Де­нис БОЙ­КО: «ВИ­ЗНА­Н­НЯ «УФ» ДО­ДАСТЬ МЕ­НІ НАСНАГИ»

НАЙ­КРА­ЩИЙ ВІ­ТЧИ­ЗНЯ­НИЙ ГОЛКІПЕР ЗА НА­ШОЮ ВЕР­СІ­ЄЮ ВО­ЛІВ СПІЛ­КУ­ВА­ТИ­СЯ ВИ­НЯ­ТКО­ВО ПРО СВОЮ ПЕ­РЕ­МО­ГУ В РЕ­ФЕ­РЕН­ДУ­МІ…

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

— На­справ­ді, яки­хось осо­бли­вих емо­цій не від­чу­ваю в зв’яз­ку із цим, — зі­знав­ся Де­нис. — Хо­ча, во­дно­час, ме­ні ду­же при­єм­но, що ва­ше видання ви­зна­ло ме­не про­від­ним во­ро­та­рем ро­ку. Я зав­жди до­кла­даю ма­кси­мум зу­силь як на тре­ну­ва­н­нях, так і в офі­цій­них ма­тчах, аби бу­ти най­кра­щим. І та­ким чи­ном хо­чу бу­ти ко­ри­сним ко­ман­ді.

— Чи ва­жли­ва для вас дум­ка пре­си, зокре­ма в та­ких ре­фе­рен­ду­мах? Чи во­ни втра­ча­ють свою ва­гу на тлі слів на­став­ни­ка?

— У прин­ци­пі, я зва­жаю на дум­ку ЗМІ та якісь ви­слов­лю­ва­н­ня вбо­лі­валь­ни­ків. Хо­ча на ко­жен окре­мий по­єди­нок чи на­віть дію в ме­не є вла­сні мір­ку­ва­н­ня. Без­пе­ре­чно, я чи­таю, слу­хаю та сте­жу за ро­бо­тою жур­на­лі­стів, екс­пер­тів. Утім, зно­ву ж та­ки, в ме­не є своя по­зи­ція з усіх аспе­ктів. Отож — 50 на 50.

— Чи мо­жуть та­кі ви­зна­н­ня до­да­ти мо­ти­ва­ції у ва­ших ви­сту­пах?

— Ав­жеж! Пов­то­рю­ся: пе­ре­мо­га в та­кій но­мі­на­ції ме­не ду­же ті­шить. Пі­сля та­ко­го трі­ум­фу бу­де ще один сти­мул ви­кла­да­ти­ся спов­на, по­за­як пев­ною мі­рою це на­ди­хає. Упев­не­ний, що ви­зна­н­ня «УФ» до­дасть ме­ні наснаги.

—А зво­ро­тний — не­га­тив­ний — вплив мо­же по­слі­ду­ва­ти?

— Ні, про роз­сла­бле­н­ня й мо­ви бу­ти не мо­же! По­зи­тив­ні мо­мен­ти в кар’єрі за сво­їм прин­ци­пом по­вин­ні ма­ти від­по­від­ний на­слі­док, а не нав­па­ки. Як ка­жуть ва­ші ко­ле­ги, зір­ко­ву хво­ро­бу я вже, во­че­видь, пе­ре­жив, це прой­де­ний етап. За­га­лом, я вдя­чний, що ва­ша га­зе­та так ви­со­ко оці­ни­ла мої цьо­го­рі­чні ви­сту­пи. Однак, це всьо­го­на-всього дум­ка видання та опи­та­них ва­ми, ме­ні по­трі­бно ру­ха­ти­ся да­лі, не зу­пи­ня­ю­чись на до­ся­гну­то­му. Моя мета — подаль­ший про­грес.

— Чи ма­ти­ме­те ба­жа­н­ня надалі де­мон­стру­ва­ти та­ку гру, ко­тра зму­шу­ва­ти­ме нас надалі ви­зна­ва­ти вас най­кра­щим ви­ко­нав­цем пер­шо­сті в да­но­му ам­плуа?

— Зви­чай­но, так! І не тіль­ки за ва­шою вер­сі­єю. По­вір­те, я на­ма­га­ти­му­ся роз­ви­ва­ти­ся в май­бу­тньо­му, ви­сту­па­ю­чи на хо­ро­шо­му рів­ні та на­дій­но ді­ю­чи на остан­ньо­му ру­бе­жі. Якщо «УФ» на­сту­пно­го ро­ку зно­ву ви­знає ме­не про­від­ним гол­кі­пе­ром, то, на­пев­не, я цьо­го за­слу­го­ву­ва­ти­му. Від­так робитиму все для цьо­го.

«Зір­ко­ву хво­ро­бу я вже, во­че­видь, пе­ре­жив».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.