Йо­жеф САБО: «У ВА­ШО­МУ РЕ­ФЕ­РЕН­ДУ­МІ ВСЕ ЗА­КО­НО­МІР­НО. ОКРІМ ОДНІ­ЄЇ НО­МІ­НА­ЦІЇ»

«УФ» ПО­ВЕР­ТА­Є­ТЬСЯ ДО ТЕ­МИ ОКРЕСЛЕННЯ НАЙ­КРА­ЩИХ 2014 РО­КУ, ВО­ДНО­ЧАС, ТОРКАЮЧИСЬ ДЕЛІКАТНОЇ ПРО­БЛЕ­МИ

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Во­ло­ди­мир БАНЯС.

Фут­бо­ліст ро­ку: Ан­дрій Яр­мо­лен­ко. Йо­жеф Сабо: — Як­би ва­ша га­зе­та зна­йшла час і ба­жа­н­ня, що­би взя­ти в ме­не ва­рі­ан­ти най­лі­пших, то ви по­ба­чи­ли би там на пер­шо­му мі­сці са­ме ди­на­мів­ця. Якщо сти­сло: він був об’єктив­но на­шим «№ 1» упро­довж 2014-го: силь­но, по­рів­ня­но ста­біль­но, ча­сом ефе­ктно ві­ді­грав як на вну­трі­шньо­му рів­ні, так і на між­на­ро­дно­му. Чо­му та­кий відрив між ним і Ко­но­плян­кою? А чо­му тут ди­ву­ва­ти­ся? Єв­ген, за мо­ї­ми спо­сте­ре­же­н­ня­ми, ре­гре­сує вже не пер­ший рік. Мо­жли­во, хло­пчи­ні за­ду­ри­ли го­ло­ву чу­тки про ін­те­рес до ньо­го з бо­ку «Лі­вер­пу­ля», «Ін­те­ра»… Плюс до того, він справ­ді пе­ре­ріс рі­вень УПЛ, йо­му не­ці­ка­во тут гра­ти. Га­даю, ви­зна­чаль­ною ста­ла осінь: Єв­ге­но­ві за неї тре­ба ста­ви­ти «не­за­рах» — на про­ти­ва­гу Ан­дрі­є­ві. Во­ро­тар ро­ку: Де­нис Бой­ко. Й. С.: — Зно­ву-та­ки: по­ці­ка­вив­шись у ме­не, ви отри­ма­ли би під­твер­дже­н­ня ва­ших під­сум­ків, я так са­мо го­ло­су­вав би за дні­пря­ни­на. По-пер­ше, він за ці­лий рік пропу­стив хі­ба що два-три ма­тчі в клу­бі, зда­є­ться, жо­ден ін­ший наш кі­пер не мо­же та­ким по­хва­ли­ти­ся. По-дру­ге, він, мо­жна ска­за­ти, був не над­то ефе­ктний, але ефе­ктив­ний, ста­біль­ний, гра­ю­чи більш-менш до­бро­тно на всіх фрон­тах. На­то­мість П’ятов, як ми пам’ята­є­мо, на­ве­сні рід­ко грав, у чем­піо­на­ті ча­сто не ви­ру­чав, під­твер­джу­ю­чи клас тіль­ки по­єдин­ка­ми за ру­бе­жем — у скла­ді «Ша­хта­ря» та на­ціо­наль­ної ко­ман­ди. На мою дум­ку, цим він і по­сту­пив­ся Бой­ку: остан­ній, зда­є­ться, не ді­лить для се­бе ма­тчі на ва­жли­ві та про­хі­дні, йо­му бай­ду­же, де й із ким зма­га­ти­ся. Ле­гіо­нер ро­ку: Лу­їс Адрі­а­но. Й. С.: — Отут якраз я з ва­ми не по­го­джу­ся! Мій ва­рі­ант най­кра­що­го — Ср­на. Адже хор­ват уже ба­га­то се­зо­нів ви­сту­пає вра­жа­ю­че рів­но, в ньо­го на­стіль­ки ви­со­кі ви­мо­ги до се­бе, він на­стіль­ки про­фе­сій­но ста­ви­ться до спра­ви, що та­ких за історію на­шої пер­шо­сті на­бе­ре­ться не біль­ше де­ся­тка. Ма­буть, одно­клу­бник-на­па­дник ви­пе­ре­див йо­го тим, що був яскра­ві­ший: на­ве­сні Адрі­а­но став най­кра­щим бом­бар­ди­ром УПЛ, во­се­ни бив го­ле­ві ре­кор­ди Лі­ги чем­піо­нів і клубні «Ша­хта­ря». Цим він, пі­до­зрюю, під­ко­рив прихильність ва­ших ре­спон­ден­тів. Утім, на­го­ло­шую: ме­ні ви­да­є­ться, що ва­жли­ві­ше — про­ве­сти ка­лен­дар­ний рік без жо­дно­го не­вда­ло­го ма­тчу, ніж за­би­ти сім м’ячів най­слаб­кі­шій ко­ман­ді групового ета­пу єв­ро­лі­ги. Тре­нер ро­ку: Сер­гій Ре­бров. Й. С.: — Тут уза­га­лі без ва­рі­ан­тів. По-пер­ше, ви­грав для клу­бу пер­ший за три ро­ки офі­цій­ний тро­фей. По-дру­ге, йо­го «Ди­на­мо» пі­шло на зи­му лі­де­ром чем­піо­на­ту, ма­ю­чи п’яти­о­чко­вий відрив од «Ша­хта­ря» та во­сьми­о­чко­вий — од «Дні­пра». По­тре­тє, в гру­пі Лі­ги Європи «бла­ки­тно­бі­лі» ви­гра­ли в усіх зу­стрі­чах, окрім одні­єї. По-че­твер­те, ре­фор­му­вав гру ко­ман­ди, зро­бив­ши її су­ча­сні­шою та… зре­штою, про­сто по­ста­вив са­му гру! По-п’яте, в ньо­го в ко­ле­кти­ві по­ря­док. Здо­бу­тки Ре­бро­ва не мо­жна на­віть зі­став­ля­ти з Вер­ни­ду­бо­ви­ми: ви по­ди­ві­ться в та­бли­цю — де ки­я­ни, а де лу­ган­ці; в пер­ших усе більш-менш рів­но, дру­гі мо­жуть ви­гра­ти в дні­прян, а пе­ред тим без­дар­но по­сту­пи­ти­ся пол­тав­цям. У цій но­мі­на­ції не бу­ло кон­ку­рен­ції. Ко­мен­та­тор ро­ку: Ві­ктор Ва­цко. Й. С.: — Си­ту­а­ція ана­ло­гі­чна по­пе­ре­дній: мій ко­ле­га по те­ле­ка­на­лу ни­ні аб­со­лю­тно ви­щий в Укра­ї­ні. Він ро­зу­мі­є­ться на грі, пра­цьо­ви­тий, ба­га­то го­ту­є­ться до ко­жно­го ма­тчу, йо­го ці­ка­во слу­ха­ти. Мо­лод­шим колегам Ва­цка доведеться про­фе­сій­но зро­ста­ти ще кіль­ка ро­ків, аби під­тя­гну­ти­ся до ньо­го. Ка­жуть, мов­ляв, як­би з Укра­ї­ни не ви­їхав Ро­за­нов, са­ме він, удру­ге по­спіль, пе­ре­міг би. Не знаю… У мо­є­му ро­зу­мін­ні, це вза­га­лі не­рів­но­прав­ні по­ста­ті: за всі­єї по­ва­ги до Юрія, вва­жаю, що Ві­ктор на­ба­га­то силь­ні­ший за ньо­го. Ось на ко­го тре­ба орі­єн­ту­ва­ти­ся мо­ло­ді, якої так ба­га­то у ва­шо­му ко­мен­та­тор­сько­му спи­ску. Орі­єн­ту­ва­ти­ся, зокре­ма, на рі­зно­пла­но­вість: Ва­цко одна­ко­во до­бре ко­мен­тує УПЛ, бун­де­слі­гу, ві­тчи­зня­ні збір­ні ко­ман­ди.

P.S. Про на­бо­лі­ле, або Чо­му так?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.