Юрій ОКУЛ: «ГРА З «ОБО­ЛОН­НЮ» ГИДКО ПАХЛА Й ТАК ЖЕ ВИ­ГЛЯ­ДА­ЛА»

Ukrainskiy Futbol - - Друга Ліга -

— По-пер­ше, ме­ні ду­же при­єм­но, що моя дум­ка у ва­шо­му ви­дан­ні та­кож бу­де по­чу­та, — роз­по­чав керманич «Енер­гії» . — Крім того, ме­ні хо­ті­ло­ся, що­би всі акцен­ти що­до ці­єї спра­ви бу­ли роз­став­ле­ні, й при цьо­му вра­хо­ву­ва­ла­ся дум­ка всіх сто­рін, а не тіль­ки Кур­до­ва.

— Чу­до­во, то­ді да­вай­те роз­по­чне­мо зі сум­но­зві­сно­го ма­тчу про­ти «Обо­ло­ні-Бро­ва­ра». Як ви по­я­сни­те від­вер­тий злив ва­ши­ми фут­бо­лі­ста­ми кін­ця ко­жно­го з тай­мів, адже ре­шту ігро­во­го ча­су «енер­ге­ти­ки» ма­ли ціл­ком при­стой­ний ви­гляд?

— На­ша ко­ман­да на­ра­зі існує тіль­ки зав­дя­ки Арі­фу Му­ста­фа­є­ву, ко­трий сво­єю під­трим­кою фа­кти­чною ря­тує про­фе­сій­ний футбол у ре­гіо­ні. Цих же гро­шей на сьо­го­дні нам ви­ста­чає, що­би про­сто існу­ва­ти. Я ро­зу­мію, що в на­шо­му клу­бі хло­пці ні­чо­го не за­ро­бля­ють, і я чу­до­во ро­зу­мію Бор­ша, який у ін­терв’ю ва­шо­му ви­дан­ню ска­зав, що чи­ясь ве­ли­ка пен­сія — це вся за­ро­бі­тна пла­тня на­шої ко­ман­ди. Цей ви­слів пов­ні­стю від­обра­жає ма­те­рі­аль­ний стан справ у «Енер­гії». На матч до Ки­є­ва ми доби­ра­ли­ся по­над 10 го­дин. І хло­пці пі­ді­йшли до Арі­фа Бу­я­но­ви­ча з про­ха­н­ням під­ви­щи­ти їм за­ро­бі­тну пла­тню. Але, на жаль, у на­шо­го пре­зи­ден­та не­має та­ких фі­нан­со­вих мо­жли­во­стей, аби під­ні­ма­ти зар­пла­тню. Ска­жу че­сно, до цьо­го я по­ста­вив­ся лег­ко­ва­жно й ве­ли­кої ува­ги не при­ді­лив. У нас і до цьо­го та­кі пи­та­н­ня ви­ни­ка­ли, однак те, що тра­пи­ло­ся в ма­тчі з «пи­во­ва­ра­ми», роз­ста­ви­ло всі кра­пки над «і». Ви на­віть со­бі не уяв­ля­є­те, що в нас бу­ло на­сту­пно­го дня. На пре­ве­ли­кий жаль, че­рез рі­зні при­чи­ни кіль­ком основ­ним фут­бо­лі­стам до­ве­ло­ся за­ли­ши­ти­ся вдо­ма. У нас не бу­ло ким за­мі­ни­ти цих лю­дей. На сьо­го­дні ж у нас уза­га­лі ні­ко­го в ко­ман­ді не за­ли­ши­ло­ся. Ми свої про­бле­ми не при­хо­ву­є­мо, й усе це бу­ло озву­че­но на зі­бран­ні ПФЛ. Ска­жу че­сно: я до­сі не мо­жу зба­гну­ти, що та­ке тра­пи­ло­ся в ма­тчі з ки­їв­ським клу­бом, що фут­бо­лі­сти по­ча­ли гра­ти са­ме так.

— Юрію Ми­хай­ло­ви­чу, на­віть тим лю­дям, ко­трі зов­сім да­ле­кі від фут­бо­лу, стає ці­ка­во, чо­му во­ро­тар «Енер­гії» за про­гра­шно­го ра­хун­ку не на­ма­га­є­ться ви­би­ти м’яч да­ле­ко впе­ред, а від­дає йо­го най­ближ­чо­му за­хи­сни­ку, яко­го лег­ко пе­ре­гра­ють і за­би­ва­ють м’ячі. Чо­му ва­ші пі­до­пі­чні ді­я­ли са­ме та­ким чи­ном?

— Ме­не теж це пи­та­н­ня ду­же ці­ка­вить. І ми з во­ро­та­рем все ро­зі­бра­ли. Йо­го ко­мен­та­рі бу­ли та­ки­ми: «Ми про­гра­ли всі під­бо­ри, тож ви­рі­ши­ли вво­ди­ти м’яч сво­є­му грав­цю». Окрім того, наш кі­пер отри­мав ушко­дже­н­ня, й не міг ви­би­ти м’яч у по­ле. Чо­му ж не ви­би­вав захисник? Для ме­не це та­кож за­ли­ша­є­ться за­гад­кою. Ми вже роз­про­ща­ли­ся із ци­ми лю­дьми, й біль­ше не хо­че­мо з ни­ми ма­ти спра­ву.

— Але ж у дру­го­му тай­мі він аб­со­лю­тно нор­маль­но ви­би­вав м’яч, і з ре­а­кці­єю в ньо­го про­блем не бу­ло!

— То­му що в пе­ре­р­ві він отри­мав нор­маль­ний «втик», і йо­му три­ста ти­сяч ра­зів бу­ло ска­за­но, що біль­ше не по­трі­бно так ро­би­ти. Для ме­не най­го­лов­ні­ше, що­би в Но­вій Ка­хов­ці жив про­фе­сій­ний і че­сний футбол. Ми з та­ки­ми тру­дно­ща­ми збе­ре­гли ко­ман­ду в лі­тнє міжсезоння, й, дя­ку­ю­чи Му­ста­фа­є­ву, «Енер­гія» й до­сі фун­кціо­нує. Від­так ри­зи­ку­ва­ти всім я не хо­чу. Якщо є будь-яка пі­до­зра сто­сов­но не­че­сно­сті гри того чи ін­шо­го фут­бо­лі­ста, ми не­ща­дно бу­де­мо з ни­ми роз­ста­ва­ти­ся. Так, того се­зо­ну ми з трьо­ма ви­ко­нав­ця­ми роз­про­ща­ли­ся са­ме че­рез по­ді­бні пі­до­зри. А цьо­го ро­ку, крім трьох мо­ло­дих грав­ців, у ко­ман­ді не за­ли­ши­ло­ся жо­дно­го фут­бо­лі­ста.

— А як ви по­я­сни­те зви­ну­ва­че­н­ня Кур­до­ва, який фа­кти­чно в зда­чі ма­тчів ви­ну­ва­тить са­ме вас? На­чеб­то ви шу­ка­ли яки­хось хло­пча­ків із гро­ши­ма, й за їхні гро­ші ро­би­ли став­ки на кон­кре­тні по­єдин­ки?

— На­ра­зі жи­т­тя ру­ха­є­ться та­ким шля­хом, що на пе­ри­фе­рії ду­же скла­дно за­ро­би­ти гро­ші. За сво­єю су­тні­стю Оле­ксандр Ми­хай­ло­вич, як ке­рів­ник, для ко­ман­ди ні­чо­го ко­ри­сно­го не зро­бив. Ко­ли в «Енер­гію» при­йшов Аріф Бу­я­но­вич, я не став за­хи­ща­ти Кур­до­ва, й актив­но ви­сту­пав за йо­го звіль­не­н­ня. Так, че­сно, са­ме я на­сто­яв на то­му, що­би йо­го звіль­ни­ли, адже він ні­чо­гі­сінь­ко не при­ніс на­шій ко­ман­ді. На­ра­зі спор­тив­ним ди­ре­кто­ром пра­цює лю­ди­на, яка при­найм­ні бо­дай чи­мось нам до­по­ма­гає, шу­кає гро­ші, «про­би­ває» нам ав­то­бу­си. Пі­сля сво­го звіль­не­н­ня Кур­дов по­чав роз­по­від­а­ти, що я со­бі ши­кар­ні ма­ши­ни ку­пую. Це ту­пі чу­тки, ко­трі спер­шу ме­не ве­се­ли­ли, але те­пер він пе­ре­йшов ме­жу. Він по­ста­вив під за­гро­зу не тіль­ки мою ре­пу­та­цію, а й існу­ва­н­ня всього фут­бо­лу в ре­гіо­ні. У по­не­ді­лок від­бу­де­ться зу­стріч із очіль­ни­ка­ми клу­бу та мі­ста, де ви­рі­шу­ва­ти­ме­ться подаль­ша до­ля «Енер­гії». Кур­дов має від­по­ві­сти за свої сло­ва. Іна­кше ми бу­де­мо по­да­ва­ти на ньо­го в суд. — Істо­рія з Гор­ба­чо­вим ви­га­да­на? — У нас ко­ман­да жи­ве на по­да­чках. Екі­пі­ру­ва­н­ням ко­ман­да вза­га­лі не за­без­пе­чу­є­ться, в ба­га­тьох на­віть нор­маль­них бутс не­ма. Так, я справ­ді да­вав хло­пцям гро­ші на те, що­би во­ни мо­гли се­бе хо­ча би до ла­ду при­ве­сти, ку­пи­ти со­бі тре­ну­валь­ний одяг, бу­тси. Я не при­хо­вую, що я да­вав Гор­ба­чо­ву гро­ші, але тіль­ки на те, що­би він со­бі міг хоч щось ку­пи­ти. А у ва­шій га­зе­ті я про­чи­тав, що Оле­ксан­дру Ми­хай­ло­ви­чу ні­чо­го не ді­ста­ло­ся. А з чо­го я йо­му бу­ду да­ва­ти гро­ші на бу­тси? Фут­боль­не взу­т­тя ко­штує чи­ма­лих гро­шей, а в нас на­віть зараз де­хто грає в пе­ре­ши­тих бу­тсах. Ми намагаємося цю си­ту­а­цію ви­пра­ви­ти, й раз у мі­сяць три-чо­ти­ри па­ри но­вих бутс ку­пу­ва­ти. І ро­би­мо ми це зав­дя­ки по­да­чкам тих лю­дей, ко­трі не бай­ду­жі до фут­бо­лу. Ска­жу від­вер­то, Кур­дов ме­ні зов­сім не сим­па­ти­чний. Ко­ли він ішов із «Енер­гії», за­явив ме­ні пря­мо, що будь-яким чи­ном при­бе­ре ме­не з клу­бу. Мо­ти­вом для цьо­го ста­ла без­дар­на гра з «Обо­лон­ню», яка гидко пахла й так же ви­гля­да­ла. Я 30 ро­ків у фут­бо­лі, майстер спор­ту, тож сво­їм імі­джем чи­їсь дір­ки за­ти­ка­ти не зби­ра­ю­ся. Сто­сов­но Гор­ба­чо­ва, то су­діть са­мі. Лю­ди­на не від­ві­ду­ва­ла тре­ну­ва­н­ня без по­ва­жних при­чин 10 днів. Що ме­ні бу­ло ро­би­ти? Зві­сно, я йо­го ви­гнав. Пі­сля гри з «Обо­лон­ню» ми Му­ста­фа­є­ва три дні про­си­ли, що­би він за­ли­шив­ся. Не­дав­но ж він ме­ні ска­зав, що зу­стріч, яка від­бу­де­ться в по­не­ді­лок із ме­ром мі­ста, мо­же ста­ти остан­ньою для ньо­го в яко­сті пре­зи­ден­та ФК. Якщо та­ке тра­пи­ться, наш клуб зні­ме­ться із чем­піо­на­ту, бо жо­дна лю­ди­на біль­ше не прийме «Енер­гію».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.