ШВЕЦОВ НА МА­ЖОР­НІЙ НО­ТІ ЗА­ВЕР­ШИВ КАР’ЄРУ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Ми­ро­слав СТУПАР, екс‑ар­бітр ФІФА.

«Олім­пік» — «Чор­но­мо­рець». На­сам­пе­ред за­зна­чу, що цей тур став ви­ня­тко­вим, адже ар­бі­три не до­пу­ска­ли ля­пів і ре­зуль­та­тив­них по­ми­лок. У ма­тчі до­неч­чан із оде­си­та­ми пе­ред го­лом На­за­рен­ка бу­ла бо­роть­ба за м’яч, який по­тра­пив у ру­ку Гаю, але гра про­дов­жи­ла­ся, й у на­сту­пно­му епі­зо­ді гра­вець «Олім­пі­ка» сфо­лив, і ар­бітр при­зна­чив стан­дарт, пі­сля яко­го оде­си­ти за­би­ли. Ува­жаю, Юрій Вакс у цьо­му мо­мен­ті зро­бив усе пра­виль­но, адже м’яч ви­пад­ко­во по­тра­пив у ру­ку, тож гру не мо­жна бу­ло зу­пи­ня­ти.

«Во­линь» — «Іл­лі­чі­вець». Одне за­ува­же­н­ня: фор­ма «Во­ли­ні» бу­ла пов­ні­стю бі­лою, й м’яч не чер­во­ний, а жов­тий, і на те­ле­кар­тин­ці йо­го вза­га­лі не бу­ло ви­дно. Ар­бі­тру Іва­ну Бон­да­ру тре­ба бу­ло за­зда­ле­гідь по­пе­ре­ди­ти го­спо­да­рів — лу­чан, що тре­ба ма­ти в на­яв­но­сті чер­во­ний м’яч, і фор­му мо­жна бу­ло тро­хи під­ко­ри­гу­ва­ти. Як­би бо­дай шор­ти від­рі­зня­ли­ся, то це до­по­мо­гло би і фут­бо­лі­стам, і су­д­дям. А по грі до ар­бі­тра жо­дних пи­тань.

«Ме­та­лург» Зп — «Ша­хтар». За ра­хун­ку 0:0 за­по­ріж­ці про­ве­ли стрім­ку кон­тра­та­ку, Пла­тон ви­йшов на удар­ну по­зи­цію й за­бив м’яч, але зро­бив це з по­ло­же­н­ня «по­за грою». Не­хай і мі­ні­маль­но­го, але во­но ма­ло мі­сце. За­га­лом, до суд­дів­ської бри­га­ди на чо­лі з Сер­гі­єм Бе­рез­кою не­має пре­тен­зій.

«Ме­та­ліст» — «Зо­ря». Ана­то­лій Жабченко на хо­ро­шо­му рів­ні, як він уміє, про­вів цей матч. Хо­тів би за­ува­жи­ти, ко­ли Едмар отри­мав на­клад­ку від Ка­ра­ва­є­ва, хтось ін­ший, мо­жли­во, апе­лю­вав би до суд­ді, ви­ма­гав для ви­ну­ва­тця по­пе­ре­дже­н­ня, але Едмар по­пле­скав опо­нен­та по пле­чу, й тим са­мим дав зро­зу­мі­ти суд­ді, що не пре­тен­дує на те, що­би Ка­ра­ва­єв був по­ка­ра­ний по­пе­ре­дже­н­ням. Фор­маль­но, як­би Жабченко по­ка­зав «гір­чи­чник», мав би слу­шність. Але він мо­ло­дець, що чи­тає гру, ро­зу­міє пси­хо­ло­гі­чний на­стрій ви­ко­нав­ців. Це ду­же до­бре.

Не мо­жу не ска­за­ти про кри­ти­ку суд­дів­ства з бо­ку Юрія Вер­ни­ду­ба, який грав у нас в Іва­но-Фран­ків­ську за «При­кар­па­т­тя», запам’ятав­ся на­дій­ним і вправ­ним за­хи­сни­ком. Зараз ви­ріс у не­по­га­но­го тре­не­ра. Але йо­го ви­слов­лю­ва­н­ня пі­сля ма­тчу ме­не від­вер­то зди­ву­ва­ли. Йо­го емо­цій­на ре­а­кція на дії Жаб­чен­ка не має під­став. Вер­ни­дуб ка­же, що ще тре­ба ди­ви­ти­ся, був пе­наль­ті чи ні. Та там не­має, на що ди­ви­ти­ся! Ка­ме­ню­ка оче­ви­дно сфо­лив про­ти Ві­лья­гри. А ко­ли Жа­жа за­бив дру­гий м’яч, на­став­ник «Зо­рі» ствер­джує, що десь у цен­трі по­ля мав мі­сце фол, хтось десь ко­гось під­штов­хнув, ро­зви­ну­ла­ся ата­ка, й бра­зи­лець за­бив м’яч. Для та­кої ко­ман­ди й та­ко­го фа­хів­ця, як Вер­ни­дуб, не­со­лі­дно ка­за­ти про та­кі ре­чі. Тут тре­ба спри­йма­ти все ре­аль­но.

«Вор­скла» — «Ди­на­мо». Ві­ктор Швецов на ма­жор­ній но­ті за­вер­шив кар’єру. Ві­таю йо­го із цим, по­при де­які не­о­дно­зна­чні мо­мен­ти, які бу­ва­ють, ма­буть, у ко­жно­го ар­бі­тра. Швецов був не­по­га­ним ар­бі­тром і при­ніс ко­ристь українському фут­бо­лу. За по­мил­ки не­хай йо­му про­ба­чать, а те, що він умів су­ди­ти, це — факт.

«Кар­па­ти» — «Го­вер­ла». Це був, ско­рі­ше, бій гла­ді­а­то­рів. На двох су­пер­ни­ки за­ро­би­ли 47 фо­лів і шість по­пе­ре­джень. Зві­сно, Ана­то­лій Абду­ла не про­пу­скав по­ру­ше­н­ня пра­вил, і до­бре, що не пе­ре­гнув па­ли­цю. Бо міг десь за­сто­су­ва­ти жорс­ткі­ші сан­кції, адже бу­ли сер­йо­зні стриб­ки, але ар­бітр обме­жу­вав­ся або усним за­ува­же­н­ням, або по­пе­ре­дже­н­ням.

Дай Бог, аби на­ші суд­ді так са­мо які­сно від­пра­цю­ва­ли ще й пе­ре­не­се­ний 10-й тур.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.