МІЙ «ДНІ­ПРО»

ЧИ СПРАВ­ДІ ПІДОПІЧНИМ МИРОНА МАРКЕВИЧА ЗНО­ВУ «СВІТИТЬ» ТІЛЬ­КИ «БРОНЗА» ПОТОЧНОГО СЕ­ЗО­НУ? І ЧО­МУ…

Ukrainskiy Futbol - - Прем’єр-ліга - Во­ло­ди­мир БАНЯС.

Ви­не­се­не в підза­го­ло­вок твер­дже­н­ня на­ле­жить, як при­га­ду­ють де­які на­ші чи­та­чі, не тіль­ки Па­вло­ві Шка­пен­ку, а й біль­шо­сті укра­їн­ських фа­хів­ців, так чи іна­кше пов’яза­них із фут­бо­лом. То­му ви­стра­ж­да­ну ба­га­тьма ро­ка­ми очі­ку­ва­н­ня мрію при­хиль­ни­ків дні­прян — пе­ре­рва­ти без­тро­фей­ну «за­су­ху» дов­жи­ною у чверть сто­лі­т­тя — їм зно­ву доведеться «стри­но­жи­ти». І це на­прав­ду сум­но, бо, з огля­ду на де­які фа­кто­ри, са­ме клуб із Дні­про­пе­тров­ська впро­довж остан­ніх ро­ків пе­ре­жив чи не най­біль­ше роз­ча­ру­вань.

Го­лов­ним із фа­кто­рів є ди­со­нанс: те, що бу­ло ко­лись, і те, що є сьо­го­дні. «Ко­лись» — це два ра­дян­ські «зо­ло­та», Ча­ша та Су­пер­ча­ша СРСР плюс чо­ти­ри ком­пле­кти ме­да­лей со­вє­цько­го чем­піо­на­ту, а ще — чвер­тьфі­на­ли єв­ро­куб­ків. «Сьо­го­дні» уре­чев­лю­ють не тіль­ки 25 ро­ків без за­во­йо­ва­них при­зів, а й по­стій­на при­су­тність яко­гось не­вбла­ган­но­го без­та­ла­н­ня. Су­діть са­мі: за остан­нє де­ся­ти­річ­чя вбо­лі­валь­ни­ки «Дні­пра» пе­ре­жи­ли три гло­баль­ні епі­зо­ди, ко­ли їхній клуб, зда­ва­лось би, пе­ре­бу­вав на­пе­ре­до­дні де­чо­го зна­чно­го, про­те на ви­хо­ді з’яв­ля­ло­ся щось… ну, не те, на що спо­ді­ва­ли­ся.

Ось у пер­шій по­ло­ви­ні 2000-х мі­льяр­дер Ігор Ко­ло­мой­ський, як усі по­ві­ри­ли, по­справ­жньо­му взяв­ся за «бла­ки­тно-бі­ло-си­ніх». Що ви­йшло? Фі­нан­со­вий бік існу­ва­н­ня ФК на­прав­ду зріс, при­чо­му зна­чно, про­те бо­ро­ти­ся на рів­них із ки­я­на­ми та до­неч­ча­на­ми — про це й мо­ви не бу­ло.

Ви­па­док № 2 — пер­шість-2007/08: на зи­му дні­пря­ни пі­шли «зи­мо­вим чем­піо­ном», однак на­ве­сні ско­ти­ли­ся до зви­чно­го че­твер­то­го мі­сця.

Ну, й по-тре­тє — весь 2014 рік, на чо­му зу­пи­ню­ся де­таль­ні­ше. Ко­ли того ж Ко­ло­мой­сько­го при­зна­чи­ли го­ло­вою мі­сце­вої ОДА, Ігор Ва­ле­рі­йо­вич пев­ний час від­ві­ду­вав усі до­ма­шні по­єдин­ки ко­ман­ди, а де­які там­те­шні фа­хів­ці ка­за­ли ме­ні, мов­ляв, «те­пер «Дні­про» за­жи­ве!» Па­ра­лель­но «бла­ки­тно­бі­ло-си­ні» лі­ди­ру­ва­ли в УПЛ, дві­чі спра­ве­дли­во пе­ре­грав­ши «Ша­хтар». Зда­ва­ло­ся б… Але при­йшла ве­сна, від­так чем­піон­ство втра­че­не — при­чо­му вкрай не­спра­ве­дли­во, че­рез одвер­ті ма­хі­на­ції на­шо­го фут­боль­но­го ке­рів­ни­цтва, то­ді ще ціл­ком під­кон­троль­но­го До­не­цьку; а ближ­че до лі­та ми зро­зумі­ли, що фа­кти­чно в клу­бі й надалі ке­рує Ан­дрій Сте­цен­ко — з усі­ма на­слід­ка­ми цьо­го. І, як «кон­троль­ний по­стріл», — осінь поточного се­зо­ну: брак по­трі­бних при­дбань, не­зро­зумі­ла си­ту­а­ція з трансфе­ра­ми кіль­кох клю­чо­вих ви­ко­нав­ців, лі­дер­ство в лі­зі й без­дар­на втра­та, без на­дії на йо­го по­вер­не­н­ня.

Те­пер, ко­ли до за­вер­ше­н­ня трансфер­но­го ві­кна зо­став­ся мі­сяць, при­від для опти­мі­зму у фа­нів дні­прян… ну, зві­сно, є — на тлі, що ко­ї­ться в Оде­сі, про­те в Дні­про­пе­тров­ська ін­ші орі­єн­ти­ри. Го­лов­ний — чем­піон­ство, втім, із на­яв­ним скла­дом, під­си­ле­ним (?) Ро­ма­ном Бе­зу­сом і Ежи­діо, ні про яку кон­ку­рен­цію па­рі гран­дів і за­їка­ти­ся не мо­жна. Й но­ві за­пи­та­н­ня: чо­му Ко­ло­мой­ський не спон­со­рує за­про­ше­н­ня справ­ді силь­них фут­бо­лі­стів — уся спра­ва у вій­ні? Й но­ва — зві­сно, не­під­твер­дже­на — ін­фор­ма­ція, що клу­бний ген­дир сам хо­че за­йма­ти­ся трансфе­ра­ми, від­так галь­му­є­ться пе­ре­хід екс-за­хи­сни­ка на­ціо­наль­ної ко­ман­ди (галь­му­є­ться по­при те, що Мар­ке­вич, за мо­ї­ми да­ни­ми, ду­же хо­че ба­чи­ти йо­го у се­бе).

До бе­ре­зня є мі­сяць. Одна­че… бу­де­мо ре­а­лі­ста­ми: на­вряд чи нас по­ра­ду­ють не­спо­ді­ван­ка­ми. А то­му — тіль­ки «бронза». А то­му — які скар­ги на тре­не­ра?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.