Ігор ЖАБЧЕНКО: «ТРЕ­ТЄ МІ­СЦЕ РЕ­АЛЬ­НО ВІД­ОБРА­ЖАЄ НА­ШУ СИ­ЛУ»

КО­УЧ «ГІР­НИ­КА-СПОР­ТУ» ПО­ВІД­АВ ПРО ВИ­СТУ­ПИ ПІДОПІЧНИХ, ЗИ­МО­ВІ ПЛА­НИ ТА СВЯТКУВАННЯ 20-ЛІ­Т­ТЯ ФК

Ukrainskiy Futbol - - Перша ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

«СПО­ЧА­ТКУ НА НАС ДИ­ВИ­ЛИ­СЯ ЗІ ЗНЕ­ВА­ГОЮ В ОЧАХ»

— Іго­ре Ва­лен­ти­но­ви­чу, як оха­ра­кте­ри­зу­є­те прой­де­ний шлях ком­со­моль­ців цьо­го­річ?

— 2014-й був успі­шним для нас: ви­гра­ли дру­гу лі­гу, «зи­му­є­мо» на тре­тьо­му мі­сці пі­сля під­ви­ще­н­ня в кла­сі. Змо­гли зро­би­ти хо­ро­ший по­да­ру­нок клу­бу на йо­го ювілей. По­го­джу­ся зі сло­ва­ми, що той чем­піо­нат був силь­ний, хло­пці зму­жні­ли впро­довж ньо­го. При­єм­но, що в но­во­му се­ре­до­ви­щі про­дов­жи­ли в то­му ж ду­сі. Ува­жаю, що ни­ні­шній ре­зуль­тат — до­ся­гне­н­ня для та­ко­го не­ве­ли­чко­го мі­ста, як Ком­со­мольськ.

— Які ви­снов­ки зро­би­ли за цей час?

— Що­би до­ся­гну­ти пев­но­го рів­ня, всі по­вин­ні пра­цю­ва­ти в одно­му на­прям­ку. По­чи­на­ю­чи від пре­зи­ден­та та бух­гал­те­рії ФК. Го­лов­не — об’єд­на­ти ко­ле­ктив дов­ко­ла спіль­ної ме­ти. Це мо­жли­во на­віть із ко­ман­дою, ко­тра ра­ні­ше «бор­са­ла­ся» в ни­зах ві­тчи­зня­но­го фут­бо­лу.

— Про­мі­жна брон­зо­ва схо­дин­ка ре­аль­но від­обра­жає ни­ні­шню си­лу «Гір­ни­ка­Спор­ту »?

— Ду­маю, так. І не по­трі­бно бра­ти до ува­ги той без­успі­шний про­мі­жок, ко­ли ми чо­ти­ри по­єдин­ки по­спіль не мо­гли ви­гра­ти. Не­ре­аль­но прой­ти весь шлях, не по­тра­пив­ши в яму бу­дья­ко­го ха­ра­кте­ру. Для хло­пців це — до­свід, отож по­трі­бно бра­ти урок із та­ких етапів. До того ж, упев­не­но ви­сту­па­ли на ви­їзді: пе­ре­мо­гли пра­кти­чно в усіх го­стьо­вих зу­стрі­чах. Хо­ча не від­ки­даю, що спо­ча­тку на нас ди­ви­ли­ся зі зне­ва­гою в очах. А зго­дом усе скла­дні­ше бу­ло гра­ти, по­за­як на­ла­што­ву­ва­ли­ся на нас сер­йо­зні­ше.

— Ку­бок Укра­ї­ни в Ком­со­моль­ську так і не по­ба­чи­ли. Во­че­видь, ро­би­ли ставку на вда­лі ви­сту­пи в пер­шо­сті?

— Не кри­ви­ти­му ду­шею: в прин­ци­пі, все від­бу­ло­ся са­ме та­ким чи­ном. У нас не та­ка дов­га ла­ва за­па­сних, аби на два «фрон­ти» до­стой­но від­пра­цьо­ву­ва­ти. Якщо че­сно, не хо­ті­ло­ся бу­ти уча­сни­ком сце­на­рію, в яко­му в усіх тур­ні­рах «Гір­ни­кСпорт» не до­сяг гі­дно­го ре­зуль­та­ту. Від­так зро­би­ли все, щоб у чем­піо­на­ті впев­не­но та рів­но ви­сту­па­ли. Як­би кров із но­су пра­гну­ли про­дов­жи­ти шлях у Кубку, то обов’яз­ко­во за­зна­ва­ли би не­при­єм­них ка­дро­вих утрат. Отож те, що нас по­ча­ло пе­ре­слі­ду­ва­ти в кін­ці осе­ні, мо­гло ви­ни­кну­ти на ран­ніх ста­ді­ях зма­гань, що, без­сум­нів­но, не­га­тив­но впли­ну­ло би на ре­зуль­та­ти в пер­шо­сті. Спо­ді­ва­ю­ся, си­ту­а­ція змі­ни­ться, ко­ли обза­ве­де­мо­ся чи­сель­ною та які­сною під­мі­ною основ­но­го скла­ду.

— Що за­ду­ма­ли на пе­рі­од міжсезоння?

— Зараз хло­пці від­по­чи­ва­ють, а 21 сі­чня збе­ре­мо­ся вдо­ма, де, вла­сне, й роз­по­чне­мо під­го­тов­ку до по­нов­ле­н­ня чем­піо­на­ту. Збо­ри всі спла­но­ва­ні: го­ту­ва­ти­ме­мо­ся пов­ні­стю в Ком­со­моль­ську, на ща­стя, для цьо­го в на­шо­му роз­по­ря­джен­ні є все по­трі­бне.

— Чи отри­му­ва­ли на Ку­бок Пол­та­ва­2015?

— Нас за­про­шу­ва­ли на два Куб­ки — Пол­та­ви та При­дні­пров’я. Однак зму­ше­ні бу­ли ві­дмо­ви­ти обом ор­га­ні­за­то­рам, оскіль­ки ми не при­бі­чни­ки по­зи­ції — го­ту­ва­ти­ся до се­зо­ну че­рез тур­ні­ри. У нас є своя про­гра­ма, тож ні­чо­го не змі­ню­ва­ти­ме­мо.

— Чи не ви­ни­кне від­так про­бле­ма з по­шу­ком спа­ринг­пар­тне­рів?

— Ні, аб­со­лю­тно. Як ка­зав, уже все спла­но­ва­но, зокре­ма й кон­троль­ні по­єдин­ки. Не­по­да­лік од нас ба­зу­ю­ться ко­ман­ди з Кре­мен­чу­ка, Чер­кас, Оле­ксан­дрії,

за­про­ше­н­ня Кі­ро­во­гра­да та Пол­та­ви. На мою дум­ку, по­при від­мо­ву від уча­сті в зга­да­них тур­ні­рах, у нас бу­де вдо­сталь спа­рин­гів.

— Ві­до­мо, що ви роз­про­ща­ли­ся з трьо­ма ви­ко­нав­ця­ми (Ан­дрі­єв­ський, Але­кса­нов, При­хо­дний). Чи ві­до­мо, які бу­дуть подаль­ші ру­хи у цій пло­щи­ні?

— Наш тре­нер­ський штаб не ба­жає за­йма­ти­ся ка­дро­ви­ми ре­во­лю­ці­я­ми. Від­так під­шу­ку­ва­ти­ме­мо фут­бо­лі­стів ли­ше на по­трі­бні по­зи­ції. Ми ру­ха­є­мо­ся у цьо­му на­прям­ку — вже по­ча­ли по­шук по­трі­бних грав­ців. Ду­маю, якщо троє лю­дей нас за­ли­ши­ли, то стіль­ки ж, як мі­ні­мум, по­вин­но при­йти. Но­ві фут­бо­лі­сти ма­ють бу­ти силь­ні­ши­ми за сво­їм по­тен­ці­а­лом за тих, із ким по­про­ща­ли­ся.

«ПРЕМ’ЄР­ЛІГА? НЕ ПО­ТРІ­БНО ФОР­СУ­ВА­ТИ ПО­ДІЇ»

— Оче­ви­дно, що Ан­дрі­єв­сько­го «Ме­та­ліст» бра­ти­ме на збо­ри з го­лов­ною ко­ман­дою. Чи че­ка­ти­ме­те Оле­ксан­дра, якщо він, ра­птом, не змо­же пе­ре­ко­на­ти тре­не­рів хар­ків’ян?

— Зви­чай­но! Ми із Са­шею вже го­во­ри­ли на цю те­му. Про­те бу­де­мо тіль­ки ра­ді, якщо він змо­же за­крі­пи­ти­ся у сво­їй ко­ман­ді. Якщо ж ні, то ми до­мо­ви­ли­ся, що він по­вер­не­ться в Ком­со­мольськ. Ду­маю, най­ближ­чих пів­ро­ку Ан­дрі­єв­сько­му бу­де ко­ри­сні­ше про­ве­сти в нас, аніж си­ді­ти на лав­ці в очі­ку­ван­ні сво­го шан­су. За цей час він зму­жніє, до­зріє так би мо­ви­ти. У 20 ро­ків іще скла­дно ви­сту­па­ти в прем’єр­лі­зі. Го­лов­не, що­би він по­ві­рив у свої си­ли, на­бу­вав до­сві­ду та отри­му­вав ігро­ву пра­кти­ку. А вже по­тім Оле­ксандр змо­же в пов­ній кра­сі за­яви­ти про се­бе в елі­тно­му ди­ві­зіо­ні.

— Чи всти­гне трав­мо­ва­ний Кирієнко від­но­ви­ти­ся до по­ча­тку збо­рів?

— Зва­жа­ю­чи на сер­йо­зність трав­ми, оче­ви­дно, що за на­сту­пний мі­сяць він не змо­же пов­ні­стю оду­жа­ти. Хо­ча ба­чи­ли не­дав­но Іго­ря на свя­тку­ван­ні 20-лі­т­тя ФК: уже по­тро­ху хо­дить, мо­же зги­на­ти но­гу. Дай, Бог, аби ре­а­бі­лі­та­ція за­вер­ши­ла­ся якнай­швид­ше. Опе­ра­цію зро­би­ти швид­ко, а ось прой­ти від­нов­ле­н­ня — три­ва­лий про­цес. Че­ка­є­мо на йо­го по­вер­не­н­ня, що­би він на­ре­шті зміг по­ті­ши­ти свою до­не­чку-пер­віс­тка, ко­тра не­дав­но з’яви­ла­ся на світ.

— Чим запам’ята­ло­ся святкування юві­лею «Гір­ни­ка­Спор­ту »?

— Хо­ро­ше свя­то, впро­довж яко­го від­бу­ва­ла­ся кон­цер­тна про­гра­ма на дві го­ди­ни. Та­кож отри­ма­ли при­ві­та­н­ня від ме­ра, ке­рів­ни­ків під­при­єм­ства «Ferrexpo». Бу­ло чи­ма­ло ве­те­ра­нів мі­сце­во­го фут­бо­лу, ко­трі всі ці 20 ро­ків ве­ли цю ко­ман­ду, вкла­да­ли свої си­ли.

Зви­чай­но, пі­сля та­ких на­ших ви­сту­пів усі пра­гнуть про­дов­же­н­ня «бен­ке­ту». Однак усе за­ле­жить од спон­со­рів. Тим па­че, в ни­ні­шніх умо­вах в Укра­ї­ні, ко­ли всі від­чу­ли на со­бі на­слід­ки вій­ни. Що­до роз­мов, пов’яза­них із чер­го­вим під­ви­ще­н­ням у кла­сі: по­ки ми до цьо­го не го­то­ві. По­трі­бно ще на­би­ти ши­шки, на­бу­ти до­сві­ду, що­би ство­ри­ти боє­зда­тний ко­ле­ктив. Як «Олім­пік», при­мі­ром, який про­вів у пер­шій лі­зі три се­зо­ни, а вже по­тім за­ма­хнув­ся на сер­йо­зні­ші зав­да­н­ня. «Гір­ни­ку-Спор­ту» теж по­трі­бно прой­ти ана­ло­гі­чний шлях. Якщо в нас це ви­йде швид­ше, то бу­де­мо ли­ше ра­ді.

— Як роз­по­від­ав мій ко­ле­га, ко­трий та­кож від­зна­чав ювілей ком­со­моль­сько­го клу­бу, один із очіль­ни­ків мі­сце­вих ком­бі­на­тів пря­мим текс­том за­яв­ляв, що в них є мо­жли­во­сті для за­без­пе­че­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті ФК у прем’єр­лі­зі.

— Я спо­кій­но по­ста­вив­ся до цих слів. Ін­ша спра­ва, що не вар­то пе­ре­лі­за­ти че­рез дві го­ло­ви, ко­ли ти ще си­рий і не го­то­вий до ви­сту­пів на най­ви­що­му рів­ні. По­трі­бно прой­ти пев­ний ево­лю­цій­ний етап. Узя­ти, до при­кла­ду, «Оле­ксан­дрію», ко­тра вже спро­бу­ва­ла смак гри в ко­гор­ті най­кра­щих ві­тчи­зня­них ко­ле­кти­вів, а зараз ро­бить мо­ду в пер­шій лі­зі: по­мі­тно, що в них го­то­ва ко­ман­да, ро­зви­не­на ін­фра­стру­кту­ра — все на­ла­го­дже­но. Ува­жаю, що в на­шо­му ви­пад­ку теж не по­трі­бно фор­су­ва­ти по­дії.

— Цьо­го се­зо­ну пи­та­н­ня що­до прем’єр­лі­ги не сто­їть пе­ред ва­ми. Від­так, як сфор­му­є­те го­лов­ну ме­ту для ком­со­моль­ців на­ве­сні?

— Пер­ше — зна­йти під­си­ле­н­ня (чо­ти­ри-п’ять грав­ців), яке зра­зу осво­ї­ться в ко­ман­ді. За­га­лом, під­го­ту­ва­ти­ся, що­би нас ви­ста­чи­ло до фі­ні­шу чем­піо­на­ту. Спо­ді­ва­ю­ся, на­ве­сні на­гра­є­мо склад. Зно­ву ж та­ки, да­лі все від­бу­ва­ти­ме­ться по­ета­пно. А най­го­лов­ні­ше зараз — ство­ри­ти кон­ку­рен­то­спро­мо­жний ко­ле­ктив, який ма­ти­ме ви­со­кий по­тен­ці­ал.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.