Укра­їн­ський бі­знес: ін­те­гра­ція в ЄС

Ukraine Business Review - - Головна сторінка - ПІД­ВИ­ЩЕ­НИЙ ПО­ПИТ НА КА­ПІ­ТАЛ

Існує гло­баль­ний тренд на по­си­ле­н­ня про­це­сів ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції се­ред під­при­ємств рі­зних кра­їн, що на­сам­пе­ред пов’яза­не із лі­бе­ра­лі­за­ці­єю умов сві­то­вої тор­гів­лі, роз­ви­тком сві­то­вих пла­ті­жних си­стем, по­ши­ре­н­ням мо­жли­во­стей еле­ктрон­ної тор­гів­лі та по­кра­ще­н­ням ло­гі­сти­чних ме­реж.

Ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ція під­при­єм­ства мо­же здій­сню­ва­ти­ся у трьох фор­мах:

¾ Тор­го­вель­на, до якої на­ле­жать опе­ра­ції пря­мо­го та не­пря­мо­го екс­пор­ту/ім­пор­ту то­ва­рів та по­слуг між кра­ї­на­ми сві­ту;

¾ Ко­опе­ра­тив­на, що пе­ред­ба­чає кон­тра­ктне ви­ро­бни­цтво, лі­цен­зу­ва­н­ня, фран­чай­зинг або ство­ре­н­ня спіль­них під­при­ємств між суб’єкта­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня рі­зних кра­їн;

¾ Ін­ве­сти­цій­на, що вклю­чає здій­сне­н­ня та отри­ма­н­ня пря­мих та порт­фель­них іно­зем­них ін­ве­сти­цій.

За­га­лом ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ція має по­зи­тив­ні на­слід­ки. Зокре­ма для під­при­ємств во­на від­кри­ває но­ві мо­жли­во­сті в роз­ши­рен­ні рин­ків збу­ту та отри­ма­н­ня до­сту­пу до сві­то­вих рин­ків ка­пі­та­лу та те­хно­ло­гій. То­ді як для дер­жа­ви ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ція спри­яє під­ви­щен­ню до­хо­дів та зайня­то­сті на­се­ле­н­ня, а та­кож по­си­лен­ню при­то­ку іно­зем­них ін­ве­сти­цій, що є скла­до­ви­ми еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, яко­го за­раз по­тре­бує Укра­ї­на.

На сьо­го­дні Укра­ї­на має ряд еко­но­мі­чних пе­ред­умов, що зда­тні спри­я­ти по­гли­блен­ню про­це­сів ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції, а са­ме: ста­бі­лі­за­ція ма­кро­еко­но­мі­чної си­ту­а­ції, під­ви­ще­н­ня по­зи­цій в між­на­ро­дних рей­тин­гах, про­ве­де­н­ня стру­ктур­них ре­форм, де­ше­ва ро­бо­ча си­ла, де­ше­ва на­ціо­наль­на ва­лю­та, ви­со­ка до­хі­дність об’єктів ін­ве­сту­ва­н­ня та під­ви­ще­ний по­пит на по­зи­чко­вий ка­пі­тал.

Про­те не­зва­жа­ю­чи на спри­я­тли­ві зов­ні­шні пе­ред­умо­ви для ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції, існу­ють сут­тє­ві обме­же­н­ня на мі­кро­рів­ні. Зокре­ма су­ча­сна укра­їн­ська мі­жна­ро­дна ді­яль­ність пред­став­ле­на ве­ли­ки­ми під­при­єм­ства­ми, що зна­хо­дя­ться на ме­жі ви­чер­па­н­ня сво­їх ви­ро­бни­чих мо­жли­во­стей (за да­ни­ми до­слі­дже­н­ня Сві­то­во­го бан­ку). У той са­мий час МСБ, що ві­ді­гра­ють осно­во­по­ло­жну роль в укра­їн­ській еко­но­мі­ці (99.9% за­галь­ної кіль­ко­сті під­при­ємств та 72.6% за­галь­ної зайня­то­сті на­се­ле­н­ня) ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться ви­со­ким не­ре­а­лі­зо­ва­ним по­тен­ці­а­лом в ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції, що пов’яза­но із не­рів­ним до­сту­пом до фі­нан­со­вих ре­сур­сів, знань та ін­фор­ма­ції. У свою чер­гу по­кра­ще­н­ня до­сту­пу укра­їн­сько­го МСБ до мо­жли­во­стей ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції, зокре­ма в кон­текс­ті уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС, зда­тне сти­му­лю­ва­ти еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня в Укра­ї­ні.

ОЦІНКА СПРОМОЖНОСТІ УКРА­Ї­НИ ДО ІН­ТЕР­НА­ЦІО­НА­ЛІ­ЗА­ЦІЇ

Ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ція, що пе­ред­ба­чає укла­да­н­ня угод ті­сної спів­пра­ці між під­при­єм­ства­ми рі­зних кра­їн, за­знає зна­чно­го впли­ву від еко­но­мі­чно­го та по­лі­ти­чно­го се­ре­до­ви­ща, що вста­нов­ле­не у кра­ї­ні-пар­тне­рі. За остан­ні ро­ки в Укра­ї­ні сфор­му­вав­ся ряд по­зи­тив­них пе­ред­умов для ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції, що про­яв­ля­є­ться в по­сту­по­вій ста­бі­лі­за­ції ма­кро­еко­но­мі­чної си­ту­а­ції, під­ви­щен­ні по­зи­цій в між­на­ро­дних рей­тин­гах, про­ве­ден­ні стру­ктур­них ре­форм, ви­со­кою до­хі­дні­стю об’єктів ін­ве­сту­ва­н­ня та під­ви­ще­ним по­пи­том на по­зи­чко­вий ка­пі­тал.

МА­КРО­ЕКО­НО­МІ­ЧНА СТА­БІ­ЛІ­ЗА­ЦІЯ

Так, не­зва­жа­ю­чи на сут­тє­ве ско­ро­че­н­ня роз­мі­ру ВВП у 2014 ро­ці че­рез еко­но­мі­чну кри­зу, Укра­ї­на пе­ре­бу­ває на ета­пі ві­днов­ле­н­ня по­пе­ре­дніх ма­кро­еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків. За да­ни­ми Сві­то­во­го бан­ку, у 2017 ро­ці темп зро­ста­н­ня ВВП ста­но­вив 2.5%. Ра­зом із тим мо­жна спо­сте­рі­га­ти по­зи­тив­ну тен­ден­цію по­ка­зни­ка ВВП на ду­шу на­се­лен- ня, який у 2017 ро­ці зріс на 24%до 2,639 до­ла­рів США у по­рів­нян­ні з 2015 ро­ком (рис. 1).

Про­те не­зва­жа­ю­чи на зро­ста­н­ня ВВП, Укра­ї­на за­ли­ша­є­ться одні­єю з най­бі­дні­ших кра­їн Схі­дно­го пар­тнер­ства. За да­ни­ми Сві­то­во­го бан­ку, у ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни є у 1.5 ра­зи мен­шим за по­ка­зни­ки Вір­ме­нії, Гру­зії та Азер­бай­джа­ну та у 2 ра­зи - за Бі­ло­русь, що акту­а­лі­зує не­об­хі­дність про­дов­же­н­ня про­ве­де­н­ня стру­ктур­них ре­форм (рис. 2).

ДЕ­ШЕ­ВА НА­ЦІО­НАЛЬ­НА ВА­ЛЮ­ТА

У 2013 в ре­зуль­та­ті змен­ше­н­ня при­то­ку іно­зем­ної ва­лю­ти (за ра­ху­нок ско­ро­че­н­ня екс­порт­но-ім­порт­них опе­ра­цій) та різ­кої змі­ни ре­жи­му ва­лю­тно­го кур­су із фі­ксо­ва­но­го на пла­ва­ю­чий від­бу­ла­ся де­валь­ва­ція на­ціо­наль­ної ва­лю­ти. Та­ким чи­ном, у 2017 ро­ці укра­їн­ська грив­ня по­де­шев­ша­ла у 3 ра­зи у по­рів­нян­ні з 2013 ро­ком, що до­зво­ли­ло ство­ри­ти більш спри­я­тли­ве се­ре­до­ви­ще для екс­порт­ної ді­яль­но­сті (рис. 3).

ДЕ­ШЕ­ВА РО­БО­ЧА СИ­ЛА

Ра­зом з ви­со­ким рів­нем ква­лі­фі­ка­ції ро­бо­чої си­ли для Укра­ї­ни ха­ра­ктер­ний по­рів­ня­но

низь­кий рі­вень опла­ти пра­ці. За да­ни­ми WorldData, у 2017 ро­ці в Укра­ї­ні се­ре­дній мі­ся­чний до­хід в до­ла­рах США, був най­ниж­чим се­ред кра­їн Єв­ро­пи, що пов’яза­но з де­валь­ва­ці­єю на­ціо­наль­ної ва­лю­ти. Та­ким чи­ном, в Укра­ї­ні опла­та пра­ці є у 5 ра­зів ниж­чою, ніж у Поль­щі та май­же у 8 ра­зів, ніж у Че­хії (рис 4).

Аль­тер­на­тив­ним по­ка­зни­ком є ін­декс iPhone 6, що ви­ра­хо­вує не­об­хі­дну кіль­кість го­дин ро­бо­ти пра­ців­ни­ка для ку­пів­лі те­ле­фо­ну iPhone 6. За да­ни­ми до­слі­дже­н­ня UBS, ро­бі­тник із сто­ли­ці Укра­ї­ни має пра­цю­ва­ти май­же у 3 ра­зи біль­ше, ніж пра­ців­ник із Ки­таю та в 11 ра­зів біль­ше, ніж пра­ців­ник із Пів­ден­ної Ко­реї для ку­пів­лі смар­тфо­ну iPhone 6 (рис. 5).

У зв’яз­ку із під­ви­ще­н­ням ді­ло­вої актив­но­сті у пе­рі­од пі­сля 2015 ро­ку по­лі­ти­чно­го на еко­но­мі­чної кри­зи, у бі­зне­су зро­стає по­тре­ба у по­зи­ко­вих ко­штах, які не мо­жуть бу­ти за­до­во­ле­ни­ми існу­ю­чи­ми кре­ди­тни­ми ін­стру­мен­та­ми. По-пер­ше, став­ки за бан­ків­ськи­ми кре­ди­та­ми є ви­со­ки­ми. По-дру­ге, аль­тер­на­тив­ні ме­то­ди (фі­нан­су­ва­н­ня че­рез фон­до­ву бір­жу) за­лу­че­н­ня ка­пі­та­лу є не­до­ста­тньо роз­ви­не­ни­ми (рис. 6).

ВИ­СО­КА ДО­ХІ­ДНІСТЬ ОБ’ЄКТІВ ІН­ВЕ­СТУ­ВА­Н­НЯ

Зва­жа­ю­чи на ма­кро­еко­но­мі­чну не­ста­біль­ність, під­ви­щи­ла­ся ри­зи­ко­ва­ність вкла­де­н­ня ко­штів в ін­ве­сти­цій­ні ін­стру­мен­ти. В ре­зуль­та­ті став­ка за облі­га­ці­я­ми вну­трі­шньої дер­жав­ної по­зи­ки в Укра­ї­ні ста­но­ви­ла май­же 11% у 2017 ро­ці (рис. 7).

ПРО­ВЕ­ДЕ­Н­НЯ СТРУ­КТУР­НИХ РЕ­ФОРМ

В Укра­ї­ні по­сту­по­во ство­рю­ю­ться спри­я­тли­ві умо­ви для ве­де­н­ня під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті за ра­ху­нок про­ве­де­н­ня стру­ктур­них ре­форм та уря­до­вих іні­ці­а­тив:

• Ре­фор­ма дер­жав­них за­ку­пі­вель. З 1 сер­пня 2016 ро­ку усі дер­жав­ні за­ку­пів­лі про­хо­дять у си­сте­мі ProZorro. Зав­дя­ки ProZorro за­ку­пів­лі за дер­жав­ні ко­шти від­те­пер від­бу­ва­ю­ться он­лайн. Мо­жли­во­сті про­во­ди­ти ко­рум­по­ва­ний тен­дер ви­клю­че­ні зав­дя­ки пов­ній від­кри­то­сті да­них та ар­хі­вів. Си­сте­ма на­дає пов­ну ін­фор­ма­цію про то­вар чи по­слу­гу, уча­сни­ків тен­де­ру та пе­ре­мож­ців. Си­сте­ма від­по­від­ає ви­мо­гам уго­ди з дер­жав­них за­ку­пі­вель СОТ. ProZorro є пла­тфор­мою для здій­сне­н­ня ма­лої при­ва­ти­за­ції дер­жав­но­го май­на, а та­кож пе­ре­да­чі в орен­ду дер­жав­них зе­мель.

• Ре­фор­ма бан­ків­ської си­сте­ми. У 2017 ро­ці НБУ за­вер­шив про­цес очи­ще­н­ня бан­ків­ської си­сте­ми. Так за пе­рі­од з 2014 по 2016 ро­ки ре­гу­ля­то­ром бу­ло ви­ве­де­но з рин­ку біль­ше 80 бан­ків, се­ред яких бу­ли на­яв­ні не­пла­то­спро­мо­жні бан­ки, бан­ки, у яких не бу­ло жо­дних акти­вів та бан­ки, які за­йма­ли­ся від­ми­ва­н­ням гро­шей. Ва­лю­тна лі­бе­ра­лі­за­ція. В черв­ні 2018 ро­ку ВРУ ухва­ли­ла за­кон «Про ва­лю­ту і ва­лю­тні опе­ра­ції», який за­мі­нив ста­рий де­крет Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів “Про си­сте­му ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня і ва­лю­тно­го кон­тро­лю”, ви­да­ний ще в 1993 ро­ці. Но­вий за­кон ска­со­вує ва­лю­тний кон­троль для опе­ра­цій на су­му ниж­че 150 тис грн, від­мі­няє ре­є­стра­цію кре­ди­тів для не­ре­зи­ден­тів та зна­чно ско­ро­чує мо­жли­во­сті вве­де­н­ня ва­лю­тних обме­жень.

• Ва­лю­тна лі­бе­ра­лі­за­ція. В черв­ні 2018 ро­ку ВРУ ухва­ли­ла за­кон «Про ва­лю­ту і ва­лю­тні опе­ра­ції», який за­мі­нив ста­рий де­крет Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів “Про си­сте­му ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня і ва­лю­тно­го кон­тро­лю”, ви­да­ний ще в 1993 ро­ці. Но­вий за­кон ска­со­вує ва­лю­тний кон­троль для опе­ра­цій на су­му ниж­че 150 тис грн, від­мі­няє ре­є­стра­цію кре­ди­тів для не­ре­зи­ден­тів та зна­чно ско­ро­чує мо­жли­во­сті вве­де­н­ня ва­лю­тних обме­жень.

ПО­КРА­ЩЕ­Н­НЯ УМОВ ВЕ­ДЕ­Н­НЯ БІ­ЗНЕС У

Еко­но­мі­чна ста­бі­лі­за­ція, що су­про­во­джу­є­ться про­ве­де­н­ням стру­ктур­них ре­форм, впли­ває на по­кра­ще­н­ня умов ве­де­н­ня бі­зне­су в Укра­ї­ні. Так у 2018 ро­ці за рей­тин­гом Doing Business 2018, що що­рі­чно скла­да­є­ться Сві­то­вим Бан­ком, Укра­ї­на по­сі­ла 76 мі­сце, що на 20 по­зи­цій ви­ще у по­рів­нян­ні з 2015 ро­ком. Зро­ста­н­ня бу­ло пов’яза­но із спро­ще­н­ням спла­ти по­да­тків че­рез за­про­ва­дже­н­ням еле­ктрон­ної си­сте­ми у 2015, ско­ро­че­н­ням ча­су та ко­штів, не­об­хі­дних для на за­по­ча­тку­ва­н­ня бі­зне­су у 2016, по­си­ле­н­ням за­хи- сту прав мі­но­ри­тар­них ін­ве­сто­рів та за­пуск еле­ктрон­ної си­сте­ми здій­сне­н­ня опла­ти за су­до­ві по­слу­ги у 2017, змен­ше­н­ням ви­трат на оформ­ле­н­ня до­зво­лів на бу­дів- ни­цтво, зни­же­н­ням роз­мі­ру ЄСВ та про­дов­же­н­ням іні­ці­а­тив що­до за­хи­сту прав мі­но­ри­тар­них ін­ве­сто­рів у 2018 (рис. 8).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.