Узбе­ки­стан га­лузь її пе­ре­роб­ки та текс­тиль. А тіль­ки для за­ван­та­же­н­ня вну­трі­шніх пе­ре­ро­бних під­при­ємств Узбе­ки­ста­ну тре­ба що­най­мен­ше 1 міль­йон­ну тонн си­ро­ви­ни. Але ра­зом з цим окре­мо дер­жа­ва По­сол Ре­спу­блі­ки Узбе­ки­стан в Укра­ї­ні Алі­шер Абду­а­лі­єв Во­ло­ди­мир Щел­ку­нов Пре­зи­дент Укра­їн­сько­го на­ціо­наль­но­го ко­мі­те­ту Мі­жна­ро­дної тор­го­вої па­ла­ти на­ма­га­є­ться під­три­ма­ти і дрі­бні фер­мер­ські го­спо­дар­ства, де де­хка­ни ма­ють у ко­ри­сту­ван­ні до 10 ге­кта­рів зем­лі. У біль­шо­сті не­ве­ли­кі аграр­ні під­при­єм­ства ба­га­то­про­філь­ні. Зокре­ма во­ни за­без­пе­чу­ють про­до­воль­чу без­пе­ку кра­ї­ни. А від­так це на­кла­дає на них до­сить сер­йо­зну від­по­від­аль­ність. Ке­рів­ник на­шої кра­ї­ни, Пре­зи­дент Узбе­ки­ста­ну Шав­кат Мір­зи­йо­єв, в сво­їй кар’єрі очо­лю­вав по­ту­жні аграр­ні ре­гіо­ни. Від­так зна­є­ться на сіль­сько­му го­спо­дар­стві ду­же до­бре, і то­му ре­фор­ми, які ни­ні впро­ва­джу­ю­ться в аграр­но­му се­кто­рі про­ду­ма­ні і ви­ва­же­ні. Основ­ний на­пря­мок – ство­ре­н­ня від­по­від­них кла­сте­рів. Для за­пу­ску пе­ре­роб­ки, яка ви­ро­бля­ти­ме які­сні кон­ку­рен­то­спро­мо­жні то­ва­ри не­об­хі­дні ін­ве­сти­ції. Узбе­ки­стан плі­дно спів­пра­цює з сві­то­ви­ми між­на­ро­дни­ми фі­нан­со­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми. Це і Сві­то­вий банк, Іслам­ський банк. Все спря­мо­ва­но на ви­пуск вла­сної про­ду­кції з ва­го­мою час­ткою ПДВ. В Узбе­ки­ста­ні прийня­та стра­те­гія роз­ви­тку кра­ї­ни на 5 ро­ків, яка пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня від­кри­тої еко­но­мі­ки, що за­без­пе­чить роз­ви­ток про­ви­сло­сті на ба­зі існу­ю­чо­го по­тен­ці­а­лу. Ми го­во­ри­мо про зна­чне зро­ста­н­ня ВВП, ди­вер­си­фі­ка­ції га­лу­зей. Ба­зо­ви­ми на­прям­ка­ми ви­зна­че­ні гір­ни­чо­до­був­на, енергетична, текс­тиль­на, га­зо­ва. Ва­жли­вим фа­кто­ром є ви­ко­ри­ста­н­ня те­ри­то­рі­аль­но­го фа­кто­ру. В кра­ї­ні 14 адмі­ні­стра­тив­ні оди­ни­ці. Але всі во­ни ма­ють рі­зний рі­вень роз­ви­тку, пев­ні ре­гіо­ни ви­клю­чно три­ма­ю­ться на еко­но­мі­чно­му по­тен­ці­а­лі окре­мих під­при­ємств. У стра­те­гії роз­ви­тку ми пе­ред­ба­ча­є­мо і під­трим­ку се­ре­дньо­му та дрі­бно­му се­кто­ру. В ньо­му за­ді­я­но 70% на­се­ле­н­ня ро­бо­чо­го ві­ку. Однак в стру­кту­рі ВВП вклад цьо­го се­кто­ра не від­по­від­но ма­лий. То­му ми вжи­ва­є­мо за­хо­ди, які спря­мо­ва­ні на під­трим­ку та роз­ви­ток дрі­бно­го се­кто­ру еко­но­мі­ки. У нас діє ці­ла си­сте­ма по­да­тко­вих пільг. Є окре­мі ре­гіо­ни, які фа­кти­чно звіль­не­ні від спря­му­ва­н­ня ко­штів в центр, і все іде на роз­ви­ток еко­но­мі­ки без­по­се­ре­дньо на мі­сці. За 25 ро­ків не­за­ле­жно­сті ми на­ма­га­ли­ся бу­ду­ва­ти еко­но­мі­ку спря­мо­ва­ну на екс­порт. Однак без від­по­від­них дер­жав­них зу­силь, са­ма еко­но­мі­ка не ви­пра­вда­ла на­ші сподівання, транс­фор­му­ю­чи кра­ї­ну у си­ро­вин­ний при­да­ток. Від­так ми по­ста­ви­ли пе­ред со­бою зав­да­н­ня, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ва­же­лі дер­жав­ної вну­трі­шньої еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, щоб зро­би­ти та­кі кро­ки, аби еко­но­мі­ка ста­ла екс­порт­но спря­мо­ва­но, але із зов­сім ін­шою но­мен­кла­ту­рою то­ва­рів. Ми пре­кра­сно ро­зу­мі­є­мо кон­ку­рен­тні ви­кли­ки між­на­ро­дно­го рин­ку. Від­так роз­гля­да­є­мо мо­жли­вість по­бу­до­ви вза­є­мо­сто­сун­ків між кра­ї­на­ми на вза­є­мо­ви­гі­дних умо­вах. Го­во­ри­ти про те, що ми кон­ку­рен­ти з Укра­ї­ною бу­ло б аб­сур­дним. Рі­зний рі­вень спря­му­ва­н­ня еко­но­мі­ки. У вас ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня, ста­ле­ли­вар­не ви­ро­бни­цтво, на­у­ко­вий по­тен­ці­ал. І мо­ва іде про на­ла­го­дже­н­ня вза­є­мо­ви­гі­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва, яке до­зво­лить до­пов­ню­ва­ти один одно­го. І це не каль­ку­ва­н­ня тих зав’яз­ків, які ді­я­ли за ра­дян­ських ча­сів, ко­ли, ска­жі­мо, на авіа­за­вод ім. Чка­ло­ва, Укра­ї­на по­став­ля­ла для лі­та­ків кри­ла. Це зов­сім інший рі­вень. І то­му так ва­жли­вий для нас цей Фо­рум, де пред­став­ни­ки бі­зне­су мо­жуть на­пря­му спіл­ку­ва­ти­ся, обго­во­рю­ва­ти про­бле­ми, па­ра­ме­три спів­ро­бі­тни­цтва. На Фо­ру­мі бу­ло під­пи­са­но кіль­ка до­ку­мен­тів між під­при­єм­ства­ми Укра­ї­ни та Узбе­ки­ста­ну. Во­ло­ди­мир Щел­ку­нов, Пре­зи­дент Укра­їн­сько­го на­ціо­наль­но­го ко­мі­те­ту Мі­жна­ро­дної тор­го­вої па­ла­ти ви­сло­вив за­галь­ну дум­ку бі­зне­су – що вза­є­мо­ви­гі­дних про­е­ктів укра­їн­сько­го та узбе­цько­го бі­зне­су більш ніж до­ста­тньо. Го­лов­ним зав­да­н­ням є ви­ве­де­н­ня ро­бо­ти на си­стем­ний рі­вень. Бу­ло ви­слов­ле­но спіль­не по­ба­жа­н­ня зро­би­ти про­ве­де­н­ня та­ких фо­ру­мів що­рі­чним. І вже у черв­ні 2019 зно­ву зі­бра­ти­ся, зокре­ма і відзві­ту­ва­ти про хід ви­ко­на­н­ня тих про­е­ктів, про які дві сто­ро­ни вже до­мо­ви­ли­ся, про роз­ви­ток ці­лих на­прям­ків та га­лу­зей. Як одним із зав­дань гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції ICC-Ukraine, Во­ло­ди­мир Щел­ку­нов вба­чає та­кож до­не­сти і до­ве­сти не­об­хі­дність змін в існу­ю­чі за­ко­но­дав­чі та нор­ма­тив­ні акти, як ство­рю­ють пев­ні пе­ре­по­ни на шля­хах віль­ної тор­гів­лі між дво­ма кра­ї­на­ми, та більш ті­сної вза­є­мо­дії бі­зне­су. На­ші вза­є­мо­від­но­си­ни з Узбе­ки­ста­ном ма­ють уні­каль­ні пер­спе­кти­ви. По су­ті це як мі­сток між дво­ма еко­но­мі­чни­ми ре­гіо­на­ми. В пер­спе­кти­ві ми мо­же­мо по­си­ли­ти вза­є­мо­ви­гі­дне спів­ро­бі­тни­цтво аби про­ти­сто­я­ти еко­но­мі­чним ви­кли­кам, а ра­зом з цим розвивати спіль­ний бі­знес, спіль­ні про­е­кти, спіль­но ви­хо­ди­ти на рин­ки ін­ших кра­їн, як в Єв­ро­пу так і в цен­траль­ну Азію. Ми го­то­ві до­по­мог­ти і по­спри­я­ти, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи на­ші мо­жли­во­сті, аби ство­ри­ти Узбе­цький на­ціо­наль­ний комітет Мі­жна­ро­дної тор­го­вої па­ла­ти. Це дасть мо­жли­вість кра­ї­ні до­лу­чи­ти­ся в пов­но­му об­ся­зі до здо­бу­тків мі­жна­ро­дної тор­гів­лі за за­галь­но­прийня­ти­ми сві­то­ви­ми пра­ви­ла­ми. Ця стру­кту­ра дає мо­жли­вість ро­бо­ти із Все­сві­тньою тор­го­вою ор­га­ні­за­ці­єю, Єв­ро­пей­ській еко­но­мі­чній ко­мі­сії, Все­сві­тній ту­ри­сти­чній ор­га­ні­за­ції, ро­бо­та в рі­зно­ма­ні­тних між­на­ро­дних фо­ру­мах, пред­став­ни­цтво кра­ї­ни в ар­бі­тра­жних су­дах, ро­бо­та з 96 кра­ї­на­ми які ма­ють на­ціо­наль­ні ко­мі­те­ти. Ми ма­є­мо для цьо­го всі мо­жли­во­сті, як ква­лі­фі­ко­ва­них ви­со­ко­про­фе­сій­них ка­дрів, так і за­ро­бле­ний ро­ка­ми ав­то­ри­тет. Го­лов­не про­ха­н­ня, щоб і від бі­зне­су ви­хо­ди­ла ініціатива. Але зна­ю­чи по­сла Ре­спу­блі­ки Узбе­ки­стан –Алі­ше­ра Абду­а­лі­є­ва, він не за­ли­шить нас в спо­кої, а зна­чить че­рез рік бу­дуть кон­кре­тні спра­ви, про які мо­жна бу­де про­зві­ту­ва­ти.

Пі­дго­ту­ва­ла Ла­ри­са Се­ма­ка

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.