ТЕ­АТР ДВОХ АКТО­РІВ

КРИ­ШТІ­А­НУ РО­НАЛ­ДУ ВТРЕ­ТЄ СТАВ ВО­ЛО­ДА­РЕМ «ЗО­ЛО­ТО­ГО М’ЯЧА»

Ukrainskiy Futbol - - Друга ліга - Во­ло­ди­мир БОБИР. «Ми­ну­лий рік ви­йшов за­хо­плю­ю­чим. Ви­гра­ти цей тро­фей — вра­жа­ю­че. Я хо­чу по­дя­ку­ва­ти всім, хто до­по­ма­гав ме­ні ста­ва­ти кра­щим із ко­жним днем. Ні­ко­ли не ду­мав, що ви­граю цей тро­фей три­чі. Але я не хо­чу на цьо­му зу­пи­ня­ти­ся! Спо­ді­ва­ю­ся на­здо­гна

ЗА­МІСТЬ ПРОЛОГУ

До­зволь­те для по­ча­тку не­ве­ли­чкий лі­ри­чний від­ступ. Одра­зу хо­чу за­зна­чи­ти, що вже ро­ків 7–9 зов­сім не спри­ймаю ре­зуль­та­ти на­стіль­ки «роз­пі­а­ре­но­го» «Зо­ло­то­го м’яча» як щось об’єктив­не й вар­те ті­єї ве­ли­че­зної ува­ги, яку при­ді­ля­ють цьо­му те­ле­ві­зій­но­му шоу. Чо­му? По-пер­ше, остан­ні­ми ро­ка­ми ця церемонія справ­ді пе­ре­тво­ри­ла­ся на ТV-шоу, мета яко­го не стіль­ки ви­зна­че­н­ня най­кра­що­го грав­ця пла­не­ти (ім’я ко­тро­го, фа­кти­чно, ві­до­мо за­зда­ле­гідь), скіль­ки за­ми­лу­ва­н­ня са­мим про­це­сом. Тут нам по де­сять ра­зів по­ка­зу­ють Мес­сі у чер­го­во­му яскра­во­му ко­стю­мі чи Ро­нал­ду з кіль­ко­ма лі­тра­ми ге­лю на го­ло­ві. Вручення на­го­род уже пе­ре­ста­ло бу­ти яки­мось не­спо­ді­ва­ним, ці­ка­вим, адже все від­бу­ва­є­ться за вже на­пе­ред спла­но­ва­ним сце­на­рі­єм, як у кі­но. Однак це ли­ше моя осо­би­ста дум­ка, яку не зби­ра­юсь ко­мусь нав’язу­ва­ти. Мо­жли­во, хтось із вас, ша­нов­ні чи­та­чі, ска­же, що по­ді­бні за­хо­ди ма­ють са­ме так і від­бу­ва­тись.

По-дру­ге, що­до «об’єктив­но­сті». Як ві­до­мо, з 2010 ро­ку на­го­ро­ду «Зо­ло­тий м’яч» від France Football, де в го­ло­су­ван­ні за най­кра­що­го грав­ця сві­ту бра­ли участь ли­ше жур­на­лі­сти, бу­ло змі­не­но на «Зо­ло­тий м’яч ФІФА», де вже го­ло­су­ють тре­не­ри, ка­пі­та­ни на­ціо­наль­них збір­них і жур­на­лі­сти. Са­ме це й об­умов­лює та­ку одноманітність і май­же сто­від­со­тко­ву про­гно­зо­ва­ність у ре­зуль­та­тах, яку аж ні­як не мо­жна на­зва­ти об’єктив­ною. Адже, при­мі­ром, якщо тре­нер умов­но­го Бур­кі­на-Фа­со ви­би­ра­ти­ме між Мес­сі та Нойє­ром, він, зви­чай­но, обе­ре ар­ген­тин­ця, без ура­ху­ва­н­ня яки­хось ін­ди­ві­ду­аль­них чи ко­ман­дних до­ся­гнень у се­зо­ні, оскіль­ки Лео про­сто зір­ко­ві­ший фут­бо­ліст. Те­пер по­ра­хуй­те, скіль­ки та­ких «знав­ців» по всьо­му сві­ту. Ось і ви­хо­дить, що остан­ні­ми ро­ка­ми ма­є­мо, по су­ті, ли­ше двох претендентів, які по­стій­но між со­бою ве­дуть бо­роть­бу — Мес­сі та Ро­нал­ду, то­ді як по­ряд із ни­ми є фут­бо­лі­сти, які в рі­зний час на­ба­га­то біль­ше за­слу­го­ву­ва­ли на зва­н­ня най­кра­що­го грав­ця пла­не­ти. При­кла­ди? Хоч гре­блю га­ти. Пі­сля трі­ум­фу збір­ної Іспа­нії на чем­піо­на­ті сві­ту 2010 ро­ку здо­ро­вий глузд під­ка­зу­вав, що «Зо­ло­тий м’яч» має отри­ма­ти Ан­дрес Іньє­ста, але на­го­ро­да зно­ву ді­ста­ла­ся Мес­сі. Дав­но ві­до­мо, що в ро­ки про­ве­де­н­ня сві­то­вих пер­шо­стей гра­вець, збір­на яко­го здо­бу­ла ти­тул чем­піо­на, має най­біль­ші шан­си на пе­ре­мо­гу в но­мі­на­ції «най­кра­щий гра­вець ро­ку», однак ло­гі­ка й тут до­во­лі ча­сто від­су­тня у фут­боль­них мо­жно­влад­ців. Ще один яскра­вий при­клад «по­слі­дов­но­сті»: 2006 ро­ку най­кра­щим грав­цем пла­не­ти бу­ло ви­зна­но Фа­біо Кан­на­ва­ро за йо­го вда­лий ви­ступ на чем­піо­на­ті сві­ту. Так, ви­сту­пив іта­лі­єць уда­ло, як і йо­го збір­на. Але ж на клу­бно­му рів­ні того ро­ку Фа­біо ви­гля­дав про­сто про­валь­но — це йо­го «Ре­ал» «то­птав» у Ма­дри­ді Джон Кар’ю, зро­бив­ши з іта­лій­ця справ­жнє по­смі­хо­ви­сько. І та­ких прикладів що­до «на­дій­ної» гри Кан­на­ва­ро того се­зо­ну мо­жна на­ве­сти без­ліч. Хто ж то­ді, спи­та­є­те ви? Ан­дреа Пір­ло, який став твор­цем трі­ум­фу збір­ної Іта­лії на мун­ді­а­лі, а та­кож ві­ді­грав клю­чо­ву роль і в «Мі­ла­ні», ви­грав­ши вже 2007 ро­ку Лі­гу чем­піо­нів.

Де­що схо­жа си­ту­а­ція ста­ла­ся ми­ну­ло­го понеділка — той, хто об’єктив­но най­біль­ше за­слу­го­ву­вав на ви­на­го­ро­ду, опи­нив­ся аж тре­тім. Я про Ма­ну­е­ля Нойє­ра, який влі­тку став чем­піо­ном сві­ту. Ціл­ком оче­ви­дно, що по­ло­ви­ною сво­го успі­ху на тур­ні­рі бун­де­стім має зав­дя­чу­ва­ти са­ме сво­є­му стра­жу во­ріт. Але го­ло­си роз­по­ді­ли­ли­ся в ін­шо­му, до­сить ци­ні­чно­му по­ряд­ку — Ро­нал­ду — 37,66 %, Мес­сі — 15,76 %, Нойєр — 15,72 %. На жаль, нім­цю не вда­ло­ся ста­ти дру­гим у істо­рії кі­пе­ром, яко­му ді­став­ся «Зо­ло­тий м’яч». На­то­мість для Ро­нал­ду це став уже тре­тій ЗМ, що до­зво­ли­ло пор­ту­галь­цю зрів­ня­ти­ся за цим по­ка­зни­ком із ле­ген­дар­ни­ми Йо­ха­ном Крой­фом, Мі­ше­лем Пла­ті­ні та Мар­ко ван Ба­сте­ном.

Зро­зумі­ло, що се­ред сим­па­ти­ків Ро­нал­ду зна­йду­ться й ті, хто ска­же, що Кри­шті­а­ну ви­грав Лі­гу чем­піо­нів ми­ну­ло­го се­зо­ну, Ку­бок і Су­пер­ку­бок Іспа­нії, а то­му ціл­ком за­слу­го­вує на зва­н­ня най­кра­що­го. Так, ін­ди­ві­ду­аль­ні по­ка­зни­ки со­лі­дні, але де він був улі­тку, ко­ли йо­го збір­на Пор­ту­га­лії ма­ла про­сто жа­лю­гі­дний ви­гляд на чем­піо­на­ті сві­ту? На­прав­ду, Ро­нал­ду нам ні­чим і не запам’ятав­ся на по­лях Бра­зи­лії. Кра­ще ви­сту­пив Мес­сі, до­по­міг­ши Ар­ген­ти­ні по­тра­пи­ти до фі­на­лу, але це все одно не по­рів­ня­ти з грою Нойє­ра. Са­ме то­му, ду­маю, при­хиль­ни­кам Ма­ну­е­ля, та і са­мо­му кі­пе­ру, не вар­то роз­ча­ро­ву­ва­тись, адже ми­ну­ло­го лі­та во­ро­тар уже здо­був го­лов­ний приз у сво­їй кар’єрі, яко­го у тих же Ро­нал­ду чи Мес­сі, з огля­ду на їхню «успі­шну» гру за свої на­ціо­наль­ні збір­ні, мо­же ні­ко­ли й не бу­ти.

Се­ред ін­ших ва­жли­вих по­дій це­ре­мо­нії на­го­ро­дже­н­ня най­кра­що­го грав­ця пла­не­ти ви­окре­ми­мо та­кож приз «Тре­нер ро­ку», який ді­став­ся го­лов­но­му на­став­ни­ку Ні­меч­чи­ни Йо­а­хі­му Льо­ву. Ін­ший пред­став­ник ма­дрид­сько­го «Ре­а­ла» — Ха­мес Ро­дрі­гес — став ла­у­ре­а­том «Премії Пу­шка­ша», здо­був­ши ви­на­го­ро­ду як ав­тор най­кра­що­го го­ла 2014 ро­ку. Йо­го по­стріл у во­ро­та збір­ної Уру­гваю на мун­ді­а­лі був справ­ді не­по­втор­ним.

Се­ред жі­нок най­кра­щою фут­бо­ліс­ткою ми­ну­ло­го ро­ку ви­зна­но нім­ке­ню На­дін Кес­слер. До сло­ва, 2014 ро­ку во­на ви­гра­ла Лі­гу чем­піо­нів, чем­піо­нат і Ку­бок Ні­меч­чи­ни. Най­кра­щим тре­не­ром се­ред жі­но­чих ко­манд став та­кож ні­мець Ральф Кел­лер­ман.

СЛО­ВА

На­ве­ду кіль­ка ци­тат го­лов­них ге­ро­їв того ве­чо­ра, що­би зро­зу­мі­ти, як від­ре­а­гу­ва­ли на ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня го­лов­ні дійові осо­би. Кри­шті­а­ну Ро­нал­ду:

На­ба­га­то стри­ма­ні­ши­ми бу­ли двоє ін­ших при­зе­рів. Ліо­нель Мес­сі:

Голкіпер «Ба­ва­рії», на­то­мість, ду­же гі­дно сприйняв ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня, зга­дав­ши, най­пер­ше, про сво­їх ко­лег. Справ­жній про­фе­сіо­нал! Ма­ну­ель Нойєр:

СИМ­ВО­ЛІ­ЧНА ЗБІР­НА

Та­кож до­зволь­те ска­за­ти кіль­ка слів що­до сим­во­лі­чної збір­ної сві­ту 2014 ро­ку, яку пред­ста­ви­ла ФІФА ми­ну­ло­го ве­чо­ра. Не по­бо­ю­ся цьо­го сло­ва, але той склад був про­сто ку­ме­дним. Зай­вий раз мо­жна пе­ре­ко­на­тись у ве­ли­ко­му «про­фе­сіо­на­лі­змі» фут­боль­них мо­жно­влад­ців. Ли­ше в за­хист во­ни від­ря­ди­ли со­лод­ку па­ро­чку Да­ві­да Лу­ї­за й Тья­го Сіл­ву — тих, які у скла­ді Бра­зи­лії на чем­піо­на­ті сві­ту отри­ма­ли аж 7 (!) м’ячів од нім­ців, га­не­бно за­вер­шив­ши до­ма­шню пер­шість. Да­лі біль­ше — у цій збір­ній та­кож двоє іспан­ців, чия збір­на вза­га­лі з трі­ском про­ва­ли­ла мун­ді­аль. І якщо до Сер­хіо Ра­мо­са пи­тань мен­ше (ви­грав Лі­гу чем­піо­нів, де йо­го гол у фі­на­лі став одним із ви­рі­шаль­них), то по­я­ва Ан­дре­са Іньє­сти від­вер­то ди­вує. Сто­сов­но на­па­ду: жо­дної згад­ки про най­кра­що­го снай­пе­ра ЧС Ха­ме­са Ро­дрі­ге­са, гол-ма­ши­ну То­ма­са Мюл­ле­ра. Зно­ву осто­ги­длі іме­на — Ро­нал­ду та Мес­сі…

Кри­шті­а­ну Ро­нал­ду: «Спо­ді­ва­ю­ся на­здо­гна­ти Мес­сі за кіль­кі­стю при­зів уже на­сту­пно­го ро­ку».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.