ПЕРЕДПЛАТА–2019

ПРО­ГРА­МА ЛОЯЛЬНОСТІ

Ukraine Business Review - - Головна сторінка - За під­го­тов­ки ма­те­рі­а­лу ви­ко­ри­ста­но дже­ре­ло epravda.com.ua

РОЗІГРАШ КВИТКІВ ТА ЗАПРОШЕНЬ СЕ­РЕД ПЕРЕДПЛАТНИКІВ!

Як по­вер­ну­ти до­ві­ру вкла­дни­ків до фі­нан­со­вих уста­нов та по­вер­ну­ти гро­ші в бі­лу еко­но­мі­ку? Чим бу­ла ви­кли­ка­на ця втра­та? Хто і що по­ви­нен зро­би­ти, щоб по­вер­ну­ти до­ві­ру клі­єн­тів до бан­ків­ської си­сте­ми? Від­по­віді на ці та ін­ші пи­та­н­ня на­да­ла Юлія Ві­тка, за­сту­пник ке­рів­ни­ка про­е­кту USAID «Транс­фор­ма­ція фі­нан­со­во­го се­кто­ра»

До­ві­ра укра­їн­ців до фі­нан­со­вих уста­нов зна­хо­ди­ться на рів­ні близь­ко 20%. Пов­ні­стю до­ві­ря­ють фі­нан­со­вим уста­но­вам ли­ше 3%. Для по­рів­ня­н­ня, ана­ло­гі­чний по­ка­зник, на­при­клад, у Че­хії ста­но­вить 80%.

Фа­кто­рів довіри ба­га­то, але се­ред клю­чо­вих - ефе­ктив­на си­сте­ма га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів. І во­на по­тре­бує ево­лю­цій­них змін.

Про­те са­ма по со­бі си­сте­ма га­ран­тій не дасть швид­ко­го ре­зуль­та­ту. Для ві­днов­ле­н­ня ре­пу­та­ції фі­нан­со­во­го се­кто­ру та довіри на­се­ле­н­ня по­трі­бна зла­го­дже­на ро­бо­та всіх уча­сни­ків фі­нан­со­во­го се­кто­ру та дер­жав­них ін­сти­ту­цій.

ГА­РАН­ТІЇ VS ПРОЦЕНТИ

Не се­крет, що Фонд га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб (ФГВФО) ві­ді­грав ду­же ва­жли­ву роль у ста­бі­лі­за­ції бан­ків­ської си­сте­ми у ча­си остан­ньої кри­зи.

Ци­фри про ви­пла­ти го­во­рять са­мі за се­бе: за 20 ро­ків Фонд здій­снив ви­пла­ти на су­му біль­ше ніж 93 млрд грн май­же двом міль­йо­нам вкла­дни­ків. Це ко­ло­саль­ні ци­фри.

Спе­ці­аль­не до­слі­дже­н­ня що­до рів­ня обі­зна­но­сті укра­їн­ців про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів, про­ве­де­не Фон­дом за під­трим­ки про­е­кту USAID «Транс­фор­ма­ція фі­нан­со­во­го се­кто­ру», по­ка­за­ло, що рі­вень обі­зна­но­сті укра­їн­ців про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів за остан­ні 2 ро­ки під­ви­щив­ся до 50%, а з де­яких пи­тань – і до 70%.

Зві­сно, се­ред об’єктив­них при­чин - ви­ве­де­н­ня ду­же ве­ли­кої кіль­ко­сті бан­ків із рин­ку в пе­рі­од 2014-2017 ро­ків. Ба­га­то укра­їн­ців ско­ри­ста­лись си­сте­мою, пе­ре­ві­ри­ли на вла­сно­му до­сві­ді.

По­зи­тив­ним є та­кож те, що все біль­ше укра­їн­ців го­лов­ним фа­кто­ром при ви­бо­рі уста­но­ви, ку­ди здій­сни­ти вклад, вка­зу­ють са­ме на­яв­ність га­ран­тій. І ли­ше в дру­гу чер­гу клі­єн­ти звер­та­ють ува­гу на про­цен­тну став­ку. Тоб­то фа­ктор на­яв­но­сті си­сте­ми га­ран­ту­ва­н­ня і зна­н­ня лю­дей про пра­ви­ла ро­бо­ти фон­ду є ви­зна­чаль­ни­ми при прийнят­ті рі­ше­н­ня вкла­да­ти гро­ші в банк чи ні.

По­ка­зо­вим та­кож є те, що ли­ше 5% опи­та­них у 2017 ро­ці ска­за­ли, що не отри­ма­ли ко­шти при лі­кві­да­ції бан­ку (95%, від­по­від­но, отри­ма­ли), а 4% ска­за­ли, що отри­ма­ли ли­ше га­ран­то­ва­ну су­му.

Але чи вря­ту­ва­ли та­кі дії Фон­ду від не­до­ві­ри до фі­нан­со­вої си­сте­ми? Від­по­відь - ні.

Ма­буть, ли­ше за­по­бі­гли пов­но­му кра­ху довіри. Адже в ці­ло­му до­ві­ра до бан­ків­ської си­сте­ми за­ли­ша­є­ться над­зви­чай­но низь­кою.

До­слі­дже­н­ня про­е­кту USAID «Транс­фор­ма­ція фі­нан­со­во­го се­кто­ру» і вла­сне до­слі­дже­н­ня са­мо­го Фон­ду по­ка­зу­ють, що до­ві­ра до фі­нан­со­вих уста­нов від на­се­ле­н­ня - на рів­ні близь­ко 20%, а та­ких, що пов­ні­стю до­ві­ря­ють – ли­ше 3%. Ана­ло­гі­чний по­ка­зник, на­при­клад, у Че­хії ста­но­вить 80%.

Все це від­обра­жа­є­ться на став­лен­ні та по­ве­дін­ці спо­жи­ва­чів. Лю­ди за­га­лом не ці­кав­ля­ться і не хо­чуть ці­ка­ви­ти­ся фі­нан­со­ви­ми по­слу­га­ми, ко­ри­сту­ю­ться ви­клю­чно мі­ні­маль­ним на­бо­ром, як пра­ви­ло, обов’яз­ко­вих по­слуг (стра­ху­ва­н­ня, кар­тки), і ли­ше ду­же не­ве­ли­ка кіль­кість ці­ка­ви­ться чи має де­по­зи­ти у бан­ку.

Близь­ко 55% опи­та­них за­яви­ли, що не ма­ють ко­штів у бан­ках і го­лов­ни­ми при­чи­на­ми на­зва­ли дві: низь­кі до­хо­ди та не­до­ві­ра до бан­ків­ської си­сте­ми; 45% не три­ма­ють ко­шти у бан­ках, то­му що не до­ві­ря­ють. Для по­рів­ня­н­ня, у 2015 ро­ці цей по­ка­зник ста­но­вив 19%.

По­бу­ду­ва­ти до­ві­ру 80% на­се­ле­н­ня – зав­да­н­ня вкрай не­про­сте.

Але ви­рі­ше­н­ня йо­го за­ле­жить від ро­зу­мі­н­ня то­го, що ві­днов­ле­н­ня довіри - це рух не одно­сто­рон­ній. Ба­га­то­сто­рон­ній.

Для ві­днов­ле­н­ня довіри спо­жи­ва­чі, фі­нан­со­ві уста­но­ви ма­ють об­слу­го­ву­ва­ти гро­ма­дян че­сно та про­зо­ро.

Яскра­вий при­клад сьо­го­де­н­ня. Про­ве­де­не про­е­ктом до­слі­дже­н­ня (ко­ли ві­зи­ти про­во­ди­лись ме­то­дом «та­єм­но­го по­ку­пця» у від­ді­ле­н­нях бан­ків, фі­нан­со­вих ком­па­ній та кре­ди­тних спі­лок) по­ка­за­ло, що на­при­клад, ба­зо­вий за­кон «Про спо­жив­че кре­ди­ту­ва­н­ня» не ви­ко­ну­є­ться ба­га­тьма фі­нан­со­ви­ми уста­но­ва­ми. Чо­му?

У ньо­му не про­пи­са­ні сан­кції за не­ви­ко­на­н­ня за­ко­ну. На­при­клад, по­при за­бо­ро­ну ре­кла­ми без­про­цен­тних кре­ди­тів, ко­жен де­ся­тий зна­йде­ний ре­клам­ний ма­те­рі­ал фі­нан­со­вої уста­но­ви го­во­рив, що кре­дит на­да­є­ться під 0% або близь­ку до ну­ля став­ку.

Ма­ні­пу­ля­ція? Так. По­ру­ше­н­ня за­ко­ну? Так.

Крім то­го, до­слі­дже­н­ня ви­яви­ло, що в до­ку­мен­тах, які на­да­ю­ться клі­єн­там-фі­зи­чним осо­бам фі­нан­со­вих уста­нов, не за­зна­ча­ю­ться та не­пра­виль­но вка­зу­ю­ться усно ре­аль­на рі­чна про­цен­тна став­ка та за­галь­на вар­тість кре­ди­ту для спо­жи­ва­ча.

Кон­суль­тан­ти на­зи­ва­ють роз­мір но­мі­наль­ної став­ки (яка, як пра­ви­ло, низь­ка – 0,01%), але ча­стень­ко «за­бу­ва­ють» зга­да­ти про зна­чні ко­мі­сії за ви­да­чу та мі­ся­чні ко­мі­сії, в ре­зуль­та­ті яких ре­аль­на про­цен­тна став­ка ся­гає 200% рі­чних і біль­ше.

Ви­сно­вок ду­же про­стий та оче­ви­дний: по­ру­шень ба­га­то, і са­мі фі­нан­со­ві уста­но­ви ма­ють «до­зрі­ти» до то­го, щоб че­сно об­слу­го­ву­ва­ти сво­їх клі­єн­тів.

На пра­кти­ці це озна­чає ко­ре­кцію бі­знес-мо­де­лей та мар­ке­тин­го­вих стра­те­гій. Пра­цю­ва­ти че­сно має бу­ти ви­гі­дно.

По­вер­та­ю­чись до си­сте­ми га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів: змі­ни­тись має і Фонд га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів. Якщо ФГФВО до­ві­ря­ти­ме гро­мад­сько­сті, тоб­то бу­де ма­кси­маль­но від­кри­тим, про­зо­рим та підзві­тним, то це, від­по­від­но, по­вер­не­ться до­ві­рою від гро­мад­сько­сті.

Ду­же ва­жли­ва змі­на та по­кра­ще­н­ня ко­му­ні­ка­цій Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня з на­се­ле­н­ням. Пи­та­н­ня­ми ві­днов­ле­н­ня довіри за­йма­ю­ться ба­га­то ін­сти­ту­цій, ана­ло­гі­чних до ФГВФО в ба­га­тьох кра­ї­нах.

Остан­ній, сві­жий при­клад, ко­ли FDIC (Federal Deposit Insurance Corporation, США) за­по­ча­тку­вав іні­ці­а­ти­ву «До­ві­ра че­рез Про­зо­рість».

Ме­та іні­ці­а­ти­ви FDIC - ре­гу­ляр­но на­да­ва­ти гро­мад­сько­сті, бан­кам, ре­гу­ля­то­рам ре­аль­ні та, го­лов­не, ви­мі­рю­ва­ні по­ка­зни­ки ви­ко­на­н­ня сво­їх фун­кцій.

Що ще мо­жна зро­би­ти для ві­днов­ле­н­ня довіри до укра­їн­сько­го фі­нан­со­во­го се­кто­ру вже сьо­го­дні?

Спіль­ні зу­си­л­ля та «один го­лос» ФГВФО, НБУ. До­ві­ра або сфор­му- ється в ко­лі НБУ – ФГВФО – бан­ки, або не сфор­му­є­ться в жо­дно­го з них.

При­чи­на то­таль­ної не­до­ві­ри в то­му, що фі­нан­со­вий се­ктор спри­йма­є­ться як одне ці­ле. Під­твер­дже­н­ням цьо­го є, на­при­клад, від­по­відь на пи­та­н­ня про те, який ор­ган здій­снює про­це­ду­ру лі­кві­да­ції і про­да­жу май­на бан­ку: 54% опи­та­них укра­їн­ців від­по­ві­ли, що це НБУ та 26% - що це ФГВФО.

То­му рі­вень не­до­ві­ри є одна­ко­вим для всіх суб’єктів фі­нан­со­во­го се­кто­ру: як дер­жав­них, так і не­дер­жав­них.

За­хист прав спо­жи­ва­чів. Сьо­го­дні з’яв­ля­є­ться ба­га­то фі­нан­со­вих чи псев­до­фі­нан­со­вих уста­нов, які про­по­ну­ють рі­зні про­ду­кти під ви­гля­дом де­по­зи­тів.

В об­хід за­бо­ро­ни де­я­кі фі­нан­со­ві уста­но­ви про­дов­жу­ють за­лу­ча­ти ко­шти від на­се­ле­н­ня. При­кла­дом та­ко­го за­лу­че­н­ня ко­штів є, на­при­клад, про­по­зи­ція здій­сни­ти «ін­ве­сти­ції».

Та­кі «ін­ве­сти­ції» за еко­но­мі­чною су­т­тю не від­рі­зня­ю­ться від де­по­зи­тів, оскіль­ки во­ни про­по­ну­ю­ться «під від­со­тки» і з «обі­цян­кою» їх по­вер­ну­ти.

Гро­ма­дя­ни не зав­жди усві­дом­лю­ють рі­зни­цю між та­ки­ми «ін­ве­сти­ці­я­ми-вкла­да­ми» та бан­ків­ськи­ми де­по­зи­та­ми, що га­ран­ту­ю­ться Фон- дом. Хто в Укра­ї­ні слід­кує чи ре­а­гує на та­кі по­ру­ше­н­ня та ма­ні­пу­ля­ції? Пи­та­н­ня ри­то­ри­чне.

То­му зі згор­та­н­ням бан­ків­ської кри­зи для Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб ва­жли­во транс­фор­му­ва­ти­ся в про­актив­ну ор­га­ні­за­цію, яка по­слі­дов­но на­вчає укра­їн­ців фі­нан­со­вим пи­та­н­ням та у сво­їй ча­сти­ні за­йма­ти­ме­ться за­хи­стом прав спо­жи­ва­чів (Фонд вже на­ді­ле­ний та­ки­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми від­по­від­но до за­ко­ну).

Для при­кла­ду, Кор­по­ра­ція стра­ху­ва­н­ня де­по­зи­тів США (FDIC) роз­гля­дає скар­ги не ли­ше пов’яза­ні зі вкла­да­ми, але й з усі­ма ін­ши­ми бан­ків­ськи­ми про­ду­кта­ми: кар­тка­ми, кре­ди­та­ми то­що та, у ра­зі не­об­хі­дно­сті, спів­пра­цює з ре­гу­ля­то­ра­ми фі­нан­со­во­го се­кто­ру. Про це свід­чить рі­чний звіт FDIC за 2017 рік.

Ме­та оче­ви­дна: спо­жи­ва­чі ма­ють бу­ти більш за­хи­ще­ни­ми. Си­сте­ма за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг в Укра­ї­ні має сут­тє­во змі­ни­ти­ся.

НА­ДА­Н­НЯ ПОВ­НО­ВА­ЖЕНЬ ЩО­ДО ЗА­ХИ­СТУ ПРАВ СПО­ЖИ­ВА­ЧІВ РЕ­ГУ­ЛЯ­ТО­РАМ ФІ­НАН­СО­ВО­ГО РИН­КУ

На жаль, сьо­го­дні ре­гу­ля­то­ри не мо­жуть ефе­ктив­но кон­тро­лю­ва­ти ви­ко­на­н­ня фі­нан­со­ви­ми уста­но­ва­ми за­ко­но­дав­ства у сфе­рі за­хи­сту спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг.

Для то­го, щоб за­хи­сти­ти укра­їн­ців, ре­гу­ля­то­ри фі­нан­со­во­го се­кто­ру ма­ють отри­ма­ти ді­є­вий ін­стру­мен­та­рій для за­без­пе­че­н­ня «при­му­со­во­го» ви­ко­на­н­ня за­ко­нів.

Від но­вих пра­вил гри на рин­ку спо­жив­чо­го кре­ди­ту­ва­н­ня ви­гра­ють оби­дві сто­ро­ни – як спо­жи­ва­чі, так і фі­нан­со­ві уста­но­ви.

Зокре­ма, ре­гу­ля­то­ри фі­нан­со­во­го рин­ку (НБУ, НКЦПФР, На­цком­фін­по­слуг) ма­ють отри­ма­ти не­об­хі­дні пов­но­ва­же­н­ня та ін­стру­мен­ти пра­во­за­сто­су­ва­н­ня (пе­ре­вір­ки, по­ру­ше­н­ня справ, штра­фи та ін­ше) за по­ру­ше­н­ня прав спо­жи­ва­чів (пе­ред­ба­ча­є­ться за­ко­но­про­е­ктом 2456-д «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до удо­ско­на­ле­н­ня за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг»).

Кон­сти­ту­цій­ний за­хист пра­ва вла­сно­сті. Не ли­ше швид­кість, а й пов­но­та від­шко­ду­ва­н­ня за де­по­зи­та­ми у збан­кру­ті­лих бан­ках фор­му­ють по­зи­тив­ний до­свід.

Мо­ва йде про пра­кти­чне отри­ма­н­ня ма­кси­маль­ної вар­то­сті від про­да­жу акти­вів не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків, про отри­ма­н­ня від­шко­ду­ва­н­ня сум, що пе­ре­ви­щу­ють га­ран­то­ва­ні су­ми (4-та чер­га кре­ди­то­рів за за­ко­ном) та про при­тя­гнен- ня до від­по­від­аль­но­сті пов’яза­них із бан­ком осіб.

До­по­ки ми не змо­же­мо за­хи­сти­ти кон­сти­ту­цій­не пра­во вла­сно­сті, усі фор­ми яко­го, не­за­ле­жно від сум, є одна­ко­ви­ми, ми не отри­ма­є­мо до­ві­ру до фі­нан­со­во­го се­кто­ру. Так ми по­вер­та­є­мо­ся до су­до­вої си­сте­ми і вер­хо­вен­ства пра­ва.

Тоб­то не­до­ві­ра – це не ли­ше на­слі­док низь­кої фі­нан­со­вої гра­мо­тно­сті, а й вла­сно­го до­сві­ду – мо­ва йде про швид­кість та пов­но­ту отри­ма­н­ня від­шко­ду­ва­н­ня.

Під­су­мо­ву­ю­чи, іде­аль­на си­сте­ма га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів ли­ше ду­же час­тко­во мо­же за­по­бі­га­ти від­то­ку вкла­дни­ків у си­ту­а­ції не­пла­то­спро­мо­жно­сті бан­ку на­віть у роз­ви­не­них еко­но­мі­ках.

Са­мі ли­ше зу­си­л­ля Фон­ду не ма­ти­муть ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту, і по­трі­бна зла­го­дже­на ро­бо­та ін­ших уча­сни­ків цьо­го про­це­су: НБУ, бан­ків, пра­во­охо­рон­них та су­до­вих ор­га­нів.

Пра­кти­чно вже сьо­го­дні це мо­же ви­яв­ля­ти­ся у про­зо­ро­сті ро­бо­ти, за­хи­сті прав спо­жи­ва­чів та по­стій­них від­кри­тих ко­му­ні­ка­ці­ях.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.