Ві­ктор СКРИ­ПНИК: «КЛОПП СКА­ЗАВ МЕ­НІ: «НІ­КО­ГО НЕ СЛУХАЙ, ПРОДОВЖУЙ ІТИ СВО­ЇМ ШЛЯ­ХОМ…»

УКРА­ЇН­СЬКИЙ НА­СТАВ­НИК «ВЕР­ДЕ­РА» РОЗ­ПО­ВІВ «УФ» ПРО ПЕ­РЕ­МО­ЖНИЙ МАТЧ ІЗ «БО­РУС­СІ­ЄЮ» Д, ШАН­СИ «ША­ХТА­РЯ» З «БАВАРІЄЮ» ТА НО­ВО­РІ­ЧНІ ПЛА­НИ

Ukrainskiy Futbol - - Друга ліга - Ві­ктор Скри­пник із ко­жним ти­жнем усе біль­ше ви­прав­до­вує до­ві­ру ке­рів­ни­цтва «Вер­де­ра». За до­сить не­про­стих об­ста­вин укра­їн­цю вда­ло­ся не тіль­ки ви­тя­гну­ти бре­мен­ців із дна тур­нір­ної та­бли­ці, а й по­вер­ну­ти «му­зи­кан­там» ата­ку­валь­ну гру, якою ко­ман­да зав­жди сла

«ПЕ­РЕ­МО­ГА НАД ДОРТМУНДОМ БУ­ЛА ВА­ЖЛИ­ВА В ПЛА­НІ ПСИ­ХО­ЛО­ГІЇ»

— Ві­кто­ре Ана­то­лі­йо­ви­чу, най­пер­ше, до­зволь­те при­ві­та­ти зі вчо­ра­шньою ( ін­терв’ю від­бу­ва­лось у не­ді­лю. — В. Б.) ва­жли­вою пе­ре­мо­гою над «Бо­рус­сі­єю» (Дор­тмунд). Пер­ша ча­сти­на се­зо­ну за­вер­ше­на на ма­жор­ній но­ті?

— Зви­чай­но. На­шій ко­ман­ді ду­же хо­ті­ло­ся пе­ред зи­мо­вим ан­тра­ктом здобути пе­ре­мо­гу, тим па­че, пе­ред рі­дни­ми вбо­лі­валь­ни­ка­ми. Це бу­ло ва­жли­во зро­би­ти не тіль­ки з то­чки зо­ру тур­нір­них зав­дань (хо­ча це та­кож актуально з огля­ду на та­бли­цю), а й у пла­ні пси­хо­ло­гії. Ця пе­ре­мо­га де­мон­струє той на­стрій, ту ро­бо­ту, яку ви­ко­ну­є­мо. Значить, ми на пра­виль­но­му шля­ху, по­трі­бно ли­ше про­дов­жу­ва­ти й надалі плі­дно пра­цю­ва­ти. Зви­чай­но, є й ін­ший мо­мент — на­ша ко­ман­да за­ба­га­то про­пу­скає, осо­бли­во це сто­су­є­ться ви­їзних ма­тчів, де ми гра­є­мо не так пе­ре­кон­ли­во, як у рі­дних сті­нах. Учо­ра нам уда­ло­ся пе­ре­гра­ти підопічних Юр­ге­на Клоп­па. На­віть не зва­жа­ю­чи на те мі­сце, яке ни­ні за­ймає дор­тмунд­ська «Бо­рус­сія», Дор­тмунд — це Дор­тмунд. Са­ме то­му ця ві­кто­рія бу­ла на­два­жли­вою для «Вер­де­ра».

— Юр­ген Клопп вам осо­бли­ве щось ска­зав пі­сля ма­тчу?

— Вла­сне, так. Ми з ним го­во­ри­ли й пе­ред ма­тчем, і пі­сля за­вер­ше­н­ня цьо­го дво­бою. Він ска­зав, що гра «Вер­де­ра» бу­ла ви­ра­зною, а та­кож до­дав, на­скіль­ки бре­мен­ці пе­ре­бу­ду­ва­ли­ся, по­ча­ли роз­ви­ва­тись. Окрім цьо­го, він на­го­ло­сив: «Ні­ко­го не слухай, продовжуй іти цим же шля­хом і ро­би­ти свою спра­ву». Він та­кож сво­го ча­су по­чи­нав пра­цю­ва­ти з мо­ло­ди­ми грав­ця­ми, і це зго­дом да­ло свій ре­зуль­тат.

— Якщо по­гля­ну­ти на пер­шу ча­сти­ну се­зо­ну, на ва­шу дум­ку, що вам вда­лось і чо­го ще не вда­ло­ся до­сяг­ти у «Вер­де­рі» за цей ко­ро­ткий тер­мін?

— Най­пер­ше, ми ста­ра­ли­ся по­ві­ри­ти у са­мих се­бе, у вла­сні си­ли. Хо­ті­ло­ся від­най­ти ста­біль­ність, ба­ланс, на­сам­пе­ред у ре­зуль­та­тах. Якщо по­ди­ви­ти­ся на на­ші ма­тчі, то ми до­во­лі вда­ло про­во­ди­мо зу­стрі­чі в рі­дних сті­нах, во­дно­час, у ви­їзних про­ти­сто­я­н­нях нам чо­гось бра­кує. Ми намагаємося пси­хо­ло­гі­чно фут­бо­лі­стів роз­сла­би­ти. Пов­то­рюсь, учо­ра­шня пе­ре­мо­га над дор­тмунд­ським клу­бом бу­ла для нас ду­же ва­жли­вою пе­ред пе­ре­р­вою, осо­бли­во, су­то з пси­хо­ло­гі­чно­го аспе­кту. Що­до того, до­сяг чи не до­сяг — го­лов­не, що ми змо­гли до­сяг­ти — не­має ве­ли­ко­го очко­во­го від­ри­ву між клу­ба­ми, ми ні від ко­го не від­ста­ли, три­ма­є­мо­ся зі всі­ма по­руч. Це бу­ло го­лов­не для нас — не допу­сти­ти ве­ли­кої рі­зни­ці в очках із на­ши­ми кон­ку­рен­та­ми. У ни­ні­шніх умо­вах, за ра­ху­нок вла­сних мо­ло­дих фут­бо­лі­стів і на­ших ви­хо­ван­ців, ми намагаємося де­мон­стру­ва­ти гі­дну гру й ре­зуль­тат. Мо­жу ска­за­ти, що всі хло­пці ду­же силь­но ста­ра­ю­ться.

«ІЗ АН­ДРІ­ЄМ ВОРОНІНИМ МИ ВА­РІ­АН­ТІВ НЕ РОЗ­ГЛЯ­ДА­ЛИ»

— У зи­мо­вий пе­рі­од пла­ну­є­те підсилюватися? Не роз­гля­да­ли ва­рі­ант із укра­їн­цем Ан­дрі­єм Вороніним, який має до­свід ви­сту­пів у бун­де­слі­зі, та ни­ні пе­ре­бу­ває без клу­бу?

— Ні, з Ан­дрі­єм Вороніним ми ва­рі­ан­тів не роз­гля­да­ли. А що­до під­си­ле­н­ня, то ми справ­ді зби­ра­є­мо­ся під­си­ли­ти наш склад но­ви­ми ви­ко­нав­ця­ми. Пла­ну­є­мо взя­ти до се­бе фут­бо­лі­ста з ле­вер­ку­зен­сько­го «Байє­ра» в орен­ду стро­ком на пів­то­ра ро­ку. Це мо­ло­дий гра­вець, який ви­сту­пає за юні­ор­ську збір­ну Ні­меч­чи­ни — U-19. Мо­ви­ться про Ле­ві­на Оз­ту­на­лі. Для на­шої ко­ман­ди він бу­де хо­ро­шим під­си­ле­н­ням, сві­жою кров’ю в ата­ку­валь­ній лі­нії клу­бу.

— Хо­чу за­пи­та­ти на­сту­пне: ви вже дав­но ме­шка­є­те в Ні­меч­чи­ні, фа­кти­чно, для «Вер­де­ра» ви своя лю­ди­на. Чи не бу­ло про­по­зи­цій із ні­ме­цької сто­ро­ни офор­ми­ти їхнє гро­ма­дян­ство?

— Якщо го­во­ри­ти від­вер­то, я над цим пи­та­н­ням ні­ко­ли й не за­ми­слю­вав­ся. А на­ві­що? Ро­зу­мі­є­те, я до­бре по­чу­ва­ю­ся в Ні­меч­чи­ні, бу­ду­чи са­ме укра­їн­цем! Моя ві­за до­зво­ляє ме­ні тут спо­кій­но жи­ти й пра­цю­ва­ти, без жо­дних про­блем. Са­ме то­му у цьо­му пла­ні я не ба­чу жо­дних пи­тань.

«ХО­ЧЕ­ТЬСЯ ПО­БА­ЖА­ТИ «ГІРНИКАМ» ПРО­Я­ВИ­ТИ НАЙ­КРА­ЩІ ЯКО­СТІ»

— Пе­ре­йде­мо до те­ми єв­ро­куб­ків. «Ша­хта­рю» в ра­ун­ді пле­йоф Лі­ги чем­піо­нів доведеться гра­ти з «Баварією». Ви, на­пев­не, якнай­кра­ще мо­же­те роз­ка­за­ти українському вбо­лі­валь­ни­ку про мюн­хен­ський клуб. Якщо го­во­ри­ти від­вер­ті­ше, чи за ни­ні­шньої фе­но­ме­наль­ної фор­ми «Ба­ва­рії» в «гір­ни­ків» є шан­си на подаль­ший по­ступ?

— Ро­зу­мі­є­те, шан­си у фут­бо­лі є зав­жди, про це по­трі­бно пам’ята­ти що­ра­зу, ко­ли ви­хо­ди­те на фут­боль­не по­ле. Адже матч по­чи­на­є­ться за ра­хун­ку 0:0 — рів­но­го для обох ко­ле­кти­вів. Це шанс про­я­ви­ти се­бе й про­де­мон­стру­ва­ти най­кра­щі яко­сті. Із ін­шо­го бо­ку, по­рів­ню­ю­чи шан­си цих двох клу­бів, по­трі­бно чі­тко ро­зу­мі­ти, що во­ни пе­ре­бу­ва­ють зараз у зов­сім рі­зних умо­вах. Осо­бли­во, на тлі того, що ни­ні від­бу­ва­є­ться в Укра­ї­ні. У яких кон­ди­ці­ях пі­ді­йде «Ша­хтар» до ма­тчу плей-оф у лю­то­му? Якою бу­де то­ді ця «Баварія»? Це бу­де зро­зумі­ло ли­ше під час гри. На­ра­зі, на мою особисту дум­ку, в до­не­цько­го «Ша­хта­ря» на да­ний мо­мент не ду­же ба­га­то шан­сів, адже зараз «Баварія» ду­же силь­ний, по­ту­жний ко­ле­ктив. Це лег­ко під­твер­джу­є­ться і ци­фра­ми у чем­піо­на­ті Ні­меч­чи­ни — жо­дної по­раз­ки за сім­над­цять ту­рів і ли­ше три ні­чиї. Усе ре­шта — тіль­ки пе­ре­мо­ги. У Лі­зі чем­піо­нів схо­жа си­ту­а­ція: ба­вар­ці про­гра­ли ли­ше одну гру, яка не бу­ла ва­жли­вою су­то з тур­нір­ної то­чки зо­ру. Яскра­вою ха­ра­кте­ри­сти­кою мюн­хен­сько­го клу­бу є те, що їхня гра зов­сім не за­ле­жить од яко­гось одно­го умов­но­го фут­бо­лі­ста. Це є одні­єю з го­лов­них ознак ви­со­ко­го кла­су та про­фе­сіо­на­лі­зму ко­ле­кти­ву. Окре­мо слід ска­за­ти й про ко­ман­дну гру від Пе­па Гвар­діо­ли — во­на в мюн­хен­ців по­став­ле­на на най­ви­що­му рів­ні. Са­ме то­му, ду­маю, «Ша­хта­рю» бу­де ду­же тяж­ко. Од се­бе хо­че­ться по­ба­жа­ти «гірникам» про­я­ви­ти тіль­ки най­кра­щі яко­сті.

— На­бли­жа­ю­ться но­во­рі­чні свя­та. Якщо не се­крет, де пла­ну­є­те зу­стрі­ча­ти Но­вий рік?

— Но­во­рі­чні свя­та пла­ную зу­стрі­ча­ти у се­бе на Ба­тьків­щи­ні — в Укра­ї­ні, в Но­во­мо­сков­ську. Я що­ро­ку при­їжджаю від­зна­ча­ти но­во­рі­чні свя­та са­ме до Укра­ї­ни. Ро­зу­мі­є­те, в ме­не ні­чо­го не змі­ню­є­ться — й ко­ли я був фут­бо­лі­стом, і ко­ли ни­ні пра­цюю вже го­лов­ним тре­не­ром — про­дов­жую ро­би­ти те, що люблю — зу­стрі­ча­ти Но­вий рік зі сво­єю ро­ди­ною в Укра­ї­ні. Це ду­же ва­жли­во й для ме­не, й для мо­їх ді­тей, одне сло­во — для всі­єї на­шої сім’ї.

«Но­во­рі­чні свя­та пла­ную зу­стрі­ча­ти у се­бе на Ба­тьків­щи­ні — в Укра­ї­ні».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.